Ухвала від 29.01.2025 по справі 369/20947/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №369/20947/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/1216/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

підозрюваної: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора - начальника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року щодо продовження відсторонення підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади лікаря-невропатолога центру неврології та нейрохірургії з інсультним блоком КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради у кримінальному провадженні №42024112310000079 від 27 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною дугою статті 28, частиною дугою статті 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року у задоволенні клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури у Київській області ОСОБА_6 про відсторонення підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади лікаря-невропатолога центру неврології та нейрохірургії з інсультним блоком КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради у кримінальному провадженні №42024112310000079 від 27 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною дугою статті 28, частиною дугою статті 369-2 КК України, - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор начальник Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади підозрюваної ОСОБА_7 задовольнити та продовжити відсторонення підозрюваної ОСОБА_7 від посади лікаря-невропатолога центру неврології та нейрохірургії з інсультним блоком КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради строком на 2 місяці, але в межах строку досудового розслідування, до 21 лютого 2025 року.

У мотивування скарги зазначає, що інкримінований ОСОБА_7 злочин є службовим і безпосередньо пов`язаний з використанням підозрюваною своїх посадових обов`язків лікаря, тобто перебування її на цій посаді сприяло вчиненню кримінального правопорушення, що свідчить про суспільно-небезпечний характер поведінки підозрюваної під час перебування на зазначеній посаді.

28 листопада 2024 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду підозрювану ОСОБА_7 у межах даного провадження відсторонено від посади строком до 20 грудня 2024 року.

Вказує, що на час розгляду слідчим суддею суду першої інстанції обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжували існувати, оскільки ОСОБА_7 залишається підозрюваною у корупційному злочині, передбаченому частиною другою статті 28, частиною другою статті 369-2 КК України, у випадку не продовження її відсторонення остання може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування; незаконними засобами впливатиме на свідків іншого підозрюваного та інших учасників кримінального провадження; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Зауважує, що оскаржувана ухвала постановлена через короткий проміжок часу дії відсторонення підозрюваної від посади, підозрювана була відсторонена лише 22 дні (у період з 28 листопада 2024 року по 20 грудня 2024 року), а тому за такий короткий період, ризики, передбачені пунктом 6 частини другої статті 155 КПК України і які враховувались слідчим суддею при відстороненні ОСОБА_7 від посади, не зменшились і не перестали існувати.

Посилається на те, що ОСОБА_7 з метою спотворення доказової бази та ухилення від подальшого покарання може впливати на свідка ОСОБА_9 , на свого співучасника підозрюваного ОСОБА_10 , зокрема, шляхом тиску або домовленості з ним спотворювати події вчинення злочину, за час роботи на посаді лікаря в КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради у ОСОБА_7 склалися товариські, дружні, ділові відносини з іншими працівниками лікарні, у тому числі керівництвом лікарні, що створює передумови для впливу на працівників лікарні, які приймали участь у встановленні діагнозу ОСОБА_9 і які ще не встановлені та не допитані у ході досудового розслідування.

Також зазначає, що ОСОБА_7 за родом своєї посади лікаря КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради має вільний доступ до бланків медичних документів, журналів прийому хворих, які ведуться в лікарні, має дружні зв`язки з лікарями вказаної лікарні, а отже може створити «заднім числом» будь-які медичні документи щодо лікування ОСОБА_9 , які б викривляли встановлену на даний час картину злочину.

Звертає увагу суду на те, що на час винесення оскаржуваної ухвали відсторонення від посади ОСОБА_7 було єдиним чинником, який запобігав ризикам протиправного впливу на свідків, що є колегами підозрюваної, ризику знищити, сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та впливати на кримінальне провадження іншим чином, що виявляється у можливості підозрюваної створити нові документи «заднім числом», внаслідок її доступу до службової документації та службових печаток.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, пояснення підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні №42024112310000079 від 27 червня 2024 року.

26 червня 2024 року у точно не встановлений час до завідуючої центру неврології та нейрохірургії з інсультним блоком КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради, яка знаходиться за адресою: вул. Соборності, 51, м. Боярка Фастівського району Київської області, до ОСОБА_7 звернувся ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу скарг на стан здоров`я та проходження відповідного лікування.

У цей час у ОСОБА_7 , яка розуміла протиправність своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, всупереч інтересам служби, виник злочинний корисливий умисел, направлений на пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення членами невстановленої на даний час МСЕК, тобто особами уповноваженими на виконання функцій держави, для позитивного вирішення питання щодо встановлення ОСОБА_9 групи інвалідності, за надання неправомірної вигоди для себе та її подальше одержання. При цьому ОСОБА_7 , усвідомлюючи складність та багатоетапність процесу встановлення особі групи інвалідності, планувала залучити до вказаної протиправної діяльності інших лікарів лікарні, де вона працює.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_7 26 червня 2024 року, перебуваючи у своєму службовому кабінеті КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради, за адресою вул. Соборності, 51, м. Боярка Фастівського району Київської області, висловила ОСОБА_9 протизаконну пропозицію здійснити вплив на прийняття невстановленими на даний час особами з числа членів невстановленої на даний час МСЕК рішення щодо встановлення ОСОБА_9 групи інвалідності за надання для себе, тобто ОСОБА_7 , неправомірної вигоди орієнтовною сумою 2-3 тисячі доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 26 червня 2024 року становить 81 309-121 963,5 грн.

При цьому, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_9 , що працює в сфері охорони здоров`я вже тривалий час і у неї склались міцні дружні та професійні зв`язки з рядом лікарів КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради та членами МСЕК, які дозволять їй забезпечити проходження ОСОБА_9 фіктивного лікування у вказаній лікарні, підготовку пакету необхідних документів для їх розгляду МСЕК та прийняття у подальшому членами МСЕК рішення щодо встановлення ОСОБА_9 групи інвалідності на підставі тих захворювань, які визначать ОСОБА_7 та інші лікарі з числа її колег та знайомих, внаслідок чого створила у ОСОБА_9 враження щодо реальної можливості вчинити вказані дії.

Надалі, ОСОБА_7 у точно не встановлений досудовим розслідуванням час і місці, але не пізніше 10 липня 2024 року, зустрілася з лікарем травматологом КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та повідомила останньому інформацію про можливість протизаконного корупційного збагачення внаслідок здійснення впливу на прийняття членами МСЕК рішення щодо встановлення ОСОБА_9 групи інвалідності за надання для них, тобто ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , неправомірної вигоди.

Після цього ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, всупереч інтересам служби, під час виконання своїх службових обов`язків, вступив у попередню змову з ОСОБА_7 та обоє вирішили незаконно збагатитись шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 задля здійснення впливу на членів МСЕК щодо позитивного вирішення ними питання про встановлення останньому групи інвалідності.

Надалі, об`єднані єдиним злочинним умислом, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, спрямованого на незаконне отримання неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , розподілили між собою ролі задля досягнення спільної злочинної мети.

Зокрема, ОСОБА_7 , як співучасник злочину, будучи лікуючим лікарем ОСОБА_9 , мала комунікувати з ним, підшукувати та зафіксувати у нього фіктивні діагнози, необхідні для подальшого отримання підстав для встановлення йому групи інвалідності, поміщати його на фіктивне стаціонарне лікування, що також мало створити штучні підстави для отримання інвалідності, готувати як лікуючий лікар необхідний пакет документів для передання їх на розгляд ЛКК та у подальшому для МСЕК для встановлення йому групи інвалідності, підшукати зручне для учасників злочину МСЕК, члени якого погодяться прийняти рішення на користь ОСОБА_9 , а у подальшому впливати на членів такої МСЕК для прийняття ними позитивного рішення щодо встановлення ОСОБА_9 групи інвалідності.

У той же час ОСОБА_10 , як інший співучасник, повинен допомагати ОСОБА_7 встановлювати фіктивні діагнози, які б створили підстави для подальшого отримання ОСОБА_9 групи інвалідності, підшукати для нього сімейного лікаря, який буде залучений у цей процес, отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_9 та в подальшому розділити її між собою та ОСОБА_7 , підшукати зручне для учасників злочину МСЕК, а у подальшому впливати на членів такої МСЕК, члени якого погодяться прийняти рішення на користь ОСОБА_9 , а у подальшому впливати на них для прийняття ними позитивного рішення щодо встановлення ОСОБА_9 групи інвалідності.

При цьому, співучасники злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , у точно невстановлений час, але не пізніше 10 липня 2024 року, будучи обізнані про посилення в державі боротьби із протиправним отриманням груп інвалідності, вирішили збільшити розмір неправомірної вигоди, яку вони планували отримати від ОСОБА_9 за вплив на прийняття членами МСЕК рішення щодо встановлення йому групи інвалідності, та збільшили її до 12 000 доларів США, що станом на 10 липня 2024 року становить 489 194,40 грн.

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_7 , виконуючи роль співвиконавця злочину, 10 липня 2024 року у телефонній розмові з ОСОБА_9 повідомила останньому, що обговорила питання впливу на членів МСЕК для встановлення йому групи інвалідності з ОСОБА_10 та повідомила про необхідність передачі за це неправомірної вигоди у розмірі не менше 10 000 доларів США, внаслідок чого висловила пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб, та повідомила про необхідність подальших зустрічей з нею та ОСОБА_10 .

Крім того, реалізуючи вказаний спільний злочинний умисел, ОСОБА_7 протягом червня-серпня 2024 року забезпечила створення документів, в яких містилися недостовірні відомості щодо діагнозів ОСОБА_9 та нібито проходження ним стаціонарного лікування у неї, як у лікуючого лікаря в КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради, у період часу з 26 червня 2024 року по 02 липня 2024 року та з 19 серпня 2024 року по 28 серпня 2024 року.

У подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел із ОСОБА_10 , 31 липня 2024 року близько 14 год., перебуваючи у своєму робочому кабінеті в КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради за адресою: вул. Соборності, 51, м. Боярка Фастівського району Київської області, уточнюючи свою протиправну пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення членами МСЕК про встановлення ОСОБА_9 групи інвалідності, довела до відома останнього, що для позитивного вирішення питання йому необхідно передати неправомірну вигоду у загальній сумі 12 000 доларів США. Крім того, перебуваючи у вказаному місці, 31 липня 2024 року близько 14 год. довела до відома ОСОБА_9 , що він має передати ОСОБА_10 при наступній зустрічі частину з обумовленої ними суми неправомірної вигоди у розмірі 3 000 доларів США, внаслідок чого висловила пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за попередньою змовою групою осіб.

Після чого, 12 серпня 2024 року близько 19 год. ОСОБА_7 , виконуючи відведену їй роль як співвиконавця злочину, діючи спільно з ОСОБА_10 , у телефонній розмові з ОСОБА_9 повідомила останньому про необхідність зустрічі із нею та ОСОБА_10 15 серпня 2024 року для передачі обумовленої раніше частини неправомірної вигоди у сумі 3 000 тис. доларів США.

У подальшому, 15 серпня 2024 року близько 11 год. ОСОБА_10 , виконуючи відведену йому роль як співвиконавця злочину, діючи спільно з ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік адміністративного приміщення КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради за адресою: вул. Соборності, 51, м. Боярка Фастівського району Київської області, знову довів до відома ОСОБА_9 , внаслідок чого скоїв пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення членами МСЕК щодо встановлення ОСОБА_9 групи інвалідності за отримання ним та ОСОБА_7 пропозицію надання їм неправомірної вигоди у сумі 10-12 000 тис. доларів США, та повідомив про можливість передання еквівалента такої неправомірної у валюті Євро.

Надалі, 15 серпня 2024 року близько 11 год. ОСОБА_10 , виконуючи відведену йому роль як співвиконавця злочину, діючи спільно з ОСОБА_7 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, перебуваючи неподалік адміністративного приміщення КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради за адресою: вул. Соборності, 51, м. Боярка Фастівського району Київської області, на виконання раніше озвученої ОСОБА_7 та ним пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення членами МСЕК щодо встановлення ОСОБА_9 групи інвалідності за отримання ними неправомірної вигоди у загальній сумі 12 000 доларів США, одержав від ОСОБА_9 частину обумовленої ним та ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі 3 000 Євро, що станом на 15 серпня 2024 року становить 136 649,10 грн, внаслідок чого скоїв одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене групою осіб за попередньою змовою.

Таким чином, ОСОБА_7 , внаслідок вчинення вищевказаних дій, підозрюється у пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе та одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинені групою осіб за попередньою змовою.

13 листопада 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 369-2 КК України.

28 листопада 2024 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду підозрювану ОСОБА_7 у межах даного провадження відсторонено від посади строком до 20 грудня 2024 року.

19 грудня 2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури у Київській області ОСОБА_6 про продовження відсторонення підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади лікаря-невропатолога центру неврології та нейрохірургії з інсультним блоком КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради у кримінальному провадженні №42024112310000079 від 27 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 369-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року у задоволенні клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури у Київській області ОСОБА_6 про відсторонення підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади лікаря-невропатолога центру неврології та нейрохірургії з інсультним блоком КНП «Лікарня інтенсивного лікування» Боярської міської ради у кримінальному провадженні №42024112310000079 від 27 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною дугою статті 28, частиною дугою статті 369-2 КК України, - відмовлено.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Згідно статті 43 Конституції України кожен громадянин має право заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Виходячи з цього будь-які обмеження щодо реалізації вказаного права, у тому числі відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинні мати обмежений, тимчасовий характер, здійснюватись виключно з підстав та в порядку, передбачених КПК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Відсторонення від посади є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно частин першої, другої статті 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 155 КПК України у клопотанні про відсторонення від посади зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 4) посада, яку обіймає особа; 5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; 6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; 7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

Згідно частини першої статті 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про відсторонення від посади, слідчий суддя, у відповідності до вимог частини другої статті 157 КПК України, зобов`язаний врахувати наявність правової підстави для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Статтею 158 КПК України визначено, що прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу. При цьому, слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що: обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

Як убачається з оскаржуваної ухвали слідчий суддя встановив, що ОСОБА_7 на час вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення була та є службовою особою, а також досліджено матеріали клопотання, які у своїй сукупності доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 369-2КК України.

Проте, матеріалами кримінального провадження встановлено та не спростовується доводами викладеними в апеляційній скарзі прокурора про те, що ні в клопотанні, ні в судовому засіданні прокурором не доведено наявності достатніх підстав уважати, що без відсторонення підозрюваної від займаної посади неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування і такі потреби досудового розслідування виправдовують обмеження гарантованого статтею 43 Конституції України права на працю підозрюваної.

Будь-яких доказів того, що саме подальше перебування на цій посаді ОСОБА_7 надасть змогу останній впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, які мають значення для досудового розслідування не надано.

Таким чином, колегія суддів уважає, що доводи клопотання ґрунтуються лише на припущеннях про можливість вчинення таких дій та не підтверджені належними доказами, і не можуть бути переконливим обґрунтуванням для обмеження права особи на працю у даному випадку гарантованого статтею 43 Конституції України.

Окрім того, клопотання про продовження строку відсторонення ОСОБА_7 від посади не містить всіх вимог, визначених статтею 155 КПК України, оскільки у клопотанні не викладено конкретних обставин, що дають підстави вважати, що підозрювана, перебуваючи на цій посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, а також якими саме незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, не конкретизовано яким саме способом протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню. Не зазначено досягнення яких саме цілей не мала можливості забезпечити сторона обвинувачення протягом дії попередньої ухвали, заради яких було здійснено відсторонення від посади.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 154-158 КПК України, дійшов висновку про відсутність підстав для продовження строку відсторонення ОСОБА_7 від займаної посади, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись статтями 154-157, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора - начальника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2024 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4