Рішення

від 23.12.2024 по справі 492/1202/24

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/1202/24

Провадження № 2/492/713/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Череватої В.І.

за участю секретаря Деде К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Арцизі в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг України» до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатон», ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності, -

Представник позивача адвокат Літвінов Є.В.,

Представник відповідача адвокат Голосов Ю.В.,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2024 р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг України» через свого представника адвоката Літвінова Є.В. звернулося до Арцизького районного суду Одеської області з позовом та просить ухвалити рішення, яким витребувати транспортний засіб автомобіль марки «Volkswagen Passat В 7», VIN НОМЕР_1 , 2,0 1 TDІ, 2013 року виробництва із володіння ОСОБА_1 у власність товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна». Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» право власності на транспортний засіб автомобіль марки «Volkswagen Passat В 7», VIN НОМЕР_1 , 2,0 1 TDI, 2013 року виробництва, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу та сплачений судовий збір у справі, посилаючись на те, що 21 жовтня 2013 року між TOB «Порше Лізинг України» і TOB «Новатон» було укладено договір про фінансовий лізинг, за умовами якого TOB «Порше Лізинг України» зобов`язалося передати у користування TOB «Новатон» на умовах фінансового лізингу автомобіль марки «Volkswagen Passat В 7». На виконання умов цього договору TOB «Порше Лізинг України» відповідно до договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2013 року, укладеного із товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант-М», придбало автомобіль марки «Volkswagen Passat В 7», VIN НОМЕР_1 , 2,0 1 TDI, 2013 року виробництва, право власності на який згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу було зареєстровано за TOB «Порше Лізинг України». В загальних умовах, які є додатком до договору лізингу зазначено, що ці загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі разом із договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як «контракт»), а також графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) як додаток до контракту, що с невід`ємною його частиною, та інші додатки, що є невід`ємними його частинами, являють собою угоду між сторонами щодо придбання TOB «Порше Лізинг Україна», а також передачі об`єкту лізингу лізингоодержувачу (у відповідності до визначених у цьому контракті значень вищезгаданих термінів), згідно з положеннями ЗУ «Про фінансовий лізинг» від 16 грудня 1997 року, а також іншими чинними положеннями українського законодавства. Цей контракт разом з усіма додатками та іншими доданими до нього матеріалами, складає цілісну угоду між сторонами по відношенню до предмета цього контракту (п. 20.2. загальних умов). Предметом контракту (об`єктом договору лізингу), згідно з п. 3.1. загальних умов, є транспортний засіб, зазначений у контракті. Детальна характеристика об`єкту лізингу визначена сторонами в договорі лізингу, відповідно до якої ним є транспортний засіб автомобіль марки «Volkswagen Passat В 7», VIN НОМЕР_1 , 2,0 1 TDI, 2013 року виробництва. TOB «Порше Лізинг Україна», у відповідності до п. п. 3.2., 3.1. загальних умов, придбаває об`єкт лізингу (набуває право власності на нього), який був обраний відповідно до специфікації лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає вимогам лізингоодержувача. Лізингоодержувач на власний розсуд здійснив вибір дилера-продавця, у якого TOB «Порше Лізинг Україна» придбало об`єкт лізингу. З наведеного вбачається, що укладений TOB «Порше Лізинг Україна» як покупцем договір купівлі-продажу автомобіля є правовою підставою для набуття Позивачем права власності на Об`єкт лізингу. В подальшому, на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», TOB «Порше Лізинг Україна» зареєструвало за собою об`єкт лізингу. В п. 4.1. загальних умов сторони погодили, що TOB «Порше Лізинг Україна» зберігатиме за собою право власності на об`єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об`єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли ТОВ «Порше Лізинг Україна» матиме право розірвати цей контракт/відмовитися від контракту та вимагати повернення об`єкта лізингу).

19 березня 2015 року TOB «Новатон» повідомило TOB «Порше Лізинг України», що їх працівник ОСОБА_3 зник разом із автомобілем марки «Volkswagen Passat В 7», д/н НОМЕР_2 . ОСОБА_3 12 березня 2015 року переоформив вказаний автомобіль на ОСОБА_4 14 березня 2015 року автомобіль був знятий ОСОБА_4 з обліку і проданий ОСОБА_5 , який 17 липня 2015 року зняв автомобіль з обліку у зв`язку з продажем транспортного засобу ОСОБА_6 . Згідно з договором купівлі-продажу від 26 лютого 2016 року, ОСОБА_6 продав спірний автомобіль ОСОБА_7 .

У травні 2016 року TOB «Порше Лізинг Україна» звернулося з позовом до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання права власності на вказаний автомобіль. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22.12.2016 року у справі 753/10201/16-ц, у задоволенні позову було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.05.2017 року, апеляційну скаргу TOB «Порше Лізинг Україна» відхилено, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22.12.2016 року у справі 753/10201/16-ц, залишено без змін. У червні 2017 року TOB «Порше Лізинг Україна» звернулось з касаційною скаргою на зазначені рішення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Постановою Верховного Суду від 25.07.2018 р. у справі 753/10201/16-ц, касаційну скаргу TOB «Порше Лізинг Україна» задоволено частково, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22.12.2016 р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17.05.2017 р. у справі 753/10201/16-ц скасовано, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд. Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2023 року позов задоволено, витребувано у ОСОБА_2 на користь TOB «Перше Лізинг Україна» транспортний засіб марки «Volkswagen Passat В 7», 2,0 1 TDI, 2013 року виробництва з чужого незаконного володіння, визнано за TOB «Порше Лізинг Україна» право власності на транспортний засіб марки «Volkswagen Passat В 7», 2,0 1 TDI, 2013 року виробництва.

ОСОБА_11 подав до суду докази про те, шо він є неналежним відповідачем у даній справі. Так, відповідно до листа про надання інформації Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 10.11.2023 року за № 31/28-4649-104 вбачається, що згідно з Єдиним державним реєстром МВС України станом на 10.11.2023 року транспортний засіб марки «Volkswagen Passat В7», VIN НОМЕР_1 , д/н НОМЕР_3 , не зареєстрований за ОСОБА_12 , дата відчуження 23.11.2017 року.

Київський апеляційний суд у своїй постанові від 30.05.2024 року встановив, що у відповідь Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській Івано-Франківській та Закарпатській областях від 01.12.2023 року за № 31/28-С-39/Аз, наданої на адвокатський запит від 24.11.2023 року вбачається, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 30.11.2023 року транспортний засіб марки «Volkswagen Passat В 7», VIN НОМЕР_1 , д/н НОМЕР_3 , власником якого був ОСОБА_2 23.11.2017 року перереєстровано в ТСЦ №4641 на нового власника на підставі договору купівлі- продажу, укладеного суб`єктом господарювання ПП «Віксор». Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 22.01.2024 року вбачається, що згідно даних Реєстру транспортний засіб марки «Volkswagen Passat В 7», 2013 року випуску, із вказаним у запиті номерним знаком було зареєстровано на ОСОБА_6 та перереєстровано на ОСОБА_11 у ТСЦ4641, 26.02.2016 року без зміни номерних знаків. З 08.11.2018 року по 30.07.2019 року власником вказаного транспортного засобу був ОСОБА_13 , а з 30.07.2019 року по 20.09.2023 року власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_1 .

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Арцизького районного суду Одеської області Череватій В.І.

22.10.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Голосова Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд у задоволенні позову відмовити, з підстав, зазначених у відзиві. 23.12.2024 р. в судовому засіданні представник відповідача просив не розглядати його заву про закриття провадження у страві, а розглянути справу по суті.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Череватої В.І. від 02 вересня 2024 року, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Ліцзинг України» - Євгена Літвінова, про забезпечення позову у цивільній справі № 492/1202/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Ліцзинг України» до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатон», ОСОБА_2 про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборонити відчуження автомобіля марки «Volkswagen Passat B 7», VIN НОМЕР_1 , 2,0 1 TDI, 2013 року виробництва.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Череватої В.І. від 11 вересня 2024 року, прийнято до провадження та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг України» до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатон», ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності та призначено підготовче судове засідання, в задоволенні клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг України» про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2024 року, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Голосова Юрія Валерійовича про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено, продовжено представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Голосову Юрію Валерійовичу строк для подання відзиву у цивільній справі № 492/1202/24, з 15 днів до 45 днів з дня отримання копії цієї ухвали. Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Голосова Ю.В. про витребування доказів задоволено та витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області індивідуальні відомості про застраховану особу із Реєстру застрахованих осіб/довідку форми ОК-5 щодо ОСОБА_3 , 1973 року народження за 2015 рік; витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області інформацію про фізичних осіб із заробітної плати (іншого доходу) яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатон», ЄДРПОУ 37906245, сплачувало єдиний внесок протягом 2015 року; витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатон» акт службової перевірки або службового розслідування відносно працівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатон» ЄДРПОУ 37906245, ОСОБА_3 , 1973 року народження; витребувано від Офісу Генерального прокурора повний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що стосується руху кримінального провадження за 12015100010000660 від 23.01.2015 року, а також інформацію з Картки про рух кримінального провадження; витребувано від Голосіївського районного суду міста Києва інформацію про результати судового розгляду кримінального провадження №12015100010000660 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України (справа № 752/21111/15-к), зокрема, інформацію чи подавався цивільний позов у кримінальному провадженні від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатон» та/або від Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», а також витребувано належним чином посвідчену копію судового рішення, яким закінчено розгляд вказаного кримінального провадження; витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» належним чином посвідчену копію договору страхування автомобілю Volkswagen Passat В7, VIN № НОМЕР_1 , який укладено на підставі Договору фінансового лізингу № 00008928 від 21.10.2013 року між TOB «Порше Лізинг Україна» та TOB «Новатон»; витребувано від Шевченківського районного суду м. Києва належним чином посвідчену копію заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року у справі № 761/31496/15-ц, провадження № 2/761/179/2018 за позовом TOB «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , треті особи: ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , TOB "Лінк Тел", Регіональний сервісний центр МВС України у м. Києві; витребуванол від Господарського суду міста Києва належним чином посвідчену копію рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2016 року у справі № 910/32758/15 за позовом ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ТОВ «Новатон».

Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Голосова Юрія Валерійовича про витребування доказів задоволено та витребувано від Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ" інформацію чи виплачувалось страхове відшкодування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» ЄДРПОУ 35571472, згідно додаткового договору від 23 грудня 2015 року до додатку № 28-0199-0157/13/0680 від 25 жовтня 2013 року до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2828-0157 від 26 квітня 2011 року між страховиком ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та страхувальником TOB «Порше Лізинг Україна», інформацію про суму виплаченого страхового відшкодування та дату виплати.

Ухвалою суду від 13 листопада 2024 року, продовжено строк підготовчого провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг України» до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатон», ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності на 30 днів.

Представник позивача адвокат Літвінов Є.В., в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Голосов Ю.В., в судовому засіданні позов не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити та не розглядати подану ним заяву про закриття провадження у справі.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатон», ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причину своєї неявки суду не повідомили, з заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Фактичні обставини справи встановлені судом.

21 жовтня 2013 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «НОВАТОН» укладено договір про фінансовий лізинг № 00008828, предметом якого є автомобіль марки «Volkswagen Passat В 7», VIN НОМЕР_1 , 2,0 1 TDI, 2013 року виробництва. Згідно умов укладеного договору лізингоодержувач зобов`язався здійснювати лізингові платежі у відповідності до погодженого графіку, строк лізингу 60 місяців.

Згідно п. 4.2. договору про фінансовий лізинг від 21.10.2013 року № 00008828, після завершення строку дії договору та здійснення останнього лізингового платежу, інших платежів за цим договором і виконання всіх зобов`язань лізингоодержувачем, право власності на об`єкт лізингу перейде до лізингоодержувача.

Згідно п. 4.8. Додатку до Договору фінансового лізингу, Лізингоодержувач несе відповідальність за всі ризики, пов`язані з пошкодженням, втратою або виведенням із ладу об`єкта лізингу включно з Форс-мажорними обставинами та/або випадками, коли такі ризики не покриваються страхуванням Об`єкта лізингу або страхове відшкодування не підлягає виплаті. У разі відсутності страхового покриття Лізингоодержувач відшкодовує Порше Лізинг Україна всі збитки, що можуть бути завдані Об`єкту лізингу незалежно від того, чи були вони заподіяні з вини Лізингоодержувача та/або внаслідок настання Форс-мажорних обставин, протягом 10 робочих днів із моменту направлення Порше Лізинг Україна Лізингоодержувачу відповідного повідомлення.

Відповідно до п. 4.9 Додатку до Договору фінансового лізингу від 21.10.2013 року між TOB «Порше Лізинг Україна» та TOB «Новатон», Лізингоодержувач під загрозою розірвання цього Контракту, не має прав безпосередньо або опосередковано відчужувати Об`єкт лізингу, обтяжувати (заставляти, використовувати в якості засобу забезпечення чи в будь-який інший спосіб) або будь-яким іншими чином відчужувати Об`єкт лізингу на користь третіх осіб.

Згідно преамбули до розділу «Страхування та покриття ризиків» Додатку до Договору фінансового лізингу від 21.10.2013 року, між TOB «Порше Лізинг Україна» та TOB «Новатон», ТОВ «Порше Лізинг Україна» забезпечує та підтримує страхування Об`єкта лізингу від страхових випадків, вказаних у пункті 11.3.

Згідно п. 11.3 п.п. 11.3.1, 11.3.2 Додатку до Договору фінансового лізингу, Страхування яке зобов`язане забезпечити Порше Лізинг Україна, має покривати наступні страхові випадки: знищення; крадіжки Об`єкта лізингу.

Згідно п. 11.4, п. 11.5 Додатку до Договору фінансового лізингу, Лізингоодержувач покриває всі витрати та збитки, непокриті страховими полісами, придбаними Порше лізинг Україна та Лізингоодержувачем у відповідності до цього Контракту. Лізингоодержувач інформує в письмовій формі Порше Лізинг Україна та страхову компанію протягом 24 години з моменту завдання будь-якої шкоди Об`єкту лізингу.

Згідно п. 11.7 Додатку до Договору фінансового лізингу, у випадку викрадення або суттєвого пошкодження Об`єкту лізингу, Порше Лізинг Україна отримує від страхової компанії відшкодування у відповідності до Загальних умов страхування КАСКО, з якої будуть вирахувані непокрита частка, визначена в інформації про страхування, решта страхових премій до кінця лізингового року, також вартість пошкодження.

Відповідно до пункту 12.9. договору про фінансовий лізинг від 21.10.2013 р. № 00008828, у випадку припинення лізингу, відповідач зобов`язаний оплатити різницю між ринковою вартістю об`єкта лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до Плану відшкодування. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою та має бути відшкодована лізингооденржувачем.

Лізингоодержувач сплачує лізингодателю будь - яку різницю між вартістю об`єкт лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано позивачем результаті продажу об`єкту лізингу або, якщо об`єкт лізингу залишився у власності позивача, ринковою вартістю об`єкту лізингу, що визначається професійнім оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та Лізинговими платежами що залишилися несплаченими відповідно до Графіка покриття витрат та виплат лізингових платежів (Плану відшкодування), а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до умов контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою та має бути відшкодована лізингооденржувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов`язання щодо сплати такої різниці залишаються чинними до моменту виконання його лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строк лізингу/розірвання Контракту.

Як вбачається з копії акту прийому-передачі до Договору лізингу № 00008828 від 21 жовтня 2013 року, Лізингодавець - ТОВ «Порше лізинг Україна» передало Лізингоодержувачу - ТОВ «НОВАТОН» Об`єкт лізингу автомобіль марки «Volkswagen Passat В7», номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року виробництва, д/н НОМЕР_2 , вартістю 317910,81 гривень.

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу автомобіля № 1131074/2013 від 22 жовтня 2013 року, акту прийому-передачі автомобіля від 23 жовтня 2013 року, ТОВ «Атлант-М Дніпровська набережна» продало, а ТОВ «Порше Лізинг Україна» купило і прийняло у власність новий автомобіль 2013 року випуску, марки Volkswagen, моделі Passat В7, Comfort 2,0 TDI 6-DSG, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_4 , вартістю з ПДВ 317910,81 гривень.

19 березня 2015 року TOB «Новатон» повідомило TOB «Порше Лізинг України», що їх працівник ОСОБА_3 зник разом із автомобілем марки «Volkswagen Passat В 7», д/н НОМЕР_2 .

19 травня 2015 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» направило на адресу ТОВ «НОВАТОН» вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення Об`єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору про фінансовий лізинг № 00008828 від 21.10.2013 року, у зв`язку з несплатою Лізингоодержувачем щомісячних лізингових платежів та повернення Об`єкту лізингу автомобіля марки «Volkswagen Passat В7», 2,0 1 TDI, номер шасі НОМЕР_1 , 2013 року виробництва, д/н НОМЕР_2 на користь ТОВ «Порше лізинг Україна».

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.06.2015 року, надано тимчасовий доступ до документів, з можливістю проведення вилучення оригіналів документів, які 12.03.2015 року подані до ВРЕР-13 УДАІ в м. Києві для проведення реєстраційних дій з автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Passat», номер кузова НОМЕР_1 , які знаходяться в ВРЕР-13 УДАІ в м. Києві про пров. Балтійський, 20.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.06.2015 року, надано тимчасовий доступ до документів, з можливістю проведення вилучення оригіналів документів, які 14.03.2015 року подані до ВРЕР-6 УДАІ в м. Києві для проведення реєстраційних дій з автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Passat», номер кузова НОМЕР_1 , які знаходяться в ВРЕР-6 УДАІ в м. Києві про вул. Столичне шосе, 4.

В ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.06.2015 року у справі № 752/9452/15-к, провадження № 1-кс/752/3854/15 та в ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.06.2015 року у справі № 752/9455/15-к, провадження № 1-кс/752/3856/15, зазначено, що автомобіль Volkswagen Passat В7, номерний знак НОМЕР_2 відчужено на підставі відплатного договору, укладеного між директором TOB «Новатон» та ОСОБА_3 04.03.2015 р. Також у вказаних ухвалах слідчого судді зазначено, що TOB «Новатон» передало ОСОБА_3 ключі від запалення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та сам автомобіль. Автомобіль марки «Volkswagen Passat В7», номерний знак НОМЕР_2 , в залежності від обставин, які суд буде вважати доведеними за результатами розгляду даної справи вибув з власності TOB «Порше Лізинг Україна» внаслідок, або спрямованих дій лізингоодержувача - TOB «Новатон», або у наслідок недбалості посадових осіб TOB «Новатон».

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року, у справі № 753/10201/16-ц у задоволенні позову ТОВ "Порше Лізинг України" до ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , треті особи: Регіональний сервісний центр МВС України у м. Києві, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатон» про визнання права власності на автомобіль відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2017 року, апеляційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг України" відхилено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року у справі № 753/10201/16-ц, залишено без змін.

Як вбачається з копії постанови Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 753/10201/16-ц, касаційну скаргу ТОВ «Порше Лізинг Україна» задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2017 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2023 року позов задоволено, витребувано у ОСОБА_2 на користь TOB «Перше Лізинг Україна» транспортний засіб марки «Volkswagen Passat В 7», 2,0 1 TDI, 2013 року виробництва з чужого незаконного володіння, визнано за TOB «Порше Лізинг Україна» право власності на транспортний засіб марки «Volkswagen Passat В 7», 2,0 1 TDI, 2013 року виробництва.

Постановою Київського апеляційного суду заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з копії постанови Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року у справі № 753/16316/18, судом встановлено, що відповідно до листа про надання інформації Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 10.11.2023року за № 31/28-4649-104 вбачається, що згідно з Єдиним державним реєстром МВС України станом на 10.11.2023 року транспортний засіб Volkswagen Passat, VIN НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_3 , не зареєстрований за ОСОБА_2 , дата відчуження 23.11.2017 року.

Як вбачається звідповіді Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 01.12.2023 року за № 31/28-С-39/Аз, наданоїна адвокатськийзапит від 24.11.2023 рокувбачається, щовідповідно доданихЄдиного державногореєстру транспортнихзасобів станом на 30.11.2023 року транспортний засіб Volkswagen Passat, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого був ОСОБА_2 23.11.2017 року перереєстровано в ТСЦ №4641 на нового власника на підставі договору купівлі- продажу, укладеного суб`єктомгосподарювання ПП «Віксор».

Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 22.01.2024 рокувбачається, що згідно з даних Реєстру транспортний засіб Volkswagen Passat, 2013 рокувипуску, ізвказаним у запитіномерним знаком було зареєстровано на гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.08.2015 року у ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Червоноград Сокальського та Радехівського районів при ГУМВС України у Львівській області та перереєстровано на гр. ОСОБА_2 у ТСЦ4641, 26.02.2016 рокубеззміни номернихзнаків.

З 08.11.2018 року по30.07.2019 року власником вказаного транспортного засобу був ОСОБА_13 , а з 30.07.2019 року по 20.09.2023 року власником вказаного транспортногозасобу є ОСОБА_1 .

Як вбачається з копії відповіді Головного Сервісного Центру МВС, станом на 05 липня 2024 року власником транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», 2013 року випуску, VIN НОМЕР_1 , з 30.07.2019 року, є ОСОБА_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 квітня 2016 року у справі № 369/3606/16-к, накладено арешт на тимчасово вилучений протоколом огляду місця події від 15.04.2016 року, слідчим СВ Пустовського ВП старшим лейтенантом поліції Дауко Г.В., відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області транспортний засіб автомобіль марки Volkswagen Passat B7 2,0 l TDI, шасі № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 , належить гр. ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , поставлений на штраф майданчик тимчасового тримання автомобілів, за адресою: АДРЕСА_2 та заборонено використання та розпорядження вищевказаного майна та визначено місце зберігання вилученогоавтомобіля марки Volkswagen Passat B7 2,0 l TDI, шасі № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 , належного ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів по АДРЕСА_3 . В мотивувальній частині ухвали суду вказано, що під час слідчо-оперативних заходів 21.04.2015 року працівниками Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві було вилучено транспортний засіб Volkswagen Passat B7 2,0 l TDI, шасі № НОМЕР_1 на інших реєстраційних номерах, а саме НОМЕР_6 . В подальшому вилучений автомобіль було поставлено на майданчик тримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Нова, 1. 23.04.2015 р. Голосіївським районним судом в м. Києві, було винесено ухвалу про накладення арешту на автомобіль Volkswagen Passat B7 2,0 l TDI, шасі № НОМЕР_1 , а також було зазначено, щоб повернути його директору ТОВ «Новатон».

27.05.2015 р. директор ТОВ «Новатон» надав довіреність на отримання та відповідальне зберігання транспортного засобу Volkswagen Passat B7 2,0 l TDI, шасі № НОМЕР_1 , представнику ТОВ «Порше Лізинг Україна» гр. ОСОБА_17

29.05.2015 р. представником ТОВ «Порше Лізинг України» гр. ОСОБА_17 було написано розписку слідчому про отримання та зберігання транспортного засобу Volkswagen Passat B7 2,0 l TDI, шасі № НОМЕР_1 . В подальшому зазначений автомобіль гр. ОСОБА_17 забрав з майданчику тимчасового тримання автомобілів, що за адресою м. Київ, вул. Нова, 1.

29.05.2015 транспортний засіб Volkswagen Passat B7 2,0 l TDI, шасі № НОМЕР_1 було поставлено на стоянку бізнес-центру «Юта Сервіс», що за адресою: Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, 16, що знаходиться під охороню та обладнана відео спостереженням. 31.05.2015 року, гр. ОСОБА_17 було виявлено відсутність транспортного засобу на вищезазначеній стоянці, про що було сповіщено працівників міліції. За вказаним фактом було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1215110200002018 від 01.06.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. 15.07.2015 року слідчий СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області лейтенант міліції Грищенко В.С., виніс постанову про закриття кримінального провадження п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

18.11.2015 року слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Хрипун С.В., винесено ухвалу про скасування постанови слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області лейтенант міліції Грищенко В.С., про закриття кримінального провадження № 12015110200002018 від 01.06.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.18.11.2015 року слідчим відділом Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області згідно ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Хрипун С.В. відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015110200002018 від 01.06.2015 року.

04.04.2016 року слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції виніс постанову про оголошення транспортного засобу в розшук автомобіль марки Volkswagen Passat B7 2,0 l TDI, шасі № НОМЕР_1 .

15.04.2016 року до Залізничного ВП ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення по 102 від ОСОБА_18 , про те що в АДРЕСА_4 , перебуває транспортний засіб Volkswagen Passat B7 2,0 l TDI, шасі № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 , який був викрадений у м. Києві пів року назад, дане повідомлення зареєстроване до ЖЕО № 3380 від 15.04.2016 року, направлено групу швидкого реагування, рапорт інспектора роти №2 батальйону № 8 УПП у м. Львові ДПП лейтенанта поліції Черній В.О., був виявлений автомобіль марки Volkswagen Passat B7 2,0 l TDI, шасі № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 , який перебуває у розшуку бази (угон) ініціатором якого являється Києво-Святошинськийй ВП ГУ НП в Київській області, дане повідомлення передане до СОГ Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області, де в подальшому слідчим СВ Пустовського ВП старшим лейтенантом поліції Дауко Г.В., протоколом ОМП від 15.04.2016 року вилучений транспортний засіб автомобіль марки Volkswagen Passat B7 2,0 l TDI, шасі № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 , який поміщений до штраф майданчику Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області, за адресою: Львівська область м. Пустомити вул. Шевченко, 1.

За клопотанням представника відповідача, Арцизьким районним судом Одеської області було витребувано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року у справі № 761/31496/15-ц, з наданого рішення вбачається, що 13.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінк Тел» було укладено договір про фінансовий лізинг №00008104 від 13.08.2013 року, за умовами якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» зобов`язалось передати у користування ТОВ «Лінк Тел» автомобіль марки«Volkswagen», модель «Polo», 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 (надалі автомобіль). Також, як вбачається з вказаного рішення, у відповідь на заяву ТОВ «Лінк Тел» від 05.06.2015 року за №04-06, ТОВ «Порше Лізинг Україна» відповідно до умов Договору від 13.08.2013 року надало лізингоодержувачу дозвіл на передачу об`єкта лізингу в сублізинг третій особі ОСОБА_3 .

Наведені обставини і факти вказують про те, що автомобіль передавався ОСОБА_3 у сублізинг з дозволу та відома TOB «Порше Лізин Україна», через три місяці після того як 19 березня 2015 року ТОВ «Новатон» повідомило TOB «Порше Лізин Україна» про викрадення ОСОБА_3 спірного автомобіля Volkswagen Passat B7. Тобто ТОВ «Порше Лізинг Україна» знаючи, ще з 19.03.2015 року, що ОСОБА_3 викрав автомобіль, який належить ТОВ «Порше Лізинг Україна», надало згоду на передачу об`єкта лізингу вищевказаного автомобіля в сублізинг третій особі ОСОБА_3 .

Як вбачається з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, надані індивідуальні відомості про застраховану особу із Реєстру застрахованих осіб/довідку форми ОК-5 щодо ОСОБА_3 , 1973 року народження за 2015 рік, а також інформація про ОСОБА_3 із заробітної плати якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатон», ЄДРПОУ: 37906245 сплачувало єдиний внесок протягом 2015 року, ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Новатон» з 04.03.2015 року по 17.03.2015 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 року у справі № 910/32758/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатон» про стягнення 944624,27 гривень, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатон» (м. Київ, вул. Колекторна, 3, офіс 201; код ЄДРПОУ 37906245 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (м. Київ, просп. Павла Тичини, 1В, офіс В; код ЄДРПОУ 35571472) 41 176 (сорок одну тисячу сто сімдесят шість) грн. 14 коп. основного боргу, 897 843 (вісімсот дев`яносто сім тисяч вісімсот сорок три) грн. 69 коп. збитків, 1 845 (одну тисячу вісімсот сорок п`ять) грн. 95 коп. штрафу, 2 053 (дві тисячі п`ятдесят три) грн. 17 коп. пені, 785 (сімсот вісімдесят п`ять) грн. 32 коп. 3% річних та 14 155 (чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. 56 коп. судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 року у справі № 910/32758/15 встановлено, що 21.10.2013 р. між сторонами у справі було укладено договір № 00008828 про фінансовий лізинг. Відповідно до умов даного договору, позивач зобов`язався передати у розпорядження відповідача об`єкт лізингу транспортний засіб типу Volkswagen Passat B7, шасі № НОМЕР_1 , 2013 року виробництва, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а відповідач зобов`язався прийняти Об`єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід`ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент 25 218,70 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 13 579,30 доларів США. Відповідач, відповідно до положень пункту 6.1. Умов лізингу, зобов`язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до плану відшкодувань. Відповідно до плану відшкодування відповідач зобов`язаний сплачувати лізингові платежі щомісяця до 15 числа. Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.12.2015 р. заборгованість відповідача за лізинговими платежами за період з 16.03.2015 р. по 19.05.2015 р. становить 41 176,14 грн. Матеріали справи свідчать про те, що станом на 01.12.2015 р. об`єкт лізингу не був повернутий позивачу. Відповідно до п. 6.3. Умов лізингу сторони погодили, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті на користь позивача, відображають справедливу вартість Об`єкта лізингу та забезпечують отримання позивачем очікуваної станом на дату виконання контракту суми на основі діючого курсу обміну доларів США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком, як буде обрано за рішенням позивача, станом на дату, коли платіж підлягає виплаті. Відповідно до пункту 12.9. Договору, у випадку припинення лізингу, відповідач зобов`язаний оплатити різницю між ринковою вартістю об`єкта лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до Плану відшкодування. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою та має бути відшкодована лізингооденржувачем. Станом на дату припинення договору, 30.05.2015 р., залишилися несплаченими лізингові платежі у розмірі: 63 (кількість платежів)*591,83 доларів США (еквівалент щомісячного лізингового платежу) = 37 285,29 доларів США.Станом на 01.12.2015 р. курс ПАТ «Креді Агріколь Банк», що застосовується для розрахунку платежів за договором лізингу, складав 23,957 грн. за 1 долар США. Отже, станом на 01.12.2015 р. розмір невиплачених відповідачем лізингових платежів складає: 37 285,29 доларів США*23,957 грн. = 893 243,69 грн.

Згідно пункту 12.9. Умов лізингу, відповідач сплачує позивачу будь яку різницю між вартістю об`єкту лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано позивачем в результаті продажу об`єкту лізингу або, якщо об`єкт лізингу залишився у власності позивача, ринковою вартістю об`єкту лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та Лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до умов контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою та має бути відшкодована лізингооденржувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов`язання щодо сплати такої різниці залишаються чинними до моменту виконання його лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання Контракту.

З огляду на вищенаведене, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, неповерненням об`єкта лізингу, договір було припинено і завдано позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 893 243,69 грн.

Пунктом 8.2.2. договору передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до відповідача застосовуються санкції за вимоги щодо сплати, надіслану позивачем: еквівалент 15 доларів США за першу вимогу, еквівалент 20 доларів США за другу вимогу, еквівалент 25 доларів США за третю вимогу (якщо позивач вирішить надіслати таку вимогу).

Через порушення відповідачем своїх зобов`язань і несплату лізингових платежів згідно виставлених і надісланих рахунків, позивачем були застосовані штрафні санкції:

- перше нагадування про несплату від 03.04.2015 р. штраф 352,47 грн.;

- друге нагадування про несплату від 20.04.2015 р. штраф 420,82 грн.;

- третє нагадування про несплату від 05.05.2015 р. штраф 530,75 грн.;

- третє нагадування про несплату від 19.05.2015 р. штраф 541,88 грн.

Таким чином, відповідно до умов договору за порушення своїх зобов`язань за договором, відповідач зобов`язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 1 845,95 грн.

Крім того,відповідно допункту 8.1.2.загальних умов,з відповідачапідлягає стягненнюпеня усумі 2053,17грн. Сума 3% річних становить 785,32 грн.

Таким чином, є рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 року, яке набрало законної сили, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатон» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» повної вартості спірного автомобіля - Volkswagen Passat B7, шасі № НОМЕР_1 , 2013 року виробництва, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

23 грудня 2015 року укладено Додатковий договір до Додатку № 28-0199-0157\13\0680 від 25 жовтня 2013 року до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-2828-0157 від 26 квітня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (Страховик) та TOB «Порше Лізинг Україна» (Страхувальник), згідно якого сторони за взаємною згодою уклали цей Додатковий договір до Додатку № 28-0199-0157/13/0680 від 25 жовтня 2013 року до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-2828-0157 від 26 квітня 2011 року (далі - Додатковий договір) про наступне:

-26 квітня 2011 року між Сторонами укладено Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім Залізничного) № 28-2828-0157.

-25 жовтня 2013 року між Сторонами було укладено Додаток 28-0199-0157\13\0680 (далі - Додаток до Генерального договору) до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім Залізничного) № 28-2828-0157 (далі - Генеральний договір), предметом страхування якого є транспортний засіб «Volkswagen Passat В7» номер кузова НОМЕР_9 , державний реєстраційний номер НОМЕР_10 (далі - Автомобіль), який належить на праві власності Страхувальнику.

-18 березня 2015 року до Страховика звернувся Страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в якій зазначив про те, що 18 березня 2015 року у м. Києві було викрадено його Автомобіль.

-Розмір страхового відшкодування по вищезазначеній події становить 749 292,61 грн (Сімсот сорок дев`ять тисяч двісті дев`яносто дві гривні 61 копійка).

Після виплати страхового відшкодування у розмірі, визначеному Додатковим договором, Сторони не мають одна до одної претензій будь-якого (майнового та/або немайнового, в тому числі - морального) характеру, що стосуються зобов`язань , визначених Генеральним договором, Додатком до Генерального договору та не будуть мати їх в майбутньому щодо застрахованого за Додатком до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-0157\13\0680 транспортного засобу VW Passat В7, WVWZZZ2CZEE037320.

Таким чином, між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (Страховик) та TOB «Порше Лізинг Україна» (Страхувальник) укладено додатковий договір на виплату TOB «Порше Лізинг Україна» страхового відшкодування у розмірі 749292,61 гривень за викрадений транспортний засіб «Volkswagen Passat В7» номер кузова НОМЕР_9 , державний реєстраційний номер НОМЕР_10 .

Як вбачається з відповіді Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» № 03/4767 від 06.11.2024 року, у відповідь на ухвалу Арцизького районного сулу Одеської області від 23 жовтня 2024 року, повідомлено про те, що ПАТ «CK «Українська страхова група» (нині - ПАТ «Страхова компанія «УСГ») 29.12.2015 року здійснило виплату страхового відшкодування на виконання умов Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2828-0157 від 26.04.2011 року та додаткового договору від 25.10.2013 року на користь TOB «Порше Лізинг Україна» в зв`язку з настанням випадку, який стався 18 березня 2015 року в сумі 749 292,61 грн. (сімсот сорок дев`ять тисяч двісті дев`яносто дві) гривні 61 копійка.

Отримання TOB «Порше Лізинг Україна» страхового відшкодування у розмір 749 292,61 грн., а також стягнення з TOB «Новатон» 41 176,14 основного боргу - 897 843,69 збитків, 1845,95 штрафу, 2053,17 грн. пені та 785,32 грн. 3% річню вказує про те, що на момент звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 у ТОВ «Порше Лізинг Україна» не залишалось неврегульованих питань, що виникають згідно договору про фінансовий лізинг від 21.10.2013 року № 00008828, шляхом отримання страхового відшкодування у розмірі вартості спірного автомобілю, а також шляхом стягнення несплачених лізингових платежів з TOB «Новатон» у порядку господарського судочинства. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 березня 2024 року у справі № 296/6169/22 провадження № 61-12472св23 та від 26 червня 2024 року у справі № 442/5667/17 провадження № 61-631св23 цивільне право або інтерес може бути захищено судом спосіб, який, зокрема, не суперечить чинному законодавству, договору та має бути ефективним.

Наведені обставини і факти вказують про те, що TOB «Порше Лізинг Україна захистило та відновило свої права у спосіб визначений Законом України «Про фінансовий лізинг» та умовами додатку до договору фінансового лізингу від 21.10.2013 року № 00008828, шляхом отримання страхового відшкодування у розмір вартості спірного автомобілю, а також шляхом стягнення збитків та несплачених лізингових платежів з TOB «Новатон» у порядку господарського судочинства.

Як вбачається з відповіді Голосіївського районного суду м. Києва щодо надання інформації по справі №752/21111/15-к, повідомлено, що в провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В (склад колегії Єсауленко М.В., Токман Ю.Ф.) перебуває кримінальне провадження №12015100010000660 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст.190 КК України, повідомлено, що в даному кримінальному провадженні не подавався цивільний позов від TOB «Новатон» та/або TOB «Порше Лізінг Україна». Крім того, станом на 10.10.2024 року кінцеве рішення у вищевказаній справі ще не прийнято.

Судом витребувано від Офісу Генерального прокурора повний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що стосується руху кримінального провадження за 12015100010000660 від 23.01.2015 року, а також інформація з Картки про рух кримінального провадження.

Як вбачається з копії повідомлення слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві від 27.12.2023 року, слідчим відділом Голосіївського управління поліції розслідувалось кримінальне провадження № 12015100010000660, розпочате 23.01.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст, 190 КК України. 25.12.2015 року кримінальне провадження №12015100010000660 у порядку ст. 291 КПК України з обвинувальним актом направлено до суду.

Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача автомобілю суперечить ст. 13 Закону України «Пр фінансовий лізинг» у редакції чинної станом на момент виникнення спірних правовідносин, а також суперечить п.п. 4.8., 4.9, 11.3.2., 11.3. додатку до договору про фінансовий лізинг від 21.10.2013 року № 00008828.

Разом з тим, під час розгляду справи представником відповідача було заявлено клопотання про застосування у даній справі строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У постанові ВП ВС від 04.12.2018 року по справі №910/18560/16(12-143гс18) сказано, щопозовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними: «Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог».

Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства (пункт 3 частина перша статті 129 Конституції України).

За змістом статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Згідно з статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Виникнення права на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Передання власником в користування іншій особі транспортного засобу не вважається вибуттям транспортного засобу з володіння власника (особи, якій він передав майно у користування) поза його волею в розумінні положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України.

Власник речі (в даному випадку автомобіля) повинен нести ризик обрання контрагента, який може своєю недобросовісною поведінкою позбавити його права на витребування своєї речі. У такому разі власник може захистити своє право шляхом звернення з позовом про відшкодування збитків до особи, якій він передав річ у користування і володіння, оскільки спірне майно вибуло з його власності з його волі, а тому правовий механізм, передбачений вимогами 388 ЦК України, застосуванню не підлягає.

Судом встановлено, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» з власної волі, на підставі договору про фінансовий лізинг, було передано спірний автомобіль у володіння та користування ТОВ «Новатон».

В подальшому транспортний засіб було не одноразово відчужено, а останнім набувачем спірного автомобіля стала відповідач по наявній справі ОСОБА_1 , недобросовісність дій якої, у даній справі, не доведена.

З огляду на обставини добровільного передання позивачем належного йому автомобіля марки «Volkswagen Passat В 7», VIN НОМЕР_1 , 2,0 1 TDІ, 2013 року, з урахуванням особливостей правого режиму транспортного засобу, як рухомого майна, а також позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, сформульованій у постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 752/5281/20, суд дійшов висновку, що оскільки спірний автомобіль вибув із володіння ТОВ «Порше Лізинг Україна» з волі товариства, тому він не підлягає витребуванню у добросовісного набувача в порядку передбаченому статтею 388 ЦК України.

З цих же підстав не можуть бути задоволені вимоги ТОВ «Порше Лізинг Україна» про визнання права власності на спірний автомобіль.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено, факту вибуття спірного автомобіля з його володіння не з його волі, тому підстав для задоволення вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд не вбачає.

Щодо вимоги про визнання за позивачем права власності на спірний автомобіль, то суд вважає, що вказаний спосіб захисту не є ефективним та суперечить вищенаведеним нормам матеріального права, тому така вимога також не може бути задоволена судом.

Резюмуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Частинами 1, 2, 5статті 263 ЦПК Українивстановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У пункті 114 постанови Великої Палати верховного суду від 28 вересня2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) зазначено: «Велика Палата Верховного Суду погоджується з позивачем в тому, що кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту. Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити».

На підставі наведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що спосіб захисту обраний позивачем, порушує права відповідача, крім того заявлені вимоги спростосовуються матеріалами справи в сукупності та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому позовні вимоги позивача про витребування майна із чужого володіння та визнання права власності, задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року.

Разом з тим, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодорозподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України,розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, тому понесені судові витрати у справі, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, залишає за позивачем.

Керуючись ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76 - 81, 258,259, 263 - 265, 352,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 388, 392 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг України» до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатон», ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності - відмовити повністю.

Заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Арцизького районного суду Одеської області від 02 вересня 2024 року, шляхом заборони відчуження автомобіля марки Volkswagen Passat B 7, VIN НОМЕР_1 , 2,0 1 TDI, 2013 року виробництва скасувати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Черевата В.І.