ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/7304/24
Провадження № 2-з/210/66/24
У Х В А Л А
іменем України
23 грудня 2024 року
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Скотар Р.Є., розглянувши матеріали заяви в.о. керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дикого Дениса Павловича (м. Дніпро, ЄДРПОУ 0290993827) в інтересах держави в особі позивача Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна 1) про забезпечення позову у цивільній справі за позовом в.о. керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дикого Дениса Павловича (м. Дніпро, ЄДРПОУ 0290993827) в інтересах держави в особі позивача Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна 1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, -
ВСТАНОВИВ:
До провадження судді 20 грудня 2024 року надійшла позовна заява в.о. керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дикого Дениса Павловича в інтересах держави в особі позивача Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки разом з заявою про забезпечення позову.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову зазначено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, даних Державного земельного кадастру, право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:081:0002, площею 0,3181 га за відповідачем ОСОБА_1 не зареєстровано.
Таким чином, ОСОБА_1 як фактичний користувач частини земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:081:0002 площею 0,3181 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , під розміщення боксів, до цього часу використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляє територіальну громаду міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушує права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
Предметом позову є зобов`язання ОСОБА_1 повернути Криворізькій міській раді безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою в сумі 533 167,14 грн.
Підставою для пред`явлення прокурором позову стало безпідставне збереження ОСОБА_1 коштів за користування земельною ділянкою, на якій розміщено належне йому майно. Таким чином, ОСОБА_1 повинен сплатити кошти, які він безпідставно зберіг у себе.
Враховуючи викладене, прокурор просив суд накласти арешт на нерухоме майно, належне відповідачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме - квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 36999769). Заборонити відповідачу ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 36999769).
Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає заяву Прокурора без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.03.2024 у справі № 296/10297/23, від 02.04.2024 у справі №465/4475/23).
Предметом спору у справі єстягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.
Враховуючи характер та предмет спірних правовідносин, протиправність дій відповідача щодо несплати коштів за користування земельною ділянкою, прокурор вважає, що є усі підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову. Насамперед, якщо відповідач не сплатить самостійно кошти та ним буде здійснено відчуження належного йому майна, на яке не можна буде звернути стягнення, у разі задоволення позовних вимог та подальшого примусового виконання рішення суду.
Суд враховує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, щорозглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.
Обов`язок доведення обставин, які указували б на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна (у тому числі грошових сум, цінних паперів, корпоративних прав тощо) чи підготовчі дії до його реалізації.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 можездійснювати дії, спрямовані на розпорядження/відчуження майном, яке йому належить на праві власності, з метою не виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а такожбуде діяти недобросовісно, суду не надано.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149153 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву в.о. керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дикого Дениса Павловича в інтересах держави в особі позивача Криворізької міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом в.о. керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дикого Дениса Павловича в інтересах держави в особі позивача Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: Р. Є. Скотар
Суд | Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2024 |
Оприлюднено | 25.12.2024 |
Номер документу | 123998487 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу
Скотар Р. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні