Рішення

від 17.12.2024 по справі 398/3042/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3042/24

провадження №: 2/398/2200/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"17" грудня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи - Омельяненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить позбавити відповідача батьківський прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що з січня 2010 року до серпня 2017 року позивач перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою. У них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на цей час проживає разом з ним та перебуває на його матеріальному утриманні. Відповідач не сплачує аліменти, ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавала і не надає по цей час, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дитиною взагалі, тобто не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, навіть не цікавиться життям, не відвідувала і не відвідує його вдома, у гімназії ім. Шевченка Олександрійської міської ради, не має простійного місця проживання та роботи, зловживає алкоголем. В зв`язку з самоусуненням відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків, позивач просить позбавити останню батьківських прав відносно сина.

Суд неодноразово повідомляв відповідача про розгляд справи шляхом направлення судових повісток про виклик в судові засідання, призначені на 19.07.2024 року, 20.09.2024 року, 24.10.2024 року, 20.11.2024 та 17.12.2024 року, за адресою місця проживання відповідача, що зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , та адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , разом з копією позовної заяви та додатками до неї, в яких було роз`яснено право відповідача, порядок та строки подання відзиву на позовну заяву, однак поштові конверти, якими скеровувалась судова кореспонденція, повернуто до суду не врученими адресату з відміткою про відсутність відповідача за адресою місця проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 7 та п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є такою, що про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони.

Оскільки, відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала та позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, з обставин викладених в позові. Додатково пояснив, що у шлюбі з відповідачкою не перебував, а спільно проживав з січня 2010 року по серпень 2017 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_3 . Коли вирішили проживати окремо, то було прийнято рішення, що ОСОБА_3 буде проживати разом з позивачем, а син відповідача від першого шлюбу - з відповідачем, оскільки у відповідачки не було можливості утримувати двох дітей. Коли у відповідача була фінансова можливість, то вона почала вимагати, щоб дитина проживала разом з нею. Один місяць дитина проживає разом з відповідачкою, а коли у неї закінчуються кошти, то вона говорила щоб позивач забирав дитину назад і потім ОСОБА_3 проживав разом з батьком. Через деякий час ситуація знов повторювалася і так відбувалося на протязі року. Вже з 2017 року дитина постійно проживає разом з позивачем та відповідач жодної участі у вихованні дитини не приймає, ніякої допомоги не надає. Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина.

В судовому засіданні представник третьої особи повідомила, що підтримує інформацію викладену у висновку про позбавлення батьківських прав. Окрім того, додатково пояснила, що відповідачка не перебувала на обліку в службі у справах дітей, як родина, яка потрапила у складні життєві обставини. Про ситуацію у цій родині службі у справах дітей відомо лише від позивача та самої дитини. Документів по даній справі обмаль. Все що вони мали, це лише інформацію з навчального закладу, думку батька та дитини. Тому орган опіки та піклування двічі розглядав питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав, першого разу за заявою позивача, а другий - за ухвалою суду, щоб надати висновок, але комісія з питань захисту дітей та прав дитини, не дійшли колегіальної думки, щоб наполягати на доцільному позбавленні батьківських прав, оскільки невідома позиція відповідачки, невідомо про її спосіб життя, а все що відомо це лише зі слів батька. Тому просить ухвалити рішення на розсуд суду.

Заслухавши вступне слово позивача та представника третьої особи, пояснення свідка та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Позивач та відповідачка перебували у фактичних шлюбних відносинах з січня 2010 року по серпень 2017 року.

Відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю, а позивач ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади №2024/001762488 від 20.02.2024 року та Довідкою про місце проживання особи від 05.04.2021 року за №897.

З довідками вих. №123 від 27.03.2024 року та вих. №179 від 13.05.2024 року, виданої Гімназією імені. Т.Г. Шевченка Олександрійської міської ради Кіровоградської області, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем 7-А класу. Його мати ОСОБА_2 контакту із навчальним закладом не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Батько ОСОБА_1 сумлінно виконує обов`язки батька, контактує з навчальним закладом, успішністю дитини цікавиться, з вчителями спілкується, батьківські збори відвідує, в шкільному житті сина бере участь. Голові комісії з захисту прав дитини направлено клопотання про порушення питання про позбавлення прав матері ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з причин її самоусунення від виконання батьківських обов`язків по відношенню до сина, оскільки ОСОБА_2 не проживає із дитиною з 2017 року, не займається вихованням, навчанням сина та не піклується про його здоров`я, харчування, розвиток.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 07 травня 2024 року дитина постійно проживає з позивачем, який самостійно займається його вихованням та навчанням, для розвитку дитини позивачем створено всі необхідні умови.

З довідки про доходи та характеристики, виданої ДНЗ «Олександрійським професійним ліцеєм», вбачається, що позивач працює електромонтером з лютого 2020 року і його дохід з 01 червня 2023 року по 31 травня 2024 року складає 144 671,02 грн. За час роботи в закладі освіти зарекомендував себе позитивно, відповідальний працівник, який успішно виконує свої обов`язки. Дисциплінований, завжди висловлює свою думку переконливо і спокійно, готовий прийти на допомогу. Не порушує правил внутрішнього трудового розпорядку, уважний до людей, тактовний. Зарекомендував себе, як толерантний і не схильний до конфліктів.

13.03.2024 року рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 . З довідки про неотримання аліментів від 12.09.2024 року №368, виданої Олександрійським ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не отримував аліменти у період 26.01.2024 року по 11.09.2024 року від ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 .

Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як опіки та піклування, надав висновок від 03.06.2024 року №202/9/10/3 в якому не заперечує проти позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 . Обґрунтовуючи такий висновок, орган опіки та піклування посилався на те, що відповідачка ОСОБА_2 на засідання комісії з питань захисту прав дитини, де розглядалося питання про доцільність позбавлення її батьківських прав, не з`явилася, але надала нотаріально засвідчену заяву про те, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав. Також з даного питання була заслухана думка ОСОБА_3 , який повідомив, що з мамою контакту не має, любить батька, який про нього турбується.

На виконання ухвали суду від 20.09.2024 року Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як орган опіки та піклування, надав висновок від 28.10.2024 року, відповідно до якого не заперечує проти позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що приблизно сім років тому почав проживати разом з батьком, а мати з того часу проживає окремо з його старшим зведеним братом. З матір`ю спілкується рідко, лише коли приходить до свого зведеного брата, мати може з ним привітатися. Мати сама йому не телефонує, не цікавиться його справами, не вітає зі святами чи днем народження. Останній раз спілкувався з матір`ю приблизно 5 місяців тому, коли приходив до брата, вони привіталися один до одного і все. Пам`ятає, що одного разу, коли був у матері, то вона вживала алкоголь, змушувала ходити за спиртним, а якщо він не піде, то починала погрожувати щось зробити з аліментами. В минулому році коли був у брата, то приїздила поліція до матері, яка посварилася зі своїм співмешканцем.

Згідно з ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно з ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтями 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї, є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати - юність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 51 Конституції України передбачений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Також вказаною статтею Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Аналогічна норма закріплена у ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

З наданих суду доказів, пояснень учасників справи та свідка, вбачається, що відповідач повністю самоусунулася від виконання батьківських обов`язків щодо дитини, не спілкується з сином, не проявляє до нього материнської турботи, не цікавиться його життям, станом здоров`я, не відвідує його, не турбується про фізичний і духовний розвиток дитини.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи, обізнаною про предмет спору, в судові засіданні без поважних причин не з`явилася. Будь-яких пояснень, заперечень щодо позовної заяви не надала. Зазначене свідчить про байдужість відповідача до власної дитини та нехтування своїми батьківськими обов`язками.

За таких обставин суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виховання та утримання свого сина та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, передбаченими ст. 150 СК України, фактично самоусунувшись від їх виконання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що наявні підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав щодо її сина, що сприятиме захисту інтересів дитини.

Отже, позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір при подачі позову в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як орган опіки та піклування (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 30564550), про позбавлення батьківських прав задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позбавити батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 24 грудня 2024 року.

Суддя О.В.Авраменко