Рішення

від 11.12.2024 по справі 405/5477/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/5477/23

2/405/885/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря: Мишевець Т.І.

позивача: ОСОБА_1 та її представника: адвоката Яшан Ю.Б.

представника відповідача: адвоката Поліщук Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, Департамент надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради про визнання квартири об`єктом права спільної часткової власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просила встановити факт належності квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в якій вона мешкає разом з відповідачем, бо іншого житла у неї не має, спільною частковою власністю; визнати об`єктом права спільної часткової власності її та відповідача вказану квартиру; стягнути з відповідача на її користь грошову вартість від спільної часткової власності вказаної квартири та судові витрати по справі.

Позов обґрунтовує тим, що проживає за місцем реєстрації АДРЕСА_1 , з 2019 року. До 2019 року проживала в АДРЕСА_2 разом з чоловіком. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік помер і згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.10.2014 року вона стала спадкоємцем частини квартири та одноосібним власником вказаної квартири. Мешкаючи в квартирі одна, вона домовилась щодо спільного проживання з онукою відповідачем по справі, з якою у них були добрі відносини, вона та покійний чоловік всіляко спілкувались та допомагали їй.

Зазначає, що спільно з відповідачем прийняла рішення про придбання більшої за площею трикімнатної квартири. Пошуками квартири займалась відповідач та обрала квартиру АДРЕСА_3 .

Оскільки для придбання цієї трикімнатної квартири потрібні були значні грошові кошти вона, за пропозицією відповідача, прийняла рішення щодо продажу своєї двокімнатної квартири АДРЕСА_4 . З метою продажу квартири вона в серпні 2019 року звернулась до агентства нерухомості «Достаток» та досягла домовленості з покупцем ОСОБА_3 про те, що об`єкт нерухомості продається за 24000 доларів США. Цю суму вона надала відповідачу для придбання квартири АДРЕСА_3 , а відповідач витратила на придбання цієї квартири 12000 доларів США, всього квартира куплена за 36000 доларів США, право власності зареєстроване за відповідачем.

Спільне життя складалось спочатку добре, їй виділена окрема невелика кімната, вони вели спільний побут, вона приймала участь в оплаті комунальних послуг, але протягом останніх двох років відповідач почала висловлювати невдоволення їх спільним проживанням, влаштовувала конфлікти, їй не надавали доступ до балкона, відповідач робить несумісним їх спільне проживання.

26.05.2023 року вона звернулася до Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області із аргументованою заявою про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

05.07.2023 року вона, у відповідності до статей 16 та 17 Закону України «Про звернення громадян», подала скаргу на ім`я начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо оскарження «Матеріалів за результатами перевірки» № 5091, складених посадовими особами Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

07.06.2023 року відповідачем їй заподіяні тілесні ушкодження, які зафіксовані у медичній установі. В даний час Кропивницьким районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області проводиться розслідування у справі, в якій матеріали внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023121130000629 від 16.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Намагаючись себе захистити, а тим самим створити для себе сприятливі умови проживання, вона звернулася до відповідача з пропозицією придбати їй невелике окреме житло, тим більше, що переважну частину грошових коштів для придбання житла за адресою: АДРЕСА_1 , було надане саме нею у розмірі 24 000 доларів США. Відповідач категорично відмовилась та зазначила, що вона, як власник взагалі зніме її з реєстрації з квартири. Як альтернативу, вона запропонувала відповідачу повернути їй частину вказаних коштів, які вона надавала відповідачу, але також отримала відмову, а тому вимушена звернутись в суд з даним позовом.

Посилаючись на вказані обставини, норми чинного законодавства, просила задовольнити позов.

Ухвалою суду від 08.08.2023 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, відповідачу надано термін для подання відзиву на позов.

25.08.2023 року відповідачем подано відзив на позов.

15.09.2023 року позивачем подано відповідь на відзив.

31.10.2023 року відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.

21.11.2023 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог в якій вона просить припинити право особистої приватної власності відповідача на квартиру АДРЕСА_3 , визнати вказану квартиру об`єктом права спільної часткової власності її в розмірі 2/3 часток та відповідача в розмірі 1/3 частки; визнати за відповідачем право спільної часткової власності в розмірі 1/3 частки наказану квартиру, а за нею на 2/3 частки вказаної квартири, виходячи із розміру фактично сплачених нею коштів; Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію об`єкта нерухомого майна за номером: 1908121335101, номер запису про право власності: 33099881, а саме квартира під номером АДРЕСА_3 шляхом включення у розділи: «Власники»: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника

- НОМЕР_2 ; «Розмір частки»: 2/3 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,- 1/3 - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 21.11.2023 року до участі в справі в якості третіх осіб залучено Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради та Департамент надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради

Ухвалою суду від 12.03.2024 року закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 05.04.2024 року вирішено питання про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 23.09.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, департамент надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради про визнання факту належності квартири спільною частковою власністю, визнання квартири об`єктом права спільної часткової власності та стягнення грошової вартості спільної часткової власності квартири залишити без розгляду в частині вимог позивача щодо встановлення факту належності квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 спільною частковою власністю; визнання об`єктом права спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири, розташованої в АДРЕСА_1 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової вартості від спільної часткової власності квартири, розташованої в АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали відповідно до вимог, викладених в заяві про збільшення позовних вимог та просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в його задоволення через безпідставність позовних вимог.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені, причини неявки суду не сповістили.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі статтею15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є рідною онукою позивача ОСОБА_4 .

05.09.2019 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А.В., зареєстрований в реєстрі за № 3814. Відповідно до п.1.1 даного договору ОСОБА_2 було придбано квартиру АДРЕСА_3 . Відповідно до п.2.1 даного договору за домовленістю сторін продаж квартири вчинено за 25000 грн., які отримані продавцями від покупця повністю до підписання цього договору в установленому законодавством України порядку, оскільки сторони встановили, що умови договору щодо сплати ціни договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч.3 ст. 631 ЦК України).

Як зазначає відповідач на придбання даного приміщення були витрачені власні кошти, зокрема після поділу майна подружжя, після її розлучення, також збереження батьків та частину коштів їй подарувала позивач.

Жодної вимоги про виділення частки у придбаній квартирі договір купівлі-продажу від 05.09.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 3814, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А.В., будь-яким родичам, в тому числі і бабусі, не містить.

Пунктом 5.1. договору визначено, що сторони стверджують, що: ця угода не носить характеру удаваної, не є зловмисною і відповідає їх дійсним намірам створити для себе юридичні наслідки; укладення цього правочину не є діями, які належать до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом у розумінні положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 № 1702-V11; - вони разом і кожна окремо в даний момент ніякою мірою ні законом чи іншим нормативним актом, ні судовим рішенням, ні іншим способом не обмежені в праві укладати та виконувати цей чи подібні договори; вони однаково розуміють значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать їх особисті підписи на цьому договорі; - договір не укладено під впливом тяжких для сторін обставин; сторони не визнані судом недієздатними чи обмежено дієздатними; умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін; укладення договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому, договір не носить характеру фіктивного та удаваного, а також не є зловмисним.

Як зазначено позивачем у вищевказаному житловому приміщенні почали проживати відповідач разом із своїм сином, та вона, яка потребує постійного догляду, так як є людиною похилого віку з хронічними хворобами, їй, у придбаній квартирі, була виділена окрема кімната і вона та відповідач мали спільний побут, спільно оплачували комунальні послуги та вирішували домашні справи.

Як зазначено відповідачем, вона ніколи не чинила перешкоди бабусі у проживанні та користуванні даним житловим приміщенням, ніколи її не виганяла, не збиралась знімати її з реєстрації та взагалі не проти її проживання разом з нею та її сином, так як вона є членом її родини.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 05.09.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , волевиявлення позивача на продаж свого житла було вільним, жодних вимог про зобов`язання придбати інше житло або частку в ньому договір не містить, продаж квартири вчинено за 20000 грн. (п.2.1 договору).

Відповідно до положень статей 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За змістом статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них v праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст. 356 ЦК України). Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч.1 ст. 357 ЦК України).

У частині першій статті 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно з ч.1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що с їхньою спільною власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Як зазначено у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, що...зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Позивачем в судовому засіданні не обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами, з яких міркувань вона виходила визначаючи розмір вартості квартири та, відповідно, з яких міркувань вона визначила розмір часток, які вона просить виділити їй та відповідачу, а тому суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог і відмову в їх задоволенні в повному обсязі.

Крім цього, відповідач просить застосувати строк позовної давності до даних правовідносин, так як договір купівлі-продажу квартири був укладений у 2019 році, а позивач звернулась до суду з даним позовом лише у 2023 році і позивачем не було заявлено вимоги про поновлення строку та не вказано причини поважності його пропуску.

За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного пня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення сого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у частині першій статті 261 ЦК України, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися, про вчинення цього правочину (Постанова, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 01.02.2021 року, справа № 442 2196/19 (№61 -12275св20).

Пропуск строку позовною давності є однією з підстав для відмови у задоволенні позову позивача.

Пункт 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачає, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача, а тому суд відносить судові витрати, понесені позивачем, за її рахунок.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, Департамент надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради про визнання квартири об`єктом права спільної часткової власності відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення в повному обсязі виготовлене 23.12.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 .

Треті особи: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41.

Департамент надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 41/26.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко