Рішення

від 23.12.2024 по справі 914/1845/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 Справа № 914/1845/24

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Мандюк, розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Вітафарма», м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Львівська фармацевтична компанія», м.Львів,

про: стягнення 191 000, 00 грн заборгованості, виселення з орендованого нежитлового приміщення,

підстава позову: порушення зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення,,

за участю представників:

позивача: Гришко Іван Іванович (в режимі відеоконференції),

відповідача: не з`явився.

1. ПРОЦЕС

1.1.До Господарського суду Львівської області 23.07.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного підприємства «Вітафарма» до Приватного підприємства «Львівська фармацевтична компанія» про стягнення 141 000, 00 грн заборгованості, виселення з орендованого нежитлового приміщення.

1.2.Ухвалою суду від 25.07.2024 позовну заяву залишено без руху, а ухвалою суду від 09.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.08.2024.

1.3.Хід судових засідань відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема у судовому засіданні 20.11.2024 суд прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, закрив підготовче провадження та призначив судове засідання з розгляду справи по суті.

1.4. Відводів суду сторонами не заявлено.

1.5.У судовому засіданні з розгляду справи по суті 23.12.2024 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача, позовні вимоги підтримав, до закінчення судових дебатів зробив заяву про намір протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у спосіб доставки ухвал суду до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд».

1.6. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.7. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.8. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

1.9.Зважаючи на вищевикладене, неявка відповідача у судове засідання з розгляду справи по суті за відсутності повідомлень про причини неявки та за умови належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи судом, не перешкоджає розгляду справи по суті.

1.10. У судовому засіданні 23.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1.Позивач стверджує, що відповідач порушив договірні зобов`язання по сплаті орендної плати, у зв`язку з чим станом на 26.03.2024 заборгованість відповідача становить 61 000,00 грн і є сумою більше, ніж 6 місячних орендних платежів, що стало підставою для відмови орендодавця від договору. Оскільки відповідач на претензію про сплату заборгованості та повідомлення про відмову та розірвання договору оренди не відреагував, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав з вимогою стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, заборгованість за договором оренди № В-0138/2022 від 01.03.2022 в сумі 191 000,00 грн, з яких 31 000,00 грн сума основного боргу, 160 000,00 грн сума неустойки, а також виселити відповідача з приміщень, що були передані позивачем в оренду.

2.2.Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, підстав позову не спростував, доказів сплати боргу не представив.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

3.1.Між Приватним підприємством «Вітафарма» (орендодавець згідно з договором) та Приватним підприємством «Львівська Фармацевтична Компанія» (орендар згідно з договором) 01.03.2022 укладено договір оренди нежитлового приміщення № В-0138/2022 (надалі договір оренди), предметом якого є передача орендарю у тимчасове платне користування на строк та на умовах цього договору нежитлове приміщення, загальною площею 52,1 кв. м, що розташоване у будинку за адресою АДРЕСА_1 .

3.2.Відповідно до пункту 4.2 договору цей договір укладено строком з 01 березня 2022 року по 31 січня 2025 року включно.

3.3.Відповідно до акта прийому передачі приміщення від 01.03.2022 до договору оренди, підписаного та скріпленого печатками сторін, орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування на строк та на умовах договору нежитлове приміщення загальною площею 52, 1 кв. м, що розташоване у будинку за адресою АДРЕСА_1 .

3.4.Позивач долучив до матеріалів справи акти звірки взаємних розрахунків, що підписані і скріпленні печаткою лише зі сторони орендодавця.

3.5.Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків за період січень 2021 січень 2024 роки за договором № В-0138/2022 від 01.03.2022, з нарахованих 230 000 грн орендної плати за період оренди березень 2022 січень 2024 року, сплачено 159 000, 00 грн орендної плати, не сплаченими станом на 31.01.2024 є 71 000, 00 грн.

3.6.Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків за період січень 2021 26 березня 2024 роки за договором № В-0138/2022 від 01.03.2022, з нарахованих 240 000 грн орендної плати за період оренди березень 2022 лютий 2024 року, сплачено 179 000, 00 грн орендної плати, не сплаченими станом на 26.03.2024 є 61 000, 00 грн.

3.7. Позивач долучив платіжні інструкції (№1037 від 31.08.2022, №4280 від 29.09.2022, №4346 від 25.11.2022, №4585 від 28.12.2022, №4683 від 25.01.2023, №4773 від 24.02.2023, №4901 від 03.05.2023 (по договору, що не стосується предмета спору), №5056 від 15.06.2023, №5450 від 12.09.2023, №5644 від 10.10.2023, №5942 від 01.12.2023, № 304 від 12.02.2024 (частково враховано при визначенні суми боргу), як доказ здійснених відповідачем часткових оплат за оренду у загальному розмірі 169 000, 00 грн.

3.8. При цьому, відповідно до призначень платежів у платіжних інструкціях №1037 від 31.08.2022, №4280 від 29.09.2022, № 4346 від 25.11.2022, № 4585 від 28.12.2022, № 4683 від 25.01.2023, № 4773 від 24.02.2023 відповідач здійснював оплату по двох/трьох договорах, а позивач здійснював зарахування орендної плати відповідно до довідки про розподіл коштів, отриманих від відповідача, долученої до позовної заяви.

3.9.Згідно з довідкою позивача про розподіл коштів, отриманих від Приватного підприємства «Львівська фармацевтична компанія», по договору № В-0138/2022 від 01.03.2022 позивач зарахував суму оплат відповідача у розмірі 209 000, 00 грн.

3.10. Позивач звертався до відповідача із претензією від 14.02.2024, у якій повідомляв орендаря, що станом на 31.01.2024 сума заборгованості за договором становить 71 000, 00 грн, що орендарем допущено істотне порушення умов договору, що є підставою для розірвання договору оренди на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Орендодавець у претензії просив орендаря здійснити невідкладно перерахунок суми заборгованості з орендної плати.

3.11. Крім того, орендарю 14.02.2024 було надіслано повідомлення про відмову та розірвання договору оренди нежитлового приміщення з моменту отримання цього повідомлення відповідно до приписів ч. 2 ст. 782 та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. До повідомлення долучалась додаткова угода № 1 від 14.02.2024 до договору оренди нежитлового приміщення № В-0138/2022 від 01.03.2022 щодо розірвання договору оренди на підставі ч. 2 ст. 651 та ч.2 ст. 782 Цивільного кодексу України, а також акт приймання передачі нерухомого майна.

3.12. Позивач долучив до матеріалів позовної заяви докази надсилання відповідачу повідомлення від 14.02.2024 про відмову та розірвання договору оренди, претензії від 14.02.2024, додаткової угоди № 1 від 14.02.2024 до договору оренди, акту приймання передачі нерухомого майна: опис вкладення у цінний лист, поштову накладну №6900121316997.

3.13. Відповідно до долученого трекінгу поштових відправлень (роздруківка з вебсайту Укрпошта щодо поштового відправлення з штрих кодовим ідентифікатором 6900121316997) відправлення вручено 22.02.2024.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1.Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

4.2.Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з оренди майна на підставі договору від 01.03.2022.

4.3.Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

4.4. Згідно з пунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору розмір орендної плати визначено сторонами у додатку № 2 до цього договору. Орендна плата сплачується щомісячно до 25 числа поточного місяця за наступний місяць. До складу орендної плати входять витрати за комунальні, експлуатаційні витрати та будь-які інші витрати, пов`язані з експлуатацією приміщення.

4.5.У додатку № 2 до договору оренди сторони узгодили, що розмір орендної плати за використання приміщення за один повний календарний місяць з врахуванням комунальних послуг становить 10 000, 00 грн з урахуванням ПДВ. Початком нарахування орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання передачі приміщення.

4.1.Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору, оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

4.2.Як встановлено судом, за період оренди відповідачем упродовж березня 2022 лютого 2024 року об`єкта нерухомості, власником якого є позивач, відповідач сплатив орендну плату у загальному розмірі 209 000, 00 грн. Відповідні відомості зазначені у довідці позивача про зарахування сплачених відповідачем коштів по договору. Оскільки відповідач не заперечив проти порядку зарахувань орендних платежів позивачем, не сплаченою є орендна плата у сумі 31 000, 00 грн, тобто у загальному більше, ніж за 3 місяці оренди. Доказів сплати заборгованості, що є предметом спору у матеріалах справи немає, відповідач протилежного не довів.

4.3.Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.4.Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.5.Встановивши обставину порушення відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати, суд доходить до висновку, що заявлена до стягнення сума 31 000, 00 грн заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

4.6.Щодо реалізації позивачем права на відмову від договору найму (оренди) суд зазначає таке.

4.7. У повідомленні «про відмову та розірвання договору оренди нежитлового приміщення №В-0138/2022 від 01.03.2022» від 14.02.2024 орендодавець посилається на норми ч. 2 ст. 782 та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

4.8. Суд зазначає, що у цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651 - 654 ЦК). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК досить часто використовується формулювання «відмова від договору» (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782 ЦК). Тобто законодавцем виокремлено три самостійні підстави для розірвання договору. У випадку застосування одного із правових засобів розірвання правочину, очевидним є відсутність необхідності додаткового застосовування ще одного зі способів (постанова від 11.01.2023 № 559/2850/20 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд).

4.9.Згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

4.10.Разом з тим, відповідно до положень ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

4.11.Одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин, а тому не вимагає згоди другої сторони. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі.

4.12.Зазначена правова позиція щодо правової природи односторонньої відмови від договору неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №916/1684/18, а також постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 910/11397/18, від 26.02.2020 у справі № 910/4391/19, від 08.09.2021 у справі № 727/898/19, від 24.05.2023 № 756/420/17.

4.13.Суд вважає доведеними підстави для односторонньої відмови від договору найму у зв`язку з порушенням відповідачем обов`язку з оплати орендної плати за період понад 3 місяці, одночасно обґрунтованими твердження позивача про припинення існування договірних відносин у момент одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (22.02.2024).

4.14.Згідно з положеннями статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

4.15.У п 7.1 договору визначено, що після закінчення строку дії цього договору або у випадку його дострокового розірвання, приміщення повертається орендодавцю протягом 5 (п`яти) робочих днів за відповідним актом прийому-передачі (повернення) у стані не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального (природного) зносу та погоджених змін.

4.16.Акт приймання передачі нерухомого майна було долучено позивачем до повідомлення про відмову та розірвання договору, надісланого відповідачу, однак відповідач акта не підписав. Інших доказів на підтвердження наміру відповідача повернути орендоване нерухоме майно в матеріалах справи немає. Отже відповідач порушив обов`язок, визначний сторонами у п. 7.1. договору оренди із повернення орендованого майна за актом прийому передачі протягом 5 днів з припинення договору оренди (22.02.2024), тому з 28.02.2024 відповідач безпідставно користується майном та не виконує обов`язку з його повернення.

4.17.Зважаючи на вищевикладене, суд доходить до висновку, що вимога позивача про виселення Приватного підприємства «Львівська Фармацевтична Компанія» з орендованих нежитлових приміщень, що були передані Приватному підприємству «Львівська Фармацевтична Компанія» на підставі договору оренди нежитлового приміщення № № В-0138/2022 від 01.03.2022, підлягає задоволенню.

4.18.Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/8531/20 наголосив, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним.

4.19.Позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути неустойку за період березня жовтня 2024 року у розмірі 160 000, 00 грн неустойки.

4.20.З огляду на встановлену судом обставину неповернення відповідачем орендованого майна позивачу після припинення договірних відносин, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за 8 місяців користування об`єктом оренди на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у розмірі подвійної плати за найм речі у сумі 160 000, 00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

4.21.Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем.

4.22.Щодо витрат на позивача професійну правничу допомогу, суд зазначає, що позивач у позовній заяві вказав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн та зазначив, що документи на підтвердження судових витрат будуть надані суду в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Львівська фармацевтична компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 40353823, 79017, Львівська обл., місто Львів, вулиця Зелена, будинок 54, приміщення 2) на користь Приватного підприємства «Вітафарма» (ідентифікаційний код юридичної особи 37526877, 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Сталеварів, будинок 30, приміщення 3) 31 000, 00 грн заборгованості з орендної плати, 160 000, 00 грн неустойки, 4 844, 80 грн в рахунок відшкодування судового збору.

3.Виселити Приватне підприємство «Львівська фармацевтична компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 40353823, 79017, Львівська область, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 54, приміщення 2) з нежитлового приміщення, загальною площею 52,1 кв.м, розташованого у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що було передано Приватному підприємству «Львівська Фармацевтична Компанія» на підставі договору оренди нежитлового приміщення № В-0138/2022 від 01.03.2022.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23.12.2024.

СуддяМатвіїв Р.І.