Рішення

від 11.12.2024 по справі 638/10088/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/10088/24

Провадження № 2/638/4530/24

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Щепіхіної В.В.,

за участю секретаря - Луценко Д. О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Краснолуцької сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Краснолуцької сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір`ю дітей є ОСОБА_3 . З березня 2022 року ОСОБА_1 разом з своїми дітьми проживає в селі Бірки Миргородського району Полтавської області та зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. Позивач зазначає, що ОСОБА_3 ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їхній подальшій долі, не цікавиться успіхами доньок, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їхнім навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом. Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере педагогічної, метеріальної, грошової, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання вирішуються виключно позивачем, без підтримки відповідача. У зв`язку з цим позивач звернувся до органу опіки та піклування виконавчого комітету Краснолуцької сільської ради з проханням позбавити відповідача батьківських прав, на що позивачу було рекомендовано звернутися до суду.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харковавід 05.07.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду від 28.11.2024 закрито підготовче судове засіданняпровадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, та просили суд задовольнити позов в повному обсязі, не заперечували проти розгляду справи без участі відповідача.

Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Надала до суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити без участі відповідача. Крім того зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Третя особа, Орган опіки та піклування Краснолуцької сільської ради свого представника до суду не направила, надала до суду письмові пояснення по справі, в яких не заперечувала проти задоволення позовних вимог. Також, третя особа надала висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і просила розглянути справу без участі представника.

Суд, заслухавши учасників справи, та оцінивши докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 08 липня 2022 року Гадяцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), народилась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком зазначений ОСОБА_1 , мати зазначена ОСОБА_3 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 08 липня 2022 року Гадяцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), народилась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком зазначений ОСОБА_1 , мати зазначена ОСОБА_3 .

Відповідно висновку оцінки потреб сім`ї №43 від 07.05.2024 позивач та його доньки мешкають разом за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до копії харатеристики, складеної директором Сватівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Краснолуцької сільської ради Полтавської області Петром Дудка, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 навчались у зазначеному закладі з березня 2022 по червень 2023, батко ОСОБА_1 , брав активну участь у житті класу та школи, регулярно відвідував батьківські збори, був у складі батьківського комітету класу, цікавився життям дівчат, забезпечував високий рівень навчання дівчат та забезпечував необхідними шкільними потребами.

Частиною 5 ст. 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх доньок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 20.05.2024 №109, Краснолуцького сільського голови Голови органу опіки та піклування Краснолуцької сільської ради розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх доньок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Під час розгляду та вивчення наданих документів встановлено: мати дітей - ОСОБА_3 , батько дітей - ОСОБА_1 . Діти з батьком ОСОБА_1 взяті на облік внутрішньо переміщені особи та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Орган опіки та піклування Краснолуцької сільської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх доньок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Отже, матеріалами справи встановлено, що малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мешкають разом з батьком, та останній опікується ними. Відповідач не цікавиться життям дітей та не бере участь у вихованні та утриманні.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Відповідно до ст.6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно ст.ст.3,9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, яка відповідно до ст.9 Конституції України діє як складова національного законодавства України, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в пункті 15 Постанови від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (надалі Постанова) роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно ст.164 СК України батько або матір дитини можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до пункту 16 Постанови ухилення батьків від виконання ними своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Практика Європейського суду з прав людини, яку застосовують національні суди, свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Відповідно до положень ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до внутрішнього переконання.

Відповідачі в судове засідання не з`явився, заперечень щодо позовних вимог ОСОБА_1 та доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідно до положень статті 81 ЦПК України, суду не надав.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Судом не встановлені обставини поважності причин нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, приймаючи до уваги надані позивачем докази, відсутність доказів з боку відповідача, суд, виходячи із інтересів неповнолітньої дитини, дійшов висновку, що є підстави для позбавлення відповідача батьківських прав стосовно її неповнолітніх доньок.

Разом з цим, суд наголошує, що відповідно до положень ч.1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Одночасно судом враховується, що відповідач ОСОБА_3 надала заяву про згоду на позбавлення її батьківських прав стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій вона зазначила, що участі у вихованні та матеріального забезпечення вона не приймає.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так як визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дитини є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.166 СУ України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ст.ст. 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

На підставі ст.ст. 182-183 СК України розмір аліментів, які стягуються на утримання дитини, встановлюється судом з урахуванням: стану здоров`я та матеріального становища дитини; стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, виходячи з обов`язку батьків утримувати дітей, конституційного права особи на прожитковий мінімум, суд вважає, що є підстави для призначення аліментів в заявленому розмірі з дати пред`явлення позову згідно з вимогами ч. 1 ст. 191 СК України.

Суд ухвалює рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням повного задоволення позовних вимог суд покладає судовий збір на відповідача в розмірі 1211,20 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, ст.ст.19, 141, 150, 164, 169 Сімейного кодексу України, ст.ст.8, 12, 25 Закону України «Про охорону дитинства», ППВСУ від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.142, 200, 206, 258, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Краснолуцької сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , відносно неповнолітніх доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 04 червня 2024 року та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь деражави судовй збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Щепіхіна