Ухвала

від 04.11.2024 по справі 914/1775/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.11.2024 Справа № 914/1775/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача:Фізичної особи-підприємця Атаманюка Любомира Зіновійовича, м. Львів-смт. Брюховичі, про:стягнення безпідставно збережених коштів.За участю:позивача:Гузюк Н. І., - представниця,відповідача:Атаманюк Л. З., Рубцов В. В. - адвокат.Встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Атаманюка Любомира Зіновійовича про стягнення безпідставно збережених коштів.

Ухвалою суду від 18.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.08.2024 та встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору.

06 серпня 2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 19644/24).

08 серпня 2024 року адвокаткою відповідача Борейко Г. М. подано заяву про надання доступу до справи в підситемі ЄСІТС (вх. № 19839/24) та клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 19836/24), обґрунтоване тим, що вона не зможе прибути у засідання, призначене на 13.08.2024, оскільки перебуватиме у відрядженні у м. Одеса.

У підготовче засідання 13.08.2024 з`явилась представниця позивача, яка також просила відкласти розгляд справи для надання можливості позивачу подати відповідь на відзив.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1 ст. 182 ГПК України).

Згідно з частиною 3 статті 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Пунктом 2 частини 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відтак, враховуючи клопотання адвокатки відповідача про відкладення підготовчого засідання, визнаючи причини неявки позивача поважними, а також беручи до уваги усне клопотання представниці позивача, заявлене у даному засіданні, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів з власної ініціативи та відкладення підготовчого засідання на 17.09.2024.

19 серпня 2024 року представницею позивача подано відповідь на відзив (вх. № 20463/24).

27 серпня 2024 року адвокткою відповідача подано заперечення (вх. № 21073/24).

17 вересня 2024 року представницею позивача подано клопотання про відкладення судового засідання (вх. № 22642/24), обґрунтоване тим, що вона не зможе прибути у призначене на 17.09.2024 засіданя, оскільки зайнята у інших судових провадженнях по справах № 914/1496/24 та № 914/1803/24.

У підготовче засідання 17.09.2024 прибули відповідач та його адвокатка, яка подала суду клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 22698/24). За наслідками підготовчого засідання, з урахуванням клопотання представниці позивача, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження на 03.10.2024.

У підготовче засідання 03.10.2024 сторони забезпечили явку своїх повноважних представників. Представниця позивача повідомила суд, що не отримала клопотання відповідача про закриття провадження у справі, не ознайомилась з його змістом, а відтак, просить суд відкласти підготовче засідання.

Суд зазначає, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, законність та розумність строків розгляду справи судом.

Згідно з ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Також, відповідно до ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, серед іншого сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відтак, з урахуванням вищезазначеного, забезпечуючи позивачу можливість ознайомитись з клопотанням відповідача про закриття провадження у справі та подати свої заперечення, суд дійшов висновку здійснювати підготовче провадження у даній справі у розумні строки та відкласти підготовче засідання на 04.11.2024.

31 жовтня 2024 року відповідачем подано суду пояснення до клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 26434/24).

04 листопада 2024 року представницею позивача подано заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 26526/24).

У підготовче засідання 04.11.2024 сторони забезпечили явку повноважних представників. У даному засіданні на розгляді перебувало клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що на земельній ділянці комунальної власності по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610166300:01:001:1466), стягнення за користування якою без належних правових підстав є предметом даного позову, розташовані об`єкт житлової нерухомості будинок, в якому проживає та зареєстрований відповідач, та об`єкт нежитлової нерухомості будівля ресторану, що належать ОСОБА_1 як фізичній особі на праві приватної власності. Водночас, ФОП Атаманюк Л. З. господарської діяльності у спірний період не здійснює, на підтвердження чого подає податкові декларації, а також немає найманих працівників, на підтвердження чого подає лист ГУ ПФУ у Львівській області, більше того будівля ресторану не придатна до використання.

При цьому, ОСОБА_1 в повному обсязі сплачує орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою, що підтверджується інформацією ГУ ДПС у Львівській області № 21900/6/13-01-24-11 від 23.07.2024.

Крім того, ОСОБА_1 користувався вказаною земельною ділянкою згідно з Договором оренди землі від 17.08.2011, відтак, після закінчення строку дії такого договору має переважне право на його поновлення на новий строк, однак, на даний час правового оформлення користування вказаною земельною ділянкою не відбулось з незалежних від відповідача причин, хоча всі дії для цього здійснено.

Посилаючись на численну практику Верховного Суду, відповідач зазначає, що позивач жодним чином не підтвердив того факту, що земельна ділянка використовувалась відповідачем для здійснення господарської діяльності, тому дана справа повинна розглядатись за правилами цивільного судочинства, а відтак, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Позивач заперечив проти закриття провадження у справі, зазначивши, що по-перше, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.11.2024 в графі «Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, підстава внесення» інформація відсутні. Отже, статус ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця не є припинений. Крім цього, основними видами діяльності ФОП Атаманюк Л.З. є : 55.10 діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування. Також, в Графі «Місцезнаходження» вказана адреса: АДРЕСА_2 , що відповідає адресі розміщення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:01:001:1466.

Відповідно до акту обстеження та земельної ділянки від 23.02.2023 № 54, складеним контролюючим органом ЛМР встановлено, що ФОП Атаманюк Л. З. фактично використовує земельну ділянку кадастровий номер 4610166300:01:001:1466, площею 0,2138 га в АДРЕСА_1 для обслуговування готелю-ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради щодо продовження терміну оренди земельної ділянки та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Доступ до земельної ділянки обмежено шляхом облаштування кам`яної дерев`яної огорожі по периметру земельної ділянки. Відповідно до фотоматеріалів, складених під час обстеження земельної ділянки, можна побачити, що на земельній ділянці розміщується приміщення із вивіскою «ГОТЕЛЬ-РЕСТОРАН». Також, Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2023 № 353674092 у власності ОСОБА_1 перебуває будівля ресторану «А-2» загальною площею (кв.м): 679,8 кв.м на АДРЕСА_1 .

По-друге, за попередньо укладеним Договором оренди землі від 17.08.2011 земельна ділянка кадастровий номер 4610166300:01:001:1466 площею 0,2138 га передавалась для обслуговування будівлі кафе-бару «Акваріус». Відповідно до п. 15 Договору оренди земельної ділянки встановлено функціональне призначення земельної ділянки: землі комерційного призначення.

Відтак, посилаючись на численну практику Верховного Суду, позивач запевняє, що правовідносини, що виникли між сторонами у є господарськими, а відтак даний спір підлягає розгляду господарським судом.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства: цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями належності справ до цивільної юрисдикції є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо хоча б однією зі сторін спору є фізична особа.

Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи- підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа (сторона у відповідних правовідносинах) як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Вказані правові висновки сформовані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження № 12- 37гс19).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 686/19389/17 (провадження № 14-42цс19) та від 09 жовтня 2019 року у справі № 209/1721/14-ц (провадження № 14-418цс19) зроблено висновок, що для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення ним діяльності як ФОП на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

При зверненні до суду позивач акцентував на тому, що земельна ділянка після спливу строку дії договору оренди продовжує використовуватися відповідачем для обслуговування готелю-ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в зв`язку з чим уповноважені особи здійснили вихід за адресою: АДРЕСА_1 та склали акт обстеження земельної ділянки на підтвердження вказаних обставин.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основним видом його економічної діяльності визначено 55.10 діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування. Відомості про припинення ним підприємницької діяльності відсутні.

КВЦПЗ спірної земельної ділянки визначений як « 03.08», тобто для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів харчування.

Крім того, суд враховує, що первинно спірна земельна ділянка передавалась за Договором оренди землі від 17.08.2011 ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю. Після завершення строку дії Договору, ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець неодноразово звертався до Львівської міської ради з проханням продовжити термін оренди.

Щодо посилань відповідача про те, що він не здійснював у спірний період господарської діяльності на спірній ділянці, на підтвердження чого подані податкові декларації, з яких вбачається, що відповідач не отримував прибутку, суд зазначає, що підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Неотримання прибутку не може свідчити про нездійснення підприємницької діяльності в цілому, оскільки така може бути і збитковою.

Крім того, згідно з наявними у відкритих джерелах відомостями, ОСОБА_1 з моменту реєстрації статусу фізичної особи-підприємця його не припиняв. Як стверджує позивач і не заперечує відповідач станом на момент розгляду спору спірна земельна ділянка не повернута у власність територіальної громади. Відтак, нічого не перешкоджало і не перешкоджає ФОП Атаманюку Л. З. здійснювати господарську діяльність у ресторані, розміщеному на земельній ділянці комунальної власності.

З огляду на викладене правовідносини, які виникли між сторонами в цій справі, є господарсько-правовими, оскільки між Львівською міською радою з однієї сторони та ФОП Атаманюком Л. З., як суб`єктом господарювання - з іншої, існує спір, пов`язаний зі здійсненням відповідачем підприємницької діяльності на спірній земельній ділянці після спливу строку дії договору оренди. Враховуючи вищевикладене, суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Також у підготовчому засіданні відповідачем заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ГУ ДПС у Львівській області, обґрунтоване необхідністю надання таким органом пояснень щодо відсутності у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Згідно з частинами першої, другою статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Підставою участі третьої особи у справі є юридична заінтересованість, яка ґрунтується на матеріально-правових відносинах з однією із сторін або обґрунтоване припущення, що судове рішення у даній справи може вплинути на таку особу новими правами чи покладенням на неї нових обов`язків, або зміною її наявних прав та/або обов`язків, або позбавленням певних прав та/або обов`язків у майбутньому. Участь третіх осіб без самостійних вимог у процесі зумовлюється недопущенням ухвалення щодо останніх несприятливого для них рішення.

Відтак, розглянувши усне клопотання відповідача, заслухавши заперечення позивача, суд дійшов висновку протокольною ухвалою відмовити у залученні до участі у справі третьої особи, оскільки відповідачем не обґрунтовано яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки ГУ ДПС у Львівській області щодо однієї із сторін. Більше того, суд зазначає, що необхідність, на думку відповідача, надання ГУ ДПС у Львівській області роз`яснень щодо порядку нарахування і сплати відповідачем земельного податку та орендної плати, є бажанням сторони отримати додаткові докази у справі. Водночас, такі докази сторони можуть отримати самостійно, звернувшись з відповідними запитами до ГУ ДПС у Львівській області, та подати відповіді на такі запити до суду.

Відповідно до частини другої статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що на стадії підготовчого провадження у справі остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; здійснені дії, передбачені ст. 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті; забезпечені сторонам права, надані ст. 42 ГПК України, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 13, 20, 42, 46, 50, 114, 168, 177, 181, 182, 183, 185, 231, 232 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

2.Розгляд справи по суті призначити на 19.11.2024 о 09:00 год. в приміщенні Господарського суду Львівської області (адреса: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх).

3.Явку представників сторін визнати обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 06.11.2024.

Суддя Трускавецький В.П.