Рішення

від 23.12.2024 по справі 350/1073/24

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/1073/24

Номер провадження 2-а/350/11/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Михайлюка Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 представником якої є Гунько Олександр Юрійович до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, інспектора відділення поліції № 2 ( смт.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Фединяка Олега Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін:

Представник ОСОБА_1 адвокат Гунько О.Ю. звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із адміністративним позовом до відповідачів, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2386218 від 13.06.2024, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч. 1 ст.121-3 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зіслалася на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі складеною інспектором відділення поліції №2 (смт. Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області старшиим лейтенантом поліції Фединяком Олегом Петровичем серії ЕНА №2386218 від 13.06.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. за те, що 13.06.2024 року о 23:34:19 годині в с.Рівня, вул. Січових Стрільців, керуючи транспортним засобом FORD ESCORT номерний знак НОМЕР_1 водій керував автомобілем та порушив пдр, а саме водій керував ТЗ, у якому в темну пору доби або в умовах недостатньої видимості непідсвічувався задній державний номерний знак, чим Р30020000.

Вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане порушення є безпідставною та як наслідок незаконною, прийнята з порушенням порядку розгляду, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, у відповідності до оскаржуваної Постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що відповідачем прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного проступку передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме керування транспортним засобом із непідсвіченим номерним знаком. У відповідності до зазначеної постанови доказів того, що ОСОБА_1 керувала ТЗ із непідсвіченим номерним знаком до постанови не надано. Більше того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом FORD ESCORT номерний знак НОМЕР_1 не підтверджено жодними доказами, та більше того, даним транспортним засобом 13.06.2024 року керувала інша особа, про що було відомо та встановлено відповідачем - працівником поліції на місці винесення постанови. Факт належності транспортного засобу FORD ESCORT номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не встановлює автоматичного обов`язку керування таким транспортним засобом, а також не є елементом складу інкримінованого позивачці адміністративного правопорушення.

Підсвітка заднього номерного знаку вмикається автоматично із ввімкненням світла і на передніх фарах, тобто фактично працівник поліції повинен був вказати, що рух ТЗ здійснено без світла і передніх фар та порушення ч. 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення тобто керування ТЗ без користування зовнішніми світловими приладами, але такого правопорушення та підстави зупинки не вказано в оскаржуваній постанові. Також додаються фотографії, що були зроблені в той день, та підтверджують справність як освітлення заднього номера так і усіх зовнішніх світлових приладів, а відповідно протиправності постанови.

Представником відповідача не додано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Більше того в самій постанові серія ЕНА №2386218 від 13.06.2024 року не вказано який саме пункт Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 порушено, так як порушення зазначене поліцейським - Р30020000 відсутнє як в КУпАП так і в ПДР.

Крім того, постанова не відповідає вимоги до оформлення бланка постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі містяться у Додатку 15 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (пункт 1 розділу XV) затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі Інструкція №1395

Гриців Г.Б. не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, оскільки вважає себе невинуватою, постанову серія ЕНА №2386218 від 13.06.2024 року безпідставною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з відсутністю доказів вчинення адміністартивного правопорушення, неповними з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм матеріально та процесуального права.

16.07.2024 на адресу суду надійшов відзив представника ГУНП в Івано-Франківській області, в якому просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Представник відповідача зазначає, що 13.06.2024 року о 23 год. 34 хв., в ході патрулювання та виконання службових обов`язків старшим лейтенантом поліції Фединяком О.П. виявлено та встановлено, що водій ТЗ «FORD ESCORT», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням, як пізніше стало відомо, ОСОБА_1 , по вул. Січових Стрільців в с. Рівня керувала автомобілем та порушила ПДР України, а саме водійка керувала ТЗ у якого у темну пору доби або у в умовах недостатньої видимості непідсвічувався задній державний номерний знак, чим порушила п. 30.2 ПДР України (Р30020000 - системна помилка технічного пристрою заповнення електронної постанови), чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 статті 121-3 КУпАП.

Після зупинки даного ТЗ, працівники поліції одразу ж побачили, що водійка ОСОБА_1 здійснює перелізання на задній ряд пасажирських сидінь, у свою чергу із переднього пасажирського сидіння чоловік здійснив перелізання на водійске сидіння, що зафіксовано на відеофіксації «бодікамери» поліцейського. Після чого дані особи вийшли із ТЗ.

Поліцейські належним чином представилися, зафіксував спробу водія здійснити перебрання на задні пасажирські сидіння з метою уникнення відповідальності за керування із технічною несправністю, після чого Позивача проінформовано про причину зупинки згідно Закону України «Про Національну поліцію».

Встановивши факт порушення ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, поліцейським було прийнято рішення здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення, роз`яснено Позивачеві його права як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268, 289 КУпАП (про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у п. 8 Постанови).

Поліцейським ОСОБА_2 було повідомлено позивача про порушення ним ПДР, а також надано змогу ОСОБА_1 переконатись у порушенні ПДР, а саме у неосвітленні заднього державного номерного знаку в темну пору доби, в умовах недостатньої видимості, що ОСОБА_1 самою і підтвердилось та не заперечувалось на місці події, як і підтверджувалось пасажиром даного ТЗ.

У подальшому заслухано пояснення позивача, а саме заслухано що ОСОБА_1 погоджується із даним порушенням ПДР України, його не заперечує, готова сплатити адміністративне стягнення у вигляді штрафу (підтверджується також відео фіксацією), після чого своєчасно, всебічно, в повному обсязі і об`єктивно з`ясовано обставини справи, вирішено її в точній відповідності із законом, з`ясовано, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення, що позивач винен в його вчиненні та підлягає до адміністративної відповідальності, та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП розглянуто та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2386218 від 13.06.2024 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 1190 грн.

Відеофіксацію вчиненого правопорушення, що виразилось у керуванні ТЗ із неосвітленим в темну пору доби, в умовах недостатньої видимості, заднім державним номерним знаком, чим порушено п. 30.2 ПДР України (Р30020000 - системна помилка технічного пристрою заповнення електронної постанови) зафіксовано за допомогою відео фіксації на нагрудну відео камеру поліцейського. Відео фіксацію долучено до постанови (п.7) в якості інших матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП зміст постанови було оголошено позивачу.

Копію Постанови серії ЕНА №2386218 від 13.06.2024 ОСОБА_1 вручено в той же день, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у п. 9 Постанови.

У позовній заяві позивач зазначає що, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом FORD ESCORT номерний знак НОМЕР_3 не підтверджено жодними доказами, та більше даним транспортним засобом 13.06.2024 року керувала інша особа.

Однак, на відеофіксації «бодікамери» поліцейського, яку додано до відзиву (відеофайл під назвою «0000000 00000020240613232348 0008»), чітко зафіксовано, як службовий автомобіль здійснює переслідування ТЗ FORD ESCORT номерний знак НОМЕР_3 , у якого взагалі не підсвічується задній державний номерний знак та лівий стоп сигнал, після чого працівниками поліції включено проблискові маячки та здійснено зупинку даного ТЗ. Ще не виходячи із службового ТЗ, поліцейський зазначає «Пересідає, бігом».

Вийшовши із службового ТЗ, працівники поліції одразу ж побачили, що водійка ОСОБА_1 здійснює перелізання на задній ряд пасажирських сидінь, у свою чергу, із переднього пасажирського сидіння чоловік здійснив перелізання на водійске сидіння з метою допомоги ОСОБА_1 уникнути відповідальності за керування ТЗ (оскільки як виявилось у подальшому ОСОБА_1 до того всього ще й перебувала із ознаками алкогольного сп`яніння), що зафіксовано на відеофіксації «бодікамери» поліцейського.

У подальшому дані особи вийшли із ТЗ, і пасажир-чоловік, який здійснив перебрання на водійське сидіння та вийшов із ТЗ із сторони водія, на запитання поліцейського «Що скажете?», чітко відповідає: «Та я за рулем не був». (відеофайл під назвою «0000000 00000020240613232348 0008»),

Таким чином, факт керування 13.06.2024 ОСОБА_1 ТЗ FORD ESCORT номерний знак НОМЕР_3 - встановлений та підтверджений, зафіксований за допомогою відеофіксації «бодікамери» поліцейських.

З огляду на викладене, вважає що постанова є законною та обгрунтованою, такою що винесена на підставі належних та достатніх доказів, відтак скасуванню не підлягає.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 25.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Витребувано з Головного Управління Національної поліції в Івано-Франківській області всі матеріали адміністративної справи, на підставі яких винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2386218 від 13.06.2024, якою поліцейський відділення поліції № 2 ( смт.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Фединяк О.П. застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 1190 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, до початку судового засідання, яке було призначено на 11 год.30 хв. 28.06.2024.

28.06.2024 розгляд справи відкладено на 04.07.2024 у зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

04.07.2024 до суду через канцелярію суду поступило клопотання від представника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про відкладення розгляду справи мотивуючи необхідністю підготувати обгрунтований відзив на позов.

Розгляд справи відкладено на 24.07.2024.

16.07.2024 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву.

24.07.2024 розгляд справи відкладено за клопотанням адвоката Гунько О.Ю. з мотивів у необхідності ознайомитися із відзивом на позов.

25.09.2024 до суду поступило клопотання, у якому представник позивачки зіслався на невідповідність відзиву відповідача вимогам ч. 1 та 2 ст. 167 КАС України, тому просив його залишити без розгляду.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 26.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Михайлюка Назара Михайловича про відмову у прийнятті до розгляду відзиву відповідача на адміністративний позов у зв`язку з пропущенням строку на його подання без надання доказів поважності причин пропуску.

Розгляд справи відкладено на 02.10.2024.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Михайлюк Н.М. подав до суду заяву про відвід головуючому у справі судді Пулику М.М.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 08.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Михайлюка Назара Михайловича про відвід судді.

Розгляд справи відкладено на 17.10.2024.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 17.10.2024 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Михайлюка Назара Миколайовича про витребування доказів у справі.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 17.10.2024 відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_3 про закриття провадження в справі.

Розгляд справи відкладено на 19.11.2024.

За клопотанням представника позивачки розгляд справи відкладено на 09.12.2024.

За клопотанням представника позивачки розгляд справи відкладено на 17.12.2024.

За клопотанням представника позивачки розгляд справи відкладено на 23.12.2024.

Пояснення учасників процесу в судовому засіданні.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Її представник адвокат Михайлюк Н.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просив їх задоволити. Вважає, що оскільки відзив подано поза межами наданого строку то його не слід брати до уваги при ухваленні рішенні. Так само, наданий відеодиск з відеозаписами не може вважатися належним доказом вчинення позивачем правопорушення. З показів свідка ОСОБА_4 за кермом автомобіля марки FOFD ESKORT перебував чоловік. Тому, в поліцейський безпідставно виніс оскаржувану постанову на ОСОБА_1 . Просив позов задоволити повністю.

Інспектор відділення поліції № 2 (смт.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Фединяк Олег Петрович в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, оскільки не може прибути в судове засідання через відрядження. В минулому судовому засіданні позовні вимоги не визнав, по суті заявних вимог пояснив, що 13.06.2024 о 23 год., в ході патрулювання та виконання службових обов`язків ним виявлено та встановлено рух ТЗ «FORD ESCORT» під керуванням, як пізніше стало відомо, ОСОБА_1 , по вул. Січових Стрільців в с. Рівня у якого у темну пору доби або у в умовах недостатньої видимості непідсвічувався задній державний номерний знак. Тому, було прийняте рішення про зупинку даного транспортного засобу з метою припинення адміністративного правопорушення.

Після зупинки даного ТЗ, він одразу ж побачив, що водійка ОСОБА_1 здійснює перелізання на задній ряд пасажирських сидінь, у свою чергу із переднього пасажирського сидіння чоловік здійснив перелізання на водійське сидіння. Після чого дані особи вийшли із ТЗ. Як йому стало пізніше відомо, то таку маніпуляцію було здійснено через намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за більш тяжче правопорушення, а саме остання керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Ним було повідомлено позивача про порушення ним ПДР, а також надано змогу ОСОБА_1 переконатись у порушенні ПДР, а саме у неосвітленні заднього державного номерного знаку в темну пору доби, в умовах недостатньої видимості, що ОСОБА_1 самою і підтвердилось та не заперечувалось на місці події, як і підтверджувалось пасажиром даного ТЗ. У подальшому під час розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, ним було роз`яснено ОСОБА_1 її права як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України. ОСОБА_1 погодилася із даним порушенням ПДР України, його не заперечувала, готова була сплатити адміністративне стягнення у вигляді штрафу, після чого своєчасно, всебічно, в повному обсязі і об`єктивно з`ясовано обставини справи, вирішено її в точній відповідності із законом, з`ясовано, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення, що позивач винен в його вчиненні та підлягає до адміністративної відповідальності, та відповідно до вимог КУпАП розглянуто та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу . Зміст постанови негайно було оголошено ОСОБА_1 . Весь час, з моменту зупинки транспортного засобу та спілкування з позивачкою зафіксовано за допомогою відео фіксації на нагрудну відео камеру поліцейського. Вважає позов безпідставним, просив відмовити у його задоволенні.

Представник ГУНП в Івано-Франківській області подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив відмовити в задоволенні позову.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дав показання про те, що 13.06.2024 біля 23 години, проїздив за кермом свого автомобіля повз автомобіль марки FOFD ESKORT, який зупинився на обочині. Він зупинився, та привітався із водієм, а саме за кермом був чоловік на ім`я ОСОБА_5 , а на пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_1 . Водій йому відповів, що у них все добре, і він продовжив рух. У дзеркало заднього виду, він побачив, що до автомобіля наближається автомобіль поліції з проблисковими маячками. Так само, в дзеркало заднього огляду він бачив, що номерний знак ТЗ марки FOFD ESKORT підсвічувався.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №2386218 (а.с.9, 18) підтверджено, що поліцейський відділення поліції № 2 ( смт.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Фединяк О.П. застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 1190 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.

На спростування позовних вимог позивача відповідач також долучив до матеріалів справи багатофункціональний цифровий відеодиск із відеозаписами (а.с.36).

Так, відеозапис 0000000_00000020240613232348_0008 13.06.2024 23:23 розпочинається з переслідування поліцейським автомобілем, автомобіля FORD ESCORT номерний знак НОМЕР_1 , транспортний засіб зупиняється і з водійського місця виходить чоловік, який на запитання поліцейського «Що скажете?», чітко відповідає: «Та я за рулем не був». В процесі спілкування, останній неодноразово вказує на керування автомобілем ОСОБА_1 .

В процесі спілкування з поліцейськими, ОСОБА_1 неодноразово заперечує факт керування транспортним засобом. Однак, під час складання постанови, та ознайомлення із її змістом визнає, що сплатить штраф за не освітлення заднього номерного знаку. Після цього, ОСОБА_1 було ознайомлено із її правами, передбаченими ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

На відеозаписі зафіксовано процедуру ознайомлення ОСОБА_1 із оскаржуваною постановою, після чого отримала копію постанови.

Отже, між сторонами виник спір відносно законності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивачки, яку остання вважає неправомірною та просить про її скасування.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування та висновки суду.

Суд, вислухавши учасників справи, надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові та оцінюючи зміст обґрунтування складу адміністративного правопорушення, викладеного в ній, а також дослідивши наявні докази в матеріалах адміністративної справи, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Стаття 19 Конституції передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідачі) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про національну поліцію", під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Суд встановив, що оскаржуваною постановою серії ЕНА №2386218 від 13.06.2024, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч.1 ст.121-3 КУпАП за те, що 13.06.2024 року о 23:34:19 годині в с.Рівня, вул. Січових Стрільців, керуючи транспортним засобом FORD ESCORT номерний знак НОМЕР_1 водій керував автомобілем та порушив ПДР, а саме водій керував ТЗ який у темну пору доби або у в умовах недостатньої видимості непідсвічувався задній державний номерний знак.

Представник позивачки не погоджується з винесеною постановою, вказуючи у позовній заяві, що вона є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин справи.

Для встановлення істини у адміністративній справі суд дослідив докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, а також дотримання суб`єктом владних повноважень вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Як передбачено ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст.72 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАСУ).

Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУпАП.

Разом з тим, відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25 червня 2020 року по справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Досліджуючи законність винесення оскаржуваної постанови, суд встановив, що у ній зазначено про порушення Р30020000, що стало підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Частиною першою статті 121-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком,що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком,закріпленим у не встановленому для цього місці,перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими),з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, що тягне за собою накладення штрафу сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1190 грн.

При цьому, як слідує із оскаржуваної постанови, відповідачем накладено адміністративне стягнення на позивача у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн.

З приводу того, що в оскаржуваній постанові відповідачем зазначено про порушення Р30020000, то суд вважає, що таке зазначення є опискою.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 в справі №459/1801/17.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.

Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п. 2.9 "в" ПДР водієві забороняється: в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Суд вважає наведені доводи позивача необгрунтованими, виходячи із матеріалів відеозапису події з нагрудної камери поліцейського, що були долучені представником відповідача до відзиву на позовну заяву, із яких об`єктивно вбачається, що номерний знак на транспортному засобі, яким керувала позивачка не підсвічувався.

Крім того, долученим до справи відеозаписом події встановлено, що поліцейським дотримано процедуру складання постанови про адміністративне правопорушення.

Відтак, суд вважає, що доводи позивачки зводяться до незгоди із оскаржуваною постановою відповідача та зазначеними у ній фактичними обставинами адміністративного правопорушення, оскільки позивачкою не доведено протиправність оскаржуваної постанови відповідача, а доводи позивачки об`єктивно спростовуються відеозаписом події з нагрудної камери поліцейського.

Разом із тим, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в справі №520/2261/19, викладений у постанові від 25.06.2020, де Судом зазначено, що доводи скаржниці про те, що суд першої інстанції всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України поклав обов`язок доказування на позивачку, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 в справі №760/2846/17; постанові Верховного Суду від 14.02.2018 в справі №536/583/17, де обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Представником відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області до відзиву на позов надано електронний доказ DVD-R диск із записом з нагрудної камери поліцейського, який відтворено судом і з якого чітко встановлено, що у керованого позивачкою автомобіля не освітлювався задній номерний знак. Зокрема, із вказаної відеофіксації спостерігається процедура зупинки транспортного засобу, пояснення ОСОБА_1 . Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови відповідачем - поліцейським виконано вимоги ст. 268 КУпАП, враховано усі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП та в повній мірі дотримано Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, оскільки це повністю спростовує наявна відеофіксація з місця події. Так само, не заслуговують на увагу покази свідка ОСОБА_4 про те, що він бачив за кермом автомобіля FOFD ESKORT, д.н.з. НОМЕР_4 чоловіка на ім`я Василь, і що в дзеркало заднього огляду він бачив, як номерний знак ТЗ марки FOFD ESKORT, д.н.з. НОМЕР_4 13.06.2024 року підсвічувався так як він його побачив в темну пору доби.

Суд приймає інформацію з доданого до матеріалів справи відеозапису до уваги, оскільки цей запис є достатньо інформативним, стосується суті дій водія, описаних в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, позбавлений упередження та суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер та містить в хронологічній послідовності відомості про обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи.

Посилання сторони захисту на те, що в оскаржуваній постанові не міститься інформації про фіксацію правопорушення за допомогою технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, як того вимагає додаток 5 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, а також те, що в п. 7 постанови не зазначені відомості про фіксацію правопорушення за допомогою технічних приладів, на думку суду, не заслуговують на увагу та не спростовують факту керування позивачкою автомобілем з неосвітленим задні номерним знаком, що також відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 14.02.2018 року по справі № 735/1246/15-а.

Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв`язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови, дає суду підстави дійти висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивачки у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено допущення будь-яких порушень вимог КУпАП при винесені постанови серії ЕНА №2386218 від 13.06.2024 щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, як і не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог.

Натомість відповідачем доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та правомірність своїх дій щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності.

На підставі зазначеного, слід відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №2386218 від 13.06.2024, у зв`язку з його безпідставністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною п`ятою статті 139 КАС України передбачено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду із цим позовом не сплачувала судовий збір, водночас матеріали справи не містять доказів наявності підстав для звільнення від обов`язку сплатити судовий збір, у зв`язку з чим суд вважає, що судовий збір необхідно стягнути з позивачки.

Таким чином, позивачкою має бути сплачено судовий збір.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлено вимогу немайнового характеру.

У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.7, 9-11, 33, 122, 222, 245, 247, 251, 252, 278, 280 293, 294 КУпАП, ст.ст.139, 143, 241, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 представником якої є ОСОБА_6 до Головного Управління Національної поліції в Івано-Франківській області, інспектора відділення поліції № 2 ( смт.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Фединяка Олега Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , жителька АДРЕСА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету 22030106).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, місцезнаходження: вулиця Академіка Сахарова,15, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108798.

Відповідач: інспектор відділення поліції № 2 ( смт.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Фединяк Олег Петрович.

Повний текст рішення складено 23.12.2024.

Суддя: