УХВАЛА
24 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 466/4558/21
провадження № 61-16700ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛьвівгазЗбут», акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», Львівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про припинення порушення прав, зобов'язаннядо укладення письмового договору, відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛьвівгазЗбут» (далі - ТОВ «ЛьвівгазЗбут»), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»(далі - АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»), Львівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільнімережі України» (далі - Львівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України»), у якому просив суд: зобов'язати відповідачів припинити умисні скоординовані дії, якими йому створюють перешкоди укладанню письмового договору та виконанню судових рішень і виконавчого листа від 08 жовтня 2018 року; зобов`язати відповідачіввидати йому письмовий договір, як це передбачено постановами НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 і № 2500 та нормами статті 633 ЦК України, із вказівкою наявності газового лічильника та оплатою згідно показників саме газового лічильника; відшкодувати завдану йому моральну шкоду, оскільки, незважаючи на наявність судових рішень, не може без укладеного письмового договору споживати природний газ за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 05 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.
12 грудня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року у вказаній справі.
Згідно зі статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
За приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок про те, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їхніми представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, заходи, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі -ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 використовує образливі висловлювання, які є недопустимими під час написання ділових документів, виходять за межі нормальної, коректноїта легітимної критики, відображають зневажливе ставлення до судової гілки влади, надає особисту характеристику суддям, оцінку їхній професійній діяльності, що неприпустимо при оформленні касаційної скарги та заяв, що до неї додаються.
Зокрема, ОСОБА_1 використовує в тексті скарги такі образливі висловлювання: «Суд НЕ Законно позбавляє ПРАВА на Законне укладання Договору Розподілу природного Газу згідно норм і Вимог ст.7, ст.8, ст.9, ст.10, ч.1,ч.2 ст.12, ч.1ч.2 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.4, ст.10, ст.17, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», яких Львівські Судді Вперто НЕХочуть знати, розуміти та ЗАСТОСОВУВАТИ проти Львівського Монополіста ЛЬВІВГАЗ.», «…але під Впливом Адвоката Я.І.Турчиняка Судді Луців - Шумська Н.Л., Бойко С.М., Копняк С.М., Ніткевич А.В. Вперто НЕХочуть нічого ні бачити, ні розуміти.», «…БАГАТО Львівських Суддів служать КОРУПЦІЇ і ними Керує Адвокат Я.І.Турчиняк», «Справу № 466/4558/21 передано судді Луців - Шумської Н.Л., яка вже багато років під Впливом Адвоката Я.І.Турчиняка ПОКІРНО порушує взагалі всі норми 24 - рох статей Процесуального права…», «Саме із порушеннями 24 - рох статей ЦПК України проголошено НЕЗаконне Рішення від 5.09.2024р із НАПЕРЕД врахованою Змовою…», «Як і було НАПЕРЕД розраховано то в Аеляційному Суді справу призначено Судді Бойко С.М., яка вже ЗАХИЩАЛА Зловживання Судді Луців - Шумської Н.Л. у справі № 466/2867/20…», «…але Судді Луців - Шумська Н.Л., Бойко С.М. Копняк С.М. Ніткевич А.В. СЛУЖАТЬ Монополісту ЛЬВІВГАЗ…».
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
Ураховуючи викладене, Верховний Суд визнає подання ОСОБА_1 касаційної скарги в такій редакції виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим касаційну скаргуслід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 43, 44, 260, 263, 392 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року в справі за позовомОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛьвівгазЗбут», акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», Львівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільнімережі України» про припинення порушення прав, зобов'язаннядо укладення письмового договору, відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 25.12.2024 |
Номер документу | 124005115 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Тітов Максим Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні