Рішення

від 10.12.2024 по справі 914/1775/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 Справа № 914/1775/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача:Фізичної особи-підприємця Атаманюка Любомира Зіновійовича, м. Львів-смт. Брюховичі, про:стягнення безпідставно збережених коштів.За участю:позивача:Гузюк Н. І., - представниця,відповідача:Атаманюк Л. З., Борейко Г. Д. - адвокатка.Судові процедури.

1.На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Атаманюка Любомира Зіновійовича про стягнення безпідставно збережених коштів.

2.Ухвалою суду від 18.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.08.2024 та встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору.

3.06 серпня 2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 19644/24).

4.08 серпня 2024 року адвокаткою відповідача Борейко Г. М. подано заяву про надання доступу до справи в підситемі ЄСІТС (вх. № 19839/24) та клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 19836/24).

5.За наслідками підготовчого засідання 13.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів з власної ініціативи та відкладено підготовче засідання на 17.09.2024.

6.19 серпня 2024 року представницею позивача подано відповідь на відзив (вх. № 20463/24).

7.27 серпня 2024 року адвокаткою відповідача подано заперечення (вх. № 21073/24).

8.17 вересня 2024 року представницею позивача подано клопотання про відкладення судового засідання (вх. № 22642/24).

9.У підготовче засідання 17.09.2024 прибули відповідач та його адвокатка, яка подала суду клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 22698/24). За наслідками підготовчого засідання, з урахуванням клопотання представниці позивача, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження на 03.10.2024.

10.В подальшому, підготовче засідання 03.10.2024 відкладено на 04.11.2024.

11.31 жовтня 2024 року відповідачем подано суду пояснення до клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 26434/24).

12.04 листопада 2024 року представницею позивача подано заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 26526/24).

13.У підготовчому засіданні 04.11.2024 суд протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі та відмовлено у залученні до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ГУ ДПС у Львівській області. Ухвалою суду від 04.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2024.

14.Судове засідання 19.11.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В. П. Ухвалою суду від 25.11.2024 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 02.12.2024.

15.02 грудня 2024 року відповідачем подано додаткові пояснення (вх. № 29090/24).

16.У судовому засіданні 02.12.2024 оголошено перерву до 09.12.2024.

17.09 грудня 2024 року відповідачем подано заяву (вх. № 29735/24), у якій повідомлено, що що розмір судових витрат та докази на їх підтвердження, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

18.У судовому засіданні 09.12.2024 оголошено перерву до 10.12.2024.

19.У судовому засідання 10.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін.

20.В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Брюховицькою селищною радою та відповідачем було укладено Договір оренди землі від 17.08.2011 строком до 30.03.2021. Договір не було поновлено чи продовжено.

Після завершення строку дії Договору, відповідач фактично продовжив використовувати земельну ділянку кадастровий номер 4610166300:01:001:1466 в смт Брюховичі на вул. Макаренка, 6 для обслуговування готелю-ресторану «Акваріус». Відтак, позивач стверджує, що у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату за користування такою земельною ділянкою.

Крім того, позивач зазначає, що внаслідок невжиття з боку відповідача заходів щодо оформлення права землекористування та оформлення відповідного договору оренди землі територіальна громада в особі Львівської міської ради не отримала плату за використання земельної ділянки у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності. Отже, ухилення відповідача від обов`язкової сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки є підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

Розмір заборгованості позивачем розраховано за період з 31.03.2021 до 31.10.2023 на підставі ухвали Львівської міської ради № 1995 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» від 25.05.2017 та становить 135509,71 грн.

21.Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи таке.

На земельній ділянці, стягнення за користування якою є предметом даного позову, розташований об`єкт житлової нерухомості площею 334,5 кв. м, що належать Атаманюку Л. З. на праві приватної власності, зареєстрованому у реєстрі 08.07.2005. Також, під час дії Договору оренди землі добудовано кафе-бар «Акваріус» та 17.12.2019 проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна будівлю ресторану площею 679,8 кв. м за Атаманюк Л. З.

Перед закінченням строку дії Договору, відповідач звертався у встановленому законом порядку до Львівської міської ради з проханням продовжити термін оренди земельної ділянки, у відповіді на таке прохання Львівська міська рада зазначила, що необхідно надати перелік документів, які вже долучались відповідачем до його прохання. В подальшому відповідач, повторно звертався до Львівської міської ради, однак з незалежних від відповідача причин питання щодо продовження Договору не вирішено. Відповідач, посилаючись на практику Верховного Суду зазначає, що у даному випадку дії позивача можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» на пролонгацію договору оренди, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Також, відповідач переконаний, що до даного випадку підлягає застосуванню ст. 126-1 Земельного кодексу України, що передбачає автоматичне поновлення права оренди на той самий строк та на тих самих умовах у разі, якщо на земельній ділянці розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Відповідач вказує, що у спірний період не здійснював підприємницьку діяльність, а використовував земельну ділянку як фізична особа громадянин для обслуговування індивідуальних житлових будинків та господарських будівель.

Також відповідач зазначає, що він за період з 01.01.2021 до 30.06.2023 сплатив орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 85178,97 грн і за даними АІС «Податковий блок» заборгованість по орендній платі станом на 01.07.2023 відсутня.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено, що вартість понесених витрат на професійну правничу допомогу становить 25000,00 грн, водночас, після розгляду даної справи зазначена сума буде уточнена.

Обставини справи.

22.09 вересня 2004 року Брюховицькою селищною радою видано Свідоцтво на право власності, що посвідчує, що приміщення, які знаходяться на АДРЕСА_1 загальною площею 128,3 кв. м дійсно належать Атаманюку Л. З. на праві приватної власності.

23.17 серпня 2011 року між Брюховицькою селищною радою та ФОП Атаманюком Л. З. укладено Договір оренди землі, а саме земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:01:001:1466 в смт Брюховичі на вул. Макаренка, 6 для обслуговування будівлі кафе-бару «Акваріус». В Договорі вказано, що на земельній ділянці немає об`єктів нерухомого майна (п. 3), строк його дії до 30.03.2021 (п. 8), земельна ділянка передається в оренду для влаштування міні-магазину (п. 14), цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови, функціональне використання землі комерційного використання (п. 15).

24.Рішенням Брюховицької селищної ради № 2052 від 15.10.2020 розірвано Договір оренди землі від 17.08.2011 в зв`язку із систематичним порушенням його умов.

25.Рішенням Брюховицької селищної ради № 2273 від 23.11.2020 поновлено Договір оренди землі від 17.08.2011.

26.У відповіді від 31.03.2021 на звернення ФОП Атаманюка Л. З. від 25.02.2021 про надання земельної ділянки на території Брюховицької селищної ради, Управлінням земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради роз`яснено про можливість звернутись до Львівської міської ради після опрацювання департаментом містобудування Львівської міської ради містобудівних та землевпорядних документів, які затверджені Брюховицькою селищною радою.

27.У відповіді від 14.10.2022 на лист ФОП Атаманюк Л. З. від 23.12.2021 щодо продовження терміну оренди земельної ділянки за адресою: вул. Макаренка, 6 в смт Брюховичі для обслуговування будівлі кафе-бару «Акваріус», Управлінням земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради надано заявнику перелік документів, що необхідно для продовження терміну оренди.

28.23 лютого 2023 року складено Акт обстеження земельної ділянки, яка розташована за адресою: смт Брюховичі, вул. Макаренка, 6, де встановлено, що ФОП Атаманюк Л. З. фактично використовує земельну ділянку для обслуговування готелю-ресторану «Акваріус» за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради щодо продовження терміну оренди земельної ділянки та за відсутності вчиненого правочину щодо неї.

29.У листі ГУ ДПС у Львівській області № 21703/6/13-01-24-11 від 20.07.2023 зазначено, що за фактичне користування земельною ділянкою площею 2138 кв.м за адресою: смт Брюховичі, вул. Макаренка, 6 за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 нараховано та сплачено 85178,97 грн орендної плати. Станом на 01.07.2023 заборгованість по орендній платі відсутня.

30.07 листопада 2023 року позивач звернувся до відповідача з листом, де пропонував вжити заходів щодо оформлення права користування земельною ділянкою та провести оплату безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

31.Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0002391182023 від 09.11.2023 земельна ділянка кадастровий номер 4610166300:01:001:1466 належить до земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення 03.08, нормативно грошова оцінка станом на 24.10.2023 становить 3278582,87 грн.

32.Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 353674092 від 09.11.2023 за Атаманюком Л. З. зареєстровано право власності на будівлю ресторану А-2 загальною площею 6789,8 кв.м та приміщення загальною площею 128,3 кв.м за адресою: м. Львів, смт Брюховичі, вул. Макаренка, 6.

33.Відповідно до листа Управління адміністрування місцевих та залучених фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради № 4-2201-15437 від 17.11.2023 від ФОП Атаманюк Л. З. за період з 31.03.2021 по 31.10.2023 до бюджету Львівської МТГ на ККДБ 18010900 «Орендна плата за землю з фізичних осіб» надійшло 90506,54 грн.

34.Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-00013116222024 від 29.05.2024 земельна ділянка кадастровий номер 4610166300:01:001:1466 належить до земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення 03.08, нормативно грошова оцінка станом на 12.03.2024 становить 3447047,60 грн.

35.У листі ГУ ДПС у Львівській області № 21900/6/13-01-24-11 від 23.07.2024 зазначено, що за фактичне користування земельною ділянкою площею 2138 кв.м за адресою: смт Брюховичі, вул. Макаренка, 6 станом на 22.07.2024 заборгованість по орендній платі відсутня.

36.У листі від 23.07.2024 Управління земельних ресурсів Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, повідомлено Атаманюка Л. З. що термін вирішення питання про поновлення оренди земельної ділянки продовжено до 23.10.2024.

37.До матеріалів справи також долучено Податкові декларації про майновий стан і доходи Атаманюка Л. З за 2021, 2022, 2023 роки.

Позиція суду.

38.Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси і континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

39.Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

40.Статтями 7, 140, 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

41.Згідно з ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

42.Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

43.Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та п. 14.1.147. ст.14 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

44.Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

45.Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

46.Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

47.Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі».

48.Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

49.Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

50.Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

51.Для кондиційних зобов`язань наявність вини набувача (зберігача) майна не є необхідною обставиною. Визначальним є наявність факту неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

52.Таким чином обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності. Набувач має обов`язок повернути майно, яке він безпідставно набув (зберігав), або його вартість.

53.Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування норм, передбачених ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

54.Такі висновки суду відповідають висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

55.З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки у смт Брюховичі, що належить до Львівської міської територіальної громади, без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею її власнику. Такими діями відповідач порушив право позивача (власника земельної ділянки) на отримання вказаних коштів. Це право позивача підлягає захисту в судовому порядку на підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України.

56.Відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

57.Зважаючи на аргументи сторін, а також практику вирішення подібних спорів Верховним Судом, для вирішення спору суду необхідно встановити такі обставини справи: формування земельної ділянки, фактичне, без правових підстав користування відповідачем земельними ділянками, правильність нарахування.

58.Щодо формування земельної ділянки.

59.Згідно ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

60.Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (постанова Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

61.Згідно з наявними в матеріалах справи Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку дата державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:01:001:1466 16.05.2006, що свідчить про те, що відповідна земельна ділянка є сформованою.

62.Щодо користування відповідачем земельною ділянкою без правових підстав та аргументів відповідача про те, що спірний договір після 30.03.2021 продовжив свою дію на тих самих умовах і на той самий строк, суд зазначає таке.

63.Відповідно до п. 8 Договору такий Договір укладено до тридцятого березня дві тисячі двадцять першого року. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

64.Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон про оренду землі.

65.Суд враховує, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

66.Розділ IX «Перехідні положення» Закону про оренду землі доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

67.Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

68.Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

69.Відповідно за змістом статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

70.Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом про оренду землі, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону про оренду землі).

71.ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

72.Стаття 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

73.Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

74.До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

75.При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

76.Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону про оренду землі).

77.Частина шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлювала, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

78.За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

79.У пунктах 41 та 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зазначено, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій- восьмій, одинадцятій статті 33 Закону про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

80.Тож статтею 33 Закону про оренду землі було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

81.Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК.

82.При цьому відповідно до абзацу 4 розділу «Перехідні положення» Закону про оренду землі правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (тобто укладені або змінені після 16.01.2020), а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом (тобто до 16.01.2020), здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

83.Суд звертає увагу, що Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:01:001:1466, укладений між Брюховицькою селищною радою та відповідачем 17.09.2011, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а відтак, поновлення такого Договору мало відбутись за правилами, чинними на момент укладення такого Договору.

84.Станом на момент укладення Договору діяло законодавство, що передбачало єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення додаткової угоди. Оскільки у даному випадку така додаткова угода не укладалась ні в добровільному, ні в судовому порядку, суд вважає, що Договір оренди землі від 17.08.2011 припинився 30.03.2021.

85.Інших договорів щодо оренди спірної земельної ділянки суду не надано. Також, відповідач не надав інших первинних документів, на підставі яких у нього виникло право користування такою земельною ділянкою (наприклад, акту про право постійного користування). Відтак, суд констатує, що з 31.03.2021 відповідач використовує земельну ділянку без правових підстав.

86.Щодо розміру безпідставно збережених коштів за період з 31.03.2021 до 31.10.2023.

87.Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

88.Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

89.Частиною 1 п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки (дохід, який можна отримати із землі як фактору виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).

90.Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового Кодексу України).

91.Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено приписами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України.

92.Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»). Частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

93.Суд враховує, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).

94.При цьому, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 29.05.2020 у справі №922/2843/19).

95.Суд зауважує, що Верховний Суд у справі № 922/2060/20 вказує, що «витяг може бути доказом проведення оцінки та визначати дані про актуальну оцінку як на момент його видачі, так за попередній період, за умови, що нормативно-грошова оцінка була сталою і не зазнала змін у цей період».

96.З Витягу № НВ-9932298402023 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:01:001:1466 вбачається, що нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки станом на 22.11.2023 становила 3278582,87 грн.

97.Пунктом 1 ухвали Львівської міської ради від 25.05.2017 № 1995 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові (далі - Порядок). Пунктом 5 даної ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018.

98.Пунктом 7.5.1 вказаного Порядку визначено, що річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за винятком коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок використання яких вказано у пунктах 7.6 7.16 цього Порядку.

99. Крім того, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п. 289.1 Податкового кодексу України); Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.2 Податкового кодексу України).

100.Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від № 6-28-0.222-323/2-23 від 12.01.2023 роз`яснила, що відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта із значенням 100 відсотків: за 2017-2022 роки для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); за 2017-2020 року для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

101.Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1,0: 2018 рік 1,0; 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1, 1 (для земель несільськогосподарського призначення).

102.Відповідно, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить: для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) 1,0; для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) 1,15.

103.Індекс, встановлений у 2020 році (1,0), застосовується у 2021 році; індекс, встановлений у 2021 році (1,1), застосовується у 2022 році; індекс, встановлений у 2022 році (1,15), застосовується у 2023 році.

104.Беручи до уваги вищенаведене, суд зазначає, що при розрахунку суми недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:01:004:0011 без документів, які підтверджують право користування, позивачем правомірно було враховано ставку орендної плати у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі з врахуванням цільового призначення такої земельної ділянки, а також правильно визначено коефіцієнт індексації нормативного грошової оцінки за 2021-2023 роки.

105. Разом з тим, суд також зауважує, що за попередні періоди 2021-2023 роки позивачем застосовано менший розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що не суперечить юридичному призначенню витягу із технічної документації, сформованому станом на 24.10.2023.

106.Позивач, з урахуванням суми, сплаченої відповідачем за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності (90506,54 грн) визначив, що за період з 31.03.2021 до 31.10.2023 з відповідача підлягає стягненню 135509,71 грн.

107.Здійснивши перерахунок розміру орендної плати, з урахуванням нормативно грошової оцінки земельної ділянки, застосований позивачем у своєму розрахунку (оскільки суд не вправі виходи за межі позовних вимог), з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації (1,0 за 2021 рік, 1,1 за 2022 рік та 1.15 за 2023 рік), ставки орендної плати (3%), а також, здійсненої відповідачем оплати (90506,54 грн), суд встановив, що позивачем правильно здійснено відповідні нарахування.

108.Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

109.Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Судові витрати.

110.Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 3'028,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Атаманюка Любомиром Зіновійовичом ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл Ринок, буд. 1; ідентифікаційний код 04055896) 135509,71 грн - безпідставно збережених коштів та 3028,00 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 20.12.2024.

Суддя Трускавецький В.П.