Постанова

від 11.03.2025 по справі 902/527/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року Справа № 902/527/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Саврій В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13 грудня 2024 року (повний текст складено 23.12.2024) у справі №902/527/24 (суддя Шамшуріна М.В.)

за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД"

про стягнення 108 751,39 гривень

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270 та частини 13 статті 8 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13 грудня 2024 року у справі №902/527/24 позов Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" про стягнення 108 751,39 гривень задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" 108 751,38 гривень заборгованості за договором №98 від 01.10.2010 та 3028,00 гривень судових витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 0,01 гривень заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Виробничо-комерційне підприємство-товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13 грудня 2024 року у справі №902/527/24. Встановлено позивачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 жовтня 2010 року між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (позивач/постачальник) та Виробничо-комерційним підприємством-товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" (відповідач/споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №98 (далі - договір, т. 1 а.с. 10-17), відповідно до розділу 1 якого постачальник бере на себе зобов`язання продавати та постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та за параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а споживач зобов`язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.1.2., 3.1.4. договору, споживач має право на отримання інформації від постачальника щодо обсягів постачання теплової енергії та якості теплової енергії, тарифів, умов та режимів споживання; поновлення теплопостачання своїх об`єктів за погодження з постачальником після усунення порушень, якщо подачу теплової енергії було припинено (обмежено) без розірвання цього договору.

Положеннями пунктів 4.2., 4.2.2. договору передбачено, що до обов`язків постачальника входить повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Відповідно до пунктів 4.2.3. договору обов`язком постачальника надавати споживачеві інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 5.1. договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку теплової енергії. У випадку відсутності або несправності приладу комерційного обліку кількість спожитої теплової енергії визначається, як виняток, розрахунковим шляхом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що встановлення приладів комерційного обліку виконується згідно з узгодженим постачальником проектом на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача. Проектні роботи та встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії виконується організаціями, які мають відповідні ліцензії. У разі встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії визначеної за фактичними показами приладів комерційного обліку, додаються втрати, визначені згідно із схемою балансової належності на дільницях теплової мережі, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів комерційного обліку.

Відповідно до п. 5.3. договору, прилади обліку мають бути прийняті на комерційний облік постачальником, що оформлюється відповідним актом.

Згідно з пунктом 5.4. договору споживач, що має прилади комерційного обліку, щомісячно подає постачальнику звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до договору, інакше кількість спожитої теплової енергії визначається постачальником розрахунковим шляхом без подальшого перерахунку.

За умовами пункту 6.2. договору споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі приладів обліку, або за їх відсутності, розрахунково, відповідно до теплового навантаження.

У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов`язковим для сторін з моменту введення їх в дію.

Відповідно до п. 6.3. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з пунктом 6.4. договору розрахунки по договору виконуються в наступному порядку: споживач, не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.5. договору визначено, що по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане теплове навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому договору.

За умовами пункту 6.6. договору у разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт споживачем, без надання постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним споживачем та є доказом кількості спожитої споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Відповідно до п.6.7. договору, за наявності боргу у споживача за теплову енергію постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від споживача у черговості визначеній ст. 534 ЦК України.

Згідно з пунктом 8.1. договору розбіжності та суперечності між сторонами, пов`язані з виконанням, зміною, та розірванням цього договору вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод пропозиції щодо зміни договірних величин обсягів споживання теплової енергії надаються сторонами не пізніше ніж за календарний місяць

За умовами пункту 8.2. договору у разі неможливості досягнення згоди сторонами всі суперечки вирішуються Господарським судом.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2011, в частині розрахунків - діє до їх повного проведення (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 10.2. договору договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийнятгя рішення Господарським судом; ліквідації однієї з сторін без правонаступника.

За умовами пункту 10.4. договору сторонами визначено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Додатком 1 до договору № 98 від 1 жовтня 2010 року купівлі - продажу теплової енергії між сторонами погоджено "Обсяги постачання теплової енергії споживачу", за умовами якого постачальник постачає в приміщення споживача теплову енергію в гарячій воді на період дії договору № 98 від 01.10.2010 в межах зокрема: - Qрік - 10,72 Гкал/рік з максимальним приєднаним тепловим навантаженням = 0,0050 Гкал/годину (за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 57; лист 1 додатку 1); - Qрік - 78,50 Гкал/рік з максимальним приєднаним тепловим навантаженням 0 = 0,0366 Гкал/годину (за адресою: м. Вінниця, вул. Козицького, 15; Лист 2 Додатку 1).

Також між сторонами погоджено додатки № 2, № 3, № 4 до договору №98 від 01.10.2010 купівлі-продажу теплової енергії - Акти розмежування меж балансової належності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін; Схема межі поділу теплової енергії; Тарифи на теплову енергію (зокрема сторонами погоджено, що споживач сплачує по тарифу, що діє на день підписання цього додатку: за приєднане теплове навантаження 36788,00 грн за 1Гкал/годину з ПДВ; за спожиту теплову енергію 468,51 грн за 1 Гкал з ПДВ; за втрати з витоком 29,15 грн за 1 тону хімочищеної води з ПДВ).

Абзацем 6 додатку 4 до договору №98 від 1 жовтня 2010 року купівлі - продажу теплової енергії визначено, що у випадку зміни тарифу, який затверджується органами місцевого самоврядування, споживач розраховується по новому тарифу з моменту введення його в дію.

Договір з додатками підписано уповноваженими представниками сторін.

Як зазначає позивач, на виконання умов укладеного договору протягом березня 2023 - березня 2024 останнім надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії (приєднане навантаження, теплова енергія) до приміщень відповідача, що зазначені у додатку №1 до договору (вул. Стеценко, 57, у м. Вінниці; вул. Миколи Оводова (Козицького), 15 у м. Вінниці, на загальну суму 108 751,38 гривень, у тому числі: у березні 2023 на суму 11 188,74 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.03.2023; у квітні 2023 на суму 6650,05 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.04.2023; у травні 2023 на суму 4910,22 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.05.2023; у червні 2023 на суму 4910,22 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.06.2023; у липні 2023 на суму 4910,22 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.07.2023; у серпні 2023 на суму 6064,90 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.08.2023; у вересні 2023 на суму 6064,90 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.09.2023; у жовтні 2023 на суму 7383,74 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.10.2023; у листопаді 2023 на суму 9968,84 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.11.2023; у грудні 2023 на суму 12431,95 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.12.2023; у січні 2024 на суму 12573,74 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.01.2024; у лютому 2024 на суму 11276,68 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 29.02.2024; у березні 2024 на суму 10417,18 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.03.2024 (т.1, а.с. 20-32).

Вказані акти за березень 2023 - березень 2024 надіслані позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи описами вкладення (т.1 а.с. 33-45).

Згідно із випискою з журналу нарахувань і оплати за період з березня 2023 року по березень 2024 року за особовим рахунком №98 відповідач має заборгованість перед КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" за надані послуги з постачання теплової енергії та приєднаного навантаження у розмірі 108 751,39 гривень.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.09.2023 у справі №902/475/23, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, позов Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" про стягнення 144402,77 грн заборгованості задоволено. Присуджено до стягнення з ВКП ТОВ "Альянс - ЛТД" на користь КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" 144 402,76 гривень заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та приєднаного навантаження за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року.

Позивач зазначив, що грошові кошти, які надійшли від відповідача на виконання вищезазначеного рішення суду у лютому 2024 року у сумі 144 402,77 гривень, зараховані в рахунок погашення заборгованості за минулий період.

Разом з тим, заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії та приєднаного навантаження за період березень 2023р. - березень 2024р. у розмірі 108 751,38 гривень, відповідачем сплачена не була.

З огляду на невиконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії та приєднаного навантаження позивач звернувся із цим позовом до суду.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частини 1-3 статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Частиною 7 статті 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживач теплової енергії це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Положеннями частини 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За умовами частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно пункту 40 Правил користування тепловою енергією споживач зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплений обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За умовами п. 6.2. договору споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахунково, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов`язковим для сторін з моменту введення їх в дію.

Згідно пункту 6.4. договору розрахунки по договору виконуються в наступному порядку: споживач, не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, господарські правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №98 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2010.

Як встановлено судами, позивачем на виконання умов договору №98 від 01.10.2010 за період з березня 2023 року по березень 2024 року здійснено постачання відповідачу теплової енергії та надано послугу з приєднаного навантаження до двох об`єктів нерухомого майна, що належать відповідачу по вул. Стеценко 57 та вул. Миколи Оводова (Козицького) 15 у м. Вінниці, про що складено акти здачі-прийняття виконаних робіт за вказаний період на суму 108 751,38 гривень, які були надіслані позивачем за адресою місцезнаходження відповідача (т.1, а.с. 20-45).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.09.2023 у справі №902/475/23, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 встановлено, що окремо розташована адміністративна будівля по вул. Оводова, 15 не оснащена вузлом обліку теплової енергії, тому нарахування проводяться розрахунково відповідно до приєднаного теплового навантаження в залежності від температури зовнішнього повітря (п. 6.2 договору № 98 від 01.10.2010).

Також під час розгляду справи №902/475/23 судом було встановлено, що 16.03.2021 працівниками Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" було припинено постачання теплової енергії на адміністративну будівлю ВКП ТОВ "Альянс-ЛТД" по вул. М. Оводова, 15 у м. Вінниці, враховуючи наявність заборгованості станом на 01.03.2021 та зазначено, що нарахування вартості спожитої теплової енергії припинено відповідачу за даним приміщенням у березні 2021 року, нарахування здійснюється лише за приєднане теплове навантаження.

Судом встановлено, що обставина припинення постачання теплової енергії до адміністративної будівлі ВКП ТОВ "Альянс-ЛТД" по вул. М. Оводова, 15 у м. Вінниці за спірний період не змінилася та за період з березня 2023 по березень 2024 року за вказаним об`єктом позивачем нараховувалася лише плата за приєднане навантаження.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача щодо надісланих позивачем актів було надіслано заперечення по актах здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №14 від 24.04.2023 (щодо нарахувань за березень 2023), №26 від 30.06.2023 (щодо нарахувань за травень 2023), №28 від 18.07.2023 (щодо нарахувань за червень 2023), №32 від 11.09.2023 (щодо нарахувань за липень 2023), №36 від 24.10.2023 (щодо нарахувань за вересень 2023), №43 від 27.11.2023 (щодо нарахувань за жовтень 2023), №46 від 25.12.2023 (щодо нарахувань за листопад 2023), №2 від 23.01.2024 (щодо нарахувань за грудень 2023), №6 від 23.02.2024 (щодо нарахувань за січень 2024), № 9 від 22.03.2024 (щодо нарахувань за лютий 2024), №11 від 24.04.2024 (щодо нарахувань за березень 2024) (т.1, а.с. 90-110).

У вказаних запереченнях відповідач зазначив про те, що з 16.03.2021 він відмовився від послуг позивача за договором щодо приміщення по вул. М.Оводова (Козицького), 15, про що зазначалось ним у листі № 53 від 20.12.2021; просив здійснити відповідні скориговані детальні розрахунки з наданням копій підтверджуючих документів та зазначив про неприйняття ним послуг.

На заперечення відповідача позивачем надано відповідачу відповіді у листах №1194-1478-23 від 05.06.2023, №2121-3932-23 від 03.10.2023, №1628-2900-23 від 25.07.2023, №2848-5652-23 від 25.12.2023, №2654-5213-23 від 28.11.2023, №262-5914-23 від 02.02.2024, №478-258-24 від 29.02.2024, №891-714-24 від 03.04.2024, №890-466-24 від 03.04.2024 (т.1, а.с. 119, 125, 127, 134, 136, 138, 141, 143, 145).

Зокрема, листом №1194-1478-23 від 05.06.2023 на заперечення відповідача щодо нарахувань за березень 2023 року позивач повідомив відповідача, що теплова енергія на об`єкти ВКП ТОВ "Альянс - ЛТД" надається по двоставковому тарифу, затвердженому рішенням виконавчого комітету міської ради №3303 від 30.12.2021 та по умовно - змінній частині становить з 01.01.2022 - 5403,20 грн/Гкал., (з ПДВ), умовно-постійній частині з 01.01.2022 - 129131,94 грн/Гкал/год в місяць (з ПДВ) (вул. Стеценка, 57) та - 116518,07 грн/Гкал. в місяць (з ПДВ) (вул. Оводова, 15).

Також позивачем у вказаному листі надано детальний розрахунок приєднаного навантаження та теплової енергії за березень 2023р. по адміністративній будівлі по вул. Оводова, 15 та вул. Стеценка, 57 та зауважено, що нарахування за теплову енергію на об`єкт теплопостачання ВКП ТОВ "Альянс-ЛТД", який вбудований в багатоквартирний житловий будинок по вул. Стеценка, 57 проводиться відповідно до показників комерційного приладу обліку встановленого на вводі в житловий будинок (на 3-5 під`їзд) та взятий на абонентський облік КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" та розподіляється пропорційно до приведеної опалювальної площі у відсотковому співвідношенні.

Позивачем зазначено у листі, що загальна опалювальна площа житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями становить 4446,0 м2, у тому числі опалювальна площа ВКП ТОВ "Альянс - ЛТД" становить 97,1 м2, що складає 2,18%. Вузол обліку теплової енергії "Ергомера-125" №11086, як зазначено позивачем, оснащений модемом, в зв`язку з чим показники знімаються дистанційно відповідно до п.22 Постанови КМУ №830 від 21.08.2019 "Правила надання послуги з постачання теплової енергії" та наведено розрахунок здійснених нарахувань за вказаний місяць у сумі 11 188, 74 гривень.

Також у вказаному листі позивачем зазначено, що у зв`язку з порушенням відповідачем п.2.3.4 договору працівниками КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" 16 березня 2021р. було припинено постачання теплової енергії на адміністративну будівлю ВКП ТОВ "Альянс-ЛТД" по вул. Оводова, 15 в тепловій камері, яка знаходиться в межах балансової та експлуатаційної відповідальності КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго". Позивачем зауважено, що теплопостачання на будівлю по вул. Оводова, 15 буде відновлене після повного погашення заборгованості.

У цьому листі КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" наголошено, що від`єднання від мереж централізованого опалення можливо виключно відповідно до п.2.3.1 договору № 98 від 01.10.2010 за зверненням споживача, яке до КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" від представників ВКП ТОВ "Альянс -ЛТД" не надходило та зазначено, що якщо відповідач має бажання від`єднати будівлю по вул. М. Оводова, 15 останній має повідомити про це КП ВМР ''Вінницяміськтеплоенерго".

Крім того, позивачем у листі повідомлено відповідача про наявність у нього заборгованості та запропоновано відповідачу сплатити наявну заборгованість. До вказаного листа долучено акт опломбування приладу обліку.

Згідно з пунктами 4.2., 4.2.3. договору постачальник зобов`язаний надавати споживачеві інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених договором.

Надані позивачем відповідачу у листі №1194-1478-23 від 05.06.2023 пояснення відповідають вимогам пункту 4.2.3. договору.

Також аналогічні пояснення щодо здійснених нарахувань, наявної заборгованості надано позивачем у листах №2121-3932-23 від 03.10.2023 (у відповідь на заперечення №32 від 11.09.2023), №1628-2900-23 від 25.07.2023 (у відповідь на заперечення №№ 28, 26, 21 від 18.07.2023, 30.06.2023, 16.05.2023), №2848-5652-23 від 25.12.2023 (у відповідь на заперечення №43 від 27.11.2023), №2654-5213-23 від 28.11.2023 (у відповідь на заперечення №36 від 24.10.2023), №262-5914-23 від 02.02.2024 (у відповідь на заперечення №46 від 25.12.2023), № 478-258-24 від 29.02.2024 (у відповідь на заперечення №2 від 23.01.2024), №891-714-24 від 03.04.2024 (у відповідь на заперечення №9 від 22.03.2024), №890-466-24 від 03.04.2024 (у відповідь на заперечення №6 від 23.02.2024).

Таким чином, надана позивачем відповідачу у листах-відповідях інформація відповідає умовам пункту 4.2.3. договору, зазначені у вказаних листах розрахунки відповідають зазначеній у актах здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) вартості наданих позивачем послуг, здійснені нарахування відповідають умовам договору, зокрема пункту 6.2. договору, а тому доводи відповідача про необгрунтованість вимог позивача щодо кількості спожитої відповідачем теплової енергії, обсягів наданих послуг судом відхиляються.

При цьому, колегія суддів зазначає, що заперечуючи щодо обсягу спожитої теплової енергії, відповідачем не надано суду контрозрахунку обсягу та вартості спожитої теплової енергії та не спростовано обгрунтованість здійснених позивачем нарахувань.

Також не беруться до уваги доводи скаржника щодо необгрунтованості заявлених позовних вимог з огляду на те, що акти (дублікати актів) підписані позивачем у односторонньому порядку та не є первинними документами, оскільки акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) складені у відповідності до умов договору, зокрема розділу 6 договору, вказані акти надіслані позивачем відповідачу, позивачем надавалися відповіді на заперечення відповідача щодо непідписання актів, про що свідчать відповідні листи, а тому в силу вимог пунктів 6.5., 6.6. договору такі акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) є належними первинними документами по справі, що підтверджують здійснення господарських операцій між сторонами.

Посилання скаржника на те, що відповідач відмовився від послуг позивача за адресою м. Вінниця, вул. Миколи Оводова (Козицького), 15 та на те, що постачання теплової енергії неможливе за відсутності технічних засобів транспортування (цілісності труби), колегією суддів до уваги беруться з огляду на таке.

Положеннями абзацу 2 пункту 39 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року №1198 визначено, що споживач має право вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором.

У свою чергу, абзацем 7 пункту 40 Правил користування тепловою енергією визначено, що споживач теплової енергії зобов`язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право: обмежувати або припиняти постачання теплової енергії споживачам після письмового попередження, надісланого не пізніше ніж за три робочі дні, в разі заборгованості за спожиту теплову енергію в порядку, встановленому законодавством.

За умовами пунктів 2.3., 2.3.1. договору постачальник припиняє постачання теплової енергії споживачу в разі: письмового звернення споживача про припинення теплопостачання (за умови технічної можливості) в разі його надходження до постачальника не пізніше як за 3 доби до запланованого відключення.

Пунктом 2.3.11. договору сторони передбачили, що постачальник письмово повідомляє споживача за 3 доби про причину та дату припинення подачі теплової енергії.

За умовами пунктів 3.2, 3.2.8. договору споживач теплової енергії зобов`язується проводити нові підключення та відключення і переобладнання тепловикористовуючих установок, які спричинили збільшення або зменшення підключеного теплового навантаження та споживання теплової енергії лише з дозволу постачальника в установленому порядку.

Водночас, доказів звернення відповідача із заявою до КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про від`єднання від мережі теплопостачання у порядку визначеному пунктом 2.3.1. договору, акту про таке від`єднання, дотримання дозвільних процедур на вчинення відповідних дій згідно чинного законодавства відповідачем суду ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду надано не було.

Суд заважує, що припинення постачання теплової енергії після попередження споживача не є тотожним від`єднанню споживача від мережі теплопостачання та обставина припинення постачання теплової енергії не припиняє обов`язок споживача з оплати наданих послуг з приєднаного навантаження.

Самовільне відключення споживачів від мережі централізованого опалення з порушенням установленого законодавством порядку не звільняє споживача від обов`язку щодо оплати відповідних послуг (постанови Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №703/69/16-ц; від 11.09.2019 у справі №456/2222/16-ц; від 19.09.2019 у справі №629/367/17; від 25.09.2019 у справі №522/401/15-ц).

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, тоді як відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію та приєднане навантаження за період з з березня 2023р. по березень 2024р. належним чином не виконав, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 108 751,38 грн обгрунтовані, законні, підтверджуються наявними в матеріалах спраив доказами, та відповідно правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 525, 526, 655, 712, 714 ЦК України та ст. 275 ГК України.

При цьому, у стягненні 0,01 грн основного боргу суд першої інстанції відмовив правомірно, оскільки їх нараховано та відповідно пред`явлено до стягнення безпідставно.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-ЛТД" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 13 грудня 2024 року у справі №902/527/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційном оскарженню.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Саврій В.А.