Справа № 752/11524/24
Провадження № 6/752/772/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді- Машкевич К.В.
за участю секретаря- Тертій К.Б.
представника боржника Резнік К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренко Дмитра Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, стягувач: ОСОБА_2 , боржник: ОСОБА_3 , суд
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2024 року державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренко Д. звернувся до суду із вищевказаним поданням і просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_3 до виконання зобов`язань згідно ухвали №752/11524/24 від 31 травня 2024 року Голосіївського районного суду м. Києва.
Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання ухвали №752/11524/24 від 31 травня 2024 року Голосіївського районного суду м. Києва про зобов`язання ОСОБА_3 не здійснювати перешкоди ОСОБА_2 проводити зустрічі із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно графіку та умов:
- щовівторка та щоп`ятниці в з 14:00 до 16:00 год., в приміщенні Голосіївського районного у місті Києв центрі соціальних служб, за участі психолога, без присутності матері дитини;
- щочетверга з 12:00 до 14:00 год., у приміщенні закладу освіти, де навчається дитина, за участі шкільного психолога та за узгодженням із директором, без присутності матері дитини.
20 вересня 2024 року в межах вищезазначеного виконавчого провадження, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
23 вересня 2024 року Відділом направлено лист директору Гімназії №236 міста Києва з проханням надати згоду на проведення виконавчий дій в приміщенні навчального закладу, за участі психолога, у встановлений виконавчим документом час та день.
24 вересня 2024 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою м. Київ, вул. Маричанська, 5, а саме до Голосіївського районного у місті центру соціальних служб з метою перевірки виконання рішення суду. За результатами виходу встановлено, син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вищезазначеному приміщенні відсутній протягом тривалого часу. Зустріч стягувача з сином не відбулась, що підтверджується актом.
26 вересня 2024 року отримано лист №185 директора Гімназії №236 міста Києва згідно до якого надано згоду на проведення виконавчих дій у приміщенні закладу освіти. Крім того, з вказаного листа вбачається, що дитина, ОСОБА_6 , навчається у другу зміну, освітній процес якої починається о 12:30 год.
26 вересня 2024 року відповідно до акту державного виконавця, здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 , а саме до Гімназії №236 міста Києва з метою перевірки виконання рішення суду. За результатами виходу встановлено, зустріч стягувача із сином відбулась. Дану зустріч проведено за участі шкільного психолога та класного керівника. Боржником перешкоди у спілкуванні не чинились.
27 вересня 2024 року відповідно до акту державного виконавця, здійснено вихід до Голосіївського районного у місті Центру соціальних служб з метою перевірки виконання рішення суду. За результатами виходу встановлено, що син ОСОБА_5 у вищезазначеному приміщенні відсутній протягом тривалого часу. Зустріч між стягувачем та сином не відбулась. Крім того, під час проведення виконавчих дій встановлено, що дитина перебуває у закладі освіти, а саме: Гімназія №236 міста Києва.
01 жовтня 2024 року відповідно до акту державного виконавця, здійснено вихід до Голосіївського районного у місті Центру соціальних служб з метою перевірки виконання рішення суду. За результатами виходу встановлено, син ОСОБА_5 , вищезазначеному приміщенні відсутній протягом тривалого часу. Крім того, встановлено, що дитина на навчальному процесі не перебуває з 30 вересня 2024 року і станом на момент проведення виконавчих дій у Гімназії №236 міста Києва відсутня.
02 жовтня 2024 року боржнику направлено вимогу , яким зобов`язано повідомити Відділ про причини відсутності дитини під час освітнього процесу.
Станом на момент подачі повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, жодних заяв (клопотань, повідомлень) на вищезазначену вимогу від боржника до Відділу не надходило.
03 жовтня 2024 року відповідно до акту державного виконавця, здійснено вихід до Гімназії №236 міста Києва з метою перевірки виконання рішення суду. За результатами виходу встановлено, що дитина продовжує бути відсутньою під час освітнього процесу. Зустріч та спілкування стягувана з дитиною не відбулась.
04 жовтня 2024 відповідно до акту державного виконавця, здійснено вихід до Голосіївського районного у місті Києві Центру соціальних служб з метою перевірки виконання рішення суду. За результатами виходу встановлено, син ОСОБА_5 , у вищезазначеному приміщенні відсутній протягом тривалого часу. Крім того, встановлено, що дитина продовжує бути відсутньою під час освітнього процесу з 30 вересня 2024 і станом на момент проведення виконавчих дій у закладі освіти не перебуває, оскільки знаходиться на лікарняному.
08 жовтня 2024 року відповідно до акту державного виконавця, здійснено вихід до Голосіївського районного у місті Києві Центру соціальних служб з метою перевірки виконання рішення суду. За результатами виходу встановлено, син ОСОБА_5 , у вищезазначеному приміщенні відсутній протягом тривалого часу. Крім того, встановлено, що дитина повернулась до начального процесу з 07 жовтня 2024 року та продовжує навчатися, однак, на момент проведення виконавчих дій у навчальному закладі відсутня.
10 жовтня 2024 року відповідно до акту державного виконавця, здійснено вихід до Гімназії №236 міста Києва з метою перевірки виконання рішення суду. За результатами виходу встановлено, дитина у навчальному закладі відсутня. Крім того, боржником не повідомлено школу про поважні причини відсутності дитини у навчальному закладі під час проведення виконавчих дій. Також, боржником не надано жодних доказів перебування дитини на лікарняному за попередній період, на який перепадало проведення виконавчих дій. Зустріч дитини із стягувачем не відбулась. У зв`язку з чим, вбачалось перешкоджання боржником проведення виконавчих дій. Рішення суду не виконано.
10 жовтня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн. та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
14 жовтня 2024 року на адресу Відділу надійшов лист Гімназії №236 міста Києва. З якого вбачається, що боржником подано заяву у навчальний заклад, відповідно до якої боржник просив перевести дитину ОСОБА_6 з 14 жовтня 2024 року на навчання за сімейною (домашньою) формою здобуття освіти.
17 жовтня 2024 року відповідно до акту державного виконавця, здійснено вихід до Гімназії №236 міста Києва з метою перевірки виконання рішення суду. За результатами виходу встановлено, дитина у навчальному закладі відсутня.
18 жовтня 2024 року у зв`язку з повторним невиконанням рішення суду винесено постанови, а саме: про накладання штрафу, арешт коштів боржника та про арешт майна боржника, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника.
Враховуючи викладене, рішення суду до даного часу не виконується, боржник від його виконання ухиляється та не вживає заходів щодо його виконання .
На підставі викладеного просить задовольнити подання.
За правилами частини четвертої статті 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
У судове засідання державний виконавець не з`явився, у поданні просив проводити розгляд справи без його участі, подання підтримав, просив задовольнити.
Представник боржника - адвокат Резнік К.О. проти задоволення подання про обмеження боржниці у праві виїзду за кордон заперечувала. Зазначила, що ОСОБА_3 не чинила перешкоди у побаченнях дитини з батьком та за можливості такі побачення відбувались. Разом з тим, дитина ОСОБА_5 сам свідомо не хоче бачитись з батьком та мати на рішення дитини не впливає. Всі акти, які були складені державним виконавцем викликають сумнів, оскільки вони не підписані свідками та не обліковуються в АСВП. Всі постанови, які винесено державним виконавцем є неправомірними. ОСОБА_3 за останні п"ять років не перетинала кордон, завжи надавала інформацію про сина. Крім того, обмеження боржника у праві виїзду за кордон буде суперечити рішенню суду від 26 листопада 2024 року, оскільки його не можливо буде виконати.
Заслухавши думку представника боржника, дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Голосіївського роайонного суду м. Києва від 31 травня 2024 року про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особа: Міністерство юстиції України, Служба у справа дітей та сімї Глосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним утримання малолітньої дитини в Україні, повернення дитини до місця її постійного проживанняЗобов`язати ОСОБА_3 не здійснювати перешкоди ОСОБА_2 проводити зустрічі із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно графіку та умов:
- щовівторка та щоп`ятниці в з 14:00 до 16:00 год., в приміщенні Голосіївського районного у місті Києв центрі соціальних служб, за участі психолога, без присутності матері дитини;
- щочетверга з 12:00 до 14:00 год., у приміщенні закладу освіти, де навчається дитина, за участі шкільного психолога та за узгодженням із директором, без присутності матері дитини.
Постановою державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренком Д.А. від 20 вересня 2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання ухвали №752/11524/24 від 31 травня 2024 року.
Постановою від 10 жовтня 2024 року державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренком Д.А. винесено постанову на накладення штрафу.
18 жовтня 2024 року державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренком Д.А. винесено постанови про: звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, арешт майна боржника, арешт коштів боржника, накладання штрафу.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року визнано незаконним утримання ОСОБА_3 на території України сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов`язано ОСОБА_3 повернути дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до місця його постійного проживання в АДРЕСА_2, (АДРЕСА_2 ).
Статтею 441ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Згідно з ч. 3ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Згідно із ч. 2ст.19Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання, у зв`язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Оскільки будь-яких доказів навмисного, свідомого ухилення боржниці від виконання рішення суду державним виконавцем не надано, і сам по собі факт невиконання зобов`язань боржницею, не може бути аргументом для обмеження її виїзду за кордон, відсутні підстави для обмеження боржниці у праві виїзду за межі України.
Крім того, слід зауважити, що звернення виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.
Аналогічної позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема у справі №6-55583ск13 (ухвала від 31.01.2014 року), у справі №6-51650ск13 (ухвала від 24.01.2014).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання виконавця є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі ст.6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» та керуючись ст. ст. 260, 353, 354, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В:
Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренко Дмитра Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, стягувач: ОСОБА_2 , боржник: ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: К.В. Машкевич
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124010797 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Машкевич К. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні