Постанова

від 18.12.2024 по справі 922/403/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/403/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

та представників учасників справи:

від позивача: Гур`янов С.Б.

від відповідача та третьої особи: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українські енергетичні машини на рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2024 у справі №922/403/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Акціонерного товариства Українські енергетичні машини, м.Харків,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш"

про стягнення 2'117'867,02 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі -Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (далі- Відповідач) за участю третьої осби, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача -Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш» (залучена ухвалою суду від 15.04.24р.) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати наданих послуг з передачі електричної енергії за Договорами №0371-2032 від 31.01.2019 та №0374/2032/СРР від 01.12.2020 в розмірі 2 117 867,02 грн, в тому числі заборгованість за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 1 644 890,13 грн, пеня в розмірі 46 049,88 грн. (з урахуванням заяви Позивача від 12.09.2024), інфляційні втрати в сумі 283 483,67 грн та 3% річних у сумі 100 193,26 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 позов залишено без розгляду, у зв`язку з неподанням позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 у

справі №922/403/24 скасовано, справу № 922/403/24 направлено на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.09.2024 у справі №922/403/24 позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2024 у справі №922/403/24 скасувати в частині стягнення пені в розмірі 46 049,88 грн, інфляційних втрат в сумі 283 483,67 грн та 3% річних у сумі 100 193,26 грн. Відповідач вимагає звільнити його від обовязку зі сплати інфляційних витрат, пені та відсотки річних у період з 22.02.2022 по цей час на підставі наявних форс-мажорних обставин у його господарській діяльності у період з 24.02.2022 по теперішній час, принципів справедливості і збалансованості інтересів сторін. Окрім зазначеного, просить також врахувати, що в резолютивній частині рішення не зазначено період, за який стягується заборгованість, вимагає від суду апеляційної інстанції перевірити розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також застосувати до вимог про стягнення пені скорочені строки позовної давності, який не може перевищувати шести місяців.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що:

-він не є правонаступником АТ Завод «Електроважмаш», а тому є неналежним відповідачем у справі;

- при ухваленні оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не було враховано заборону на нарахування пені, встановлену постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників, не застосовано строк позовної давності до вимог про стягнення пені;

-суд не перевірив правильність розрахунку інфляційних та 3% річних, а Позивачем не було надано до матеріалів справи доказів обчислення індексу інфляції центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики та публікації в офіційних періодичних виданнях;

-судом не враховано відношення Відповідача до категорії особливо важливих для економіки суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що призвело до фактичного покладання збитків у вигляді неправомірно та надмірно стягнутих грошових коштів у вигляді інфляційних витрат, 3 % відсотків річних та пені безпосередньо на державу;

-суд першої інстанції в резолютивній частині не зазначив періоду за який стягується заборгованість.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення, а ухвалою від 26.11.2024 розгляд справи призначено на 18.12.24р. о 11:00р.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, за доводами якого вважав рішення суду законним та обґрунтованим, звертав увагу апеляційного суду на те, що Позивач є одним із учасників ринку електроенергії, виконує важливу функцію в енергозабезпеченні держави, а факт правонаступництва з ДП «Завод «Електроважмаш» на АТ «Українські енергетичні машини» підтверджений матеріалами справи. Також зазначав, що нарахування пені ним зроблено у відповідності до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, тобто до початку введення воєнного стану та в межах шестимісячного строку.

Третя особа не скористалась правом на подання письмових пояснень.

У судове засідання 18.12.2024р. з`явився Позивач, який заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач та Третя особа в судове засідання не з`явились, були повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином, не повідомили суд про причини неявки, клопотань або заяв з цього приводу не надали, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності, оскільки вони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

-укладення 31.01.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі - Оператор системи передачі, ОСП, Позивач) та Державним підприємством «Завод «Електроважмаш» (надалі Користувач, Третя особа) Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0371-2032 (надалі - Договір про надання послуг-1) з додатками, згідно з умовами якого ОСП зобов`язується надати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору. (Додаток № );

- наявності у Третьої особи заборгованості перед Позивачем за Договором про надання послуг-1 у період з вересня 2021 року по червень 2022 року з оплати за послуги з передачі електричної енергії у сумі 1 935 196,22 грн. та пені за порушення термінів розрахунку за послугу з передачі електричної енергії урозмірі 207 302,63 грн.;

-укладення 01.12.2020 між Позивачем та Акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» (на той час АТ «Турбоатом») (Відповідач) Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0374-2032/ СРР (надалі - Договір про надання послуг-2), згідно з умовами якого Позивач зобов`язався надати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а Відповідач - оплатити її відповідно до умов цього Договору;

- укладення 13.07.2022 між сторонами Додаткової угоди №2 до Договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.12.2020 №0374/2032/СРР, відповідно до п.1 якої сторони погодили замінити в Договорі сторону споживача з Акціонерного товариства «Завод Електроважмаш» на Акціонерне товариство «Українські Енергетичні Машини» (Відповідач), а також прийняття Відповідачем кредиторської заборгованості перед Позивачем у сумі 1 935 196,22 грн та пені за порушення термінів розрахунку за послугу з передачі електричної енергії у розмірі 207 302,63 грн (п. 4 додаткової угоди № 2);

-підписання сторонами актів корегування, внаслідок чого заборгованість Відповідача за період з серпня 2021 року по червень 2022 року зменшилась і склала 1 644 890,13 грн з ПДВ.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Факт неналежного виконання Відповідачем умов спірного Договору щодо своєчасної оплати поставленої Позивачем електричної енергії став підставою звернення останнього до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат, що пов`язані із простроченням виконання вищенаведеного грошового зобов`язання.

Відповідач в суді першої інстанції заперечував проти позовних вимог, вважаючи, що АТ «Українські енергетичні машини» не є належним Відповідачем у справі, оскільки не є правонаступником АТ «Завод «Електроважмаш» , яке знаходиться у стадії реорганізації.

Представник Третьої особи у письмових поясненнях підтримав відзив Відповідача, а також зазначив, що Позивачем не врахована норма ч.5 ст. 253 Цивільного кодексу України щодо визначення дня закінчення строку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність Позивачем факту невиконання Відповідачем зобов`язань зі сплати заборгованості за спожиту електричну енергію, а також відсутності об`єктивних перешкод до виконання такого зобов`язання. Суд першої інстанції визнав доведеним факт переходу усіх прав та обов`язків за спірним Договором до Відповідача від ДП «Завод «Електроважмаш».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, апелянтом оспорюється висновок суду щодо покладення на нього обов`язку зі сплати спірних сум, як на правонаступника АТ «Електроважмаш».

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, законодавцем визначено дві форми припинення юридичної особи в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначено наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

Так, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 26.08.2021 Державне підприємство «Завод «Електроважмаш» (код ЄДРПОУ: 00213121) було реорганізовано в Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш» (код ЄДРПОУ 00213121) на підставі рішення щодо реорганізації (номер запису: 1004801120068009292).

За даним кодом ЄДРПОУ в реєстрі міститься запис про Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш», у графі про дані про юридичних осіб, правонаступником яких є АТ, зазначено Державне підприємство «Завод «Електроважмаш».

Кабінетом Міністрів України 26.08.2021 було видано розпорядження №1005-р «Про погодження реорганізації акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Турбоатом», відповідно до якого визначено погодитися з пропозицією Фонду державного майна щодо реорганізації Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» (код згідно з ЄДРПОУ 00213121) після завершення перетворення Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» у процесі приватизації шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Турбоатом» (код ЄДРПОУ 05762269); Фонду державного майна здійснити комплекс заходів і процедур, пов`язаних із приєднанням Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» до Акціонерного товариства «Турбоатом» відповідно до вимог законодавства.

Матеріали справи свідчать, що 27.08.2021 у зв`язку з реорганізацією Державного підприємства «Завод» «Електроважмаш» в Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш» сторони уклали до договору угоду про заміну сторони правонаступником, за якою всі права та обов`язки за договором №238-03/607-ВК від 11.07.2019 перейшли до АТ «Завод «Електроважмаш».

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 05762269 зареєстрована юридична особа: Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини».

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш» знаходиться в стані припинення, 17.09.2021, 1004801270001089799, шляхом внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Наказом Фонду державного майна України від 01.12.2021 №2143 «Щодо АТ «Завод «Електроважмаш» (код ЄДРПОУ 00213121)» затверджено Передавальний акт між АТ «Завод «Електроважмаш» та АТ «Українські енергетичні машини».

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, обставини спірного правонаступництва неодноразово були предметом судового дослідження, зокрема, у справі №922/3979/21 під час заміни сторони спору (АТ «Завод «Електроважмаш») на його правонаступника АТ «Українські енергетичні машини» на стадії виконання рішення суду та видачі наказу.

У постанові Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 та постанові Верховного Суду від 16.03.2023, якими залишено без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2022 у справі №922/3979/21, встановлено правонаступництво Відповідача щодо майна, усіх залишків, прав та обов`язків АТ «Завод «Електроважмаш» переходить правонаступнику - АТ «Українські енергетичні машини» з моменту затвердження даного Передавального акту з 01.12.2021.

Відповідно до пункту 4 Передавального акту всі підтверджені належним чином права, обов`язки, зобов`язання АТ «Завод «Електроважмаш», що приєднується, а також права, обов`язки, зобов`язання інших осіб в частині правовідносин з АТ «Завод «Електроважмаш», що приєднується, переходять в повному обсязі до АТ «Українські енергетичні машини» - правонаступника навіть у випадку, якщо вони мали (матимуть) місце після дати складання Передавального акту або з будь-яких причин не були включені в Передавальний акт.

Передавальний акт затверджено АТ «Українські енергетичні машини» та Фондом державного майна України.

Отже, усі активи, зобов`язання, майно, права та обов`язки АТ «Завод «Електроважмаш», що приєднується, передаються товариству-правонаступнику, а саме, АТ «Українські енергетичні машини» в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України з дати затвердження та підписання передавального акта.

Протоколом позачергових загальних зборів АТ «Українські енергетичні машини» (попередня назва АТ «Турбоатом») від 03.12.2021 №31/2021 та протоколом №4 про підсумки голосування на позачергових загальних зборах (крім кумулятивного голосування) від 03.12.2021 прийнято рішення, зокрема, про затвердження

Передавального акту між Акціонерним товариством «Завод «Електроважмаш» та Акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» станом на 31.10.2021; уповноважено генерального директора Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (з правом передоручення) на підписання передавального акта, затвердженого рішенням цих позачергових загальних зборів.

Також, вказаним протоколом прийнято рішення про затвердження договору про приєднання Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини»; уповноважено генерального директора Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (з правом передоручення) на підписання договору про приєднання Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш».

Вказані протоколи позачергових загальних зборів з протоколами про підсумки голосування знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті АТ «Українські енергетичні машини» за посиланням https://ukrenergymachines.com/investors/229/230/8171, https://ukrenergymachines.com/investors/229/231/8169.

Відповідно до пункту 1.4 Статуту Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (нова редакція), затвердженого протоколом річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», які відбулись 25.04.2023, №36 від 01.05.2023, Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» внаслідок приєднання останнього до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №1005-р «Про погодження реорганізації Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Турбоатом».

Відповідний статут також знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті Відповідача.

Будь-яких доводів того, що спірні зобов`язання не передавались Відповідачу за відповідним передавальним актом, Відповідач не наводить.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов`язків Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» перейшло правонаступнику - Акціонерному товариству «Українські енергетичні машини» з моменту затвердження даного Передавального акту, а саме, з 01.12.2021.

Крім того, безпосередньо між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.12.2020 №0374/2032/СРР, за умовами якої саме Відповідач взяв на себе кредиторську заборгованість Акціонерного товариства «Завод Електроважмаш» перед Позивачем за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0371-2032 від 31.01.2019.

Таким чином, всі права та обов`язки споживача за Договором споживача про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.12.2020 №0374/2032/СРР перейшли до Відповідача.

Що стосується доводів апелянта про те, що станом на даний час АТ «Завод «Електроважмаш» перебуває «в стані припинення», проте запис про його припинення до вказаного реєстру не внесено, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження №61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

В частині восьмій статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21, від 16.03.2023 у справі №922/3979/21 та від 08.06.2023 у справі №911/343/22.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий (висновок в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17).

Судова колегія наголошує, що чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції в сукупності обставини, в контексті застосування статей 104, 107 Цивільного кодексу України, та приймаючи до уваги не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, судова колегія вважає, що з моменту складання та затвердження передавального акта обставини щодо завершення/незавершення певних процедур, зокрема, внесення відповідного запису до реєстру, ніяким чином не можуть впливати на обсяг переданих за таким актом прав та обов`язків товариства, що приєднується.

За таких обставин, Відповідачем у даній справі є саме Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини», а доводи апеляційної скарги щодо неналежного Відповідача спростовуються вищевикладеним.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне стягнення пені за період з 21.09.2021 по 23.02.2022 в розмірі 46 049,88 грн, інфляційних втрат у сумі сумі 283 483,67 грн. та 3% річних у сумі 100 193,26 грн, судова колегія зазначає наступне.

У відповідності до ст.ст. 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями ст. ст. 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Так, за матеріалами справи, Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та за період з серпня 2021 року по червень 2022 року поставив електричну енергію, яка була спожита Відповідачем, у зв`язку з чим у Відповідача виникає зустрічний обов`язок - здійснити в визначений строк, своєчасну оплату постачальнику вартості електричної енергії.

Обов`язок Відповідача щодо оплати передбачено умовами п. 6.5 Договору за яким

Відповідач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акту приймання-передачі Послуги, який Позивач надає Відповідачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, а до відповідно до п.п 3 п.9.3 Договору про надання послуг-1 Відповідач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.

Станом на момент розгляду справи в господарському суді першої інстанції, Відповідач заборгованість за спожиту електричну енергію за період з серпня 2021 року по червень 2022 року в сумі 1 644 890,13 грн, не сплатив.

Зазначена обставина не оспорюється сторонами та висновок суду в цій частині також не охоплюється межами апеляційного оскарження.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. ( ч.2 ст.625 ЦК України).

У відповідності до п. 5.11 договору, якщо споживач не здійснив оплату за договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати.

Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Пунктом 6.7 Договору сторони погодили, що у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про прострочення Відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, а тому у Позивача виникло право на нарахування Відповідачу пені, 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобов`язання в порядку, встановленому зокрема ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обґрунтованою належним чином та вірною є сума пені у розмірі 46 049,88 грн, інфляційних втрат у сумі 283 483,67 грн. та 3% річних у сумі 100 193,26 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно не зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині рішення періоду стягнення заборгованості, то такі доводи є необґрунтованими, оскільки ст. 233 ГПК України, не встановлено таких вимог до резолютивної частини рішення суду.

У апеляційній скарзі апелянт зазначає, що Господарський суд Харківської області при ухваленні судового рішення не перевірив правильність розрахунку інфляційних збитків та річних, однак зазначене твердження визнається судовою колегією необгрунтованим, оскільки власного контррозрахунку апелянтом не надано, про наявність конкретних можливих помилок не зазначено.

Апелянт вказує, що Позивачем не надано (не приєднано) до матеріалів справи доказів обчислення індексу інфляції центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики та публікації в офіційних періодичних виданнях, проте такі дані публікуються у мережі Інтернет та будь-яка особа має доступ до них. При цьому також відсутні посилання апелянта на невідповідність такого обчислення.

Також, відносно вказаних доводів скаржника судова колегія враховує, що згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

При цьому, судова колегія відхиляє доводи представника Відповідача щодо віднесення Товариства до категорії особливо важливих для економіки суб`єктів господарювання державного сектору економіки, оскільки це не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору у відповідності до ч.3 ст.550 ЦК.

Щодо неврахування заборони на нарахування пені, встановлену Постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників та застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ( ст.256 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст.261 ЦК України).

Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ( ст.262 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно до приписів п. 19. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Крім того, відповідно до частини 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З огляду на наведене, строк позовної давності, який встановлено статтею 258 Цивільного кодексу України не сплив, у зв`язку з чим клопотання заявника апеляційної скарги про його застосування не підлягає задоволенню.

Також, відповідно до ч. 6 ст 232 ГК України, нарахування пені дійсно обмежено шести місячним строком.

Виключень або подовження такого строку умовами укладеного Договору не передбачено, але Позивач звертався до суду 12.09.2024 з клопотанням про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення пені за період з 24 лютого 2022 року по 25 квітня 2022 року в розмірі 43 250,08 грн, обґрунтовуючи це забороною до нарахування пені у відповідності до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників», яку прийнято господарським судом, що відображено в ухвалі від 12.09.2024.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення пені за період з 21.09.2021 по 23.02.2022 в розмірі 46 049,88 грн. цілком узгоджуються з обмеженням у шість місяців, встановленим ч. 6 ст. 232 ГК України, положеннями постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників», а строк позовної давності у даному випадку не пропущено.

Колегія суддів вважає, що під час апеляційного перегляду судового рішення судом було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду при ухваленні оспорюваного рішення, які в силу вимог ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення - судовою колегією не встановлено.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2024 року у справі №922/403/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українські енергетичні машини на рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2024 у справі №922/403/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2024 у справі №922/403/24 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Акціонерне товариство Українські енергетичні машини.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 23.12.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Д.О. Попков