Рішення

від 24.12.2024 по справі 642/3028/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"24" грудня 2024 р.

Справа №642/3028/24

Провадження №2/642/1072/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Грінчук О.П.,

за участю секретаря - Шрамко Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Квант Сервіс», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

В провадження суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просив: 1) визнати протиправними дії ПП «Квант Сервіс» (відповідач-1) щодо видалення належного позивачу доменного імені; 2) зобов`язати ФОП ОСОБА_2 (відповідач-2) здійснити переделегування доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 і передати право на таке доменне ім`я позивачу, ОСОБА_1 .

В обгрунтування позову зазначено, що між позивачем та Відповідачем-1 протягом 2009-2023 рр. існували цивільно- правові відносини, пов`язані з реєстрацією доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2. У липні 2023 року реєстрацію належного Позивачеві домену ІНФОРМАЦІЯ_2 було Відповідачем-1 неправомірно скасовано, внаслідок чого на сьогодні Позивач позбавлений можливості вільно використовувати в своїй діяльності належний Позивачеві домен ІНФОРМАЦІЯ_2. Єдиним документом, який регулюються відносини в сфері процедури делегування (передачі в користування доменного імені певній особі, внесення будь-яких змін до запису про це доменне ім`я тощо) доменного імені є «Регламент публічного домену», розроблений спільно ТОВ «ХОСТМАЙСТЕР», адміністраторами публічних доменів та реєстраторами, версія 3.5., від 24.01.2020. Текст якого розміщено ТОВ «ХОСТМАЙСТЕР» за посиланням мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1. Спірні правовідносини сторін, які є предметом цього позову, виникли внаслідок припинення реєстрації доменного імені, яке було вчинене з ініціативи Відповідача-1. Вищезазначені відносини виникли на підставі Публічного договору про надання послуг хостингу, який розміщений Відповідачем-1 за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 (надалі - Публічний договір), і з яким Позивач погодився шляхом розміщення заявки №8053 від 08.07.2009. Відповідно до п. 3.1 Публічного договору, за цим Договором Виконавець зобов`язується після отримання від Замовника передбаченої цим Договором відповідної оплати надати Замовнику Хостинг, пов`язаний з Доменним іменем, на умовах Тарифного плану та на строк, вказаний у Тарифному плані, Підтвердженні. Публічний договір визначає порядок надання послуг хостингу доменного імені, та порядок дії сторін для його продовження. З моменту виникнення зазначених відносин, Відповідач-1 виступав як реєстратор доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2, а Позивач - як реєстрант зазначеного доменного імені. Позивачем та Відповідачем-1 виникли цивільно- правові відносини, пов`язані з делегуванням Позивачеві доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2, як до реєстранта зазначеного доменного імені. Оскільки умовами Публічного договору не було чітко врегульовано питання реєтрації, та перереєстрації доменного імені, то для врегулювання спірних правовідносин мають додатково застосовуватися правила Регламенту публічного домену. На підставі договорів ТОВ «ХОСТМАЙСТЕР» передає іншим юридичним особам свої повноваження. До таких повноважень, зокрема, відноситься делегування в приватне користування доменних імен юридичним та фізичним особам. Регулювання відносин з приводу делегування доменних імен в зоні .UA встановлюється єдиним адміністратором домену в зоні .UA - ТОВ «ХОСТМАЙСТЕР». При цьому, Реєстратором доменного ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2009 р. по 2023 р. був Відповідач-1. Отже, саме Відповідач-1 виконував усі дії щодо реєстрації зазначеного домену. Регламентом передбачено, що всі зміни щодо статусу доменного імені може здійснювати виключно реєстратор доменного імені. Видалення доменного імені проводиться за заявкою від Реєстратора доменного імені до Реєстру. Відповідно до п. 3.4 Публічного договору, для продовження строку Хостингу Виконавець надсилає на Скриньку Підтвердження (щодо продовження строку) не менше як за 5-ть днів до спливу строку Хостингу. Замовник зобов`язаний не пізніше дати спливу строку Хостингу оплатити вказані у Підтвердженні (щодо продовження строку) кошти Ціни у грошовій одиниці України або іншій валюті з дотриманням законодавства України, шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Виконавця на вказаних Виконавцем умовах, вказуючи номер Підтвердження (щодо продовження строку) у відповідному документі на переказ. У період з 2009 р. по 2023 р. Позивач належним чином виконував свої обов`язки за Публічним договором, сплачував передбачені ним платежів вчасно та у повному обсязі. 13.07.2023 на електронну адресу Позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 був направлений електронний лист від ІНФОРМАЦІЯ_5 з повідомленням про те, що доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_2 закінчується 09-07-2023, і якщо Позивач зацікавлений в його продовженні необхідно здійснити процедуру продовження за відповідним посиланням. Однак, Позивач вважав, що вказаний лист не є Підтвердженням в розумінні п. 3.4 Публічного договору, оскільки не містив всієї інформації як того вимагає Публічний договір, а тому позивач не здійснив дій, передбачених в цьому листі. Крім того, вказаний лист отримано позивачем через 4 дні після закінчення строку дії доменного імені, що суперечить п. 3.4 Публічного договору. Відповідно до п. 4 Регламенту, життєвий цикл доменного імені Інтервал з моменту появи можливості реєстрації доменного імені та до моменту його фактичного видалення визначає життєвий цикл доменного імені. Позивач вказав, що життєвий цикл складається з таких основних етапів: 1) період фактичної реєстрації (Registered) - тривалістю 1 рік; 2) період автоматичного продовження (Auto Renew Grace Period) - тривалістю 30 днів; 3) період відновлення домену після видалення (Redemption Grace Period) - тривалістю 30 днів; 4) період фактичного видалення (Pending Delete) - тривалістю 5 днів. Однак, на думку позивача, відповідачем неправомірно було розірвано договір з позивачем. Так, 11.09.2023 позивач звернувся до Відповідача-1 з уточненням про можливість подальшого використання мною доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 та хостингу Відповідачем-1 зазначеного веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_6, на що Позивачу було повідомлено про неможливість цього. Позивач зазначає, що він звернувся до Відповідача-1 з вимогою про продовження строку дії домену 11.09.2023, тобто менше ніж через 60 днів після отримання повідомлення 13.07.2023, тобто протягом строку автоматичного продовження та періоду відновлення домену, що передбачено п.4 Регламенту. Як на підстави несвоєчасного надання позивачем відповіді на лист від 13.09.2023 позивач послався також на надзвичайні обставини, пов`язані з військовою агресією російської федерації проти України. Позивач вважає, що скасування Відповідачем-1 реєстрації доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 відбулося неправомірно, з порушенням умов Публічного договору та Регламенту, без врахування фактичних обставин, у т.ч. стосовно порушення правил п. 3.4 Публічного договору, та неврахування форс-мажорних обставин які винили. Внаслідок таких дій Відповідача-1, вже 11.09.2023 стала можливою неправомірна реєстрації доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 іншим реєстратором - ФОП ОСОБА_2 , який на дату подання цього позову є реєстратором спірного домену. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07.06.2024 позов залишено без руху.

18.6.2024позивач надав до суду заяву на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2024.

24.6.2024справу відкрито судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником Відповідача-1 17.07.2024 до суду надано відзив на позов, згідно якого Відповідач-1 проти позову заперечує повністю з наступних підстав. Так, представник відповідача вказав, що на сайті Відповідача-1 (ІНФОРМАЦІЯ_7), на сторінці "Домени" - "Правила реєстрації доменних імен" (посилання ІНФОРМАЦІЯ_8) розміщено посилання на Регламент публічного домену (версія 3.5) - ІНФОРМАЦІЯ_9, на який же посилається й Позивач. В розділі 3 цього регламенту описаний "Життєвий цикл доменного імені", який складається з таких основних етапів: період фактичної реєстрації (Registered); період автоматичного продовження (Auto Renew Grace Period); період відновлення домену післе видалення (Redemption Grace Period); період фактичного видалення (Pending Delete). Кожен етап включає в себе набір операцій та дій, які можна виконувати по відношенню до доменного імені. Пунктом 7.3.2. Регламенту публічного домену встановлено випадки видалення доменного імені, в тому числі, за ініціативою реєстратора в період автоматичного продовження. Після видалення доменного імені, воно не публікується в DNS безпосередньо після виконання заявки, але ще протягом 30 діб знаходиться в статусі redemptionPeriod. Протягом цього періоду домен може бути відновлений по команді Реєстратора, що вилучив домен. Якщо протягом цього періоду не надійшла заявка на відновлення домену, то домен переходить в період видалення і йому встановлюється статус pendingDelete. Цей статус вже не дозволяє відновити домен і після закінчення періоду pendingDelete (5 діб) домен остаточно видаляється з Реєстраційної системи. Тобто, після створення та реєстрації доменного імені, яка триває 1 рік, реєстрант (Позивач) має продовжувати таку реєстрацію шляхом сплати відповідних зборів. Після того, як термін дії доменного імені минув (Expired), то доменне ім`я переходить на етап "Період автоматичного продовження" (Auto Renew Grace Period). Цей етап триває 30 днів. Протягом цього етапу доменне ім`я все ще можна продовжити на звичайних умовах. Вкінці цього етапу, відповідно до п.7.3.2. Регламенту публічного домену, Відповідач-1, як виконавець послуг реєстрації та супроводу доменного імені, зобов`язаний виконати видалення доменного імені у випадку, якщо замовник доменного імені не оплатив продовження доменного імені. Після того, як доменне ім`я було видалено, воно переходить на етап "Період відновлення домену після видалення" (Redemption Grace Period). Цей етап триває ще 30 днів. Протягом цього етапу доменне ім`я можна відновити. Якщо протягом цього етапу замовник доменного імені (реєстрант, в нашому випадку Позивач) не виявив бажання відновити домен, то доменне ім`я переходить на етап "Період фактичного видалення" (Pending Delete). Починаючи з цього моменту Відповідач-1, як виконавець послуг реєстрації та супроводу доменного імені, більше не має доступу до цього доменного імені. Період фактичного видалення триває 5 днів. Після цього доменне ім`я стає доступним для реєстрації будь-яким реєстратором доменних імен. Що стосується спірного у даному позові доменного імені , то термін його дії минув 09.07.2023. Далі, вкінці 30-денного етапу "Період автоматичного продовження" (Auto Renew Grace Period) через 29 днів (07.08.2023), оскільки від Позивача не поступила оплата за продовження доменного імені, Відповідач-1, як виконавець послуг реєстрації та супроводу доменного імені, виконав видалення доменного імені. Далі, через 30 днів (07.09.2023), оскільки від Позивача не поступила заявка на відновлення доменного імені, доменне ім`я перейшло на етап «Період фактичного видалення». Отже, починаючи з цього дня (07.09.2023) Відповідач-1, як виконавець послуг реєстрації та супроводу доменного імені, більше не мав доступу до цього доменного імені, і більше не міг ні продовжити, ні відновити доменне ім`я. Перше звернення від Позивача про те, що він має намір відновити доменне ім`я прийшло 11.09.2023 з його електронної пошти з текстом щодо можливості відновлення доменного імені, враховуючи те, що позивач забув про оплату. Тобто лист Позивача прийшов через кілька днів після того, як доменне ім`я перейшло на етап "Період фактичного видалення", і у Відповідача-1 вже не було технічної можливості відновити домен. Також у Відповідача-1 не було можливості зареєструвати це доменне ім`я, оскільки на момент звернення, доменне ім`я вже було зареєстровано іншим реєстратором (Відповідачем-2) на ім`я іншої особи (реєстранта). Крім того, представник відповідача-1 вказав, що твердження позивача про те, що електронний лист Відповідача-1 від 13.07.2023 не містив повної та належної інформації для продовження надання послуг, Відповідач-1 заперечує, оскільки в листі є назва доменного імені, термін дії доменного імені, а також посилання, по якому можна пройти і замовити продовження послуги, та отримати відповідний рахунок для оплати. Цієї інформації достатньо, щоб продовжити послугу. Така інформація завжди надсилалась і надсилається всім клієнтам Відповідача-1 в електронних листах-нагадуваннях про те, що послуга завершується і її потрібно продовжити. Крім того, протягом 14-ти років Позивач щороку продовжував дію реєстрації доменного імені та вчасно сплачував послуги Відповідача-1, що свідчить про те, що всі електронні листи-нагадування про те, що послуга завершується і її потрібно продовжити, містили повну та належну інформацію для продовження надання послуг, оскільки протягом попередніх 14-ти років у Позивача не виникало проблем з продовження послуг Відповідача-1 у визначені Регламентом публічного домену строки. При цьому, Позивач сам стверджує, що тривалий час здійснював щорічні платежі за продовження реєстрації доменного імені починаючи з 2009 року, а отже він знав про щорічну дату припинення реєстрації доменного імені, а саме 9 липня кожного року. Текст листа Позивача від 13.09.2023 доводить, що останній забув здійснити наступну оплату, яка мала бути вже 15-та по рахунку. Обізнаність Позивача про дату та необхідність оплати підтверджується його попередніми оплатами. Також щодо посилання позивача на невідкладні обставини у вигляді військових дій рф на території України, представника Відповідача-1 вказав, що згідно листа позивача від 13.09.2023 він сам зазначив, що забув про оплату. Окрім цього, Позивач не повідомляв Відповідача-1 про неможливість оплатити за продовження доменного імені через форс-мажорні обставини, і не просив про відтермінування оплати. У зв`язку з викладеним, представник відповідача-1 просив відмовити в задоволенні позову. Також просив стягнути з позивача на користь Відповідача-1 витрати на правову допомогу в розмірі 12 295.20 грн.

23.07.2024 до суду надійшов відзив на позов від Відповідача-2. Згідно відзиву, Відповідач-2 заперечує проти позову, вказуючи, що 11.09.2023 Відповідач-2 зареєстрував домен ІНФОРМАЦІЯ_2, який станом на 11.09.2023 був вільним та доступним для реєстрації в системі будь-якою особою. Відомостями щодо попередніх власників цього доменного імені Відповідач-2 не володіє. Вимоги позивача щодо зобов`язання Відповідача-2 делегувати доменне ім`я позивачу є безпідставними, оскільки воно зареєстроване Відповідачем-2 згідно норм чинного законодавства.

08.08.2024 позивачем надано до суду відповідь на відзив Відповідача-1, згідно якої позивач наполягає на тому, що Відповідач-1 порушив вимоги договору щодо вчасного повідомлення про сплив строку дії доменного імені, а також зазначив, що Відповідачем-1 невірно відраховано 60-денний термін, протягом якого позивач міг звернутись для відновлення доменного імені, а тому позивач вважає, що ним вчасно надіслано Відповідачу-1 лист про бажання продовжити дію доменного імені.

08.08.2024 позивачем надано до суду відповідь на відзив Відповідача-2, згідно якої позивач вказав, що саме Відповідачем-2 може здійснюватися переделегування доменного імені на користь позивача.

Клопотань сторін про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не надходило.

У зв`язку з розглядом справи без виклику сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем, ОСОБА_1 , та ПП «КВАНТ СЕРВІС» (Відповідач-1) протягом 2009-2023 років існували правовідносини, пов`язані з реєстрацією доменного імені. Зазначені відносини виникли на підставі Публічного договору про надання послуг хостингу, який розміщений Відповідачем-1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, з яким Позивач погодився шляхом розміщення заявки №8053 від 08.07.2009, що також не заперечувалось сторонами.

Відповідно до п. 3.1 Публічного договору, за цим Договором Виконавець зобов`язується після отримання від Замовника передбаченої цим Договором відповідної оплати надати Замовнику Хостинг, пов`язаний з Доменним іменем, на умовах Тарифного плану та на строк, вказаний у Тарифному плані, Підтвердженні.

У даному випадку, Відповідач-1 виступав як реєстратор доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 (Реєстратор - Виконавець або інша особа, яка виконує перевірку Замовлення на відповідність правилам та умовам Адміністратора - п. 1.1.13 Публічного договору), а Позивач - як реєстрант зазначеного доменного імені (Реєстрант - Замовник або інша особа, для якої завершено Реєстрацію - п. 1.1.14 Публічного договору).

Пунктами 1.1.9, 1.1.20 Публічного договору визначено, що Замовник - особа, яка отримує Хостинг; Виконавець - особа, яка надає Хостинг.

Відповідно до розділу 2 Публічного договору, Замовник підтверджує, що Замовник:

2.1.2. Робить свідомий вибір Тарифного плану, не порушуючи майнових, немайнових прав будь-якої особи та володіючи достатньою інформацією щодо Виконавця, Правил користування послугами віртуального Хостингу та мережею Інтернет, які розміщуються на Сайті, правил та умов функціонування Особистого кабінету, обігу Доменного імені, функціонування Реєстру;

2.1.3. Усвідомлює, що Адміністратор має право встановлювати, змінювати правила та умови обігу Доменного імені, функціонування Реєстру, а Виконавець має право встановлювати, змінювати правила та умови надання Хостингу, роботи Сервера;

2.1.4. Усвідомлює, що Адміністратор, Виконавець, Реєстратор має право блокувати, припиняти роботу Доменного імені, Хостингу і здійснювати інші дії у відношенні Замовника у разі порушення Замовником, Реєстрантом прав будь-якої особи, Правил користування послугами віртуального Хостингу та мережею Інтернет, які розміщуються на Сайті, правил та умов обігу Доменного імені, функціонування Реєстру, в тому числі у разі порушення у зв`язку з Доменним іменем прав інтелектуальної власності, розсилання Спаму, розміщення на Доменному імені протизаконних, протиправних матеріалів, включаючи порнографію, пропаганду ворожнечі (міжнаціональної, міжрасової, міжетнічної), тероризму, наркотиків;

2.1.5. Усвідомлює, що Доменне ім`я може бути заблоковане, видалене або переделеговане Реєстратором, а Хостинг може бути припинено у випадках та у порядку, передбаченому законодавством.

Розділами 3 та 4 Публічного договору визначено, що За цим Договором Виконавець зобов`язується після отримання від Замовника передбаченої цим Договором відповідної оплати надати Замовнику Хостинг, пов`язаний з Доменним іменем, на умовах Тарифного плану та на строк, вказаний у Тарифному плані, Підтвердженні. Замовник зобов`язаний протягом 2-х днів з дня відправлення Замовлення та отримання Підтвердження, сплатити у грошовій одиниці України або іншій валюті з дотриманням законодавства України кошти Ціни, встановленої у Підтвердженні, шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Виконавця на вказаних Виконавцем умовах, вказуючи номер Підтвердження у відповідному документі на переказ. Виконавець зобов`язаний протягом 5-ти днів з дня отримання Виконавцем Замовлення та коштів Ціни, встановленої у Підтвердженні, виконати всі залежні від Виконавця дії для відправки на Скриньку Відомостей авторизації. Для продовження строку Хостингу Виконавець надсилає на Скриньку Підтвердження (щодо продовження строку) не менше як за 5-ть днів до спливу строку Хостингу. Замовник зобов`язаний не пізніше дати спливу строку Хостингу оплатити вказані у Підтвердженні (щодо продовження строку) кошти Ціни у грошовій одиниці України або іншій валюті з дотриманням законодавства України, шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Виконавця на вказаних Виконавцем умовах, вказуючи номер Підтвердження (щодо продовження строку) у відповідному документі на переказ. Замовник зобов`язаний не пізніше 1-го дня з дня отримання від Виконавця повідомлення про надання інформації, документів у зв`язку зі здійсненням Хостингу, перевірки особистості Замовника, надати Виконавцю відповідь та відповідну інформацію, документи.

Згідно з розділом 6 Публічного договору, Ціна вказується на Сайті, в умовах Тарифного плану, та/або у Підтвердженні. Кошти Ціни вважаються сплаченими Виконавцю в момент їх зарахування на поточний рахунок Виконавця ( НОМЕР_1 ) та відображення у Особистому кабінеті.

Відповідно до розділу 11 Публічного договору, ним передбачені форс-мажорні обставини з виконання умов договору.

Так, п. 11.1. Публічного договору визначено, що Жодна з Сторін не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили, таких як природні катастрофи, війни, терористичні акти, революції, страйки, рішення державних органів або інші події, які знаходяться поза контролем Сторін та які унеможливлюють виконання цього Договору.

Пунктом 11.2. передбачено, що Сторона, яка зіткнулася з обставинами непереборної сили, зобов`язана негайно повідомити іншу Сторону про настання таких обставин та докласти всіх зусиль для мінімізації їх наслідків.

У разі настання форс-мажорних обставин, Виконавець має право ініціювати негайне перенесення наданих послуг до іншого провайдера з метою забезпечення безперервності надання послуг Замовнику. Про таке перенесення Виконавець зобов`язується повідомити Замовника в найкоротші терміни після здійснення відповідних дій. (п. 11.3. Публічного договору)

Виконання Договору призупиняється на період дії обставин непереборної сили. Якщо такі обставини тривають більше ніж 3 (три) місяці, будь-яка зі Сторін має право розірвати Договір, повідомивши іншу Сторону за 14 (чотирнадцять) днів до розірвання. (п. 11.4. Публічного договору).

Також документом, яким регулюються відносини в сфері саме процедури делегування (передачі в користування доменного імені певній особі, внесення будь-яких змін до запису про це доменне ім`я, тощо) доменних імен є «Регламент публічного домену» версія 3.5, від 24.01.2020, що також зазначається, а тому і підтверджується, позивачем та відповідачем-1.

Так, в розділі 3 цього Регламенту описаний "Життєвий цикл доменного імені", який складається з таких основних етапів: період фактичної реєстрації (Registered); період автоматичного продовження (Auto Renew Grace Period); період відновлення домену післе видалення (Redemption Grace Period); період фактичного видалення (Pending Delete). Кожен етап включає в себе набір операцій та дій, які можна виконувати по відношенню до доменного імені.

Відповідно до п. 7.3.2 Регламенту, видалення доменного імені видалення доменного імені здійснюється:

-з ініціативи Реєстранта в період терміну реєстрації доменного імені;

-за ініціативою Реєстратора в період автоматичного продовження;

-Реєстратором за рішенням суду, в будь-який час;

- Псевдореєстратором, якщо за час, відведений на передачу домену до Реєстратора, за доменом не звернулися вказані в домені контактні особи;

Реєстратором на виконання рішення Адміністративної комісії Центру Всесвітньої організації інтелектуальної власності з арбітражу та посередництва, щодо тих доменних імен, до яких застосовується Політика вирішення спорів щодо доменних імен в домені .UA, Правила Політики вирішення спорів щодо доменних імен в домені .UA та Додаткові Правила Політики вирішення спорів щодо доменних імен в домені .UA Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Видалення доменного імені проводиться за заявкою від Реєстратора доменного імені до Реєстру. У заявці на видалення має бути вказано ім`я домену, стосовно якого запитується скасування реєстрації.

Видалення доменного імені не проводиться, якщо в доменному об`єкті встановлено статус, який забороняє видалення доменного імені.

Після видалення доменного імені, воно не публікується в DNS безпосередньо після виконання заявки, але ще протягом 30 діб знаходиться в статусі redemptionPeriod. Протягом цього періоду домен може бути відновлений по команді Реєстратора, що вилучив домен.

Якщо протягом цього періоду не надійшла заявка на відновлення домену, то домен переходить в період видалення і йому встановлюється статус pendingDelete. Цей статус вже не дозволяє відновити домен і після закінчення періоду pendingDelete (5 діб) домен остаточно видаляється з Реєстраційної системи.

Таким чином, після видалення доменного імені, воно не публікується в DNS безпосередньо після виконання заявки, але ще протягом 30 діб знаходиться в статусі redemptionPeriod. Протягом цього періоду домен може бути відновлений по команді Реєстратора, що вилучив домен. Якщо протягом цього періоду не надійшла заявка на відновлення домену, то домен переходить в період видалення і йому встановлюється статус pendingDelete. Цей статус вже не дозволяє відновити домен і після закінчення періоду pendingDelete (5 діб) домен остаточно видаляється з Реєстраційної системи.

Відтак, варто дійти до висновку, що після створення та реєстрації доменного імені, яка триває 1 рік, реєстрант (Позивач) має продовжувати таку реєстрацію шляхом сплати відповідних зборів. Після того, як термін дії доменного імені минув (Expired), то доменне ім`я переходить на етап "Період автоматичного продовження" (Auto Renew Grace Period). Цей етап триває 30 днів. Протягом цього етапу доменне ім`я все ще можна продовжити на звичайних умовах. Вкінці цього етапу, відповідно до п.7.3.2. Регламенту публічного домену, Відповідач-1, як виконавець послуг реєстрації та супроводу доменного імені, зобов`язаний виконати видалення доменного імені у випадку, якщо замовник доменного імені не оплатив продовження доменного імені. Після того, як доменне ім`я було видалено, воно переходить на етап "Період відновлення домену після видалення" (Redemption Grace Period). Цей етап триває ще 30 днів. Протягом цього етапу доменне ім`я можна відновити. Якщо протягом цього етапу замовник доменного імені (реєстрант, в нашому випадку Позивач) не виявив бажання відновити домен, то доменне ім`я переходить на етап "Період фактичного видалення" (Pending Delete). Починаючи з цього моменту Відповідач-1, як виконавець послуг реєстрації та супроводу доменного імені, більше не має доступу до цього доменного імені. Період фактичного видалення триває 5 днів. Після цього доменне ім`я стає доступним для реєстрації будь-яким реєстратором доменних імен.

Судовим розглядом встановлено, що не заперечується сторонами, термін дії доменного імені, належного на той момент позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_2, спливав 09.07.2023.

13.07.2023 на електронну адресу Позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 був направлений електронний лист від ІНФОРМАЦІЯ_5 з повідомленням про те, що доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_2 закінчується 09-07-2023, і якщо Позивач зацікавлений в його продовженні необхідно здійснити процедуру продовження за відповідним посиланням, при виникненні запитань або проблем з продовженням послуги, вказані засобі зв`язку для їх вирішення.

Так, позивачем не було здійснено дій, зазначених у листі від 13.07.2023, щодо продовження терміну доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згодом, 11.09.2023 позивачем направлено лист-відповідь на ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно якої позивач вказав, що забув про сплату домена ІНФОРМАЦІЯ_2 та запитав, чи є можливість відновити володіння доменом.

На що 11.09.2023 позивачу надійшла відповідь, що можливість відновлення домена ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня.

11.09.2023 позивач запитав, яка подальша доля домена.

12.09.2023 на адресу позивач надіслана відповідь, згідно якої повідомлено, що домен можна було продовжити або відновити протягом 2 місяців з дня його закінчення, далі домен стає вільним і його може будь-хто бажаючий зареєструвати, що так і сталось.

Станом на день подання даної позовної заяви вбачається, що новим реєстратором доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11.09.2023 є Відповідач-2.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У статті 11 ЦК України зазначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 205 визначено, що Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до приписів статті 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення, а згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). (ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України)

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч.1 ст. 634 ЦК України)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як на підстави позову позивач послався на те, що відповідачем порушено термін надіслання повідомлення про необхідність оплати продовження терміну дії доменного імені; що лист-повідомлення, надісланий йому 13.07.2023, не відповідав вимогам для такого офіційного листа; що несвоєчасність його відповіді пов`язана з дією форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); а також, що він в 60-денний термін звернувся із заявою про відновлення дії доменного імені.

Як встановлено судом, термін спірного доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» минув 09.07.2023.

Згідно вищезазначених положень Регламенту, вкінці 30-денного етапу "Період автоматичного продовження" (Auto Renew Grace Period) через 29 днів (07.08.2023), оскільки від Позивача не поступила оплата за продовження доменного імені, Відповідач-1, як виконавець послуг реєстрації та супроводу доменного імені, виконав видалення доменного імені. Далі, через 30 днів (07.09.2023), оскільки від Позивача не поступила заявка на відновлення доменного імені, доменне ім`я перейшло на етап «Період фактичного видалення». Отже, починаючи з цього дня (07.09.2023) Відповідач-1, як виконавець послуг реєстрації та супроводу доменного імені, більше не мав доступу до цього доменного імені, і більше не міг ні продовжити, ні відновити доменне ім`я.

Крім того, суд зазначає, що дійсно, відповідачем протерміновано направлення позивачу листа із нагадуванням про сплив терміну дії доменного імені та необхідність здійснення оплати для його продовження, однак, це не звільняє позивача від виконання умов договору з приводу оплати ним ціни договору на продовження дії доменного імені.

В даному випадку суд бере до уваги, що, як встановлено судом і не заперечувалось сторонами, між позивачем та відповідачем-1 протягом 2009-2023 років існували цивільно-правові відносини, пов`язані з реєстрацією доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2». Тобто, протягом 14-ти років Позивач щороку продовжував дію реєстрації доменного імені та вчасно сплачував послуги Відповідача-1. Отже, позивач знав про щорічну дату припинення реєстрації доменного імені, а саме 9 липня кожного року. Також судом враховується текст листа Позивача від 11.09.2023, в якому він сам зазначає, що забув про оплату.

Окрім цього, дослідивши лист від 13.07.2023, вбачається, що в ньому є назва доменного імені, термін дії доменного імені, а також посилання, по якому можна пройти і замовити продовження послуги, та отримати відповідний рахунок для оплати. Також надані контакти, у разі виникнення проблем з питань оплати або продовження строку дії доменного імені.

Однак позивач, отримавши такого листа 13.07.2023, до 11.09.2023 не здійснив жодних дій для продовження строку дії доменного імені, а також не зателефонував за контактами, вказаними в листі, в разі виникнення в нього питань/проблем щодо оплати та продовження терміну доменного імені, та не заявив про відновлення доменного імені в передбачений 60-денний термін.

Також, як встановлено судом, Відповідачем-1 дотримано строків, передбачених Регламентом, для видалення доменного імені. Так, оскільки термін дії цього доменного імені минув 09.07.2023, відрахунок 60 днів (30+30) повинен здійснюватись саме з кінцевої дати терміну його дії. А тому, оскільки від Позивача не поступила заявка на відновлення доменного імені у зазначений строк, з дати 07.09.2023 доменне ім`я перейшло на етап «Період фактичного видалення».

Судом також враховується, що з цього моменту (07.09.2023) Відповідач-1, як виконавець послуг реєстрації та супроводу доменного імені, більше не мав доступу до цього доменного імені, і більше не міг ні продовжити, ні відновити доменне ім`я.

11.09.2023 доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_2 вже було зареєстровано іншим реєстратором, у даному випадку, Відповідачем-2.

Лист від позивача про відновлення доменного імені було надіслано 11.09.2023, тобто поза межами 60-денного строку, визначеного Регламентом, з моменту закінчення його дії, для його відновлення.

Посилання позивача на форс-мажорні обставини суд не бере до уваги, оскільки позивач всупереч п. 11.2 Публічного договору не повідомив іншу Сторону про настання таких обставин та не повідомив про неможливість виконання зобов`язань за Публічним договором, або про відтермінування виконання покладених на нього обов`язків.

Крім того, позивач не обгрунтував, яким чином вплинули саме нього, зазначені ним непереборні обставини, що унеможливили вчасно оплатити продовження терміну дії доменного імені та вчасно, протягом 60 днів з дня закінчення терміну дії доменного імені, повідомити про намір відновити доменне ім`я.

У постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 Верховний Суд відзначив, що саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс- мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) дійшла висновку, що на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, провадження № 14-400цс19).

Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Узагальнюючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що обставини та докази, на які посилається відповідач-1, є більш переконливими, а доводи позивача не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Відтак, дії відповідача-1 з видалення спірного домену здійснені у відповідності із вимогами п. 7.3.2. Регламенту публічного домену в передбаченний для цього період автоматичного продовження. Отже, видалення доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» згідно з Регламентом публічного домену було правомірним.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправними дії ПП «Квант Сервіс» щодо видалення належного позивачу доменного імені задоволенню не підлягає, у зв`язку з її необгрунтованістю.

Позовна вимога про зобов`язання ФОП ОСОБА_2 (відповідач-2) здійснити переделегування доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 і передати право на таке доменне ім`я позивачу, ОСОБА_1 , також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною.

Частиною 1 ст. 133, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, сума сплаченого позивачем судового збору залишаються за позивачем.

Щодо заявленої відповідачем-1 вимоги про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 12 295.20 грн. суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суду у постанові від 15 червня 2021 року в справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20) дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач-1 (ПП «Квант Сервіс») користувався правовою допомогою адвоката Падох О.І. на підставі ордеру АІ №1631478. Адвокат Падох О. є адвокатом адвокатського об`єднання «Айпітстайл».

Відповідно до Договору про надання правничої (правової) допомоги №АА00044 від 18.10.2019, укладеного між ПП «Квант Сервіс» та Адвокатським об`єднанням «Айпістайл», сторони домовились, що адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта зобов`язується надавати правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов`язується оплатити гонорар (винагороду) за надану правничу (правову) допомогу.

Розділом 5 Договору №АА00044 від 18.10.2019 визначено, що вартість та обсяг надання правничої допомоги визначається у додаткових угодах до Договору, підписаних сторонами за формою, встановленою Додатком №1 до даного Договору. Підставою для оплати правничої допомоги є рахунок, отриманий клієнтом від адвокатського об`єднання.

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 10.07.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №АА00044 від 18.10.2019, вбачається, що сторони погодили, що послуга - підготовка і подача відзиву у справі №642/3028/24 складає 12 295.20 грн.

Згідно з рахунком-фактурою №АІ000962/UA від 10.07.2024, адвокатом надано послугу з надання правничої (правової) допомоги відповідно до Додаткової угоди №2 від 10.07.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №АА00044 від 18.10.2019, вартість якої складає 12 295.20 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №109 від 12.07.2024, платником, ПП «Квант Сервіс», здійснено оплату на користь АО «Айпістайл» суми коштів за послуги з надання правничої допомоги згідно з рахунком-фактурою №АІ000962/UA від 10.07.2024 в розмірі 12 295.20 грн.

15.07.2024 ПП «Квант Сервіс» та АО «Айпістайл» підписано акт надання послуг №96 про те, що на підставі Договору №АА00044 від 18.10.2019 та рахунку №АІ000962/UA від 10.07.2024 виконавцем були виконані наступні послуги: надання правничої (правової) допомоги відповідно до Додаткової угоди №2 до Договору №АА00044 від 18.10.2019, на суму 12 295.20 грн.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При розгляді даної заяви суд також враховує практику Верховного Суду, а саме: що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатись у ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Так, відповідно до положень ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В той час, позивачем не заявлено клопотання про зменшення витрат відповідача-1 на правову допомогу або про їх неспівмірність.

Враховуючи вищевикладене, категорію та складність справи, а також відсутність заперечень зі сторони позивача, суд вважає, що заявлений відповідачем-1 розмір витрат на правову допомогу в розмірі 12 295.20 грн., є співмірним зі складністю справи, обгрунтованим, та понесення якого доведено відповідачем-1, а тому такі витрати відповідача-1 підлягають стягненню з позивача на його користь.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 6, 11, 15, 626-628, 631, 633, 634, 638, 639 ЦК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Квант Сервіс», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Витрати позивача ОСОБА_1 зі сплати судового збору залишити за ним.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Квант Сервіс» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 12 295 (дванадцять тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.12.2024.

Відомості про сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач-1 - Приватне підприємство «Квант Сервіс», код ЄДРПОУ 31789689, адреса місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 130/68;

Відповідач-2 - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Головуючий