Рішення

від 18.12.2024 по справі 541/3712/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3712/24

Номер провадження 2-о/541/179/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 грудня 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Морозовської О.А.,

за участі секретарів судового засідання Непокупної Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактуналежності правовстановлюючогодокументу, заінтересована особа - Виконавчий комітет Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із заявою про встановлення фактуналежності правовстановлюючогодокументу, заінтересована особа - Виконавчий комітет Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області. В якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , державного акту на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий №5323287200:00:006:0098, площею 1,81 га, серія ПЛ №073122 виданого Миргородським районним відділом земельних ресурсів № 010654500800 від 02 лютого 2006 року.В обґрунтування заяви зазначила, що заявнику, ОСОБА_1 належить земельна ділянка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий №5323287200:00:006:0098 площею 1.81 га, серія ПЛ №073122 виданого Миргородським районним відділом земельних ресурсів №010654500800 від 02 лютого 2006 року. При видачі вище вказаного державного акту в ньому була допущена помилка, яка перешкоджає заявнику володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на свій розсуд. Так, в державному акті було вказано дівоче прізвище заявника, відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 19 лютого 1959 року, а саме ОСОБА_2 , на момент видачі державного акту на право власності на земельну ділянку від 02 лютого 2006 року, заявник перебувала в шлюбі з громадянином ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про одруження НОМЕР_3 від 05 грудня 1998 року прізвище заявника було ОСОБА_1 . В паспорті громадянина України серія НОМЕР_4 виданого Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області від 25 лютого 1999 року прізвище заявника вказано ОСОБА_1 , відповідно до картки платника податків НОМЕР_1 прізвище також ОСОБА_1 . При проведенні державної реєстрації права власності на вище вказану земельну ділянку 5 квітня 2024 року державним реєстратором Великосорочинської сільської ради Фречка В.В. заявнику було відмовлено в реєстрації права власності у зв`язку з зазначеними вище обставинами. Внаслідок відмови в проведенні реєстраційних дій, виникла певна невідповідність між документом, що посвідчує особу заявника та правовстановлюючим документом, який був виданий на ім`я заявника. Таким чином, з метою надання заявнику можливості вільно розпоряджатися своєю власністю, а саме земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий №5323287200:00:006:0098 площею 1,81 га, існує необхідність встановити юридичний факт, що правовстановлюючий документ державний акт на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий №5323287200:00:006:0098 площею 1,81 га, серія ПЛ №073122, виданий Миргородським районним відділом земельних ресурсів №010654500800 від 02 лютого 2006 року належить заявнику, відповідно до вище вказаних обставин з прізвищем ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07 листопада 2024 року провадження у даній справі відкрито та призначено судове засідання.

В судове засідання 18 грудня 2024 року учасники страви не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності заявника та її представника, заяву підтримують (а.с. 42), від заінтересованої особи Виконавчого комітетуВеликосорочинської сільськоїради Миргородськогорайону Полтавськоїобласті надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника ( а.с. 41).

Суд, вирішив за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи і давши їм належну оцінку суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення фактуналежності правовстановлюючогодокументу, заінтересована особа-Виконавчий комітетВеликосорочинської сільськоїради Миргородськогорайону Полтавськоїобласті підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

За нормою ст.293ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст.293ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце час народження якої , що зазначені в документі не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем, часом народження цієї особи, зазначеному у свідоцтві про народження або в паспорті.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частин 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що дівоче прізвище заявника ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 19 лютого 1959 року (а.с. 29).

Відповідно до свідоцтва про одруження НОМЕР_3 від 05 грудня 1998 року, заявник 05 грудня 1998 року одружилася з ОСОБА_3 і після одруження взяла прізвище чоловіка ОСОБА_5 (а.с. 28).

Державний акт на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий №5323287200:00:006:0098, площею 1,81 га, серія ПЛ №073122, виданий Миргородським районним відділом земельних ресурсів № 010654500800 від 02 лютого 2006 року видано на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 24).

При видачі вище вказаного державного акту в ньому була допущена помилка, яка перешкоджає заявнику володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на свій розсуд, а тому встановлення факту належності вказаного правовстановлюючого документу заявнику має юридичне значення.

Так, в державному акті було вказано дівоче прізвище заявника ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 19 лютого 1959 року, хоча на момент видачі державного акту на право власності на земельну ділянку від 02 лютого 2006 року, заявник перебувала в шлюбі з громадянином ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про одруження НОМЕР_3 від 05 грудня 1998 року і прізвище заявника було ОСОБА_1 . Крім того, в паспорті громадянина України серія НОМЕР_4 , виданому Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області 25 лютого 1999 р. прізвище заявника вказано ОСОБА_1 . Також, відповідно до картки платника податків заявник зареєстрована в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків з 23.11.1996 року з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 з прізвищем ОСОБА_1 (а.с. 25-26, 27).

Отже, судом беззаперечно встановлено, що в державному акті на правовласності наземельну ділянкусільськогосподарського призначеннядля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва кадастровий№5323287200:00:006:0098,площею 1,81га,серія ПЛ№073122,виданий Миргородськимрайонним відділомземельних ресурсів№ 010654500800від 02лютого 2006року неправильно зазначено прізвище власника « ОСОБА_6 » замість « ОСОБА_5 » в результаті описки.

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 72447277 від 05 квітня 2024 року державний реєстратор Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області Фречка В.В. відмовив заявнику ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій щодо вище вказаної земельної ділянки у зв`язку з тим, що на час видачі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 073122 від 02 лютого 2006 року ОСОБА_7 мала прізвище ОСОБА_5 , що не відповідає прізвищу особи ( ОСОБА_2 ) на яку видано вище зазначений державний акт на право власності на земельну ділянку (а. с. 30).

Згідно з п. 4.1.-4.6. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджених Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009р. № 325, виправлення орфографічних та технічних помилок не дозволяється. У разі виявлення орфографічних або технічних помилок на стадії заповнення, підписання та реєстрації бланка такий комплект бланківвважається зіпсованим. Зіпсований комплект бланків протягом 5 робочих днів за актом приймання- передавання та з відповідним супровідним листом (із зазначенням суті допущених орфографічних або технічних помилок) із дотриманням норм законодавства у сфері бухгалтерського обліку та обігу документів суворого обліку повертається до відповідного територіального органу Держкомзему. У разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок землевласником (землекористувачем) такий землевласник землекористувач) звертається до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акта. У заяві (клопотанні) відображається суть виявлених помилок. До заяви (клопотання) додаються: копія такого державного акта, копія акта приймання-передавання межових знаків на зберігання; копія акта перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; копія документа, на підставі якого набуто право на землю. Новий державний акт видається протягом 15 робочих днів з дати надходження вищезазначених документів до територіального органу Держкомзему за рахунок органу, який здійснив реєстрацію такого державного акта. При видачі нового державного акта державний акт, у якому було допущено помилку, повертається до відповідного територіального органу Держкомзему і вважається зіпсованим.

Згідно ст. 126 ЗК України у чинній редакції до 2013 р., право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч. 2 цієї статті. Таким чином, до 2013 року право власності на землю підтверджувалось державним актом про право власності на земельну ділянку, який можна було отримати в місцевому органі Держкомзему.

З 01 січня 2013 року набули чинності ЗУ «Про Державний земельний кадастр», ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», згідно з якими повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земель, права сервітуту, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій) з 1 січня 2013 року припинилися.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції в установленому законодавством порядку. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав. Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Статею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, територіальні органи Держземагентства України здійснюють свої повноваження у сфері регулювання земельних лише у межах повноважень та у спосіб, що встановлені відповідними нормами чинного законодавства.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З набранням чинності 01.01.2013 р. постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17.10.2012 р. №1051, постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1021 втратила чинність.

Починаючи з 01.01.2013 року вищевказані Порядки, на підставі яких здійснювалась державна реєстрація земельних ділянок, державна реєстрація та видача державних актів на право власності на земельні ділянки, втратили свою чинність відповідно до положень частини 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».

Зокрема, з набранням чинності з 01.01.2013 року Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року №3613-УІ та Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 посвідчення права власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» без оформлення державних актів.

Відповідно до положень пункту 9 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про Державний земельний кадастр», видача державних актів на право власності на земельні ділянки здійснювалась територіальними органами Держкомзему України при проведенні державної реєстрації земельної ділянки лише до 01 січня 2013 року. Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки не виготовляються, не видаються та не реєструються.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно до п .6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Згідно з листом Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 Цивільно-процесуального кодексу України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Отже, проаналізувавши всю сукупність письмових доказів по справі, з огляду на наявні письмові докази, суд приходить до висновку, що заявник довела суду, що Державний акт на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №5323287200:00:006:0098, площею 1,81 га, серія ПЛ №073122 виданого Миргородським районним відділом земельних ресурсів №010654500800 від 02 лютого 2006 року виданий на ім`я ОСОБА_2 належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 і цей факт повинен бути встановлений судом.

Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 5, 76, 258, 264-265, 293, 315, 318, 319, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 Державного акту на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №5323287200:00:006:0098 площею 1,81 га, серія ПЛ №073122 виданого Миргородським районним відділом земельних ресурсів №010654500800 від 02 лютого 2006 року.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Піски Лохвицького району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа Виконавчий комітет Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, місце знаходження: вул. Гоголя, буд. 26, с. Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область, ЄДРПОУ 04381571.

Повний текс судового рішення складено 23 грудня 2024 року.

Суддя: О. А. Морозовська