Справа № 175/5195/21
Провадження № 2/175/1491/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, -
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2021 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Позовна заяваобґрунтована тим,що ОСОБА_1 працював напосаді директораКомунального некомерційногопідприємства «Центрпервинної медичноїдопомоги Іларіонівськоїселищної радиСинельниківського районуДніпропетровської області»з 15березня 2019року по31липня 2020року. За періодз березняпо жовтень2019року директору ОСОБА_1 нараховано засумісництво посадилікаря-акушера-гінеколога23002,47грн. Як наслідок неправомірного нарахування надбавки за сумісництво по спеціалізації, на яку позивач навіть немає відповідної ліцензії, відповідачу необґрунтовано нараховано та сплачено 23002,47 грн. Отже, нарахування доплати у сумі 23002,47 грн. за сумісництво посади лікаря-акушера-гінеколога здійснено безпідставно. У зв`язку з цим з грудня місяця 2019 року по липень 2020 року зі згоди ОСОБА_1 з його заробітної плати було утримано 1800 грн. Таким чином, безпідставно набутими залишились кошти у сумі 21202,47 грн. Оскільки, позивач вважає, що порушені його права, він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти у сумі 21202,47 грн. та судові витрати.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.
17 лютого 2022 року відповідачем ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву, в якій він зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує на відсутність будь якої заборгованості перед позивачем, про що свідчить і те, що після повного розрахунку вищевказаним закладом з порушенням термінів на 21 день, виплачена зарплата в сумі 23867,73 грн. Вказане є грубим порушенням чинного трудового законодавства, оскільки повний розрахунок по зарплаті мав відбутись 31 липня 2020 року, а фактично повний розрахунок відбувся 21 серпня 2020 року.
17 лютого 2022 року відповідачем було подано зустрічний позов до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсаційних втрат доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2022 року відповідачу відмовлено у прийнятті зустрічного позову.
Представник позивача за ордером про надання правової допомоги Дубовенко В.І. надала заяву в якій позовні вимоги підтримала та просила розгляд справи проводити без їх участі.
Представник відповідача за договором на надання адвокатських послуг Товстий К.А. надав заяву в якій заперечував щодо задоволення позовних та просив розгляд здійснювати без їх участі.
Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 2 ЦПК завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на захист цивільного права та інтересів гарантовано ст. 15 ЦК України, якою визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області» з 15 березня 2019 року, що підтверджується Рішенням Іларіонівської селищної ради від 14 березня 2019 року №347-20/VII «Про затвердження ОСОБА_1 на посаду директора КНП «ЦПМД Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області», Наказом №7/к від 15 березня 2019 року «Про початок роботи в закладі». (а.с. 10 11)
Зі змісту Контрактом з директором Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області» ОСОБА_1 від 16 березня 2019 року встановлено наступне. (а.с. 12 - 14)
Пунктом 1 Контракту передбачено, що за цим контрактом Керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію державного, комунального закладу охорони здоров`я (далі заклад) здійснювати поточне управління (керівництво) закладом, у тому числі забезпечувати належний рівень медичного обслуговування населення, ефективну діяльність закладу, раціональне використання і збереження закріпленого за закладом майна, раціональний добір кадрів, створювати умови для забезпечення належного рівня медичного обслуговування населення, а Орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.
Згідно п. 4 Контракту, керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво закладом, організовує його господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання закладом завдань, передбачених законодавством, статутом закладу і цим контрактом.
Відповідно до п.п. 10 п. 7 Контракту, керівник, серед іншого, має право: працювати за суміщенням.
Згідно п.п. 14 16 Контракту, умови оплати праці та тривалість основної і додаткових відпусток Керівника визначаються за згодою Сторін та не можуть бути меншими, ніж передбачено законодавством За виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Керівнику нараховується заробітне плата в межах фонду оплати праці виходячи з установлених: посадового окладу, визначеного за відповідним тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки; підвищень посадового окладу (за наявність кваліфікаційної категорії, за роботу у шкідливих та важких умовах); надбавки за вислугу років згідно Постанови КМУ від 29 грудня 2019 року; надбавки за складність та напруженість в розмірі 50 відсотків посадового окладу; доплата 50 відсотків посадового окладу лікаря відповідної спеціальності в межах робочого часу за основною посадою; премії, розміри якої залежать від особистого внеску в загальні результати роботи закладу. Розмір премії встановлюється щомісячно відповідно до колективного договору до 2,5 відсотка від обсягів медичних послуг, пов`язаних з первинною медичною допомогою; допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки; матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік.
Преміювання Керівника, встановлення йому надбавок і доплат до посадового окладу здійснюються у разі відсутності заборгованості із заробітної плати працівникам закладу, за спожиті комунальні послуги та з платежів до державного і місцевих бюджетів у межах затвердженого фонду оплати праці. Преміювання Керівника здійснюються відповідно до колективного договору за погодженням з профспілковим комітетом.
У разі неналежного виконання умов цього контракту, порушення трудової дисципліни. погіршення якості роботи розмір премії зменшується або вона не виплачуються відповідно до подання профспілкового комітету по результатам його розгляду.
Згідно Наказу №8-К від 15 березня 2019 року «Про надання сумісництва» директору ОСОБА_1 надано 0,5 посади лікаря акушера - гінеколога за сумісництвом з 15 березня 2019 року з окладом згідно штатного розпису. (а.с. 15)
Зі змісту Витягу з порталу електронних сервісів органу ліцензування МОЗ від 23 листопада 2018 року КНП «Центр первинної медичної допомоги Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області» за адресою смт. Іларіонове, вул. Янтарна, 10 має наступні лікарські спеціальності: організація і управління охороною здоров`я, загальна практика сімейна медицина, педіатрія, терапія; спеціальності молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа, акушерська справа, лікувальна справа, лабораторна справа (клініка). (а.с. 16)
Згідно Розпорядження Іларіонівського селищного голови №160-р від 31 липня 2020 року та Наказу №44/к від 31 липня 2020 року «Про звільнення з роботи» ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади на його вимогу у зв`язку з хворобою та розірвано з ним контракт. (а.с. 17 18)
Зі змісту доповідної Головного бухгалтера ОСОБА_2 до директора КНП «ЦПМД Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області» ОСОБА_1 встановлено, що нарахована заборгованість за сумісництво (суміщення) лікаря акушер - гінеколога 23002,47 грн. З грудня 2019 року по липень 2020 року утримано 1800 грн., до слати залишилось 21202,47 грн. В разі не погашення заборгованості, заклад буде вимушений звернутись до суду з позовом про їх стягнення. (а.с. 19)
Згідно Розрахунку збитків безпідставного нарахування коштів ОСОБА_1 нараховано за сумісництво (суміщення) лікаря акушер - гінеколога 23002,47 грн., утримано через відсутність ліцензії лікарської спеціалізації акушер гінеколог з грудня 2019 року по липень 2020 року з його згоди з заробітної плати 1800 грн.(а.с. 21)
З наданих стороною позивача табелів виплати заробітної плати за 2019 2020 роки ОСОБА_1 за посадою директора та лікаря акушера - гінеколога, встановлено, що з березня 2019 року по жовтень 2019 року ОСОБА_1 нараховувалася заробітна плата за сумісництво з урахування вислуги по сумісництву у розмірі за березень 2019 року 1641,89 грн., квітень 2019 року 2832,90 грн., травень 2019 року 2832,90 грн., червень 2019 року 2822,38 грн., липень 2019 року 2983, 50 грн., серпень 2019 року 2834,65 грн., вересень 2019 року 3526,25 грн., жовтень 2019 року - 3526,25 грн. З грудня 2019 року по липень 2020 року з ОСОБА_1 вираховувалися за сумісництво за грудень 2019 року, січень, лютий, березень, травень, липень 2020 року - 300 грн. (а.с. 22 25)
Згідно Штатного розпису на Тарифікаційний список працівників КНП «Центр первинної медичної допомоги Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області» на 01 січня 2019 року в Іларіонівській селищній амбулаторії ЗПСМ наявна спеціальність лікар акушер гінеколог 1к у кількості штатних посад 0,5 з посадовим окладом 4073 грн. Фонд заробітної плати на місяць 2647,45 грн., на рік 31769,40 грн. (а.с. 111 112)
Згідно Наказу №69/1 від 07 листопада 2019 року «Про спеціалізацію акушерство» наказано визначити тарифний розряд 10 для нарахування доплати в розмірі 50 відсотків посадового окладу відповідної спеціальності в межах робочого часу за основною посадою згідно пункту 14 статті 3 контракту з Іларіонівською селищною радою. Зробити перерахунок нарахування за сумісництвом як лікаря акушер - гінеколога за 12 тарифним розрядом та нарахувати за виконану роботу по 10 тарифному розряду як акушеру. Головному бухгалтеру провести цю виплату не як сумісництво, а як доплата до основного посадового окладу та утримати з моєї заробітної плати різницю в посадових окладах в сумі 3893,66 грн. Утримати з моєї заробітної плати по 300,00 грн. щомісяця до повного погашення заборгованості. Враховуючи, що з листопада місяця 2019 року огляд пацієнтів проводить лікар акушер-гінеколог КЗ «Синельниківська ЦРБ», припинити здійснення доплати 50 відсотків до посадового окладу ОСОБА_1 (а.с. 113)
Наказом №53 від 31 липня 2020 року виданого ОСОБА_1 , терміново до 13.00 31 липня 2020 року зобов`язано ОСОБА_2 здійснити повний розрахунок грошових коштів та надати інформацію на підставі якого нормативно правового акту ОСОБА_2 одноособово прийнято рішення про утримання з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 23002,47 гривень та хто є власником даних коштів та на підставі яких документів. Також, вимагали надати на підставі якого нормативно правового акту утримані грошові кошти у сумі 5939,56 гривень, які підлягають перерахуванню на картку ОСОБА_1 для виплат заробітної плати за компенсацію дев`яти днів невикористаної щорічної основної відпустки. (а.с. 136)
У відповідь на вищезазначений наказ ОСОБА_2 надала відповідь від 31 липня 2020 року, що нарахування за сумісництво (суміщення) лікаря акушера -гінеколога 23002,47 грн. було здійснено за період з березня по жовтень 2019 року ОСОБА_1 . В листопаді 2019 їй надано заяву про утримання з заробітної плати ОСОБА_1 по 300,00 грн. до повного погашення заборгованості. 24 квітня 2020 року ОСОБА_1 забрав в ОСОБА_2 заяву і дав наказ №69 від 07 листопада 2019 року. Виконання п.3 цього наказу не відповідає чинному законодавству. Повний розрахунок при звільненні враховує повне утримання заборгованості відповідно до нарахувань. (а.с. 137)
Згідно виписки з АТ КБ «ПриватБанк» від 13 лютого 2022 року, ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату 21 серпня 2020 року у розмірі 23867,73 грн. (а.с. 139)
Зі змісту Довідки КНП «Центр первинної медичної допомоги Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області» встановлено, що ОСОБА_1 при звільненні з займаної посади всього нараховано 44117,63 грн., утримано 8592,56 та перераховано на картрахунок 35525,07 грн. (а.с. 237)
При цьому згідно табелю виплати заробітної плати за 2020 рік ОСОБА_1 мало бути перераховано 30528,50 грн. (з урахуванням ПДФО та ВЗ) виплата лікарняних та 4996,57 грн. (з урахуванням ПДФО та ВЗ) виплата на картрахунок.
Крім того, з наданої стороною відповідача виписки вбачається, що на його рахунок було перераховано заробітну плату у розмірі 23867,73 грн., що на 11657,44 грн. менше ніж зазначено у довідці та табелі виплати заробітної плати.
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Трудові відносини в Україні врегульовані статтею 1 КЗпП України.
Статтею 21 КЗпП України проголошена рівність трудових прав громадян та заборонена будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема обмеження прав працівників залежно від стану їхнього здоров`я.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.(стаття 21 КЗпП)
Згідно статті 39 КЗпП, строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.
Положеннями статті 94 КЗпП визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Згідно статті 102-1 КЗпП, сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Згідно статті 96 КЗпП, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, професійні стандарти та кваліфікаційні характеристики (за відсутності професійних стандартів).
Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.
Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). За відсутності професійних стандартів таке віднесення може здійснюватися згідно з кваліфікаційними характеристиками.
Згідно з приміткою 1 додатка 1 до постанови КМУ від 30 серпня 2002 року № 1298 посадові оклади (тарифні ставки, ставки зарплати) з 1 січня 2017 року розраховують виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду, установленого в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Тобто посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1-го тарифного розряду з 01 січня 2019 має становити 1921 грн. При цьому згідно штатного розпису посадовий оклад лікаря акушера гінеколога становить 4073 грн. (1921*2,12), а 50 відсотків від посадового окладу 2036,50 грн., що відповідає 12 тарифному розряду.
Згідно Наказу №69/1 від 07 листопада 2019 року «Про спеціалізацію акушерство» наказано визначити тарифний розряд 10 для нарахування доплати в розмірі 50 відсотків посадового окладу відповідної спеціальності в межах робочого часу за основною посадою згідно пункту 14 статті 3 контракту з Іларіонівською селищною радою. Зробити перерахунок нарахування за сумісництвом як лікаря акушер - гінеколога за 12 тарифним розрядом та нарахувати за виконану роботу по 10 тарифному розряду як акушеру. Головному бухгалтеру провести цю виплату не як сумісництво, а як доплата до основного посадового окладу та утримати з моєї заробітної плати різницю в посадових окладах в сумі 3893,66 грн. Утримати з моєї заробітної плати по 300,00 грн. щомісяця до повного погашення заборгованості. Враховуючи, що з листопада місяця 2019 року огляд пацієнтів проводить лікар акушер-гінеколог КЗ «Синельниківська ЦРБ», припинити здійснення доплати 50 відсотків до посадового окладу ОСОБА_1 (а.с. 113)
Таким чином, враховуючи наказ №69/1 від 07 листопада 2019 року, розмір посадового окладу лікаря акушер гінеколога по 10 тарифному розряду має становити 3496 грн. (1921*1,82), а 50 відсотків від посадового окладу 1748 грн.
Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61- 33727сво18).
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України)це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venirecontrafactumproprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максим «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці». В основі доктрини venirecontrafactumproprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того чи підлягають поверненню безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Положеннями статті 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Подібні висновки щодо застосування ст. 1215 ЦК України викладені постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року справа №517/186/17, від 28 березня 2018 року, справа №173/166/17, від 03 травня 2018 року справа №473/2859/17.
Виходячи із системного аналізу ст. 1215 ЦК України, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
Вказаний правовий висновок зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Тобто, відсутність розрахункової помилки та добросовісність набувача презюмується, а тягар доказування наявності розрахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника: за загальним правилом цивільного процесу щодо змагальності сторін.
Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно до п.п.14.1.48 ПК України заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
У п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснюється, що до рахункових помилок відносяться неправильності в розрахунках, нарахування зарплати за той самий період двічі і т. д. Не відносяться до рахункових помилок не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону або інших нормативно-правових актів та ін.
Виходячи із вищевикладених норм, за загальним правилом безпідставно набуте майно підлягає поверненню потерпілому. Законодавець передбачає винятки. Не підлягають поверненню в якості безпідставно набутого майна: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутністю рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Такий виняток із загального правила встановлено для відносин, в зв`язку з якими утворюється джерело постійного існування даної особи. Така заборона діє при умові добросовісності громадянина-набувача. Якщо буде доведено недобросовісність громадянина-набувача або наявність рахункової помилки, вказані грошові суми підлягають поверненню. Обов`язок доведення недобросовісності громадянина-набувача, який отримав вказані суми, або наявність рахункової помилки, покладений на потерпілого, який вимагає повернення сплачених грошових сум.
Оскільки позивачем не доведено наявність рахункової помилки, то в такому випадку працівник має тільки добровільно повернути надмірно виплачені кошти по власній заяві. Недобросовісних дій з боку відповідача судом не встановлено.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Виходячи з вищевикладеного, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265,268, 273 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог Комунального некомерційногопідприємства «Центрпервинної медичноїдопомоги Іларіонівськоїселищної радиСинельниківського районуДніпропетровської області»до ОСОБА_1 про стягненнябезпідставно набутихкоштів, відмовити у повному обсязі.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Озерянська Ж.М.
Суд | Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 25.12.2024 |
Номер документу | 123998533 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні