Постанова

від 23.12.2024 по справі 918/634/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Справа № 918/634/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.,

суддя Гудак А.В.,

суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" про ухвалення додаткового рішення

за позовом Фізичної особи-підприємця Буяна Романа Анатолійовича

до Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 100155,13 грн, розірвання договору оренди та повернення нежитлового приміщення

за участю представників:

позивача - Мазур О.Г.,

відповідача - Бондар Ю.М.

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.10.2024 позов, на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024 заяву Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" про прийняття додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ФОП Буяна Романа Анатолійовича на користь Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у задоволенні апеляційної скарги ФОП Буяна Романа Анатолійовича відмовлено, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024 у справі №918/634/24 залишено без змін.

11.12.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій останнє просить суд стягнути з ФОП Буяна Романа Анатолійовича на його користь 10500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1, 3 статті 244 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За змістом ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегією суддів встановлено, що під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заявляв про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції e сумі 15000,00 грн. (т.3 а.с. 226-243)

Заява про прийняття додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат були надіслані відповідачем на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 08.12.2024, тобто в межах строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України.

Відтак, колегією суддів встановлено дотримання відповідачем строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України, а тому його заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає розгляду судом.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 вищевказана заява призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.

19.12.2024 до апеляційного господарського суду надійшла заява ФОП Буяна Р.А. про зменшення заявлених витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заяви вказує, що розрахована вартість роботи адвоката за підготовку відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 7500,00 грн є завищеною, оскільки витрачений адвокатом час на його підготовку (5 год) є необґрунтованим, так як відзив практично повністю та дослівно повторює доводи відповідача, які викладені у письмових поясненнях до заяви про прийняття додаткового рішення у справі №918/634/24.

Зазначає, що доводи апеляційної скарги ФОП Буяна Р.А. повторюють зміст заперечень проти заяви відповідача про прийняття додаткового рішення, які подавались в суді першої інстанції. Дане свідчить про відсутність у відповідача на стадії апеляційного перегляду необхідності у додатковому вивченні правової позиції скаржника.

Окрім того, вважає непропорційними та надмірними витрати адвоката у розмірі 3000,00 грн за участь в одному судовому засіданні.

Таким чином, просить суд заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволити частково та стягнути з позивача витрати на надання професійної правничої допомоги у сумі 4000,00 грн.

У судове засідання, що відбулося 23.12.2024 з`явився представник відповідача, який підтримав подану заяву та просив її задоволити.

Представник відповідача підтримав свої доводи, викладені у заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради в судове засідання не з`явилось та явку свого повноважного представника не забезпечило, хоча було повідомлене про розгляд вказаної заяви належним чином. (т.4, а.с. 42)

Враховуючи визначені процесуальним законодавством строки розгляду заяви про прийняття додаткового рішення, приймаючи до уваги те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду заяви Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за відсутності Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву відповідача щодо ухвалення додаткового рішення у даній справі та відповідно стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, та у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат" (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №910/1929/19 від 01.06.2022).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, ч.4 ст.126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 ГПК України).

Колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, останнім було подано до суду: договір про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2024; додаткову угоду №1 від 18.11.2024, акт прийомки-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 04.12.2024.

Матеріали справи також містять копію ордера серії ВК №1151348 від 21.11.2024 на надання правничої допомоги Виробничому товариству з обмеженою відповідальністю "Кантар" адвокатом Бондарем Ю.М. та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №698 від 30.11.2009.

18.11.2024 між Адвокатським об`єднанням "Істина" (адвокатське об`єднання) та Виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Кантар" (клієнт) укладено договір про надання правничої (правової), згідно п.1.1 якого, в порядку та на умовах визначених цим договором адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання здійснювати представництво інтересів клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №918/634/24 (за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024), а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу в обсязі та на умовах, що визначені цим договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що для безпосереднього надання правничої допомоги клієнту за цим договором, адвокатське об`єднання призначає своїх старших партнерів: адвоката Бондара Юрія Миколайовича.

Згідно п.3.1 договору, за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) в розмірі, що визначається в додатковій угоді до цього договору. В залежності від змісту правничої допомоги та інших обставин сторони можуть погодити виплату фіксованих сум гонорару або визначення погодинної форми оплати гонорару з встановленням розміру погодинної ставки гонорару, сторони можуть також передбачити доплату до гонорару за позитивний результат по справі.

Відповідно до п.1,2 додаткової угоди №1 від 18.11.2024 сторонами погоджено наступний безпосередній зміст правничої допомоги за Договором про надання правової допомоги в Північно-західному апеляційному господарському суді у справі № 918/634/24 (за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024) - консультування та аналіз правової позиції по справі, підготовка відзиву, а також інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи та участь в судових засіданнях в даній справі.

Гонорар адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги в Північно-західному апеляційному господарському суді визначається за взаємною згодою сторін та становить:

- для підготовки відзиву, а також інших заяв, скарг та передбачених законом процесуальних документів розраховується з розміру погодинної ставки гонорару та становить: 1500,00 грн - одна година роботи адвоката;

- участь в одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції у справі № 918/634/24 становить 3000,00 грн.

Згідно з п.3 додаткової угоди сторони домовились, що клієнт оплачує Адвокатському об`єднанню гонорар на умовах після сплати, не пізніше 90 календарних днів з моменту прийняття апеляційним судом рішення по справі.

З акту прийомки-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 04.12.2024 вбачається, що на підставі умов договору від 18.11.2024, адвокатом були надані Виробничому товариству з обмеженою відповідальністю "Кантар" юридичні послуги щодо його представництва у Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №918/634/24 (за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024) на загальну суму 10 500,00 грн:

1) Підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №918/634/24 / 5 год / 7500,00 грн;

2) Участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції у справі №918/634/24 / одне засідання / 3000,00 грн.

Оцінюючи наявність правових підстав для відшкодування відповідачу витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на загальну суму 10500,00 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ч.3 ст.237 ЦК України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону).

Частиною 1 статті 30 Закону передбачено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19; п.127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 ).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2022 у справі №922/1964/21).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади господарського законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Апеляційний суд також враховує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 ГПК України (схожа правова позиція, викладена у додаткові постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23).

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22).

Колегією суддів встановлено, що додатковою угодою №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2024, сторони домовились про оплату гонорару адвокатському об`єднанню як у фіксованому розмірі, так і у формі погодинної оплати.

Відтак, аналізуючи п.1 акту прийомки-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 04.12.2024 (підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №918/634/24 (5 год)), в якому гонорар адвоката обчислений у формі погодинної оплати, апеляційний суд зазначає, що розмір таких витрат не відповідає критерію реальності та розумності, а також є неспівмірним з обсягом наданих послуг та часом, витраченим адвокатом на виконання такої роботи.

Колегією суддів встановлено, що поданий відповідачем відзив на апеляційну скаргу фактично повністю дублює у собі зміст та правове обґрунтування письмових пояснень відповідача до заяви про прийняття додаткового рішення, які подавались до суду першої інстанції (т.3 а.с.168-173). Тому підготовка схожих за змістом процесуальних документів не призвела до значного збільшення обсягу юридичної роботи адвоката та витраченого ним часу під час підготовки відзиву на апеляційну скаргу.

Окрім того, зі змісту вказаного відзиву на апеляційну скаргу не вбачається, що адвокатом було здійснено додатковий правовий аналіз спірних правовідносин чи було вивчено додаткову судову практику та джерела права, а тому підготовка такого процесуального документу не вимагала значних витрат часу представником.

Також апеляційний суд зазначає, що згідно додаткової угоди №1 від 18.11.2024 адвокатом визначено вартість погодинної оплати (1500,00 грн) за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, а також заяв, скарг та інших передбачених законом процесуальних документів.

Разом з тим, згідно акту прийомки - передачі наданих послуг професійної допомоги, жодних інших документів, окрім відзиву на апеляційну скаргу, адвокатом Бондарем Ю.М. до апеляційного суду не надано.

З огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що визначений у акті від 04.12.2024 час (5 год) на підготовку відзиву є надмірно великим, що свідчить про необґрунтоване заявлення до стягнення витрат з позивача у розмірі 7500,00 грн.

Оцінюючи вартість наданої послуги адвокатом Бондарем Ю.М. за його участь в судовому засіданні, яка визначена у п.2 акта, а саме 3000,00 грн, колегія суддів вважає її завищеною, так як у суді апеляційної інстанції у справі №918/634/24 відбулось одне судове засідання (03.12.2024), яке тривало всього 35 хв (т.4, а.с.4-6).

Таким чином, проаналізувавши наведений розмір гонорару адвоката у акті прийомки-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 04.12.2024 під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи заяву позивача про його зменшення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшити розмір заявленої відповідачем суми витрат на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги обставини справи та характер спірних правовідносин, з урахуванням вчинених процесуальних дій адвоката у даній справі, а також заяву позивача про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" та стягнення з позивача на користь відповідача 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/634/24 - задоволити частково.

2. Стягнути з ФОП Буяна Романа Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" (33018, м.Рівне, вул.Володимира Стельмаха (Курчатова), буд.16А, код ЄДРПОУ 21096866) 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Господарському суду Рівненської області видати судовий наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складений "24" грудня 2024 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.