Рішення

від 11.12.2024 по справі 910/2986/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024м. ДніпроСправа № 910/2986/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок", м.Запоріжжя

до відповідача-1: Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем", м. Київ

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Київ

відповідача-3: Компанії Extra Venture LTD (Екстра Венчур ЛТД), Лондон, Англія

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ренессанс Ессет Менеджмент", м. Київ

про визнання правочинів недійсними та скасування реєстраційних дій

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Дейнека А.В.

Представники:

Від позивача: Гончаренко Н.А., ордер серія АР №1177033, адвокат

Від відповідачів-1,2,3 та третіх осіб: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" звернулось до Господарського суду міста Києва (ухвалою суду позов передано за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області) з позовом до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем", ОСОБА_1 та Компанії Екстра Венчур ЛТД в якому з урахуванням уточнень просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", укладений між Акціонерним товариством "Віндхем" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", укладений між ОСОБА_1 (продавець) та Компанією Екстра Венчур ЛТД (покупець);

- повернути відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" станом на 07.09.2023 шляхом скасування всіх реєстраційних дій, проведених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном Андрієм Івановичем з 08.09.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", а саме:

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 08.09.2023 №1004801070019074783, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 11.09.2023 №1004801070020074783, зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна структури власності. Зміна установчих документів;

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 06.10.2023 №1004801070021074783, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 06.10.2023 №1004801070022074783, зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна структури власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 (продавець) та Компанією Екстра Венчур ЛТД (EXTRA VENTURE LTD) (покупець) укладено договір купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТДВ "Салтівський хлібзавод", на підставі якого 06.10.2023 проведено державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, зокрема, складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Придбавши орієнтовно на початку вересня 2023 року частку у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", ОСОБА_1 здійснив її продаж через місяць - 06.10.2023. Крім того, позивач зазначає, що укладений Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) договір купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", яка могла б бути реалізована в порядку примусового виконання рішення суду після відкриття виконавчого провадження в інтересах позивача / або вимоги щодо сплати заборгованості можна було б пред`явити до учасника Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем", є фраудаторним правочином, оскільки на думку позивача він вчинений відповідачами на шкоду його інтересам як стягувача.

Відповідач-1 проти позову заперечує, зазначає про відсутність порушеного права позивача. Також відповідач-1 вказує, що не вбачає у спірних правочинах ознак фраудаторності, оскільки відповідач-1 не мав боргових зобов`язань перед позивачем та в результаті відчуження частки майновий стан Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" не змінився та фіктивності, оскільки на виконання відповідного договору було передано майно - частку у статутному капіталі, а отже правові наслідки, обумовлені договором, настали.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача-1, вважає, що укладення купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" є фраудаторними правочинами, оскільки напрями сторін вчинені виключно з метою ухилення Акціонерним товариством "Віндхем" від відповідальності за невиконання боржником грошових вимог перед кредиторами у майбутньому. Також позивач зазначає, що вважає доводи відповідача-1 щодо непов`язаності Акціонерного товариства "Віндхем" і Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" і ненадання суду повної інформації щодо представництва представником ОСОБА_2 інтересів третьої особи у справі № 904/1519/24 свідчать про наявність суперечливої поведінки та намагання ввести суд в оману. Позивач зауважує, що у разі визнання судом недійсними договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТДВ "Салтівський хлібзавод", відновиться право позивача та інших кредиторів, у разі недостатності майна боржника покладення субсидіарної відповідальність за його зобов`язаннями на учасників та керівника боржника, а у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Також позивач просить поновити строк на подання відповіді на відзив.

Від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких вказує про відсутність підстав для поновлення строку для подання відповіді на відзив. Щодо тверджень позивача по суті спору відповідач-1 звертає увагу, що відносини залежності між господарськими товариствами не є підставою для взаємної або додаткової відповідальності за їх боргами. Зазначає, що субсидіарна відповідальність учасника Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" зводилася до відповідальності за ризик збитків, пов`язаний із діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Відповідач-1 зазначає, що жодних вимог за зобов`язаннями Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем" позивач не пред`являв, а отже, на момент відчуження частки в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем" не мало зобов`язань перед позивачем. Щодо посилання позивача на абз. 2 ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідач-1 вважає, що вказані обставини мають бути встановлені в межах провадження у справі про банкрутство. Відповідач-1 зауважує, що позивачем не надано доказів того, що у провадженні по справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" встановлено обставини, що банкрутство останнього настало з вини Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем" та у боржника недостатньо майна.

Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на виконання ухвали суду подав до суду копії наявних в матеріалах реєстраційної справи документів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ренессанс Ессет Менеджмент".

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ренессанс Ессет Менеджмент" надійшли письмові пояснення, у яких просить розглядати дану справу без участі представника; вважає позов необґрунтованим та в його задоволенні просить відмовити.

Позивачем подані додаткові пояснення, у яких просить залучити до справи додаткові докази, з урахуванням яких зазначає, що у даному випадку, відповідач-1 здійснив відчуження на користь відповідача-2 частки у статутному капіталі третьої особи-1 з метою ухилення від виконання боржником і його учасником у т.ч. рішення Господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі № 922/1706/23 про стягнення заборгованості. Позивач вважає, що відповідач-2, в свою чергу, уклав договори без мети користування правами та обов`язками учасника товариства, виключно з метою перепродажу придбаної частки іншій особі. Оскільки ОСОБА_1 будучи учасником товариства та одночасно обіймаючи посаду директора не забезпечував здійснення діяльності Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", а вчиняв дії щодо виключно щодо внесення змін про юридичну особу до Єдиного державного реєстру та подальший продаж корпоративних прав закордонній юридичній особі відповідачу 3, який також не здійснював діяльності, і який розпущений станом на 29.10.2024. На думку позивача, ці факти додатково свідчать про виключно документальне відчуження/передачу відповідачем-1 100% корпоративних прав третьої особи-1 відповідачу-3 через відповідача-2. На переконання позивача вказані обставини у сукупності додатково підтверджують кваліфікацію фраудаторного правочину.

Відповідачем-1 було подане клопотання про направлення матеріалів даної справи до Господарського суду Дніпропетровської області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" для розгляду спору по суті в межах справи №904/1519/24.

Протокольною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про направлення матеріалів даної справи до Господарського суду Дніпропетровської області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" для розгляду спору в межах справи №904/1519/24.

Суд, з урахуванням інформації, розміщеної на офіційному сайті Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права hcch.net, з якої слідує, що Нотою, датованою 17.11.1967, уряд Сполученого Королівства Великобританії не заперечує проти способів передачі документів, передбачених статтею 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, направив ухвалу суду Компанії Extra Venture LTD з перекладом на англійську мову безпосередньо за місцезнаходженням даної компанії.

Відповідно до інформації, розміщеної на сайті Укрпошта, вказане поштове відправлення 22.11.2024 вручене.

Представники відповідачів та третіх осіб у судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечити явку представника через погане самопочуття.

Суд зауважує, що коло представників юридичної особи не є обмеженим, відповідно відповідач-1 міг забезпечити явку в судове засідання іншого представника або викласти свою позицію у справі у письмовому вигляді. З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2024 відкрито провадження у справі №910/2986/24, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2024.

У судовому засіданні 11.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення відповідачами договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", наявність/відсутність підстав для визнання договорів недійсним та скасування реєстраційних дій.

Позивач зазначає, що 14.01.2019 між Приватним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Барвінок" та Товариством з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705330. Вказує, що сума заборгованості станом на 27.04.2023 за договором становила 1 056 137,11 грн, у т.ч.: січень 2023 - 669 177,37 грн; лютий 2023 - 299 884,06 грн; березень 2023 - 87 075,68 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням Товариством з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" умов договору в частині здійснення своєчасної оплати за отриману електричну енергію, Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення 1082474,97грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1706/23 позов задоволено повністю. Зокрема, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" 1056137,11 грн основного боргу, 16300,20 грн 10% річних, 10037,66 грн збитків від інфляції, 16237,12 грн судового збору. Також відповідно до положень ч. 10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України наявні правові підстави для зазначення у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, 10% річних від суми заборгованості у розмірі 1056 137,11 грн, починаючи з 29.04.2023 та до моменту повного виконання рішення суду за формулою. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2023, апеляційну скаргу повернуто заявникові, оскільки апелянт вимоги ухвали суду не виконав.

За зазначеним рішенням 30.10.2023 відкрито виконавче провадження №73180514. Станом на час подання позову судовий наказ перебуває на примусовому виконанні, борг Товариством з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" перед позивачем не погашено.

Позивач зазначає, що з метою уникнення Товариством з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" і його учасником Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем" від виконання судового рішення від 26.06.2023 у справі № 922/1706/23, 08.09.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном Андрієм Івановичем проведено державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу № 1004801070019074783 щодо зміни складу засновників (учасників) з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем" на ОСОБА_1 . В подальшому, 11.09.2023 приватним нотаріусом Лігун А.І. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" № 1004801070020074783: Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 . Зміна структури власності. Зміна установчих документів.

06.10.2023 приватним нотаріусом Лігун А.І. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариством з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" №1004801070021074783: Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи з ОСОБА_1 на Компанію Екстра Венчур ЛТД №1004801070022074783: Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника з ОСОБА_1 на Компанія Екстра Венчур ЛТД. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи з ОСОБА_1 на ОСОБА_4 . Зміна місцезнаходження юридичної особи з 61153, Харківська область, місто Харків, вулиця Гвардійців-Широнінців, будинок 1 на 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Грушевського Михайла, будинок 59А. Зміна структури власності.

Так, в матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" від 07.09.2023 (а.с.241-242, т.2) укладений між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем", від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі договору №14/7 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 14.07.2022 діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ренессанс Ессет Менеджмент" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), відповідно до п.1.1 якого продавець передає у власність покупця належну йому на праві власності частку у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", визначену в п. 1.2 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, а покупець приймає та зобов`язується оплатити цю частку на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2.8 вказаного договору частка в статутному капіталі товариства, що підлягає продажу: 100%, що дорівнює 30000,00 грн.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що перехід права власності на частку у Товаристві від продавця до покупця відбувається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі права та його державної реєстрації. У день підписання цього договору, сторони оформлюють нотаріально засвідчений акт прийому-передачі частки в статутному капіталі Товариства, здійснюють підписання протоколу та інших необхідних документів, проводять всі необхідні реєстраційні дії (п. 2.2 договору 1).

Сторони домовились про те, що продаж частки, що відчужується за цим договором, здійснюється за ціною 30000,00 грн, які покупець зобов`язується сплатити продавцю в день підписання цього договору шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку покупця на рахунок продавця, реквізити якого вказані в п. 10 цього договору (п. 3.1 договору).

У відповідності з п. 6.1 договору за настання обставин, зазначених в п. 2.1 договору, покупець стає по відношенню до товариства його учасником. З моменту підписання сторонами акту приймання-передачі права та його державної реєстрації до покупця переходять усі його права та обов`язки учасника товариства щодо придбаної ним частки (п. 6.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов`язань (п. 9.1 договору).

07.09.2023 сторонами договору підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", підписи на якому засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном Андрієм Івановичем 07.09.2023 та зареєстрований в реєстрі за №5907, 5908 (а.с.243, т.2).

Згідно з платіжною інструкцією №41717561SB від 08.09.2023 сплачені кошти ОСОБА_1 на користь АТ "Віндхем" (а.с.244, т.2).

05.10.2023 між ОСОБА_1 (продавець) та Компанією Extra Venture LTD (Екстра Венчур ЛТД) (покупець) підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", підписи на якому засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном Андрієм Івановичем 05.10.2023 та зареєстрований в реєстрі за №6623, 6624 (а.с.51, т.4).

Пунктом 1 акту передбачено, що продавець передав, а покупець прийняв частку у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" номінальною вартістю 30000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу товариства. Сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної в акті частки у статутному капіталі товариства (п.2 акту).

Позивач зазначає, що укладені відповідачами договори щодо відчуження частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" містять ознаки фраудаторності, оскільки на момент вчинення правочинів Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем" та Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" були обізнані про наявність у Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" обов`язку про сплату па користь позивача боргу в розмірі 1082474,97 грн, оскільки позов про стягнення заборгованості позивачем пред`явлено в квітні 2023 року та провадження у справі відкрито 28.04.2023, а передача 100% частки в статутному капіталі Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" здійснена у вересні 2023 року.

Також позивач вважає, що ОСОБА_1 також не мав наміру придбавати корпоративні права на Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", оскільки вже через місяць після придбання цієї частки (07.09.2023) здійснив її відчуження (06.10.2023).

Позивач вважає, що відчуження частки у статутному капіталі Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" було здійснення з метою створення підстав для ухилення від виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1706/23.

На підтвердження своєї позиції позивач подав, зокрема, наступні докази (копії):

- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №73180514 від 30.10.2023 з примусового виконання наказу №922/1706/23;

- інформацію щодо виконавчих проваджень в АСВП щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод";

- роздруківка з сайту work.ua резюме ОСОБА_1 ;

- рішення 2021/1 одноосібного учасника ТОВ "НВП Промбудсервіс" від 06.10.2021;

- інформація з сайту youcontrol.com.ua;

- звіт про фінансові результати Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем" за 2020 рік з примітками;

- звіт про фінансові результати Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем" за 2021 рік;

- адвокатські запити з відповідями;

- ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" від 28.05.2024 №904/1519/24;

- лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- податкові декларації з ПДВ Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" за 2022 рік з додатками;

- скріншоти з Державного реєстру компаній Великої Британії "Companies House" щодо Компанії Extra Venture LTD (Екстра Венчур ЛТД);

- ухвалу Господарського суду Дніпропетрвоської області від 08.07.2024 у спарві про визнання банкрутом Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" №904/1519/24.

Відповідач-1 проти позову заперечує, зазначає про відсутність порушеного права позивача. Також відповідач-1 вказує, що не вбачає у спірних правочинах ознак фраудаторності, оскільки відповідач-1 не мав боргових зобов`язань перед позивачем та в результаті відчуження частки майновий стан Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" не змінився та фіктивності, оскільки на виконання відповідного договору було передано майно - частку у статутному капіталі, а отже правові наслідки, обумовлені договором, настали. Також відповідач-1 звертає увагу, що відносини залежності між господарськими товариствами не є підставою для взаємної або додаткової відповідальності за їх боргами. Зазначає, що субсидіарна відповідальність учасника Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" зводилася до відповідальності за ризик збитків, пов`язаний із діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Відповідач-1 зазначає, що жодних вимог за зобов`язаннями Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем" позивач не пред`являв, а отже, на момент відчуження частки в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем" не мало зобов`язань перед позивачем. Щодо посилання позивача на абз. 2 ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідач-1 вважає, що вказані обставини мають бути встановлені в межах провадження у справі про банкрутство. Відповідач-1 зауважує, що позивачем не надано доказів того, що у провадженні по справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" встановлено обставини, що банкрутство останнього настало з вини Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Віндхем" та у боржника недостатньо майна.

На підтвердження своєї позиції відповідач-1 надав наступні докази (копії):

- статут Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод";

- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- ухвалу про прийняття до розгляду у попередньому засіданні заяви конкурсного кредитора у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" від 28.05.2024 №904/1519/24;

- договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" від 07.09.2023;

- акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" від 07.09.2023;

- платіжна інструкція №41717561SB від 08.09.2023;

Крім того Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на виконання ухвали суду надано до суду копії наявних в матеріалах реєстраційної справи документів, серед яких, зокрема, є копія акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" від 05.10.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 (продавець) передав Компанії Екстра Венчур ЛТД (Extra Venture LTD) (продавець) частку у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" в розмірі 100%.

Предметом позову є визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" та скасування відповідних реєстраційних записів.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже закон передбачає право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а положення, закріплені у спеціальній нормі (частині третій статті 215 Цивільного кодексу України), що стосується недійсності правочину, передбачають можливість оскарження правочину зацікавленою особою, яка не є стороною договору.

Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог статті 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Аналогічні висновки містяться у значній кількості постанов Верховного Суду, ухвалених як у господарських, так і цивільних справах, і по суті є універсальними - тобто не залежать від конкретних обставин справи, а застосовуються у всіх випадках, коли особа, яка не є учасником правочину подає позов про визнання його недійсним (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, постанови Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 910/5529/19, від 01.12.2021 у справі № 910/10754/20, від 13.01.2022 у справі № 914/1962/19, від 18.05.2022 у справі № 916/1383/21).

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (див. постанову Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Європейський суд з прав людини аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (заява № 30210/96, § 158), від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" (заява № 20390/07, § 29)).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. ЄСПЛ у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (заява № 22414/93, § 145) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Засіб захисту, що вимагається законом або договором, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02, § 75)).

Отже, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 5.6, від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, пункт 6.41, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, пункт 48, від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, пункт 91, від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19, пункт 43, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 88, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, пункт 75, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, пункт 55; див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України.

Частинами 1 та 2 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 уточнив висновок, викладений у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення позивача з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

На стадії, коли укладений договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Так, позивач просить визнати недійсними договори купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", укладені між Акціонерним товариством "Віндхем" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), а в подальшому між ОСОБА_1 (продавець) та Компанією Екстра Венчур ЛТД (покупець), а також скасувати всі реєстраційні дії, проведених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном Андрієм Івановичем з 08.09.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод".

Вимог щодо застосування двосторонньої реституції, витребування акцій на користь відповідача-1 тощо позивач не заявляє. Позивач помилково вважає, що вимога про повернення відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" станом на 07.09.2023 шляхом скасування всіх реєстраційних дій, проведених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном Андрієм Івановичем з 08.09.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" по суті є реституцією.

Суд звертає увагу, що щодо корпоративних прав (у даній справі - на частку у статутному капіталі) реституція здійснюється на підставі спеціальної норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів, зокрема:

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Отже, у частині п`ятій статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16.

Отже зміна власника частки у статутному капіталі можлива виключно на підставі таких судових рішень:

- судового рішення, що набрало законної сили про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

- судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю (підп. д, е п.3 ч.5 ст. 17 Закону);

Скасування записів про державну реєстрацію не є підставою для зміни складу учасників.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним. Як уже зазначалося, обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Отже заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо статусу компанії Extra Venture LTD (Екстра Венчур ЛТД) суд зазначає наступне. Як встановлено судом статус Компанії Extra Venture LTD (Екстра Венчур ЛТД) станом на дату ухвалення рішення зазначено як "dissolved".

Відповідно до Акту Великої Британії про компанії 2006 року компанія, виключена з реєстру як бездіяльна може бути відновлена ??за заявою її колишнього директора чи учасника в адміністративному порядку (самим реєструючим органом). Відновлення можливе, якщо компанія фактично була діючою в момент виключення, за умови надання простроченої звітності та сплати відповідних штрафів, а також якщо у держави немає заперечень у зв`язку з переданим їй майном компанії. Після відновлення компанія вважається такою, яку ніколи не виключали з реєстру.

Отже на дату прийняття рішення суд не вважає наявними підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до компанії Extra Venture LTD.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, не змінюють сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" - відмовити.

Судові витрати, понесені Приватним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Барвінок", покласти на Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.12.2024

Суддя О.М. Крижний