Рішення

від 23.12.2024 по справі 524/8266/24

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/8266/24

Провадження №2/524/2922/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 місто Кременчук

Автозаводський районний судміста Кременчукау складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Стешиної В.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняу приміщеннісуду цивільнусправу запозовом КременчуцькоїміськоїрадиКременчуцького районуПолтавськоїобласті до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,третя особа без самостійних вимог на предмет спору КП «Квартирне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання особи такою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

УСТАНОВИВ:

Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулась до Автозаводськогорайонного суду міста Кременчука з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору КП «Квартирне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання особи такою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позов мотивований тим, що відповідачі є квартиронаймачами житлового приміщення: кімнати АДРЕСА_1 та значаться зареєстрованими за вказаною адресою по теперішній час. Комісією зафіксовано, що за вказаною адресою відповідачі не проживають без поважних причин з 2021 року.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 житлову кімнату залишили добровільно. Жодних перешкод у проживанні за місцем їх реєстрації не чинилося. За комунальні послуги не сплачують. Факт реєстрації відповідачів у цій кімнаті створює позивачу перешкоди у реалізації прав користування та розпорядження майном комунальної власності. З урахуванням зазначеного, позивач просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1 .

19.08.2024 ухвалою судді позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін на 13.09.2024.

13.09.2024 ухвалою суду судове засідання відкладено у зв`язку із нез`явленням у засідання представників позивача та третьої особи, які надали клопотання про розгляд справи без їх участі, а також відсутністю відомостей про отримання відповідачами ухвали та судових повісток.

16.10.2024 ухвалою суду судове засідання відкладено у зв`язку із нез`явленням у засідання представників позивача та третьої особи, які надали клопотання про розгляд справи без їх участі,

16.10.2024 відповідачі в судове засідання не прибули, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, засобами рекомендованого поштового зв`язку, наданням оголошення. Про причини неявки суду не повідомили та не подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

21.11.2024 у судове засідання не з`явились відповідачі, належним чином повідомлені. У судове засідання не з`явились позивач та третя особа, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, просили суд позовні вимоги задоволити, по справі постановити заочне рішення.

23.12.2024 у судове засідання не з`явились відповідачі, повідомлені належним чином.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Інших клопотань, заяв по суті справи та/або з процесуальних питань суду не надходило.

Представники позивача та третьої особи надали суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідачі до суду не з`явилися, причину неявки не повідомили, відзивів, заяв та клопотань про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

23.12.2024 ухвалою суду постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Відзив на позовну заяву, інших заяви, клопотання з процесуальних питань до суду не надходило.

Суд, розглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до ордеру №121 від 21.09.2010 є наймачем кімнати АДРЕСА_1 . Разом із нею зареєстрована дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначене стверджується копією корінця ордеру, наявного в матеріалах справи, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів №710 від 17.09.2010.

За вказаною адресою по теперішній час зареєстровані відповідачі, що стверджується інформацією Автозаводської районної адміністрації Кременчуцького району за вих № 6710/01-27 від 23.05.2024. Зазначене також встановлено і судом на підставі інформації з Автозаводської районної адміністрації за вих № 10296/01-27 від 08.08.2024 стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Факт відсутності відповідачів за місцем їх реєстрації з 2021 року без поважних причин зафіксовано відповідними актами перевірки законності користування громадянами жилих приміщень комунальної власності Кременчуцької міської теритоіральної громади від 24.01.2024, 29.04.2024, 28.06.2024.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кімнату залишили добровільно. Жодних перешкод у проживанні за місцем їх реєстрації не чинилося.

Протилежного судом не встановлено.

Заборгованість за послуги, надані ТОВ «Житлорембудсервіс» за період з 01.11.2011 по 25.04.2024, становить 12374 грн 62 коп (інформація ТОВ «Житлорембудсервіс» за вих № 01-06/590 від 25.04.2024).

Факт реєстрації відповідачів у цій кімнаті створює позивачу перешкоди у реалізації прав користування та розпорядження майном комунальної власності.

Згідно ст.3ЦКУкраїни загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Ст.9ЖКУкраїни встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Частинами 1, 2 ст.61ЖКУкраїни передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до ст.64ЖКУкраїни члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Згідно зі ст.65ЖКУкраїни наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Пунктом 15 постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни від01.11.1996№9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Згідно ст.107ЖКУкраїни у разі вибуття наймача та членів його сім`ї, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Відповідно дост. 71 ЖК Українипри тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Цією ж статтею визначено перелік випадків, при настанні яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Ст.72 ЖК Українипередбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок її відсутності понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Суд звертає увагу, що згідно ст.47КонституціїУкраїни кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно ст.55КонституціїУкраїни права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантується кожній особі, у тому числі і право на повагу до її житла, що охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

У справах цієї категорії необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.

Так, позивачем у позовній заяві зазначено, що факт не проживання відповідачів у зазначеній кімнаті встановлено зазначеними вище актами з 2021 року.

Протилежного суду не доведено та не спростовано.

Доказів наявності підстав, визначенихст. 71 ЖК України, для збереження за відповідачами права користування житловою кімнатою суду не надано.

Таким чином, суд вважає доведеним факт того, що відповідачі не проживають за місцем своєї реєстрації понад одного року.

Відповідно до пункту 6 частини 1ст. 24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

З огляду на те, що цей закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, його положення підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язано з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Ураховуючи зазначене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, такими, що здатні ефективно забезпечити захист його прав, та доходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачів слід стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн солідарно на підставі ст. 266 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11- 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263 - 266, 273, 280, 281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовнузаяву КременчуцькоїміськоїрадиКременчуцького районуПолтавськоїобласті до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,третя особа без самостійних вимог на предмет спору КП «Квартирне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання особи такою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратили право користування житловою кімнатою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кременчуцькоїміської радиКременчуцького районуПолтавської області судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп солідарно.

Позивач: Кременчуцькаміська радаКременчуцького районуПолтавської області, код ЄДРПОУ 24388300, площа Перемоги, 2, м Кременчук, Полтавська область.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його нескасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.П. Мельник