Рішення

від 17.12.2024 по справі 554/9830/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 17.12.2024Справа № 554/9830/24 Провадження № 2/554/5874/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді - Савченко Л.І.,

при секретарі Титаренко Д.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Сомик Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, у якому просив шлюб зареєстрований 13 листопада 2013 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 1731, розірвати. Залишити проживати разом з ним доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач у позові зазначає, що сумісне життя з відповідачкою стало неможливе. Шлюбні відносини фактично припинене з січня 2024 р. Позивач зазначає, що кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. Позивач переконаний, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, між ними не підтримується нормальна атмосфера в сім`ї, сімейні цінності вичерпались, проживають окремо, не спілкуються. Протягом тривалого часу відповідачка взагалі усунулась від участі в матеріальному забезпеченні сім`ї. Від шлюбу мають двох доньок, які проживають з позивачем. Позивач вказує, що відповідачка ухиляється від виховання дітей, не працює, постійного доходу не має, а він піклується та виховує доньок , тому просить залишити їх проживати разом з ним.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Орган опіки та піклування виконавчого комітетуШевченківської районноїу м.Полтаві ради.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2024 року провадження посправі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, про визначеннямісця проживаннядітей залишено без розгляду.

Від позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити (а.с.46).

Відповідач ОСОБА_3 надіслала до суду заяву, у якій просила розглядати справу без її участі та задовольнити позовні вимоги (а.с.47).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 просила задовольнити вимоги, які вказані у позовній заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Заслухваши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане 16 листопада 2013 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, вбачається, що 16 листопада 2013 року сторони уклали шлюб, актовий запис № 1731 (а.с.4).

Від шлюбу сторони мають двох доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.11) та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.12).

Встановлено, що сторони сімейно-шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.2ст. 112 СК Українисуд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2ст.114Сімейного кодексуУкраїни у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно зіст. 24 СК Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечувала проти його розірвання, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Згідно з ч. 3ст. 115 Сімейного кодексу Українидокументом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Враховуючи, що фактично шлюб між подружжям розпався, сімейні стосунки припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам обох сторін, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, тому він підлягає задоволенню.

З приводу проживання неповнолітніх дітей з позивачем суд враховує наступне.

Згідно з ч.ч. 2,8,9статті 7 СК Українисімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно дост.8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).

У постанові від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18 (провадження №61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Тобто за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

І тільки за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи спір між батьками (сторонами по справі) щодо місця проживання неповнолітніх дітей відсутній, такий позов ані позивач, ані відповідач не пред`являли, тому суд його не вирішує.

Таким чином, при відсутності спору про визначення місця проживання дитини, суд має констатувати, з ким залишається проживати дитина (діти) після розірвання шлюбу, не визначаючи і не змінюючи при цьому місце проживання дитина (дітей), така правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі №339/143/20.

Саме таку вимогу позивач зазначив в позовній заяві про розірвання шлюбу - про залишення проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із ним, тобто, вимогу про визначення місця проживання неповнолітніх дітей позивач не заявляв.

Суд встановив, що на момент розгляду справи відсутній спір між батьками щодо місця проживання дітей .

Керуючись ст.ст.110, 112-115Сімейного кодексу України, ст.ст.12,81, 141,200, 206, 229, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 про розірванняшлюбу - задовольнити.

Шлюб зареєстрований 16 листопада 2013 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 1731, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачці ОСОБА_3 прізвище не змінювати.

Залишити проживати разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повне рішення складено 20 грудня 2024 року.

Суддя Л.І. Савченко