Постанова

від 18.12.2024 по справі 925/1524/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. Справа№ 925/1524/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О.

представники:

від позивача: Петренко С.О. в режимі відеоконференції

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Смілянської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 (повне рішення складено 16.09.2024)

у справі № 925/1524/23 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Смілянської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал"

про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

Смілянська міська рада (позивач) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" (відповідача) про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 17.12.2018, в редакції з урахуванням заяви про зміну підстав позову в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідно річного розміру орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.07.2019 позивач прийняв рішення № 103-1/VІІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Сміла", яким було затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на думку позивача, є підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни коефіцієнту для нарахування орендної плати.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 у справі № 925/1524/23 відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд виходив з того, що позовна вимога не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Смілянська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти постанову, якою скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 у справі № 925/1524/23 та задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову не розглянув та не вирішив питання стосовно внесення змін у спірний договір оренди в частині зміни коефіцієнту для нарахування орендної плати, а також не обґрунтував причини відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

До Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли наступні документи:

- доповнення до апеляційної скарги, відповідно до яких позивач просить суд задовольнити апеляційну скаргу та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати;

- додаткові пояснення у справі, в яких з посиланням на судову практику, позивач наголосив, що зміна розміру (ставки) орендної плати з 3% на 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прийнята Смілянською міською радою, є підставою для внесення змін до спірного договору оренди землі.

Узагальнений виклад позицій іншого учасника судового процесу

Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024, апеляційну скаргу Смілянської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 у справі № 925/1524/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1524/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Смілянської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 у справі № 925/1524/23; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 06.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 925/1524/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 розгляд справи № 925/1524/23 відкладено на 27.11.2024.

27.11.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Іоннікової І.А. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 призначено справу № 925/1524/23 до розгляду на 18.12.2024.

В судове засідання, яке відбулося 18.12.2024, з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, який підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа (ухвали суду від 04.12.2024).

Враховуючи, що явка представника відповідача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Смілянської міської ради (позивачем) від 25.10.2018 № 79-68/VII "Про передачу ТОВ "Енджел Кепітал" земельної ділянки під АЗС на вул. Незалежності, 115 в оренду" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства під АЗС площею 0,5571 га на вул. Незалежності, 115 в м. Сміла Черкаської області в оренду строком на 10 років з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

17.12.2018 сторони по справі уклали договір оренди землі на підставі якого позивач надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5571 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства з кадастровим номером 71 10500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: м. Сміла, вул. Незалежності, 115 під розміщення АЗС (надалі - договір).

За умовами п.п. 5, 9 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату його укладення складала 1 009 181,15 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі та на момент укладення договору становила 30 275,43 грн у рік.

Як зазначив позивач, його рішенням від 26.07.2007 № 16-14/V було затверджено зміни до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Сміла та затверджено таблицю коефіцієнтів для нарахування орендної плати за земельні ділянки для окремих видів користування.

Згідно п. 2.4 Положення розмір річної орендної плати за земельну ділянку розраховується в залежності від виду користування земельною ділянкою за формулою: О = ГОхК1, де: О - річна орендна плата; ГО - грошова оцінка земельної ділянки; К1 - коефіцієнт для нарахування орендної плати.

В подальшому, рішенням позивачем від 29.03.2018 № 63-31/VII було внесено зміни до рішення від 26.07.2007 № 16-14/V та затверджено коефіцієнти для нарахування орендної плати за земельні ділянки.

Тобто, при укладенні договору оренди землі від 17.12.2018, саме відповідно до вказаного рішення міської ради від 29.03.2018, був застосований коефіцієнт для нарахування орендної плати у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням позивача від 11.07.2019 № 103-1/VІІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Сміла" було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Сміла та базову вартість 1 кв.м землі, що становила 193,47 грн./м2. Нормативна грошова оцінка земель міста Сміла введена в дію з 01.01.2020 та підлягала щорічній індексації відповідно до чинного законодавства.

Рішеннями позивача від 09.06.2021 № 16-3/VIIІ та від 26.10.2022 № 50-76/VIIІ були внесені зміни до рішення від 26.07.2007 № 16-14/V та викладено в новій редакції таблицю коефіцієнтів для нарахування орендної оплати за земельні ділянки для окремих видів користування.

Відповідно вищевказаних рішень для розрахунку орендної плати змінено коефіцієнт для окремих видів користування, зокрема на земельні ділянки для обслуговування АЗС, АТЗС, ГЗС та АГНКС, тобто для розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,5571 га з кадастровим номером 7110500000:04:001:0023 під розміщення АЗС, мав застосовуватися коефіцієнт у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 08.03.2023 № НВ-991438562023, автоматично сформованого за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: м. Сміла, вул. Незалежності, 115 у 2023 році складала 1 026 530,20 грн.

У зв`язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та коефіцієнту для розрахунку орендної плати, 28.03.2023 управлінням архітектури, регулювання забудови та земельних відносин міста було направлено відповідачу два примірники додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 17.12.2018, право оренди якої зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21.12.2018 за № 296440315.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду першої інстанції нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: м. Сміла, вул. Незалежності, 115 відповідно до витягу № НВ-9914383562023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 08.03.2023 автоматично сформованого за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру складала 1 026 530,20 грн.

17.01.2024 позивачем від Черкаської обласної державної адміністрації було отримано лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік.

Місцевим господарським судом було взято до уваги, що відповідно до витягу № НВ-9919047282024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01.02.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: м. Сміла, вул. Незалежності, 115 змінилася і склала 1 079 276,81 грн.

Як зазначалося вище, згідно п. 5 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату його укладення становила 1 009 181,15 грн.

За умовами п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі та на момент укладення договору становила 30 275,43 грн у рік.

Пунктом 13 цього договору визначено, що розмір орендної плати переглядається не менше одного разу на рік, і зокрема у разі зміни розмірів орендної плати за рішенням міської ради, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності.

У матеріалах справи міститься лист позивача від 28.03.2023 № 79/02-28 із пропозицією відповідачу укласти спірну додаткову угоду. Відповідач два примірники додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 17.12.2018 не отримав, що підтверджується довідкою поштового зв`язку із вказаною причиною "за закінченням терміну зберігання" та актом позивача про відкриття поштового конверту від 10.05.2023.

Враховуючи, що відповідач ігнорував пропозицію позивача щодо отримання та підписання ним додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 17.12.2018, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 у справі № 925/1524/23 відмовлено у задоволенні позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, доповнення до апеляційної скарги та додаткових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

За змістом ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

За змістом ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється Цивільним кодексом України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.

Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

Судова колегія зауважує, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений ст. 23 Закону України "Про оцінку земель". Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель").

Таким чиом, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

При цьому, нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Таким чином, належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Судова колегія звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такий правовий висновок викладений у п. 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, у п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Колегія суддів вважає, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов`язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав.

Разом з цим, неналежність заявленого позивачем способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові (близький за змістом правовий висновок був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17, від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18).

На думку колегії суддів належними та допустимими доказами скаржник висновки оскаржуваного рішення не спростував.

З огляду на наведене, викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.

Відтак, суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Смілянської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 у справі № 925/1524/23 - без змін.

Матеріали справи № 925/1524/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.12.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко