Постанова

від 23.12.2024 по справі 127/15545/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/15545/24

Провадження № 3/127/6892/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Бернади Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченої статтею 485 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 у 2023 році здійснювала експорт товару «насіння льону врожаю 2023…» за ЕМД від 12.09.2023 № 23UA401020047997U3 та ЕМД від 12.09.2023 № 23UA401020047988U8 загальною масою (нетто) 45,0 тон, митною вартістю 723201,26 грн з декларуванням тарифної преференції «401» (Угода про вільну торгівлю з країнами ЄС) при сплаті ввізного мита.

Зазначена преференція надана на підставі Сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 12.09.2023 № А401.078006 та від 12.09.2023 № А401.077995, які були видана Вінницькою митницею на підставі копії видаткової накладної від 23.08.2023 № 1, виданої ПП «Анта-Д» (постачальник згідно з даними гр. 31 МД).

При подачі експортером ФОП ОСОБА_1 заяви про видачу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 подані додаткові документи (відомості) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару з України, які містять недостовірні дані. Це призвело до заниження податкових зобов`язань за митною декларацією 12.09.2023 № 23UA401020047997U3 та ЕМД від 12.09.2023 № 23UA401020047988U8 зі сплати вивізного мита на суму 52793,68 грн.

ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнала і суду пояснила, що на час здійснення згаданих у протоколі про адміністративне правопорушення подій, вона хворіла, тому діяльність фактично здійснював її чоловік. Вони проживають однією сім`єю, разом працюють, тому вона на ім`я чоловіка довіреність не виписувала. Чоловік оформляв документи за допомогою її цифрового підпису.

ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що в дружини був підписаний договір на придбання льону, однак дружина захворіла, тому завантаженням і оформленням займався він. Документи він надав брокеру, який здійснював митне оформлення товару.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , думку її захисника та представника митниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

З матеріалів справи випливає, шо ФОП ОСОБА_1 у 2023 році здійснювала експорт товару «насіння льону врожаю 2023…» за ЕМД від 12.09.2023 № 23UA401020047997U3 та ЕМД від 12.09.2023 № 23UA401020047988U8 загальною масою (нетто) 45,0 тон, митною вартістю 723201,26 грн з декларуванням тарифної преференції «401» (Угода про вільну торгівлю з країнами ЄС) при сплаті ввізного мита.

Зазначена преференція надана на підставі Сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 12.09.2023 № А401.078006 та від 12.09.2023 № А401.077995, які були видана Вінницькою митницею на підставі копії видаткової накладної від 23.08.2023 № 1, виданої ПП «Анта-Д» (постачальник згідно з даними гр. 31 МД).

У ході аналізу ІКС «Податковий блок» встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , основний вид діяльності 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і комами для тварин; ФОП ОСОБА_1 не була зареєстрована платником ПДВ.

Аналізом ІКС «Податковий блок» встановлено, що ПП «Анта-д», код 33316945 зареєстроване за адресою: вул. Миру, 8 в с. Капітанівка Лиманського району Одеської області, державна реєстрація 15.03.2005, статутний форнд 1.1 тис. грн, директор ОСОБА_3 , основний вид діяльності 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; остання подана звітність вересень 2023 року.

Відповідно до даних ЄРПН ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» в 2023 році по ТОВ «Анта-д» податкові накладні на реалізацію сільськогосподарської продукції, у тому числі льону, зареєстровані не були.

Згідно з базою даних ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» підсистеми «Єдиний реєстр податкових накладних» взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 та виробником товару ПП «Анта-Д» з придбання чи реалізації відсутні.

З метою перевірки законності експорту товару «Насіння льону» виробником ПП «Анта-д» для підтвердження або спростування фактів реалізації товарів експортером ФОП ОСОБА_1 митницею були відправлені запити до ФОП ОСОБА_1 від 19.10.2023 за № 7.12-1/15-01/13/7450 та виробника ПП «Анта-Д» від 19.10.2023 за № 7.12-1/15-01/13/7449.

ФОП ОСОБА_1 на направлений запит надала відповідь від 02.11.2023 за № 15 щодо підтвердження українського походження товару, а саме додала копію декларації постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження, видану постачальником ПП «Анта-Д», підтвердила факт придбання насіння льону в ПП «Анта-Д» відповідно до договору купівлі-продажу від 23.08.2023 за № 23-08/2023 та видаткової накладної від 23.08.2023 за № 1, а також зазначила про наявність у постачальника земель для вирощування льону, що видно з копії звіту № 4-сг.

На направлений запит ПП «Анта-Д» відповідь не надало. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на митницю повернуте з відміткою про вручення 27.10.2023.

Правила походження до міжнародних договорів про вільну торгівлю визначені порядком видачі сертифіката EUR.1. Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом для цілей визначення преференційного походження товарів застосовуються положення Доповнення І та Доповнення ІІ Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Пунктом 7 статті 16 Доповнення І встановлено, що митні органи, які видають сертифікати, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов цієї Конвенції. Для цих цілей вони мають право вимагати будь-які докази і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера.

Видача сертифікатів здійснюється митницями відповідно до положень Порядку заповнення та видачі митного сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 № 139.

Експортер, який не є виробником товару, подає до заяви про видачу сертифіката EUR.1 додаткові документи (відомості) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару з України.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 № 139 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.03.2021 за № 35535977, сертифікат EUR.1 видається безоплатно у разі, якщо його потрібно пред`явити як доказ, що товар(и) відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених Регіональною конвенцією про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження або міжнародним угодами про вільну торгівлю, укладених у встановленому законодавством порядку, якими передбачено процедуру заповнення та видачі митницею сертифікатів EUR.1, у разі застосуванні преференційних ставок ввізного (вивізного) мита.

Відповідно до частини другої статті 83 МК, для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: подати митному органу, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари; сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту; виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною першою статті 257 МК, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до підпункту «б» пункту 5 частини восьмої статті 257 МК, декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про товари, зокрема, щодо застосування пільг зі сплати митних платежів.

Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, передбачено, що декларантом зазначаються: у графі 36 МД інформація щодо наявність преференцій, у графі 47 МД відомості про нарахування митних платежів.

У відповідності до частини восьмої статті 264 МК з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з частиною першою статті 266 МК декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого МК України; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспорті засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках визначених Митним та Податковим кодексам України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X Митного кодексу України; у випадках, визначених МК України та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до частини четвертої статті 266 МК у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену МК України відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до частини другої статті 459 МК суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Відповідно до пункту 43 частини першої статті 4 МК посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Отже, аналіз наведених правових норм свідчить про те, що саме ОСОБА_1 є суб`єктом, уповноваженим на роботу з митницею. Тому твердження захисника останньої в цій частині суд оцінює критично.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні зауважив, що представник митниці безпідставно ототожнює податкову та видаткову накладну, а тому наявність у матеріалах справи відомостей про відсутність реєстрації ПП «Анта-Д» податкових накладних, не може свідчити про порушення саме ОСОБА_1 митних правил.

Оцінюючи такі доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Відповідно до частини першої статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Разом з тим, зі змісту пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР) випливає, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема, надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Згідно з визначенням, наданим у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-XIV) первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, суд вважає слушними застереження захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в частині нетотожності визначення понять видаткової та податкової накладної. Також суд вважає слушними твердження захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в частині законодавчо закріпленої вимоги до продавця надати покупцю податкову накладну саме на вимогу останнього. Однак за правилами ведення податкової звітності, платник податку повинен подати до податкового органу саме податкову накладну. Надані ж суду матеріали, а також твердження представника митниці, свідчать про те, що ПП «Анта-Д» не подало відповідну податкову звітність щодо операцій, проведених з ПП ОСОБА_1 . Саме ця обставина, на переконання суду, стала підставою для сумніву в реальності операцій з придбання ПП ОСОБА_1 переміщуваних через митний кордон товарів.

Крім того, ОСОБА_1 у судовому засіданні зауважила, що надати пояснення щодо проведення митного оформлення переміщуваних товарів вона не може, оскільки на час їх митного оформлення вона хворіла й усі документи за допомогою її цифрового ключа підписував її чоловік, з яким вона веде спільну діяльність.

Оцінюючи зазначені доводи ОСОБА_1 та її захисника, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі Закон № 2155-VIII) електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 2155-VIII користувачі електронних довірчих послуг зобов`язані, зокрема, забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа.

Наведені вище приписи нормативно-правових актів не містять заборони на передачу кваліфікованих електронних підписів іншій особі, однак містять застереження щодо наявності у користувача таких послуг забезпечувати неможливість доступу до особистого ключа інших осіб.

Як суд зазначив вище, в матеріалах справи наявні матеріали щодо подання ПП ОСОБА_1 документів на митне оформлення переміщуваного товару, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, а також відомості про скасування сертифікатів перевезення товару EUR.1. Посилання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про неможливість прийняття до уваги відомостей щодо відсутності реагування контрагента ПП «Анта-Д» на запрошення до митниці для надання пояснень або надання письмових пояснень щодо господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 суд оцінює критично. Зокрема, як суд зазначив вище, в судовому засіданні був підтверджений факт скасування сертифікатів перевезення товару EUR.1. Саме тому суд вважає, що наведені вище доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо відсутності правових підстав для притягнення його підзахисної до адміністративної відповідальності не ґрунтуються на наданих суду матеріалах. Тому, як суд вже зазначив, суд вважає, що ОСОБА_1 є особою, уповноваженою на роботу з митницею. При цьому наданими суду матеріалами підтверджений факт надання останньою митному органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, а саме надав документи про походження товару які стали підставою для видачі сертифікатів перевезення товару EUR.1, що призвело до несплати митних платежів у сумі 52793,68 грн.

Посилання захисника на постанову апеляційного суду про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 за аналогічних обставин в якості неможливості притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд до уваги не приймає. Зокрема, згадане судове рішення не стосується ОСОБА_1 , тому воно не може мати преюдиціального значення у цьому провадженні.

Отже, суд вважає доведеним ту обставину, що подачі експортером ФОП ОСОБА_1 заяви про видачу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 подані додаткові документи (відомості) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару з України, які містять недостовірні дані. Це призвело до заниження податкових зобов`язань за митною декларацією 12.09.2023 № 23UA401020047997U3 та ЕМД від 12.09.2023 № 23UA401020047988U8 зі сплати вивізного мита на суму 52793,68 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого статтею 485 МК, за ознаками заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Відповідно до статті 487 МК, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до положень МК, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, особу правопорушника та ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статті 485 МК у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 485 МК, 283, 284 КпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративнестягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 52793 (п`ятдесят дві тисячі сімсот дев`яносто три) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користьдержави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят)копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: