Рішення

від 13.12.2024 по справі 902/527/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2024 р.Cправа № 902/527/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", 21021, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. 600-річчя, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 33126849

до Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД", 21100, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Миколи Оводова (Козицького), будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 13326007

про стягнення 108 751,39 гривень

за участю представників:

від позивача Костюк П.В., Бондар В.М., згідно довіреностей

від відповідача - Студеннікова О.Є. у порядку самопредставництва

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 03.05.2024 надійшла позовна заява Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" про стягнення 108 751,39 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 98 від 01.10.2010.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.05.2024 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 07.05.2024 відкрито провадження у справі 902/527/24, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 06.04.2024.

22.05.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання № 19 від 22.05.2024 (вх. № 01-34/5379/24 від 22.05.2024) у якому останній просив розглянути справу за правилами загального позовного провадження, а також провести процедуру врегулювання спору за участю судді.

22.05.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 18 від 22.05.2024 (вх. № 01-34/5381/24 від 22.05.2024).

06.06.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву № 1/3208/S від 06.06.2024 (вх. № 01-34/5934/24 від 06.06.2024).

У судовому засіданні 06.06.2024 судом постановлено ухвали про задоволення клопотання відповідача від 22.05.2024 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, ухвалено розгляд справи № 902/527/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження, відкладено розгляд клопотання про врегулювання спору за участю судді до наступного судового засідання, а також постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні у справі до 09:30 13.06.2024.

13.06.2024 Господарським судом Вінницької області (суддя Яремчук Ю.О.) постановлено ухвалу у справі № 902/527/24, якою задоволено клопотання (вх. № канц.01-34/5379/24 від 22.05.2024) ВКП-ТОВ "Альянс-ЛТД" про проведення процедури врегулювання спору за участю судді, ухвалено провести процедуру врегулювання спору за участю судді, провадження у справі № 902/527/24 зупинено.

31.07.2024 Господарським судом Вінницької області (суддя Яремчук Ю.О.) постановлено ухвалу у справі № 902/527/24, якою поновлено провадження у справі № 902/527/24, припинено врегулювання спору за участю судді у справі № 902/527/24 та передано справу для визначення судді в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 року, справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 02.08.2024 судом (суддя Шамшуріна М.В.) прийнято справу №902/527/24 до свого провадження, розпочато розгляд справи спочатку, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання у справі призначено на 22 серпня 2024 року о 14:00.

22.08.2024 до суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 22.08.2024 (вх. № 01-34/8348/24) про відкладення розгляду справи у судовому засіданні, що призначене на 22.08.2024.

У судовому засіданні 22.08.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/527/24 на 24.09.2024 о 14:30, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 24.09.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, оголошення перерви у підготовчому засідання у справі № 902/527/24 до 08.10.2024 о 14:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

07.10.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № б/н від 07.10.2024 (вх. № 01-34/9833/24).

Ухвалою від 08.10.2024 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/527/24, призначено справу № 902/527/24 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 07.11.2024 о 14:00 год.

У судовому засіданні 07.11.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/527/24 по суті до 21.11.2024 об 11:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

За наслідком судового засідання 21.11.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/527/24 по суті до 13.12.2024 об 11:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату у судове засідання з`явилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі та орієнтовний час виходу.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частини рішення долучена до матеріалів справи без його проголошення.

Суть спору:

Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" звернулося з позовом до Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" про стягнення 108 751,39 гривень заборгованості за спожиту теплову енергію та приєднане теплове навантаження.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з березня 2023 по березень 2024 року відповідачу згідно договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 98 від 01.10.2010 було надано послуги постачання теплової енергії на загальну суму 108 751,39 гривень, оплата за які у повному обсязі не здійснена.

У зв`язку із нездійсненням відповідачем оплати за спожиту теплову енергію та приєднане теплове навантаження у розмірі 108 751,39 гривень, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначив, що ним надавались позивачеві заперечення по актах, а тому на його переконання відповідачем не були прийняті послуги, які надавав позивач.

Відповідач заперечив щодо здійснених позивачем нарахувань з огляду на те, що на переконання відповідача теплопостачання об`єкта по вулиці Стеценка, 57 має здійснюватися не на підставі договору купівлі-продажу №98, який на думку відповідача припинив свою дію, а на підставі договору укладеного (шляхом приєднання) відповідно до статті 14 Закону України "Про житлово - комунальні послуги".

Також, на переконання відповідача позивачем здійснено нарахування за показами вузла обліку, встановленого на 3 - 5 під`їзд, без урахування обсягу спожитої теплової енергії для кожної окремої частини будинку по вул. Стеценка, 57 та за відсутності рішення співвласників багатоквартирного будинку про розподіл обсягу спожитої теплової енергії для кожної окремої частини будинку. Крім того, відповідачем зауважено про відмову від послуг позивача, зокрема за адресою м. Вінниця, вул. Миколи Оводова (Козицького), 15 та на те, що постачання теплової енергії неможливе за відсутності технічних засобів транспортування.

Відповідачем також зазначено, що дублікати актів здачі-прийняття виконаних робіт, виписка з журналу нарахувань і оплати на його переконання не є первинними документами та не можуть розцінюватись судом як належні та достатні докази отримання відповідачем теплової енергії з огляду на те, що вони сформовані в односторонньому порядку.

З огляду на викладене у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Позивач у відповіді на відзив проти зазначеного відповідачем у відзиві заперечив, зазначив, що на виконання умов договору та додатків до нього позивачем надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії та приєднаного навантаження у приміщення, що знаходяться за адресами: вул. Стеценко, 57, вул. Миколи Оводова (Козицького), 15 у м. Вінниці на загальну суму 108 751,39 грн, що підтверджується актами (дублікатами) здачі - прийняття виконаних робіт (наданих послуг) які містяться в матеріалах справи.

З посиланням на пункти 6.5., 6.6. договору позивач зазначив, що неотримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому договору та зауважує, що у разі не підписання акту здачі-прийнятгя виконаних робіт споживачем, без надання постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним споживачем та є доказом кількості спожитої споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Позивач зауважив, що по приміщенню за адресою м. Вінниця вул. Ватутіна, 33 спір відсутній, щодо окремо розташованої адміністративної будівлі по вул. Оводова, 15 зазначив, що вказана будівля не оснащена вузлом обліку теплової енергії, тому нарахування проводяться розрахунково відповідно до приєднаного теплового навантаження в залежності від температури зовнішнього повітря (п. 6.2 Договору № 98 від 01.10.2010 р).

Також позивачем зазначено, що КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" направлено відповідачу повідомлення щодо припинення постачання теплової енергії на адміністративну будівлю ВКП ТОВ "Альянс-ЛТД" по вул. М. Оводова, 15 у м. Вінниці у зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати за спожиту теплову енергію та 16.03.2021 року припинено постачання теплової енергії на адміністративну будівлю ВКП ТОВ "Альянс-ЛТД" по вул. М. Оводова, 15 у м. Вінниці, враховуючи наявність заборгованості станом на 01.03.2021 року, відтак нарахування вартості спожитої теплової енергії припинено відповідачу за даним приміщенням у березні 2021 року, нарахування здійснюється лише за приєднане теплове навантаження.

Крім того, позивач зазначив, що відповідач не звертався із заявою до КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про від`єднання від мережі теплопостачання, не отримував технічні умови на від`єднання, не надавав акт про таке від`єднання з дотриманням дозвільних процедур на вчинення відповідних дій, а відтак, з огляду на вимоги чинного законодавства України, припинення теплопостачання внаслідок заборгованості з оплати за спожиті послуги не обмежує нарахування плати за приєднане теплове навантаження.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив зауважив щодо порядку надання послуг з теплопостачання споживачам приміщення, яких розмішені у складі багатоквартирного будинку та зазначив, що якщо позивач вважає, що правовідносини сторін виникли в сфері житлово - комунальних послуг, то теплопостачання об`єкта по вулиці Стеценка, 57 має здійснюватися саме на підставі договору, що укладений (шляхом приєднання).

Щодо нарахувань по приміщенню по вул. Оводова (Козицького), 15 відповідач зазначив про ігнорування позивачем його права на розірвання договору, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору.

Також відповідач зазначив, що позивач за об`єктом по вул. М.Оводова (Козицького), 15 здійснює нарахування лише за приєднане теплове навантаження з посиланням на частину 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» та зауважив що Верховний Суд у Постанові від 15 березня 2019 року у справі № 911/3753/17, наголосив, що «приписи ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" визначають обов`язок споживача здійснювати оплату теплопостачальній організації саме за фактично отриману теплову енергію».

Відповідач зауважив, що за відсутності постачання теплової енергії, відсутні і витрати на її постачання, у зв`язку з чим у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

01 жовтня 2010 року між Комунальним підприємством Вінницької міської ради Вінницяміськтеплоенерго (далі - позивач, постачальник) та Виробничо-комерційним підприємством-товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" (далі - відповідач, споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 98 (далі - договір) (т. 1 а.с. 10-17).

Відповідно до розділу 1 договору постачальник бере на себе зобов`язання продавати та постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та за параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а споживач зобов`язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 3.1., 3.1.2., 3.1.4. споживач має право на отримання інформації від постачальника щодо обсягів постачання теплової енергії та якості теплової енергії, тарифів, умов та режимів споживання; поновлення теплопостачання своїх об`єктів за погодження з постачальником після усунення порушень, якщо подачу теплової енергії було припинено (обмежено) без розірвання цього договору.

Положеннями пунктів 4.2., 4.2.2. договору передбачено, що до обов`язків постачальника входить повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Відповідно до пунктів 4.2.3. договору обов`язком постачальника надавати споживачеві інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 5.1. договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку теплової енергії. У випадку відсутності або несправності приладу комерційного обліку кількість спожитої теплової енергії визначається, як виняток, розрахунковим шляхом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що встановлення приладів комерційного обліку виконується згідно з узгодженим постачальником проектом на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача. Проектні роботи та встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії виконується організаціями, які мають відповідні ліцензії. У разі встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії визначеної за фактичними показами приладів комерційного обліку, додаються втрати, визначені згідно із схемою балансової належності на дільницях теплової мережі, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів комерційного обліку.

Відповідно до пункту 5.3. договору прилади обліку мають бути прийняті на комерційний облік постачальником, що оформлюється відповідним актом.

Згідно з пунктом 5.4. договору споживач, що має прилади комерційного обліку, щомісячно подає постачальнику звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до договору, інакше кількість спожитої теплової енергії визначається постачальником розрахунковим шляхом без подальшого перерахунку.

За умовами пункту 6.2. договору споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі приладів обліку, або за їх відсутності, розрахунково, відповідно до теплового навантаження.

У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов`язковим для сторін з моменту введення їх в дію.

Відповідно до пункту 6.3. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з пунктом 6.4. договору розрахунки по договору виконуються в наступному порядку: споживач, не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.5. договору визначено, що по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане теплове навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому договору.

За умовами пункту 6.6. договору у разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт споживачем, без надання постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним споживачем та є доказом кількості спожитої споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Відповідно до пункту 6.7. договору за наявності боргу у споживача за теплову енергію постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від споживача у черговості визначеній ст. 534 ЦК України.

Згідно з пунктом 8.1. договору розбіжності та суперечності між сторонами, пов`язані з виконанням, зміною, та розірванням цього договору вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод пропозиції щодо зміни договірних величин обсягів споживання теплової енергії надаються сторонами не пізніше ніж за календарний місяць

За умовами пункту 8.2. договору у разі неможливості досягнення згоди сторонами всі суперечки вирішуються Господарським судом.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2011, в частині розрахунків - діє до їх повного проведення (пункт 10.1. договору).

Відповідно до пункту 10.2. договору договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийнятгя рішення Господарським судом; ліквідації однієї з сторін без правонаступника.

За умовами пункту 10.4. договору сторонами визначено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Додатком 1 до договору № 98 від 1 жовтня 2010 року купівлі - продажу теплової енергії між сторонами погоджено «Обсяги постачання теплової енергії споживачу», за умовами якого постачальник постачає в приміщення споживача теплову енергію в гарячій воді на період дії договору № 98 від 01.10.2010 в межах зокрема: - Qрік - 10,72 Гкал/рік з максимальним приєднаним тепловим навантаженням = 0,0050 Гкал/годину (за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 57; лист 1 додатку 1); - Qрік - 78,50 Гкал/рік з максимальним приєднаним тепловим навантаженням 0 = 0,0366 Гкал/годину (за адресою: м. Вінниця, вул. Козицького, 15; Лист 2 Додатку 1).

Також між сторонами погоджено додатки № 2, № 3, № 4 до договору № 98 від 01.10.2010 купівлі-продажу теплової енергії - Акти розмежування меж балансової належності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін; Схема межі поділу теплової енергії; Тарифи на теплову енергію (зокрема сторонами погоджено, що споживач сплачує по тарифу, що діє на день підписання цього додатку: за приєднане теплове навантаження 36788,00 грн за 1Гкал/годину з ПДВ; за спожиту теплову енергію 468,51 грн за 1 Гкал з ПДВ; за втрати з витоком 29,15 грн за 1 тону хімочищеної води з ПДВ).

Абзацем 6 додатку 4 до договору № 98 від 1 жовтня 2010 року купівлі - продажу теплової енергії визначено, що у випадку зміни тарифу, який затверджується органами місцевого самоврядування, споживач розраховується по новому тарифу з моменту введення його в дію.

Договір з додатками підписано уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов укладеного договору протягом березня 2023 - березня 2024 позивачем надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії (приєднане навантаження, теплова енергія) до приміщень відповідача, що зазначені у додатку № 1 до договору (вул. Стеценко, 57, у м. Вінниці; вул. Миколи Оводова (Козицького), 15 у м. Вінниці, на загальну суму 108 751,38 гривень, у тому числі: у березні 2023 на суму 11 188,74 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.03.2023; у квітні 2023 на суму 6650,05 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.04.2023; у травні 2023 на суму 4910,22 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.05.2023; у червні 2023 на суму 4910,22 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.06.2023; у липні 2023 на суму 4910,22 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.07.2023; у серпні 2023 на суму 6064,90 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.08.2023; у вересні 2023 на суму 6064,90 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.09.2023; у жовтні 2023 на суму 7383,74 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.10.2023; у листопаді 2023 на суму 9968,84 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.11.2023; у грудні 2023 на суму 12431,95 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.12.2023; у січні 2024 на суму 12573,74 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.01.2024; у лютому 2024 на суму 11276,68 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 29.02.2024; у березні 2024 на суму 10417,18 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.03.2024 (т. 1 а.с. 20-32).

Вказані акти за березень 2023 - березень 2024 надіслані позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи описами вкладення (т. 1 а.с. 33-45).

Згідно із випискою з журналу нарахувань і оплати за період з березня 2023 року по березень 2024 року за особовим рахунком № 98 відповідач має заборгованість перед КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» за надані послуги з постачання теплової енергії та приєднаного навантаження у розмірі 108 751,39 гривень.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.09.2023 у справі № 902/475/23, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 з ВКП ТОВ «Альянс - ЛТД» на користь КП ВМР «ВМТЕ» стягнуто 144 402,76 гривень заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та приєднаного навантаження за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року.

Позивач зазначив, що грошові кошти, які надійшли від відповідача на виконання вищезазначеного рішення суду у лютому 2024 року у сумі 144 402,77 гривень, зараховані в рахунок погашення заборгованості за минулий період.

Доказів сплати відповідачем заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та приєднаного навантаження за спірний період (березень 2023 - березень 2024) у розмірі 108 751,38 гривень матеріали справи не містять.

З огляду на невиконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії та приєднаного навантаження позивач звернувся із цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 108 751,39 гривень заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та приєднаного навантаження за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 98 від 01.10.2010 року.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин судом враховано таке.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частини 1-3 статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Частиною 7 статті 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживач теплової енергії це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Положеннями частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За умовами частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно пункту 40 Правил користування тепловою енергією споживач зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплений обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За умовами пункту 6.2. договору споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахунково, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов`язковим для сторін з моменту введення їх в дію.

Згідно пункту 6.4. договору розрахунки по договору виконуються в наступному порядку: споживач, не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, господарські правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 98 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2010 року. Обставина припинення договору судом не встановлена. За твердженням сторін договір пролонгований та є чинним.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору № 98 від 01.10.2010 за період з березня 2023 року по березень 2024 року здійснено постачання відповідачу теплової енергії та надано послугу з приєднаного навантаження до двох об`єктів нерухомого майна, що належать відповідачу по вул. Стеценко 57 та вул. Миколи Оводова (Козицького) 15 у м. Вінниці, про що складено акти здачі-прийняття виконаних робіт за вказаний період на суму 108 751,38 гривень, які були надіслані позивачем за адресою місцезнаходження відповідача (т. 1 а.с. 20-45).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.09.2023 у справі № 902/475/23, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 встановлено, що окремо розташована адміністративна будівля по вул. Оводова, 15 не оснащена вузлом обліку теплової енергії, тому нарахування проводяться розрахунково відповідно до приєднаного теплового навантаження в залежності від температури зовнішнього повітря (п. 6.2 Договору № 98 від 01.10.2010 р).

Також під час розгляду справи №902/475/23 судом було встановлено, що 16.03.2021 працівниками Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" було припинено постачання теплової енергії на адміністративну будівлю ВКП ТОВ "Альянс-ЛТД" по вул. М. Оводова, 15 у м. Вінниці, враховуючи наявність заборгованості станом на 01.03.2021 та зазначено, що нарахування вартості спожитої теплової енергії припинено відповідачу за даним приміщенням у березні 2021 року, нарахування здійснюється лише за приєднане теплове навантаження.

Судом встановлено, що обставина припинення постачання теплової енергії до адміністративної будівлі ВКП ТОВ "Альянс-ЛТД" по вул. М. Оводова, 15 у м. Вінниці за спірний період не змінилася та за період з березня 2023 по березень 2024 року за вказаним об`єктом позивачем нараховувалася лише плата за приєднане навантаження.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем на адресу позивача щодо надісланих позивачем актів було надіслано заперечення по актах здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № 14 від 24.04.23 (щодо нарахувань за березень 2023), №26 від 30.06.2023 (щодо нарахувань за травень 2023), № 28 від 18.07.2023 (щодо нарахувань за червень 2023), № 32 від 11.09.2023 (щодо нарахувань за липень 2023), № 36 від 24.10.2023 (щодо нарахувань за вересень 2023), № 43 від 27.11.2023 (щодо нарахувань за жовтень 2023), № 46 від 25.12.2023 (щодо нарахувань за листопад 2023), № 2 від 23.01.2024 (щодо нарахувань за грудень 2023), № 6 від 23.02.2024 (щодо нарахувань за січень 2024), № 9 від 22.03.2024 (щодо нарахувань за лютий 2024), № 11 від 24.04.2024 (щодо нарахувань за березень 2024) (т. 1 а.с. 90-110).

У вказаних запереченнях відповідач зазначив про те, що з 16.03.2021 він відмовився від послуг позивача за договором щодо приміщення по вул. М.Оводова (Козицького), 15 про що зазначалось ним у листі № 53 від 20.12.2021 року; просив здійснити відповідні скориговані детальні розрахунки з наданням копій підтверджуючих документів та зазначив про неприйняття ним послуг.

На заперечення відповідача позивачем надано відповідачу відповіді у листах № 1194-1478-23 від 05.06.2023, № 2121-3932-23 від 03.10.2023, №1628-2900-23 від 25.07.2023,№ 2848-5652-23 від 25.12.2023, № 2654-5213-23 від 28.11.2023, № 262-5914-23 від 02.02.2024, № 478-258-24 від 29.02.2024, № 891-714-24 від 03.04.2024, № 890-466-24 від 03.04.2024 (т. 1 а.с. 119, 125, 127, 134, 136, 138, 141, 143, 145).

Зокрема, листом № 1194-1478-23 від 05.06.2023 на заперечення відповідача щодо нарахувань за березень 2023 року позивач повідомив відповідача, що теплова енергія на об`єкти ВКП ТОВ "Альянс -ЛТД" надається по двоставковому тарифу, затвердженому рішенням виконавчого комітету міської ради № 3303 від 30.12.2021р. та по умовно - змінній частині становить з 01.01.2022р. - 5403,20 грн./Гкал., (з ПДВ), умовно-постійній частині з 01.01.2022р. -129131,94 грн./Гкал/год в місяць (з ПДВ) (вул. Стеценка, 57) та - 116518,07 грн./Гкал. в місяць (з ПДВ) (вул. Оводова, 15).

Також позивачем у вказаному листі надано детальний розрахунок приєднаного навантаження та теплової енергії за березень 2023р. по адміністративній будівлі по вул. Оводова, 15 та вул. Стеценка, 57 та зауважено, що нарахування за теплову енергію на об`єкт теплопостачання ВКП ТОВ "Альянс-ЛТД", який вбудований в багатоквартирний житловий будинок по вул. Стеценка, 57 проводиться відповідно до показників комерційного приладу обліку встановленого на вводі в житловий будинок (на 3-5 під`їзд) та взятий на абонентський облік КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" та розподіляється пропорційно до приведеної опалювальної площі у відсотковому співвідношенні.

Позивачем зазначено у листі, що загальна опалювальна площа житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями становить 4446,0 м2, у тому числі опалювальна площа ВКП ТОВ "Альянс -ЛТД" становить 97,1 м2, що складає 2,18%. Вузол обліку теплової енергії "Ергомера-125" №11086, як зазначено позивачем оснащений модемом, в зв`язку з чим показники знімаються дистанційно відповідно до п.22 Постанови КМУ №830 від 21.08.2019р. "Правила надання послуги з постачання теплової енергії" та наведено розрахунок здійснених нарахувань за вказаний місяць у сумі 11 188, 74 гривень.

Також у вказаному листі позивачем зазначено, що у зв`язку з порушенням відповідачем п.2.3.4 договору працівниками КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" 16 березня 2021р. було припинено постачання теплової енергії на адміністративну будівлю ВКП ТОВ "Альянс-ЛТД" по вул. Оводова, 15 в тепловій камері, яка знаходиться в межах балансової та експлуатаційної відповідальності КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго". Позивачем зауважено, що теплопостачання на будівлю по вул. Оводова, 15 буде відновлене після повного погашення заборгованості.

У цьому листі КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" наголошено, що від`єднання від мереж централізованого опалення можливо виключно відповідно до п.2.3.1 договору № 98 від 01.10.2010 р. за зверненням споживача, яке до КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" від представників ВКП ТОВ "Альянс -ЛТД" не надходило та зазначено, що якщо відповідач має бажання від`єднати будівлю по вул. М. Оводова, 15 останній має повідомити про це КП ВМР ''Вінницяміськтеплоенерго".

Крім того, позивачем у листі повідомлено відповідача про наявність у нього заборгованості та запропоновано відповідачу сплатити наявну заборгованість. До вказаного листа долучено акт опломбування приладу обліку.

Згідно з пунктами 4.2., 4.2.3. договору постачальник зобов`язаний надавати споживачеві інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених договором.

Надані позивачем відповідачу у листі № 1194-1478-23 від 05.06.2023 пояснення відповідають вимогам пункту 4.2.3. договору.

Також аналогічні пояснення щодо здійснених нарахувань, наявної заборгованості надано позивачем у листах № 2121-3932-23 від 03.10.2023 (у відповідь на заперечення № 32 від 11.09.2023), №1628-2900-23 від 25.07.2023 (у відповідь на заперечення № 28, 26, 21 від 18.07.2023, 30.06.2023, 16.05.2023), № 2848-5652-23 від 25.12.2023 (у відповідь на заперечення № 43 від 27.11.2023), № 2654-5213-23 від 28.11.2023 (у відповідь на заперечення № 36 від 24.10.2023), № 262-5914-23 від 02.02.2024 (у відповідь на заперечення № 46 від 25.12.2023), № 478-258-24 від 29.02.2024 (у відповідь на заперечення № 2 від 23.01.2024), № 891-714-24 від 03.04.2024 (у відповідь на заперечення № 9 від 22.03.2024), № 890-466-24 від 03.04.2024 (у відповідь на заперечення № 6 від 23.02.2024).

Таким чином, надана позивачем відповідачу у листах-відповідях інформація відповідає умовам пункту 4.2.3. договору, зазначені у вказаних листах розрахунки відповідають зазначеній у актах здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) вартості наданих позивачем послуг, здійснені нарахування відповідають умовам договору, зокрема пункту 6.2. договору, а тому доводи відповідача про необгрунтованість вимог позивача щодо кількості спожитої відповідачем теплової енергії, обсягів наданих послуг судом відхиляються.

Заперечуючи щодо обсягу спожитої теплової енергії, відповідачем не надано суду контрозрахунку обсягу та вартості спожитої теплової енергії та не спростовано обгрунтованість здійснених позивачем нарахувань.

Судом відхиляються також доводи відповідача щодо необгрунтованості заявлених позовних вимог з огляду на те, що акти (дублікати актів) підписані позивачем у односторонньому порядку та не є первинними документами.

Суд зазначає, що акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) складені у відповідності до умов договору, зокрема розділу 6 договору, вказані акти надіслані позивачем відповідачу, позивачем надавалися відповіді на заперечення відповідача щодо не підписання актів, про що свідчать відповідні листи, а тому в силу вимог пунктів 6.5., 6.6. договору такі акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) є належними первинними документами по справі, що підтверджують здійснення господарських операцій між сторонами.

Посилання відповідача на те, що відповідач відмовився від послуг позивача за адресою м. Вінниця, вул. Миколи Оводова (Козицького), 15 та на те, що постачання теплової енергії неможливе за відсутності технічних засобів транспортування (цілісності труби) судом відхиляються з огляду на таке.

Положеннями абзацу 2 пункту 39 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1198 визначено, що споживач має право вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором.

У свою чергу абзацем 7 пункту 40 Правил користування тепловою енергією визначено, що споживач теплової енергії зобов`язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право: обмежувати або припиняти постачання теплової енергії споживачам після письмового попередження, надісланого не пізніше ніж за три робочі дні, в разі заборгованості за спожиту теплову енергію в порядку, встановленому законодавством.

За умовами пунктів 2.3., 2.3.1. договору постачальник припиняє постачання теплової енергії споживачу в разі: письмового звернення споживача про припинення теплопостачання (за умови технічної можливості) в разі його надходження до постачальника не пізніше як за 3 доби до запланованого відключення.

Пунктом 2.3.11. договору сторони передбачили, що постачальник письмово повідомляє споживача за 3 доби про причину та дату припинення подачі теплової енергії.

За умовами пунктів 3.2, 3.2.8. договору споживач теплової енергії зобов`язується проводити нові підключення та відключення і переобладнання тепловикористовуючих установок, які спричинили збільшення або зменшення підключеного теплового навантаження та споживання теплової енергії лише з дозволу постачальника в установленому порядку.

Водночас, доказів звернення відповідача із заявою до КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про від`єднання від мережі теплопостачання у порядку визначеному пунктом 2.3.1. договору, акту про таке від`єднання, дотримання дозвільних процедур на вчинення відповідних дій згідно чинного законодавства відповідачем суду не надано.

Суд заважує, що припинення постачання теплової енергії після попередження споживача не є тотожним від`єднанню споживача від мережі теплопостачання та обставина припинення постачання теплової енергії не припиняє обов`язок споживача з оплати наданих послуг з приєднаного навантаження.

Самовільне відключення споживачів від мережі централізованого опалення з порушенням установленого законодавством порядку не звільняє споживача від обов`язку щодо оплати відповідних послуг (Постанови Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 703/69/16-ц; від 11 вересня 2019 року у справі № 456/2222/16-ц; від 19 вересня 2019 року у справі № 629/367/17; від 25 вересня 2019 року у справі № 522/401/15-ц).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію та приєднане навантаження належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Позивач просив стягнути з відповідача 108 751,39 гривень заборгованості за надані послуги з поставки теплової енергії та приєднаного навантаження.

Згідно актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за період березень 2023 - березень 2024 сума нарахувань складає 108 751,38 гривень.

Приймаючи до уваги, що доказами, які містяться у матеріалах справи підтверджено суму заборгованості за надані послуги з поставки теплової енергії та приєднаного навантаження у розмірі 108 751,38 гривень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 108 751,38 гривень, в іншій частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 0,01 гривень слід відмовити у зв`язку із їх безпідставністю.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд не надає детальної відповіді на кожний аргумент та довід учасників справи, оскільки такі доводи та аргументи не впливають на висновки суду у цій справі.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 108 751,38 гривень, в іншій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 784 від 04.03.2024 року сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Приймаючи до уваги, що сума позовних вимог у яких відмовлено судом (0,01 гривень) не впливає у відсотковому співвідношенні на суму судових витрат, що підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" (21100, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Миколи Оводова (Козицького), будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 13326007) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21021, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. 600-річчя, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 33126849) 108 751,38 гривень (сто вісім тисяч сімсот п`ятдесят одну гривню, 38 копійок) заборгованості за договором № 98 від 01.10.2010 та 3 028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень) судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 0,01 гривень заборгованості - відмовити.

5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник судового рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 23 грудня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.