Рішення

від 24.12.2024 по справі 711/5822/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5822/24

Провадження № 2/711/2182/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.

при секретарі: Копаєвій Є.В.

за участі:

представника позивача Нестерка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Антифон» про стягнення безпідставно отриманих коштів,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача адвокат Нестерко І.О., який діє на підставі ордеру серії ВА №1055478 від 23.07.2024, звернувся до суду з позовом до ПП «Антифон», в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 476307,45 грн., а також нараховані на таку суму коштів три відсотки річних в розмірі 8613 грн. та інфляційні втрати в розмірі 10 083,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що в порядку примусового виконання виконавчого листа №2-6-56/2009, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 06.07.2009 на підставі рішення суду від 29.06.2009 у справі №2-6-56/2009, державною виконавчою службою було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Антифон» суму коштів в розмірі 476307,45 грн. Натомість ухвалою суду від 14.12.2023 відповідний виконавчий лист визнаний таким, що не підлягає виконанню. У зв`язку з цим позивачем направлено відповідачу письмову вимогу про повернення безпідставно набутих коштів, проте така вимога залишилась без задоволення. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути суму безпідставно отриманих відповідачем коштів в розмірі 476307,45 грн., а також нараховані на таку суму коштів три відсотки річних в розмірі 8613 грн. та інфляційні втрати в розмірі 10 083,25 грн., що обчислені за період з 14.12.2023 по 21.07.2024.

Від відповідача на адресу суду не надходило заперечень проти позову.

14.08.2024 судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

16.10.2024 судом закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місцезнаходження та шляхом розміщення повідомлення про виклик до суду через веб-портал суду, проте відповідна кореспонденція повернулась без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. Отже будучи повідомленим у встановленому законом порядку відповідач не з`явився в судові засідання 20.11.2024 та 16.12.2024, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України судом ухвалено рішення про заочний розгляд справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові. Додатково зазначив, що поверненню підлягає сума безпідставно отриманих коштів, а також три відсотки річних та інфляційні втрати, що нараховані за період з моменту постановлення ухвали суду про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Придніпровським ВДВС Черкаського МУЮ в рамках виконавчого провадження №48452481 здійснювалось примусове виконання виконавчого листа №2-6-56/2009, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 06.07.2009, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Антифон» боргу у сумі 827545,71 грн.

Відповідне виконавче провадження було розпочате 18.08.2015, а завершене 29.03.2024 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». В межах такого виконавчого провадження з ОСОБА_1 , стягнуто на користь ПП «Антифон» суму коштів в розмірі 476307,45 грн., що підтверджується відповідною довідкою Другого ВДВС у м. Черкаси /а.с. 22/.

Підставою для завершення відповідного виконавчого провадження стала та обставина, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.12.2023 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-6-56/2009 року, виданий 06.07.2009 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ПП «Антифон».

Відповідне судове рішення обґрунтоване тим, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 було встановлено, що 16.05.2008 заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 2-1057/08 стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Імперія» борг по договору кредиту в розмірі 825845,71 грн. та судові витрати у справі в розмірі 1730 грн., а всього 827545,71грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.04.2010 було скасовано заочне рішення від 16.05.2008 за позовом КС «Імперія» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення коштів. В подальшому суд ухвалив рішення від 24.12.2010 по справі №2-3158/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Імперія» тіла кредиту в сумі 250000грн., плати за користування кредитом в розмірі 1090223,21 грн., індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 35908,20 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми боргу в розмірі 182669,88 грн., та судових витрат в сумі 1754,90 грн., а всього 1560556,19 грн. На виконання такого рішення суду було видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання до Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ.

Постановляючи ухвалу від 14.12.2023 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд виходив з того, що 26.06.2009 Придніпровський районний суд м. Черкаси розглянув заяву ПП «Антифон» про заміну сторони виконавчого провадження і відповідна заміна відбулася в 2009 році за наслідками розгляду справи в 2008 році між КС «Імперією» та ОСОБА_1 , внаслідок чого 06.07.2009 було видано новий виконавчий лист. Однак, 24.12.2010 заочне рішення суду, за яким відбулася заміна сторони виконавчого провадження, було скасовано та ухвалено нове рішення за яким видано новий виконавчий лист. При цьому, будь-якого іншого цивільного провадження за позовом ПП «Антифон» до ОСОБА_1 про стягнення коштів Придніпровським районним судом м. Черкаси не здійснювалось.

За наслідками апеляційного провадження ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.12.2023 №2-3158/10 (номер провадження 6/711/339/23) була залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 20.03.2024 /а.с. 6-15/.

Зазначені обставини підтверджуються відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відтак на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

26.04.2024 та 07.05.2024 представником позивача направлено вимогу на адресу відповідача про повернення позивачу коштів в сумі 476307,45грн, які були стягнуті під час виконавчого провадження №48452481 /а.с. 23-25/.

Оскільки до теперішнього часу відповідач в добровільному порядку не повернув позивачу отримані від нього кошти, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо повернення грошових коштів, який регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Надаючи оцінку наданим суду доказам та обставинам спірних правовідносин суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 3 ЦК цивільні правовідносини регулюються, зокрема, на засадах справедливості, добросовісності, розумності, неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК).

Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права.

Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів в межах виконавчого провадження №48452481 відбулось у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа, виданого судом на виконання заочного судового рішення, яке було скасовано в порядку, передбаченому законом. Отже фактично відповідач набув за рахунок позивача суму коштів в розмірі 476307,45 грн. без належної правової підстави, а відтак зобов`язаний повернути відповідні кошти в повному обсязі.

Зобов`язання повернути грошові кошти на підставі статті 1212 ЦК за своєю природою є грошовим зобов`язанням.

Правовідносини за наслідками невиконання грошового зобов`язання врегульовані, зокрема, статтею 625 ЦК, частина друга якої передбачає цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 625, 1212 ЦК положення статті 625 цього Кодексу поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, а тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3% річних від простроченої суми, а також інфляційні втрати.

За таких обставин утримання відповідачем в себе грошових коштів позивача, починаючи з 14.12.2023 (дата постановлення судом ухвали про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню) по теперішній час є неправомірним, а вимоги позивача про стягнення суми таких коштів з відповідача із застосуванням міри цивільної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК, є правомірними.

Разом з тим варто звернути увагу, що передумовою застосування ч. 2 ст. 625 ЦК є допущення боржником прострочення виконання грошового зобов`язання, тобто невиконання відповідного зобов`язання у встановлений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналіз обставин спірних правовідносин дає підстави виснувати, що внаслідок визнання виконавчого листа № 2-6-56/2009 від 06.07.2009 таким, що не підлягає виконанню, у відповідача виникло зобов`язання з повернення позивачу стягнутих без належної правової підстави грошових коштів. Натомість строк виконання такого зобов`язання не встановлений ані ухвалою суду від 14.12.2023, ані законом. За таких обставин слід виснувати, що строк виконання такого зобов`язання слід обчислювати відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК з моменту пред`явлення позивачем вимоги до відповідача про повернення таких коштів, а прострочення наступає після спливу семиденного строку з моменту направлення відповідної вимоги.

За матеріалами справи судом встановлено, що вперше письмову вимогу про повернення грошових коштів позивач направив відповідачу 26.04.2024, а відтак прострочення з повернення коштів слід обчислювати з 04.05.2024. За таких обставин цілком обґрунтованими та правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат, обчислених за період з 04.05.2024 по 21.07.2024.

Наведений в позовній заяві алгоритм обчислення трьох відсотків річних та інфляційних втрат відповідає положенням закону та узгоджується із розрахунком таких сум згідно з даними Державної служби статистики України, що є загальновідомою інформацією і доступно на порталі в мережі Інтернет за посиланням http://www.ukrstat.gov.ua/, щодо сукупного індексу інфляції за період прострочення відповідачкою свого зобов`язання. Натомість з урахуванням періоду нарахування відповідних сум, то обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 10083,25 грн., а трьох відсотків річних в розмірі 3084,29 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, оскільки з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума безпідставно отриманих коштів в розмірі 476307,45 грн., а також нараховані на таку суму коштів три відсотки річних та інфляційні втрати за період з 04.05.2024 по 21.07.2024 в розмірі 3084,29 грн. та 10 083,25 грн. відповідно.

При цьому варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачкою не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 4950,04грн. /а.с. 34/. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 489474,99 грн., що складає 98,88% від ціни позову, то на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідача слід компенсувати 4894,75 грн. витрат з оплати судового збору.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд. -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Антифон» про стягнення безпідставно отриманих коштів задовольнити частково.

Стягнути із Приватного підприємства «Антифон» (ЄДРПОУ 36196747, місцезнаходження за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 299, оф. 23) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) кошти в сумі 476307 грн. 45 коп., три відсотки річних в розмірі 3084 грн. 29 коп., інфляційні збитки в сумі 10083 грн. 25 коп. та судовий збір в розмірі 4 894 грн. 75 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складений 24 грудня 2024 року.

Головуючий: В.М. Скляренко