Києво-святошинський районний суд київської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 369/20947/24
Провадження №1-кс/369/3673/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2024 року м. Київ
Слідчий суддяКиєво-Святошинськогорайонного судуКиївської області ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,за участіпрокурора Боярськоговідділу Фастівськоїокружної прокуратуриу Київськійобласті ОСОБА_3 ,підозрюваної ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Києві клопотанняпрокурора Боярськоговідділу Фастівськоїокружної прокуратуриу Київськійобласті ОСОБА_3 ,про продовженнявідсторонення підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посадилікаря-невропатологацентруневрологіїта нейрохірургіїзінсультнимблоком КНП«Лікарняінтенсивноголікування» Боярськоїміськоїрадиу кримінальномупровадженні№42024112310000079від27.06.2024рокуза ознакамикримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
У провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурораБоярського відділуФастівської окружноїпрокуратури уКиївській області ОСОБА_3 ,про продовженнявідсторонення підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посадилікаря-невропатологацентруневрологіїта нейрохірургіїзінсультнимблоком КНП«Лікарняінтенсивноголікування» Боярськоїміськоїрадиу кримінальномупровадженні№42024112310000079від27.06.2024рокуза ознакамикримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,яка народиласяу м.Боярка,Київської області,проживає АДРЕСА_1 ,громадянка України,працює напосаді лікаря-невропатологацентру неврологіїта нейрохірургіїз інсультнимблоком КНП«Лікарня інтенсивноголікування» Боярськоїміськоїради, ранішене судима обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого: ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.369-2 КК України - пропозиція здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе, та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинені групою осіб за попередньою змовою.
СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні №42024112310000079 від 27.06.2024.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV зі змінами та доповненнями (далі Закон №2961) визначено основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.
Відповідно до ст. 1 Закону №2961 особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність; інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно ст. 7 цього Закону медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними. Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.
Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 зі змінами та доповненнями затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (далі Положення №1317).
У відповідності до п. 3 Положення медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Наказом Міністерства охорони здоров`я України №189 від 09.04.2008 за змінами та доповненнями затверджено Порядок організації експертизи тимчасової втрати працездатності (далі Порядок №189).
Цей Порядок визначає повноваження та роботу лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я (далі - ЛКК) за результатом здійснення експертизи тимчасової непрацездатності лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та фізичної особи - підприємця, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №189 експертиза тимчасової непрацездатності - це комплексна оцінка порушень функціонального стану організму та інших причин, якими вона обумовлена, що визначають факт тимчасової втрати працездатності, установлення строку непрацездатності, визначення клінічного та трудового прогнозу відповідно до встановленого діагнозу.
Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку №189 передбачено, що під час здійснення експертизи тимчасової непрацездатності лікуючий лікар суб`єкта господарювання на підставі даних всебічного медичного обстеження пацієнта, ураховуючи ступінь функціональних порушень органів та систем, характер та перебіг патологічного процесу, умови праці:
1) приймає рішення про формування (видачу) документів про тимчасову непрацездатність;
2) здійснює комплексну оцінку порушень функціонального стану організму та інших причин, якими вона обумовлена, що визначають факт тимчасової втрати працездатності, установлення строку непрацездатності, визначення клінічного та трудового прогнозу відповідно до встановленого діагнозу;
3) представляє пацієнта ЛКК у складних випадках, якщо непрацездатність пацієнта триває 30 і більше днів, для вирішення питання про направлення такого пацієнта на медико-соціальну експертну комісію (далі - МСЕК) на огляд або консультацію, а у випадку наявності ознак стійкої втрати працездатності - незалежно від тривалості хвороби, відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317.
У разі наявності в пацієнта стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності, що засвідчена медичними висновками, не пізніше ніж через 120 днів (а у випадках, коли випадок тимчасової непрацездатності переривався, то не пізніше, ніж через 156 днів) із дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності, лікуючий лікар суб`єкта господарювання ініціює питання перед ЛКК щодо направлення хворого на МСЕК шляхом заповнення форми первинної облікової документації № 088/0 «Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)» відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 088/о «Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 695/21008.
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку №189 визначено, що при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК.
До основних завдань ЛКК належить:
1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку;
2) здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності;
3) надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження;
6) участь у встановленому порядку у засіданнях МСЕК.
Таким чином, встановлення інвалідності, як процес медичного констатування та юридичного закріплення наявності втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист, передбачає проходження пацієнтом низки процедурних етапів:
- консультація, медичні огляди та обстеження у лікуючого лікаря;
- медичні огляди та обстеження профільних медичних спеціалістів за направленням лікаря;
- ініціювання лікуючим лікарем перед ЛКК лікувального закладу проведення засідання з розгляду медичних документів пацієнта та огляді самого пацієнта (за необхідності);
- медичний огляд, вивчення документів ЛКК лікувального закладу;
- направлення ЛКК лікувального закладу на МСЕК;
- медичний огляд, вивчення документів МСЕК;
- прийняття МСЕК рішення про встановлення конкретної групи інвалідності.
Названі етапи є логічно послідовними та взаємодоповнюючими, а кожен із суб`єктів, який має безпосередній стосунок до їх реалізації, виконує та здійснює контроль (керує) за певною ділянкою роботи, наслідком якої є створення конкретного медичного документа (групи документів), який має юридичне значення та створює передумови для проходження наступного етапу.
Відповідно до постанови Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.05.2024 №686/8627/22 встановлено, що факт встановлення особі групи інвалідності є юридично значимим і тягне за собою багато правових наслідків як соціального характеру, так й іншого характеру. Органи, які уповноважені на встановлення цього факту вочевидь діють від імені держави, оскільки реалізовують її функцію саме в частині встановлення інвалідності певній особі. Держава завжди реалізовує свої функції через конкретні, створені нею органи чи уповноважених нею осіб. Залежно від сфери прийняття рішення відповідні функції держави здійснюють створені для цього інституції. У частині встановлення факту інвалідності таким органом, який покликаний здійснювати функції держави є медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Члени таких комісій приймають рішення від імені такої комісії, а отже у ході прийняття юридично значимих рішень комісії вони є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Отже, у випадку проходження пацієнтом процедури визначення інвалідності, МСЕК як колектив лікарів (колегіальний орган), є особами, уповноваженими на виконання функцій держави в розумінні примітки до ст. 369-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 26.06.2024 у точно не встановлений час до завідуючої центру неврології та нейрохірургії з інсультним блоком КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради, яка знаходиться за адресою вул. Соборності, 51, м. Боярка Фастівського району Київської області, ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з приводу скарг на стан здоров`я та проходження відповідного лікування.
У цей час у ОСОБА_4 , яка розуміла протиправність своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, всупереч інтересам служби, виник злочинний корисливий умисел, направлений на пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення членами невстановленої на даний час МСЕК, тобто особами уповноваженими на виконання функцій держави, для позитивного вирішення питання щодо встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності, за надання неправомірної вигоди для себе та її подальше одержання. При цьому ОСОБА_4 , усвідомлюючи складність та багатоетапність процесу встановлення особі групи інвалідності, планувала залучити до вказаної протиправної діяльності інших лікарів лікарні, де вона працює.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 26.06.2024, перебуваючи в своєму службовому кабінеті КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради, за адресою вул. Соборності, 51, м. Боярка Фастівського району Київської області висловила ОСОБА_6 протизаконну пропозицію здійснити вплив на прийняття невстановленими на даний час особами з числа членів невстановленої на даний час МСЕК рішення щодо встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності за надання для себе, тобто ОСОБА_4 , неправомірної вигоди орієнтовною сумою 2-3 тисячі доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 26.06.2024 становить 81309-121963,5 грн.
При цьому, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_6 , що працює в сфері охорони здоров`я вже тривалий час і у неї склались міцні дружні та професійні зв`язки із рядом лікарів КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради та членами МСЕК, які дозволять їй забезпечити проходження ОСОБА_6 фіктивного лікування у вказаній лікарні, підготовку пакету необхідних документів для їх розгляду МСЕК та прийняття у подальшому членами МСЕК рішення щодо встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності на підставі тих захворювань, які визначать ОСОБА_4 та інші лікарі з числа її колег та знайомих, внаслідок чого створила у ОСОБА_6 враження щодо реальної можливості вчинити вказані дії.
Надалі, ОСОБА_4 у точно не встановлений досудовим розслідуванням час і місці, але не пізніше 10.07.2024 зустрілася із лікарем травматологом КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та повідомила останньому інформацію про можливість протизаконного корупційного збагачення внаслідок здійснення впливу на прийняття членами МСЕК рішення щодо встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності за надання для них, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , неправомірної вигоди.
Після цього ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, всупереч інтересам служби, під час виконання своїх службових обов`язків, вступив у попередню змову з ОСОБА_4 та обоє вирішили незаконно збагатитись, шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 задля здійснення впливу на членів МСЕК щодо позитивного вирішення ними питання про встановлення останньому групи інвалідності.
Надалі, об`єднані єдиним злочинним умислом, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, спрямованого на незаконне отримання неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , розподілили між собою ролі задля досягнення спільної злочинної мети.
Зокрема, ОСОБА_4 як співучасник злочину, будучи лікуючим лікарем ОСОБА_6 мала комунікувати із ним, підшукувати та зафіксувати у нього фіктивні діагнози, необхідні для подальшого отримання підстав для встановлення йому групи інвалідності, поміщати його на фіктивне стаціонарне лікування, що також мало створити штучні підстави для отримання інвалідності, готувати як лікуючий лікар необхідний пакет документів для передання їх на розгляд ЛКК та у подальшому для МСЕК для встановлення йому групи інвалідності, підшукати зручне для учасників злочину МСЕК, члени якого погодяться прийняти рішення на користь ОСОБА_6 , а у подальшому впливати на членів такої МСЕК для прийняття ними позитивного рішення щодо встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності.
У той же час ОСОБА_7 , як інший співучасник, повинен допомагати ОСОБА_4 встановлювати фіктивні діагнози, які б створили підстави для подальшого отримання ОСОБА_6 групи інвалідності, підшукати для нього сімейного лікаря, який буде залучений у цей процес, отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_6 та в подальшому розділити її між собою та ОСОБА_4 , підшукати зручне для учасників злочину МСЕК, а у подальшому впливати на членів такої МСЕК, члени якого погодяться прийняти рішення на користь ОСОБА_6 , а у подальшому впливати на них для прийняття ними позитивного рішення щодо встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності.
При цьому, співучасники злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , у точно невстановлений час, але не пізніше 10.07.2024, будучи обізнані про посилення в державі боротьби із протиправним отриманням груп інвалідності, вирішили збільшити розмір неправомірної вигоди, яку вони планували отримати від ОСОБА_6 за вплив на прийняття членами МСЕК рішення щодо встановлення йому групи інвалідності, та збільшили її до 12 000 доларів США, що станом на 10.07.2024 становить 489194,40 грн.
З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_4 , виконуючи роль співвиконавця злочину, 10.07.2024, у телефонній розмові із ОСОБА_6 повідомила останньому, що обговорила питання впливу на членів МСЕК для встановлення йому групи інвалідності із ОСОБА_7 та повідомила про необхідність передачі за це неправомірної вигоди в розмірі не менше 10000 доларів США, внаслідок чого висловила пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб, та повідомила про необхідність подальших зустрічей із нею та ОСОБА_7 .
Крім того, реалізуючи вказаний спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 протягом червня-серпня 2024 року забезпечила створення документів, у яких містилися недостовірні відомості щодо діагнозів ОСОБА_6 та нібито проходження ним стаціонарного лікування у неї як у лікуючого лікаря в КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради у період часу з 26.06.2024 по 02.07.2024 та з 19.08.2024 по 28.08.2024.
У подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел із ОСОБА_7 , 31.07.2024 близько 14 год., перебуваючи у своєму робочому кабінеті в КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради за адресою вул. Соборності, 51, м. Боярка, Фастівського району Київської області, уточнюючи свою протиправну пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення членами МСЕК про встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності, довела до відома останнього, що для позитивного вирішення питання йому необхідно передати неправомірну вигоду у загальній сумі 12000 доларів США. Крім того, перебуваючи у вказаному місці, 31.07.2024 близько 14 год. довела до відома ОСОБА_6 , що він має передати ОСОБА_7 при наступній зустрічі частину із обумовленої ними суми неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США, внаслідок чого висловила пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за попередньою змовою групою осіб.
Після чого, 12.08.2024 близько 19 год. ОСОБА_4 , виконуючи відведену їй роль як співвиконавця злочину, діючи спільно із ОСОБА_7 , в телефонній розмові з ОСОБА_6 повідомила останньому про необхідність зустрічі із нею та ОСОБА_7 15.08.2024 для передачі обумовленої раніше частини неправомірної вигоди у сумі 3000 тис. доларів США.
У подальшому, 15.08.2024 близько 11 год. ОСОБА_7 , виконуючи відведену йому роль як співвиконавця злочину, діючи спільно із ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік адміністративного приміщення КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради за адресою вул. Соборності, 51, м. Боярка, Фастівського району Київської області, знову довів до відома ОСОБА_6 , внаслідок чого скоїв пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення членами МСЕК щодо встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності за отримання ним та ОСОБА_4 пропозицію надання їм неправомірної вигоди у сумі 10-12000 тис. доларів США, та повідомив про можливість передання еквівалента такої неправомірної у валюті Євро.
Надалі, 15.08.2024 близько 11 год. ОСОБА_7 , виконуючи відведену йому роль як співвиконавця злочину, діючи спільно із ОСОБА_4 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, перебуваючи неподалік адміністративного приміщення КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради за адресою вул. Соборності, 51, м. Боярка, Фастівського району Київської області, на виконання раніше озвученої ОСОБА_4 та ним пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення членами МСЕК щодо встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності за отримання ними неправомірної вигоди у загальній сумі 12000 доларів США, одержав від ОСОБА_6 частину обумовленої ним та ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 3000 Євро, що станом на 15.08.2024 становить 136649,10 грн., внаслідок чого скоїв одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене групою осіб за попередньою змовою.
Таким чином, ОСОБА_4 внаслідок вчинення вищевказаних дій підозрюється у пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе та одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинені групою осіб за попередньою змовою.
13.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.369-2 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
ОСОБА_4 є підозрюваною у корупційному злочині, передбаченому ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.369-2 КК України, що відноситься відповідно до ст. 12 КК України до категорії нетяжких.
Вказаний злочин є службовим і безпосередньо пов`язаний із використанням підозрюваною ОСОБА_4 своїх посадових обов`язків лікаря, тобто перебування його на цій посаді сприяло вчиненню кримінального правопорушення. Вказане свідчить про суспільно-небезпечний характер поведінки підозрюваної під час перебування на зазначеній посаді.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 КПК України прокурор, а щодо Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступника - Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що:
1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати;
2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
28.11.2024 ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду підозрювану ОСОБА_4 у межах даного провадження відсторонено від посади строком до 20.12.2024.
Однак, на даний час обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати, оскільки ОСОБА_4 залишається підозрюваною у корупційному злочині, передбаченому ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.369-2 КК України, у випадку не продовження її відсторонення остання може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування; незаконними засобами впливатиме на свідків, іншого підозрюваного та інших учасників кримінального провадження; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується наступним.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків прошу враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підозрювана ОСОБА_4 , з метою спотворення доказової бази та ухилення від подальшого покарання може впливати на свідка ОСОБА_6 . Даний свідок у своїх показах вказував, що надав неправомірну вигоду ОСОБА_4 та її спільнику, для отримання медичного висновку з встановленим діагнозом, який надасть змогу ухилитися від мобілізації та виїхати за кордон. Останній спілкувався з підозрюваним, надавав йому свої документим та всю інформацію щодо себе, таку як місце проживання, номери телефонів. Підозрювана володіючи повною інформацією про місце проживання, телефони, склад сім`ї свідка ОСОБА_6 може підкупом чи погрозами чи в інший спосіб примусити свідка змінити показання, оскільки усвідомлює важливість показів даних свідком для доведення її винуватості.
Також підозрювана може протиправно впливати на свого співучасника підозрюваного ОСОБА_7 , зокрема шляхом тиску або домовленості із ним спотворювати події вчинення злочину.
Крім того, прошу суд врахувати, що ОСОБА_4 тривалий час працює на посаді лікаря в КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради, за цей час у неї склались товариські, дружні, ділові відносини із іншими працівниками лікарні, у тому числі керівництвом лікарні, вказані можливості створюють передумови для впливу на працівників лікарні, які приймали участь у встановленні діагнозу ОСОБА_6 і які ще не встановлені і не допитані у ході досудового розслідування.
Також, згідно встановлених обставин ОСОБА_4 та ОСОБА_7 обіцяли ОСОБА_6 вплинути на членів МСЕК для встановлення йому групи інвалідності, що вже вказує на наявність у підозрюваних широких зв`язків серед посадових осіб у медичній сфері, які вони можуть використати для протиправного впливу на свідків (працівників лікарні, де підозрювані працюють).
Ризик того, що підозрювана може знищити, сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується наступним.
Згідно встановлених досудовим розслідуванням обставин, які інкримінуються підозрюваним, у процесі лікування ОСОБА_6 створювався цілий ряд документів, які містять відомості щодо його фіктивного лікування, обстеження та встановлення йому діагнозів, які підозрювані планували використати для створення формальних підстав для надання йому групи інвалідності. Отже, частину із вказаних документів, які ще не вилучено органом слідства підозрюваний, який продовжує працювати лікарем і має доступ до медичної документації, може знищити або сховати, щоб уникнути їх вилучення і посилення доказової бази проти себе.
Ризик того, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, підтверджується наступним.
ОСОБА_4 за родом своєї посади лікаря КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради має вільний доступ до бланків медичних документів, журналів прийому хворих, які ведуться в лікарні, має дружні зв`язки із лікарями вказаної лікарні, а отже може створити «заднім числом» будь-які медичні документи щодо лікування ОСОБА_6 , які б викривляли встановлену на даний час картину злочину.
При цьому, на виконання вимог ч. 2 ст. 158 КПК України прошу суд врахувати, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади протягом короткого періоду дії попереднього відсторонення від посади, який склав менше одного місяця, адже на даний час триває лише початковий етап відкритого досудового розслідування, який почався із моменту повідомлення фігурантів 13.11.2024 про підозру, водночас ризик впливу на свідків існує аж до моменту їх допиту в суді, а ризик того, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом створення документів, які викривляють існуючу картину надання медичних послуг заявнику, існує протягом всього часу доступу підозрюваної до службової документації та особистих печаток лікаря та закладу. Підозрювана може знищити, сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки з огляду на початковий етап фіксування злочину ще не всі документи, встановлені слідством та вилучені.
На підставівикладеного,слідчий просивсуд продовжити відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади лікар-невропатологцентру неврологіїта нейрохірургіїз інсультнимблоком КНП«Лікарня інтенсивноголікування» Боярськоїміськоїрадистроком на 2 місяці, тобто з 21.12.2024 по 21.02.2025.
За наслідками розгляду клопотання постановити ухвалу, яку відповідно до ч. 4 ст. 157 КПК України, направити для негайного виконання до КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради (код ЄДРПОУ 01994669, юридична та фактична адреса 08154, Україна, Фастівський р-н, Київська обл., місто Боярка, вулиця Соборності, будинок, 51), а також підозрюваній та захиснику для відома.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав викладених в клопотанні.
Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення клопотання.
13.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.369-2 КК України.
Згідно ч.1ст.154 КПК Українивідсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимогстатті 158 цього Кодексу.
Згідност.43 Конституції Україникожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, в тому числі і відсторонення від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченомуКПК України.
Згідно ч.1ст.157 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У цьому аспекті слід зазначити, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, з метою запобігання вищевказаним ризикам, передбачає доведення в сукупності фактів, які свідчать про існування таких ризиків та наявності у підозрюваного можливості здійснення протиправних дій шляхом використання займаної посади.
При прийнятті рішення про відсторонення підозрюваної особи від займаної посади слідчим суддею повинні належним чином досліджуватись мотиви, наведені в клопотанні, правова підстава, а також оцінюватись ефективність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження поряд із наслідками такого застосування для інших осіб.
Будь-яких доказів того, що саме подальше перебування на цій посаді ОСОБА_4 надасть змогу останній впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, які мають значення для досудового розслідування, слідчому судді не надано.
Відповідно до пункту 3 розділу 2.4 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ від 07.02.2014 підставами для відмови у задоволенні клопотання про відсторонення підозрюваної особи від займаної посади є, здебільшого недостатність підстав для відсторонення підозрюваної особи від займаної посади, а також недоведеність існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочину такого ступеня тяжкості, за умови вчинення якого може бути здійснено відсторонення від посади, а також недоведеність того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить висновку, що прокурор не довів наявність підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може негативно впливати на хід досудового розслідування, незаконним засобом впливати на свідків у кримінальному провадженні та інших учасників, та протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Органом досудового розслідування не доведено, що без відсторонення підозрюваної від займаної посади неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування, і такі потреби досудового розслідування виправдовують обмеження гарантованогост.43 Конституції Україниправа на працю підозрюваного, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.219,294,295,2951,309,376 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури у Київській області ОСОБА_3 , про відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посадилікар-невропатологцентруневрологіїта нейрохірургіїзінсультнимблоком КНП«Лікарняінтенсивноголікування» Боярськоїміськоїрадиу кримінальномупровадженні№42024112310000079від27.06.2024рокуза ознакамикримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2КК України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 23.12.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_8
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2024 |
Оприлюднено | 25.12.2024 |
Номер документу | 124000376 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про продовження строку відсторонення від посади |
Кримінальне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Скрипник О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні