Рішення

від 17.12.2024 по справі 289/1351/23

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1351/23

Номер провадження 2/289/46/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Кириленка О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Радомишльської міської ради Житомирської області, про визначення місця проживання дітей, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Радомишльської міської ради Житомирської області, про визначення місця проживання дітей, усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі матері у вихованні дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом (а.с. 35-36 том №1), в якому просить суд визначити разом з ним місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що перебував у шлюбі з відповідачкою, від якого вони мають зазначених спільних дітей. Відповідачка змінила ставлення до дітей, часто залишає їх без нагляду. В кінці грудня 2022 року позивач виявив на тілі дитини Мілани численні синці та ссадини, тому позивач побоюється за життя і здоров`я дітей. На думку позивача, діти повинні проживати разом з ним, оскільки він створив належні умови для їх виховання, постійно піклується за стан їх здоров`я та забезпечує їх всім необхідним. Старші діти після розлучення залишились проживати разом позивачем, що свідчить про формування у дітей прив`язаності до батька. При цьому, позивач зазначив, що хоча відповідачка не може створити належні умови для постійного проживання з нею дітей, він не має наміру перешкоджати їй у здійсненні її прав та обов`язків щодо їхніх дітей.

Ухвалою суду від 13.07.2023 відкрито загальне позовне провадження (а.с. 38 том №1).

01.11.2023 відповідачка звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просить: визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 ; усунути перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які вчиняються батьком ОСОБА_1 ; визначити наступний порядок спілкування матері з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме кожну другу та четверту в місяці п`ятницю, суботу, неділю (три календарних дні), починаючи з п`ятниці 18:00 до 17:00 год. неділі без обмеження місця прогулянок, в канікулярний період за попередньою домовленістю між батьками та за бажанням дітей з можливістю поїздки на відпочинок з метою оздоровлення дітей на території України. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначила, що син та найменша дочка періодично проживали з нею та батьком, однак з жовтня 2023 року ОСОБА_1 категорично не дає їй можливості бачитись з дітьми, оскільки чинить перешкоди. Найменша дочка ОСОБА_5 хворіє і потребує регулярного прийому ліків, дотримання дієтичного харчування, а зі слів старшої дочки ОСОБА_5 приймала ліки не за графіком та батько не готував дієтичні страви. Дочка ОСОБА_3 здійснює догляд за ОСОБА_5 , що свідчить про те, що батько, у зв`язку із зайнятістю на роботі, фактично переклав на неї свої обов`язки. Старші діти під час навчання у школі більшість часу доглядають меншу сестричку, що зменшує їх час на навчання та підготовку до школи. До того ж, на думку відповідачки, батько поклав на дітей всі свої обов`язки по домашньому господарству. Тому відповідачка вважає, що позивач не виконує в повному обсязі свої батьківські обов`язки, не забезпечує дітей в повній мірі своєю батьківською турботою, чим порушує їх права на дитинство та здорове зростання (а.с. 72-84 том №1).

Ухвалою суду від 09.11.2023 поновлено ОСОБА_2 строк для подачі зустрічного позову (а.с. 135-136 том №1).

Ухвалою суду від 07.12.2023 зустрічний позовом ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 (а.с. 149 том №1).

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з тих же підстав, що і зазначені у позові. Зустрічний позов визнали частково, оскільки просили відмовити у задоволенні позовної вимоги про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 разом з матір`ю. Представник позивача просив стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір та витрати на правову допомогу.

Відповідачка та її представник первісний позов не визнали та просили у його задоволенні відмовити за безпідставністю, а зустрічний позов підтримали з викладених у ньому підстав. Відповідачка вважає, що старші діти бажають проживати саме з матір`ю. До того ж, представник відповідачки звернула увагу на те, що позивач вчиняв домашнє насильство, тому може вчиняти домашнє насильство і відносно своїх дітей.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримала повністю, оскільки вважає, що діти мають проживати разом і це відповідає їхнім інтересам, а зустрічний позов підтримала частково, бо у задоволенні позовних вимог про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 разом з матір`ю, на її думку, слід відмовити. В останнє судове засідання не з`явилась, однак в матеріалах справи містяться клопотання про розгляд справи без участі третьої особи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, свідків, заслухавши думку дітей сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що з 04.09.2012 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 30.03.2023 (а.с. 17, 106-110 том №1).

У шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 90, 91, 92 том №1).

15.09.2023 ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_9 , у зв`язку із чим відповідачка змінила своє прізвище на « ОСОБА_2 » (а.с. 89 том №1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 є фізичною-особою підприємцем і його дохід за січень-квітень 2023 року становить 3007039,91 грн. (а.с. 7, 8-10 том №1).

ОСОБА_1 згідно довідки Осичківського старостинського округу Радомишльської міської ради від 23.05.2023 №04-04/12/249, зареєстрований та проживає у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та за вказаною адресою разом з ним проживають та зареєстровані його діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач за цією адресою не зареєстрована та не проживає, вибула 16.05.2023 в АДРЕСА_3 (а.с. 11 том №1).

Актом комісії від 23.05.2023 підтверджується те, що у вказаному будинку позивача є всі необхідні умови для проживання, будинок знаходиться в задовільному, охайному стані і налічує п`ять кімнат, що дозволяє проживання різностатевих дітей (а.с. 13 том №1).

З акту обстеження умов проживання сім`ї позивача від 14.02.2024, вбачається, що в його будинку проживають і мають постійне місце реєстрації позивач ОСОБА_1 , його діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , а також ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В будинку чисто, прибрано, тепловий режим дотримано, побутова техніка в наявності. На момент відвідування сім`ї всі діти були вдома, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчались на он-лайн уроках, а менша дитина ОСОБА_5 гралася разом з татом та дідусем. Під час перерви між уроками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили, що батько їх не ображає, вони забезпечені всім необхідним для свого життя та проживання. У разі необхідності батько їх відвозить до лікарів та купує необхідні ліки. Також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили, що за власним бажанням допомагають батькові та бабусі по господарству (а.с. 231 том №1, а.с. 65 том №2).

Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї/особи від 14.02.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у будинку 5 кімнат, опалення комбіноване, діти забезпечені окремими кімнатами (а.с. 232-235 том №1).

Відповідно до наданих характеристик ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується позитивно, оскільки вміє організувати робочий процес, користується повагою серед своїх працівників, з початку повномасштабного вторгнення є ініціатором благодійного постачання харчової продукції до багатодітних сімей, дитячих підрозділів та підрозділів Збройних Сил України, а за місцем проживання характеризується, як ввічливий, добропорядний, чуйний, урівноважений, який завжди готовий прийти на допомогу, уникає конфліктних ситуацій, негативних повідомлень та зауважень від жителів села не надходило (а.с. 6, 12 том №1).

Як вбачається з характеристик, виданих Осичківським ліцеєм, діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 навчаються у вказаному ліцеї, проживають з батьком, котрий бере активну участь у навчанні та вихованні дітей. Діти забезпечені усім необхідним шкільним приладдям та іншими необхідними для життя речами, мати підтримує зв`язок з школою та класним керівником, цікавиться успіхами та поведінкою (а.с. 14, 15, 96, 97, 98, 99, 221, 222, 223, 224 том №1).

28.04.2023 ОСОБА_14 звертався до відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області із заявою з приводу конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В ході перевірки порушень чинного законодавства не виявлено, сторони до адміністративної відповідальності не притягувалися (а.с. 16 том №1).

Оглянувши в судовому засіданні DVD диск, на якому знаходиться відеозапис, що був зафіксований на нагрудну камеру поліцейського (а.с. 23 том №1), суд встановив, що 28 квітня 2023 року відповідачка за місцем проживання позивача намагалась забрати дітей, поліцейським пояснила, що між нею і ОСОБА_1 рішенням суду розірвано шлюб, однак дане рішення, яким також визначено місце проживання дітей разом з батьком не набрало законної сили, тому вона вправі забрати дітей. Поліцейський зауважив, що так як рішення не набрало чинності не можливо встановити з ким із батьків мають проживати діти. При цьому, працівник поліції звернув увагу відповідачки на те, що вона перебуває у нетверезому стані, і наступного разу, коли вона буде вправі забрати дітей їй не слід перебувати у такому стані.

З копій медичних документів вбачається, що дитина ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні з 31.08.2023 по 08.09.2023 з відповідними діагнозами та їй були проведені медичні обстеження (а.с. 49, 50, 112-113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120 том №1).

Довідкою №99 від 29.11.2023, виданої КНП «Радомишльська лікарня», підтверджується те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.11.2023 по 27.11.2023 перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні (а.с. 165 том №1).

Згідно акту судово-медичного обстеження №2206 від 29.12.2022 у ОСОБА_4 було виявлено: синець на лівому передпліччі в нижній третині, який утворився в термін 1-3 доби до моменту судово-медичного обстеження; синці на лівому передпліччі у верхній третині, на правому передпліччі у середньо-верхній третині, садна на лівому стані, які утворилися в термін за 7-10 діб до моменту судово-медичного обстеження. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 5 том №1).

Відповідно до медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів ОСОБА_2 за допомогою не зверталася (а.с. 121 том №1).

З довідки від 08.04.2024 №1 встановлено, що ОСОБА_4 є вихованкою ІІ молодшої групи Радомишльського ЗДО №3 «Барвінок» (а.с. 207 том №1).

Відповідно до довідки-характеристики від 20.03.2023 відповідач ОСОБА_2 , проживаючи на території Осичківського старостинського округу, зарекомендувала себе з позитивної сторони, брала участь у всіх заходах старостинського округу, добропорядна, ввічлива, негативних повідомлень та зауважень щодо неї від жителів села не надходило (а.с. 103 том №1).

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 14.07.2022 у справі №289/1160/22 підтверджується те, що під час перебування сторін у шлюбі ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме за вчинення ним домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_2 (а.с. 104 том №1).

З листів Радомишльської міської ради №252 від 04.03.2024 та №01-28/688 від 05.04.2024 вбачається, що ОСОБА_2 зверталась до Радомишльської міської ради Житомирської області з приводу вилучення дітей з сім`ї їх батька, у зв`язку із загрозою їх життю та здоров`ю. За результатами розгляду її звернень членами комісії встановлено, що небезпеки для життя та здоров`я дітей не виявлено (а.с. 210, 211 том №1).

Фахівцем КУ «Центр надання соціальних послуг» складено висновок оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 , відповідно до якого ознак та чинників, що спричиняють складні життєві обставини не виявлено (а.с. 236-237 том №1).

Згідно актів проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 умови проживання дітей з батьком ОСОБА_1 є безпечними (а.с. 237-238 а, 239-240, 240 а - 241 а том №1).

У відповідності до листа Радомишльської міської ради №01-19/2145 від 05.12.2024 ознак невиконання чи ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків не виявлено (а.с. 96 том №2).

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 працює помічником вихователя в ЗДО №5 «Сонечко» з 19.08.2024 та за період з 19.08.2024 по 31.10.2024 її дохід становить 20506,36 грн. Дитина ОСОБА_4 , 2020 року народження, відвідує вказаний заклад, мама приймає активну участь у громадському житті середньої групи «Бджілка» (а.с. 7, 39, 40 том №2).

10.01.2023 між ОСОБА_15 та ОСОБА_2 укладено договір оренди житла (будинку), предметом якого є будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , термін дії договору 5 років (а.с. 41-42 том №2).

Зі змісту письмового висновку виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області, як органу опіки та піклування, який затверджено рішенням цієї ж міської ради від 14.06.2023 №746, вбачається, що на підставі досліджених фактів, взявши до уваги думку дітей та виходячи з їх інтересів, даний орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дітей сторін разом із батьком (а.с. 18-22 том №1).

Протокольною ухвалою суду від 05.11.2024 зобов`язано Орган опіки та піклування Радомишльської міської ради подати повторний висновок щодо розв`язання спору про місце проживання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , з урахуванням умов проживання дітей, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особистої прихильності до кожного з них, віку дітей, стану їх здоров`я, та інших обставин, що мають істотне значення (а.с. 44 том №2).

08.11.2024 до суду від Органу опіки та піклування Радомишльської міської ради Житомирської області надійшло клопотання, в якому цей орган опіки та піклування просить суд врахувати, що надання оновленого або повторного висновку не передбачено чинним законодавством України, тому просить залишити в силі вищевказаний раніше поданий письмовий висновок, як такий, що відповідає інтересам малолітніх дітей (а.с. 57-58 том №2).

З показань свідка ОСОБА_16 судом встановлено, що її син навчається в одній школі з сином сторін - ОСОБА_4 , і останній зі слів її сина в школі інколи харчується чіпсами, сухариками і «Кока-колою», хоча раніше брав у школу їжу у лоточках. А коли ОСОБА_4 бував у неї в гостях, то казав, що йому необхідно бути вдома, бо потрібно допомагати батьку. Свідок ОСОБА_17 пояснила, що знає відповідачку, бо разом з нею працювала у СТОВ «Осички» і їхні діти навчаються в одному класі. Відповідачка ніколи не вживала алкоголь на роботі. Вважає, що ніхто не може позитивно охарактеризувати позивача. Одного дня у квітні 2024 року опівночі вона бачила позивача у компанії людей, він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Дітей з ним у цей момент не було, тому її це здивувало, оскільки вона не могла зрозуміти з ким залишились діти.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що працює вчителем у Осичківському ліцеї та є класним керівником ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 вона викладає біологію і хімію. Зазначила, що у першому семестрі у ОСОБА_4 була краща успішність, матір активно цікавилась його навчанням, а батько почав цікавитись його успішністю вже у другому семестрі. Було таке, що матір приходила до дітей у школу і вони бажали з нею спілкуватись. Звернула увагу на те, що як батько, так і матір завжди цікавились навчанням дітей. Вважає, що ОСОБА_3 більш схиляється до батька, бо має образу на матір, а ОСОБА_4 , щоб не образити обох батьків свою прихильність не проявляв.

Свідок ОСОБА_19 пояснила, що її онуки ходять у гості до позивача, де він їх залучає до праці, а після роботи пригощає алкоголем. Вважає, що її онуки страждають від спілкування з позивачем, бо у нього розпивають спиртні напої. Внаслідок цього вони якось повернулись додому та побили в її будинку вікна та двері.

В судовому засіданні у присутності представника Служби у справах дітей Радомишльської міської ради, за тимчасової відсутності сторін у залі суду, які заінтересовані у розгляді справи, з метою виключення будь-якого психологічного тиску, була заслухана думка малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, ОСОБА_3 пояснила, що наразі проживає разом з батьком та братом ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 . У них з батьком гарні та теплі відносини, він забезпечує дітей як матеріально, так і увагою та любов`ю, відтак вона хоче проживати саме з батьком. Батько не примушує їх до будь-якої роботи, тому у них нормальне дитяче життя. З матір`ю разом вона не хоче проживати, бо мати за останні два роки з нею жодного разу не спілкувалась, на день народження не зателефонувала, хоча і передавала подарунки, які ОСОБА_3 відмовилась приймати. Сприймає її, як чужу людину. Матір не забезпечує її одягом та жодного разу не купувала шкільне приладдя. Про те, що батьки можуть розлучитись вона не знала, вважає це сталось через те, що мати пішла до іншого чоловіка. До розлучення батьків, матір її била та сварила, коли заставляла вчити уроки. Якщо вона відмовлялась виконувати вказівки матері, то мати била її кулаком по спині. Було таке, що матір йшла на роботу, а додому поверталась через декілька днів у стані алкогольного сп`яніння. Коли її сестра ОСОБА_5 проживала з батьком, то він доглядав за нею, а спала вона разом з ОСОБА_3 в одному ліжку і коли вночі прокидалась, то батько приходив до неї. Як батько їхав на роботу, то діти залишались разом з бабусею. У їхньому селі є садочок, однак батько не хотів віддавати до нього ОСОБА_5 поки тривають судові спори щодо місця проживання дітей. ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_5 отруїлась і потрапила до лікарні саме тоді, коли проживала разом з матір`ю. Наполягала на тому, що її сестрі ОСОБА_5 буде краще проживати разом з батьком та іншими дітьми.

ОСОБА_4 пояснив, що хоче проживати саме разом батьком, оскільки йому зручно та комфортно проживати у батька. В помешканні у матері мало кімнат. До того ж матір та її чоловік курять у приміщенні. Зауважив, що з першого класу навчається у Осичківському ліцеї, йому там подобається, тому не хотів би переводитись до Радомишльського ліцею. Коли батьки ще проживали разом матір у його присутності не курила, однак їздила до магазину, де курила та вживала алкоголь. Коли матір вживала алкоголь, то втрачала психічну рівновагу, на кілька днів уходила з дому. Бувало , що матір била його, хоча батько цього ніколи не робив. Після розлучення, коли всі діти якось жили з батьком, то догляд за ними здійснював, як батько, так і бабуся. Батько не примушував його до праці, а навпаки він сам запитував у батька, що потрібно допомогти по дому. Матір в теперішній час дітям не телефонує, лише одного разу приїздила до школи, привіталась, однак з ними не спілкувалась. Вважає, що батько не перешкоджає матері спілкуватись з дітьми. ОСОБА_4 запевнив, що всі діти хочуть проживати разом і лише з батьком.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Суд - це фактично останній інструмент, який підлягає використанню при вирішенні сімейних спорів, коли спір неможливо вирішити іншим шляхом.

Водночас розлучення має відбутися таким чином, щоб батько і матір як і раніше співпрацювали при виконанні батьківських обов`язків.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19).

Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що батько ОСОБА_1 постійно піклується про дітей, бере участь у їх духовному та фізичному розвиткові, на час розгляду справи діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надають більшої прихильності батькові і висловлюють однозначне і усвідомлене бажання проживати саме з батьком, акцентують увагу на важливості проживання всіх дітей разом.

Відповідно до частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а зібрані у справі докази з урахуванням думки дітей вказують на те, що проживання дітей сторін, з батьком найкраще забезпечить їх інтереси.

У своїй постанові від 16 лютого 2024 року по справі №465/6496/19 Верховний Суд вказав, що якщо це можливо, суди не повинні допускати розлучення братів і сестер. При визначенні роздільного місця проживання дітей, з урахуванням конкретних обставин справи, окрім емоційного зв`язку між братами/сестрами необхідно звернути увагу на деякі аспекти: чи не завдасть братам/сестрам істотної психологічної травми подальше роздільне проживання, а отже, чи може це вплинути на погіршення їх психічного та психологічного стану; різниця у віці між дітьми, чи мала місце опіка старшої дитини над молодшим братом/сестрою; чи є відчуття дітьми однієї сім`ї на час вирішення спору. Має значення також проживання в одному чи різних населених пунктах, відстань між ними, чи унеможливить віддаленість місця проживання дітей спілкування між собою; тривалість проживання кожного з дітей з батьком або матір`ю на час вирішення спору; чи не проявляв один з батьків байдужості до виховання тієї дитини, яка проживала окремо тощо.

Суд бере до уваги необхідність забезпечення спільного проживання дітей, з огляду на їх емоційний зв`язок, взаємопідтримку та бажання проживати разом, що відповідає принципу якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Суд також враховує попереднє спілкування старших дітей з найменшою сестрою, їх прив`язаність один до одного, здійснення ними догляду за нею, думку цих старших дітей, які в суді просили не розділяти їх з найменшою сестрою, віддаленість місця проживання батьків, що фактично унеможливить належне спілкування дітей між собою, що на думку суду, в майбутньому у більш зрілому віці вплине на погіршення їх психічного та психологічного стану та вплине на взаємовідносини між дітьми і у родині в цілому.

Під час вирішення даного спору судом були враховані також правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі №750/9620/20,від 04 жовтня 2023 року в справі №208/4667/20, від 14 грудня 2022 року у справі №742/2571/21, від 10 січня 2024 року у справі №183/3958/20, в яких Верховний Суд виснував про можливе почергове проживання дітей з кожним із батьків.

Однак, враховуючи зміст заявлених сторонами позовних вимог, як у первісному, так і зустрічному позовах, суд акцентує увагу на правові висновки, що містяться у постанові від 23 жовтня 2024 року в справі № 344/12972/22, у якій Верховний Суд визнав передчасним висновок суду апеляційної інстанції про застосування моделі спільної фізичної опіки над дітьми (почергового проживання з кожним із батьків за відповідним графіком), оскільки під час вирішення питання щодо можливості встановлення спільної фізичної опіки, суди, окрім загальних обставин, мають також враховувати: бажання кожного з батьків, щоб дитина проживала разом з ним, згоду на участь у її вихованні та піклуванні; наявність у обох батьків сталих відносин з дитиною та бажання останньої спілкуватися з обома батьками; відсутність обставин, зазначених у частині другій статті 161 СК України, а також інших обставин, що можуть становити загрозу інтересам дитини; наявність у кожного з батьків часу та можливості, що дозволяє належним чином опікуватися дитиною; місце проживання кожного з батьків, що знаходиться не далеко від звичайного місця проживання дитини (сформованих місць життєвих інтересів дитини) тощо (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2024 року у справі № 465/6496/19).

Водночас, у даній справі ані позивач, ані відповідачка не надали належних доказів на підтвердження чи спростування можливості та доцільності почергового проживання дітей з обома батьками, зокрема висновків відповідних фахівців, а отже не підтвердили, що почергова зміна місця проживання не матиме негативного впливу на стан дітей.

До того ж, суд зважає на те, що сторони не просили суд про застосування моделі спільної опіки, а у відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу у межах заявлених вимог.

Доводи відповідачки та її представника про те, що проживання дітей разом з батьком є небезпечним для життя дітей є нелогічним з огляду на зміст заявлених позовних вимог зустрічного позову та позицію відповідачки ОСОБА_2 у суді, згідно яких остання просить визначити місце проживання з нею лише найменшої дитини, хоча при цьому повністю не визнає позовні вимоги первісного позову ОСОБА_1 .

При цьому, сукупність досліджених судом доказів вказує на те, що батько дітей належним чином ставиться до виконання батьківських обов`язків, має бажання виховувати дітей, позитивно характеризуються в побуті та професійній спільноті, не зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами, матеріально забезпечений та створив належні умови для виховання та розвитку дітей.

Доказів жорстокого поводження батька з дітьми, притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення домашнього насильства стосовно своїх дітей матеріали справи не містять.

Показання свідка ОСОБА_19 про те, що позивач причетний до розпивання її онуками алкоголю та у зв`язку із цим до пошкодження ними вікон та дверей у її будинку, суд оцінює критично, оскільки такі показання свідка не підтверджуються будь-якими іншими належними доказами.

Натомість з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.07.2024 вбачається, що 19 липня 2024 року до СВ ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшла ухвала Радомишльського районного суду від 15.07.2024 по справі №289/1489/24 про внесення відомостей до ЄРДР за зверненням ОСОБА_19 від 24 квітня 2024 року про те, що невстановлена особа пошкодила вікна у будинку, що розташований по АДРЕСА_4 , а також скло у автомобілі ВАЗ-2104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що стояв у подвір`ї вказаного господарства, чим заподіяв ОСОБА_19 майнову шкоду (а.с. 6 том №2). Отже, у своєму зверненні до поліції від 24.04.2024 ОСОБА_19 не повідомляла про причетність до вказаної події її онуків та позивача ОСОБА_1 , а тому її показання надані 19 червня 2024 року у судовому засіданні є непослідовними та не заслуговують на довіру.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість задоволення у повному обсязі первісного позову ОСОБА_1 , що в свою чергу виключає можливість задоволення позовної вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 про визначення з нею місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги зустрічного позову про усунення перешкод у спілкування з дітьми та визначення способу участі у вихованні дітей, суд вважає підлягають задоволенню, оскільки повністю визнаються позивачем ОСОБА_1 і таке визнання цих вимог не суперечить нормам законодавства та відповідає інтересам дітей.

У пункті 67 Загального коментаря №14 від 29 травня 2013 року Комітет ООН з прав дитини зазначив, що в інтересах дитини доцільно виходити зі спільної батьківської відповідальності. Приймаючи рішення в інтересах дитини, суддя має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Суд звертає увагу на те, що задовольняючи позовні вимоги первісного позову у повному обсязі та визначаючи місце проживання дітей разом з батьком, судом не було порушено вказане право, оскільки, як зазначено раніше, судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 щодо усунення їй перешкод у спілкування з дітьми та визначення способу участі у вихованні дітей, що дозволить зберігати стосунки дітей з обома батьками.

У своїй постанові від 24 липня 2024 року по справі №619/4208/21 колегія суддів Верховного Суду наголосили на тому, що поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дітей, адже діти не мають самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковують досвід і поведінку авторитетних для них батьків. Батьки мають співпрацювати у забезпеченні належного контакту між кожним з них з дітьми, встановлення можливості спілкування та спільного проведення часу. При істотній зміні обставин сторони мають право ініціювати визначення іншого порядку фізичної опіки щодо дітей.

Щодо судових витрат сторін суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи представник позивача клопотання про стягнення з відповідачки судових витрат заявив у судових дебатах (а.с. 102-103 том №2). Відповідачка та її представник з таким клопотанням протягом судового розгляду справи до суду не звертались.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат позивача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, а також витрат по сплаті судового збору суд дійшов до наступного висновку.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У своїй постанові у справі №922/3812/19 від 09 грудня 2021 року Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Отже, при зверненні за відшкодуванням варто пам`ятати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом даної справи, останній підтверджує наданими: договором про надання правової допомоги від 19.06.2023, договором про надання правової допомоги №6 від 07.09.2023, договором про надання правової допомоги №7 від 20.05.2024, укладених між Свінцицьким Л.В. (Адвокатом) та ОСОБА_1 (Замовником), згідно п. 3.1. яких сторони домовилися, що за правову допомогу Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі, визначеному в додатку №1 до цих Договорів (а.с. 24 том №1, а.с. 52 том №1, а.с. 28 том №2), актом виконання Договору та сплати коштів від 04.12.2024, згідно якого адвокат Свінцицький Л.В. та ОСОБА_1 узгодили перелік виконаних робіт та наданих послуг вказаним адвокатом, та останнім витрачено загалом 44 години, за що позивач сплатив 63500 грн. (а.с. 89 том №2).

Разом з тим, позивачем та його представником до матеріалів справи не було долучено відповідні додатки №1 до вищевказаних договорів про надання правової допомоги, які визначають розмір та порядок обчислення витрат на правову допомогу.

Тому з врахуванням вищевказаного правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові по справі №922/3812/19, зважаючи на відсутність належного обґрунтування вартості понесених витрат на правову допомогу, а також складність справи і тривалість судового розгляду, використовуючи свої дискреційні повноваження, суд вирішив клопотання представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу задовольнити частково та стягнути їх лише у сумі 10000 грн.

Також суд стягує з відповідачки на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 1073,60 грн. (а.с. 3 том №1).

Отже, керуючись ст.ст. 5, 19, 141, 160, 161 СК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 352-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ) , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Радомишльської міської ради Житомирської області (місцезнаходження: Соборний майдан, 12, м. Радомишль, Житомирська обл., 12201, код ЄДРПОУ 44109423), про визначення місця проживання дітей - задовольнити повністю.

Визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Радомишльської міської ради Житомирської області, про визначення місця проживання дітей, усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі матері у вихованні дітей - задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_2 перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити порядок участі ОСОБА_2 у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким чином: кожну другу та четверту в місяці п`ятницю, суботу та неділю, починаючи з п`ятниці 18:00 год. до 17:00 год. неділі без обмеження місця прогулянок, в канікулярний період за попередньою домовленістю між батьками та за бажанням дитини з можливістю поїздки на відпочинок з метою оздоровлення дітей на території України.

У задоволенні решти позовних вимог зустрічного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073 грн 60 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 10000 грн.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 24.12.2024.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО