Рішення від 12.12.2024 по справі 910/7465/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2024Справа № 910/7465/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Панасюк Ю.М. розглянувши матеріали справи

За позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфар Груп»

про стягнення 9635654,80 грн

за участі представників:

від позивача - Образков В.В. (уповноважений представник);

від відповідача - не з`явився;

від прокуратури - Кузьміна К.Г.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфар Груп» про стягнення 9635654,80 грн.

Позовні вимоги, обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо внесення щорічної плати за отримані ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, а саме на гральні столи з кільцем рулетки, на гральні столи та гральні автомати, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 9051000 грн, яку прокурор просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, прокурором нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 291799,16 грн та 3% річних у розмірі 292855,64 грн.

Відповідач зазначив, що жодного стягнення заборгованості за анульовані ліцензії або іншого виду санкцій за несплату ліцензій, окрім їх анулювання наразі не передбачено законодавством.

В судовому засіданні прокурор та представник позивач підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон) визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор.

За пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону, організатор азартних ігор - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог Закону. Згідно з частиною 2 статті 3 Закону ліцензування азартних ігор здійснюється в порядку, передбаченому Законом. Органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є КРАІЛ (частина 4 статті 6 Закону).

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 1 Закону ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб`єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду діяльності, що підлягає ліцензуванню, та/або про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб`єкта господарювання права на використання грального обладнання або букмекерського пункту, що передбачає отримання ліцензії.

Пунктом 38 частини 1 указаної статті визначено, що організатор азартних ігор в залах гральних автоматів - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів відповідно до цього Закону; Зал гральних автоматів - одне або кілька нежитлових приміщень або їх частина, розташовані за однією адресою, в яких на підставі відповідної ліцензії здійснюється діяльність з організації та проведення азартних ігор з використанням гральних автоматів.

Гральний автомат - спеціальне технічне обладнання, що призначене та/або використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівників організатора азартних ігор або інших осіб виключно шляхом використання генератора випадкових чисел. У разі якщо гральний автомат передбачає можливість одночасного проведення гри на ньому двох або більше гравців, для цілей ліцензування такий гральний автомат вважається відповідно двома або більше гральними автоматами, залежно від кількості гравців, які одночасно можуть грати на ньому в азартні ігри (підпункти 19, 27).

Гральний стіл - спеціально обладнаний стіл з одним гральним полем, на якому незалежно від кількості гравців може проводитися одночасно лише один сеанс однієї азартної гри, в якій організатор азартних ігор виступає гравцем через своїх представників або спостерігачем. У разі якщо гральний стіл містить два або більше робочих місця працівника організатора азартних ігор, що вдвічі або більше збільшує можливість проведення гри за таким гральним столом, для цілей ліцензування таке гральне обладнання вважається двома або більше гральними столами відповідно (підпункт 23).

Гральний стіл з кільцем рулетки - спеціально обладнаний стіл з одним гральним полем та пристроєм, що приводиться в дію представником організатора азартної гри та на якому може проводитися одночасно лише один сеанс гри в циліндричну гру (рулетку) з одним або кількома гравцями (підпункт 24).

Статтею 2 Закону передбачено, що на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор як організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино; організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет; організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет; організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів; організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет. Визначені цією частиною види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор на території України можуть проводитися виключно за наявності у суб`єкта господарювання відповідних передбачених цим Законом ліцензій із використанням сертифікованого відповідно до цього Закону та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор.

Статтею 44 Закону визначено види ліцензій, які видаються у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор.

Згідно з частинами 1-7 статті 49 Закону ліцензії видаються Уповноваженим органом після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії відповідної ліцензії згідно з цим Законом.

Документом, що підтверджує внесення плати за ліцензію, є будь-який документ, що відповідно до законодавства підтверджує оплату.

Плата за перший рік дії ліцензії сплачується не пізніше десяти робочих днів з дня отримання заявником від Уповноваженого органу повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії.

Щорічна плата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор за кожен рік дії ліцензії сплачується не пізніше, ніж за тридцять днів до початку кожного наступного року дії ліцензії.

Плата за перший рік дії ліцензій на гральний автомат, гральний стіл, букмекерський пункт сплачується у строк не пізніше десяти робочих днів з дня отримання заявником від Уповноваженого органу повідомлення про прийняття рішення про видачу відповідної ліцензії.

Щорічна плата за ліцензії на гральний автомат, гральний стіл, букмекерський пункт за кожен рік дії ліцензії сплачується не пізніше, ніж за тридцять днів до початку кожного наступного року дії ліцензій.

Розмір плати за ліцензію визначається розміром мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому приймається рішення про видачу ліцензії, та сплачується щорічно рівними частинами.

Відповідно до частини 2-7 статті 52 Закону встановлено розмір плати за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино для міста Києва встановлюється у розмірі 60 000 (шістдесяти тисяч) мінімальних заробітних плат. Розмір плати за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино для інших населених пунктів (крім міста Києва) та за межами населених пунктів становить 30 000 (тридцять тисяч) мінімальних заробітних плат.

Щорічна плата за кожну ліцензію на гральний стіл становить:

1) 175 (сто сімдесят п`ять) мінімальних заробітних плат за один гральний стіл з кільцем рулетки;

2) 90 (дев`яносто) мінімальних заробітних плат за один гральний стіл, що не є гральним столом з кільцем рулетки.

Ліцензія на гральний стіл видається Уповноваженим органом на строк дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино.

Щорічна плата за ліцензію на гральний автомат становить 6 (шість) мінімальних заробітних плат за один гральний автомат у гральному закладі казино.

Ліцензія на гральний автомат видається Уповноваженим органом на строк дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино.

Як встановлено судом, Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей прийняті рішення про видачу організатору азартних ігор Товариству з обмеженою відповідальністю «Айфар Груп» ліцензій, а саме: ліцензії на гральні автомати згідно рішень №16 від 18.01.2022, №825 від 09.12.2021, №824 від 09.12.2021, №802 від 03.12.2021; ліцензії на гральні столи згідно рішення №614 від 28.09.2021; ліцензії на гральні столи з кільцем рулетки згідно рішення №613 від 28.09.2021, за які в силу положень пункту 18 частини 1 статті 15 Закону організатор азартних ігор зобов`язаний своєчасно вносити плату.

Абзацами 1 та 17 пункту 25 Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2020 № 1341 «Про затвердження ліцензійних умов у сфері організації та проведення азартних ігор», передбачено, що організатор азартних ігор зобов`язаний, зокрема, дотримуватися вимог Закону, цих Ліцензійних умов, а також інших нормативно-правових актів України та своєчасно вносити плату за відповідну ліцензію або ліцензії, які отримав такий організатор азартних ігор.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено правовий режим воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом на дату ухвалення даного рішення.

Так, підпунктом 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» у редакції від 03.05.2022 № 173 встановлено, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру, результатів надання публічних послуг з проведення робіт та/або надання послуг у сфері протимінної діяльності автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2023 № 173 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314» внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», доповнивши підпункт 5 після слів «у цьому підпункті» словами «(крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії)». Установлено, що несплачені до дня набрання чинності цією постановою щорічні платежі за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор за кожен рік дії ліцензії сплачуються у тридцятиденний строк з дня набрання чинності цією постановою. Протягом зазначеного строку суб`єкти господарювання у сфері організації та проведення азартних ігор повинні подати Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей документи, що підтверджують внесення плати за ліцензії.

Постанова № 173 набрала чинності 03.03.2023, а відповідно до вимог пункту 2 вказаної постанови в організаторів азартних ігор 04.04.2023 закінчився строк на внесення щорічних платежів за 2022 рік за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор.

Суд зазначає, що у відповідача існував обов`язок з оплати ліцензії в силу користування останніми та який в силу прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 173 є таким, що настав.

Проте ТОВ «Айфар Груп», як організатором азартних ігор вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 173 та частин 4 та 6 ст. 49 Закону не виконано, щорічну плату за видані ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор не сплачено.

При цьому, суд зазначає, що оплата за ліцензію здійснюється у відповідності до положень статті 49 Закону, тобто за рік її дії та не залежить від провадження відповідачем діяльності з організації та проведення азартних ігор.

Оскільки прострочення здійснення плати за ліцензію у Відповідача існувало понад два місці як це передбачено пунктом 6 частини 1 статті 51 Закону, КРАІЛ прийнято рішення №112 від 08.08.2023 «Про анулювання ТОВ «Айфар Груп» ліцензій на гральні автомати» (щодо ліцензій виданих відповідно до рішень КРАІЛ №802, №824, №825, №16) та №111 від 08.08.2023 «Про анулювання ТОВ «Айфар Груп» ліцензії на гральний стіл з кільцем рулетки та ліцензій на гральні столи» щодо ліцензій виданих відповідно до рішень КРАІЛ №613 та №614.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи розрахунки заборгованості, оскільки відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», не здійснив оплату щорічних платежів за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор за кожен рік дії ліцензії в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 9051000 грн суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 291799,16 грн та 3% річних у розмірі 292855,64 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки останні виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості, судом відхиляються, оскільки постанови Кабінету Міністрів України (№ 314, 535 та 173) не звільнили відповідача від сплати за ліцензії, а лише було відстрочено оплату за них до кінця військового стану та три місяці з дня його припинення, а 28.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 173 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314» та відновлено обов`язок організаторів азартних ігор сплачувати щорічні платежі за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, передбачені Законом, а також встановлено граничний строк для сплати всіх несплачених платежів за відповідні ліцензії тридцять днів з дня набрання чинності цією постановою. Мета зазначеного є надходження до державного бюджету вказаних коштів та наповнення бюджету, однак жодним чином не спрямовано на порушення та або обмеження прав відповідача.

Інші доводи сторін судом розглянуто та відхилено, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини та результат вирішення спору.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Судом перевірено та враховано дотримання прокурором порядку звернення до суду згідно статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфар Груп» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 11, корп. Ж, офіс 27; ідентифікаційний код 43425497) в дохід Державного бюджету України заборгованість у розмірі 9051000 (дев`ять мільйонів п`ятдесят одна тисяча) грн, інфляційні втрати у розмірі 291799 (двісті дев`яносто одна тисяча сімсот дев`яносто дев`ять) грн 16 коп., 3% річних у розмірі 292855 (двісті дев`яносто дві тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 64 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфар Груп» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 11, корп. Ж, офіс 27; ідентифікаційний код 43425497) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) витрати по сплаті судового збору у розмірі 115627 (сто п`ятнадцять тисяч шістсот двадцять сім) грн 85 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання: 23.12.2024.

Суддя Я.В. Маринченко