Постанова

від 24.12.2024 по справі 751/10922/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 грудня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/10922/23

Головуючий у першій інстанції Овсієнко Ю. К.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1694/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.

Позивач: Чернігівський обласний центр зайнятості в особі його Чернігівської філії

Відповідач: ОСОБА_1

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Чернігівський обласний центр зайнятості

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 квітня 2024 року у справі за позовом Чернігівського обласного центру зайнятості в особі його Чернігівської філії до ОСОБА_1 про стягнення вартості наданих соціальних послуг (суддя Овсієнко Ю.К.), ухвалене об 11 год. 18 хв. у м.Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року Чернігівський обласний центр зайнятості в особі його Чернігівської філії звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 вартості наданих соціальних послуг у розмірі 5986,80 грн. Позов мотивовано тим, що відповідач перебував на обліку як безробітний в Чернігівському міському центрі зайнятості з 15 січня 2021 року по 02 жовтня 2023 року, отримував соціальні послуги і забезпечення. У заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_1 зобов`язався, зокрема повідомляти спеціалістів про всі зміни, які впливають на умови виплати матеріального забезпечення, а також поінформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів у разі подання заяви до Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за віком. Під час перебування на обліку як безробітний відповідач приймав участь у суспільно корисних роботах у період з 07 по 30 червня 2023 року, з 05 по 28 липня 2023 року, з 02 по 17 серпня 2023 року та з 05 по 28 вересня 2023 року. За доводами позивача, відповідач у період перебування на обліку в центрі зайнятості належав до категорії зайнятого населення, набувши права на отримання пенсії за віком, проте приховав зазначені відомості від спеціалістів. ОСОБА_1 був ознайомлений та мав протягом трьох робочих днів повідомити центр зайнятості про обставини припинення реєстрації, а саме про призначення йому пенсії за віком. Несвоєчасне надання вказаних відомостей призвело до безпідставного отримання соціальної послуги у вигляді працевлаштування та отримання оплати праці та нарахованого єдиного внеску за участь в суспільно корисних роботах за рахунок коштів Фонду за період з 09 вересня 2023 року (день призначення пенсії за віком) по 28 вересня 2023 року в розмірі 5986,80 грн.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач уклав з роботодавцем строковий трудовий договір та виконав його умови, у зв`язку з чим отримав винагороду, обумовлену положеннями договору. При цьому, судом не встановлено отримання відповідачем неправомірної винагороди з причини невиконання трудових обов`язків.

В апеляційній скарзі Чернігівський обласний центр зайнятості просить скасувати вказане рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, не взявши до уваги фактичні обставини справи та наявні у ній докази, зміст позовної заяви, прийшов до невірного висновку, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються нормами ст.1215 ЦК України щодо неповернення заробітної плати, а не нормами законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Позивач вказує, що ОСОБА_1 у заяві від 27 січня 2021 року зобов`язався поінформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів у разі подання заяви до Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за віком, проте приховав зазначені відомості, що призвело до безпідставного отримання ним соціальної послуги у вигляді участі у суспільно корисних роботах за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач вказує, що його поставили на облік тільки після того, як приніс відмову від Пенсійного фонду про призначення пенсії. За доводами ОСОБА_1 , він повідомляв своїх кар`єрних радників у Центрі зайнятості про те, що буде доносити документи в Пенсійний фонд, і не приховував призначення пенсії. Відповідач звертає увагу, що допомогу по безробіттю він отримував з 15 січня 2021 року по січень 2022 року і більше будь-яких матеріальних забезпечень, соціальних послуг не отримував, окрім допомоги у пошуку роботи. Також вказує, що за направленням центру зайнятості уклав строковий трудовий договір на участь у суспільно корисних роботах з ГО «Об`єднання добровольців «БО МОЖЕМО» за професією «підсобний робітник», за які отримував заробітну плату. До 15 вересня 2023 року він не був пенсіонером, а про отримання пенсії дізнався лише 29 вересня 2023 року - після закінчення роботи за трудовим договором і звернення до пенсійного фонду.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції частково не відповідає.

По справі встановлено, що 15 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігіського міського центру зайнятості, який наказом Міністерства економіки України №3902 від 18 жовтня 2022 року було реорганізовано шляхом його приєднання до Чернігівського обласного центру зайнятості (а.с.24), із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного (а.с.7).

Відповідно до витягу із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_1 , ПК № 250320092200007, ОСОБА_1 надано статус безробітного наказом від 21 січня 2021 року №НТ210121 та призначено допомогу по безробіттю; наказом від 10 січня 2022 року №НТ220110 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку із закінченням строку виплати відповідно до п.12 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 10 січня 2022 року (а.с.9).

15 січня 2021 року відповідач під підпис ознайомився із правами та обов`язками зареєстрованих безробітних (а.с.6).

27 січня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву, в якій зобов`язувався у разі подання ним заяви до органу ПФУ щодо призначення пенсії за віком або заяви до органу соціального захисту населення щодо призначення тимчасової державної соціальної допомоги після набуття (поновлення) статусу безробітного поінформувати про це Чернігівський міський центр зайнятості протягом трьох робочих днів (а.с.8).

Відповідно до Договору №106 про організацію та фінансування суспільно корисних робіт від 31 серпня 2023 року Чернігівський обласний центр зайнятості та Громадська організація «Об`єднання добровольців «БО МОЖЕМО» уклали цей договір про залучення зареєстрованих безробітних до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану (а.с.11-12).

Пунктами 3.1.-3.3. вказаного договору встановлено, що фінансування суспільно корисних робіт, які виконуються зареєстрованими безробітними, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених для виконання суспільно корисних робіт, коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Джерела фінансування суспільно корисних робіт відповідно до цього Договору від затвердженої суми витрат відповідно до кошторису становлять: Фонд 100%. Місцевий бюджет 0%, підприємства, установи, організації 0%, інші джерела 0%. Перерахування коштів роботодавцю здійснюється Центром зайнятості відповідно до пункту 2.2.4 Договору на рахунок роботодавця, наданий відповідно до пункту 2.1.13 Договору.

Додатком 2 до Договору про організацію та фінансування суспільно корисних робіт від 31 серпня 2023 року №106 є кошторис витрат із фінансування організації суспільно корисних робіт (а.с.68).

04 вересня 2023 року Чернігівська філія Чернігівського обласного центру зайнятості видала корінець направлення на працевлаштування на суспільно корисні роботи до Громадської організації «Об`єднання добровольців «БО МОЖЕМО» Дубині В.М. на робоче місце (вакансію): підсобний робітник (а.с.10).

У той же день між Громадською організацією «Об`єднання добровольців «БО МОЖЕМО» і відповідачем укладено строковий трудовий договір №27/3 на участь у суспільно корисних роботах на термін з 05 вересня 2023 року по 28 вересня 2023 року і видано Наказ (розпорядження) №27-к п.3 про прийняття на роботу на посаду підсобний робітник (а.с.21, 22).

Наказом №28-к п.1 від 28 вересня 2023 року ОСОБА_1 звільнено 28 вересня 2023 року у зв`язку з закінченням строкового договору, ст.36 п.2 КЗпП України (а.с.23).

Згідно із довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відповідач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком з 09 вересня 2023 року (а.с.14).

03 жовтня 2023 року Чернігівським обласним центром зайнятості складено Акт №452 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до якого ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком з 09 вересня 2023 року, чим порушено вимоги ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.13).

Наказом Чернігівського обласного центру зайнятості від 06 жовтня 2023 року №НТ231006 припинено реєстрацію відповідача як безробітного у зв`язку з встановленням факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації відповідно до абзацу 18 пп.1 п.30 Порядку, з 03 жовтня 2023 року (а.с.9 зворот).

Згідно з довідкою-розрахунком від 09 жовтня 2023 року сума нарахованої оплати праці та єдиного внеску безробітному ОСОБА_1 за участь в суспільно корисних роботах, які підлягають поверненню, за 14 відпрацьованих днів з 09 по 28 вересня 2023 року становить 5986,80 грн (а.с.15).

10 жовтня 2023 року позивачем винесено наказ №278 про повернення вищевказаних коштів ОСОБА_1 (а.с.16) і направлено на адресу відповідача письмову вимогу про добровільне повернення коштів (а.с.16, 17).

Згідно з довідкою Чернігівського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 нараховано допомогу по безробіттю у розмірі 21 309,69 грн за період з січня 2021 року по лютий 2022 року (а.с.46).

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про зайнятість населення» метою державної політики у сфері зайнятості населення є забезпечення соціального захисту осіб у разі настання безробіття.

Статусу зареєстрованого безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи (п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»).

Зареєстровані безробітні мають право на безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру (п.1 ч.1 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення»).

Аналогічні положення встановлено в ч.2 ст.7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до абз.2 п.5 Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року №753, до суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров`я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного спротиву), а саме: зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені.

Пунктом 10 Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану встановлено, що фінансування суспільно корисних робіт, які виконуються зареєстрованими безробітними та незайнятими внутрішньо переміщеними особами працездатного віку з числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду на відповідні цілі, а також коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансування суспільно корисних робіт, що виконуються особами, зазначеними в абзаці четвертому цього пункту, може здійснюватися за рахунок коштів Фонду в повному обсязі, а у разі, коли замовником суспільно корисних робіт заявлено про інші джерела фінансування таких робіт, - на умовах співфінансування за рахунок коштів Фонду та інших джерел фінансування. Організація суспільно корисних робіт, для фінансування яких використовуються кошти Фонду, здійснюється на підставі договору про організацію суспільно корисних робіт та їх фінансування, що укладається між регіональним центром зайнятості та замовником суспільно корисних робіт, який зазначений у рішенні відповідно до пункту 4 цього Порядку.

З висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цілому погоджується колегія суддів апеляційного суду. Проте, приходить до висновку про зміну мотивів відмови в задоволенні позову.

Так, позивач вказує, що відповідач за період перебування на обліку в Чернігівському обласному центрі зайнятості отримував соціальні послуги і матеріальне забезпечення відповідно до ст.7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За матеріалами справи встановлено, що допомога по безробіттю ОСОБА_1 з лютого 2022 року не нараховувалась.

З 04 вересня 2023 року по 28 вересня 2023 року відповідач приймав участь у суспільно корисних роботах на підставі наказу про прийняття на роботу та строкового трудового договору, за що отримував заробітну плату.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

При зверненні до Чернігівського міського центру зайнятості ОСОБА_1 повідомляв, що має право на отримання пенсії, що підтверджується, зокрема його заявою від 27 січня 2021 року. При цьому, він надав попередні відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в призначенні йому пенсії.

Кошторис витрат із фінансування організації суспільно корисних робіт було складено Громадською організацією «Об`єднання добровольців «БО МОЖЕМО» 31 серпня 2023 року. Рахунок-фактуру видано вказаною організацією 04 вересня 2023 року, а оплату за суспільно корисні роботи за вересень 2023 року здійснено Чернігівським обласним центром зайнятості 14 вересня 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією №3921 (а.с.73).

Згідно з довідкою Чернігівського об`єднаного управління ПФУ розрахунок пенсії ОСОБА_1 було здійснено 14 вересня 2023 року, пенсію за віком призначено з 09 вересня 2023 року (а.с.47).

Таким чином, станом на день оплати суспільно корисних послуг Чернігівським обласним центром знайтості відповідачу не було відомо про призначення йому пенсії.

Також станом на день укладення строкового трудового договору, термін дії якого з 05 вересня по 28 вересня 2023 року, відповідач не набув права на призначення пенсії.

Довідку про призначення пенсії видано ОСОБА_1 29 вересня 2023 року, яку він у той же день подав до Чернігівського обласного центру зайнятості.

У даному випадку відсутні підстави стверджувати, що винні дії відповідача призвели до неправомірної виплати йому коштів, враховуючи, що ОСОБА_1 виконував суспільно корисні роботи, які, як передбачено умовами укладеного строкового трудового договору, відповідним чином повинні бути оплачені.

Доводи позивача, що за умови інформування ОСОБА_1 про призначення йому пенсії Філія Чернігівського обласного центру зайнятості припинила б його реєстрацію з 09 вересня 2023 року, не заслуговують на увагу, оскільки пенсію відповідачу було призначено 14 вересня 2023 року, а офіційно повідомлено про призначекння пенсії 29 вересня 2023 року .

Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням позивача, що даний спір виник не з трудових відносин, а з відносин у сфері страхування на випадок безробіття та зайнятості, проте враховує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з указаних вище підстав, відповідно апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду належить змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову, а в іншій частині залишити без змін.

Оскільки у задоволенні позовних вимог Чернігівського обласного центру зайнятості відмовлено, не підлягають задоволенню його вимоги про стягнення судових витрат.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Керуючись ст.ст.258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернігівського обласного центру зайнятості задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 квітня 2024 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови..

Головуючий: Судді: