Рішення

від 10.12.2024 по справі 916/3757/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3757/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання О.В. Ващенко

за участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним) Єгоров В.С.,

від відповідача (позивача за зустрічним) Юциков Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР про стягнення заборгованості в загальному розмірі 799619,75 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР до Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР про стягнення заборгованості в загальному розмірі 799619,75 грн., у т.ч.: основного боргу 503531,54 грн., пені 63118,92 грн., 3% річних 38068,05 грн. та інфляційних втрат 194901,24 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України (постачальник) відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 р. № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України. Позивач зазначає, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 917-р ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України визначено постачальником останньої надії? на ринку природного газу. Так, відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу? постачальник останньої надії? - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

При цьому позивач вказує, що договір постачання між постачальником останньої надії? і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу, постачальник останньої надії? визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наразі позивач зауважує, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем у спірний період, автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії? - ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Також позивач зазначає, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника останньої надії з наведених вище підстав підтверджується: листом оператора ГТС № ТОВВИХ-24-2434 від 19.02.2024; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії? від оператора ГРМ (форма № 10).

Між тим позивач додає, що 24.12.2019 р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ Оператор ГТС України? на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ Оператор Газотранспортної системи України.

Як вказує позивач, правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі Кодекс ГТС), відповідно до п. 5 глави 1 розділу I якого інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього кодексу. Так, позивач зазначає, що відповідно до п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.

Разом з тим, як вказує позивач, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС. Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом ГТС, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. При цьому позивач зазначає, що згідно з п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. Таким чином, за ствердженнями позивача, останній, як суб`єкт ринку природного газу має право доступ до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

За ствердженнями позивача, договір постачання природного газу постачальником останньої надії? не потребує двостороннього підписання і вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника останньої надії? відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Як зазначає позивач, типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії? затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2501. Так, посилаючись на підпункт 4.2 розділу IV договору, позивач зазначає, що об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Крім того, посилаючись на п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 р., позивач зазначає, що у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, як вказує позивач, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу. Отже, як зазначає позивач, ним проводиться нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Так, позивач вказує, що вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу. При цьому позивач додає, що ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована / оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.

Разом з тим позивач зазначає, що відповідно до п. 4.4 договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Так, за ствердженнями позивача, ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання відповідно до умов договору у строк та у порядок, передбачений договором, належним чином та в повному обсязі. Наразі позивач зазначає, що з 05.11.2021 по 18.11.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 17550,00 куб.м. на суму 643229,54 грн. (з урахуванням вартості транспортування), в той час як відповідачем було здійснено лише часткову оплату за таку поставку. Таким чином позивач зазначає, що у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 503531,54 грн.

Наразі позивач посилається на п. 4.5 договору, згідно якого у разі порушення відповідачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Відтак, за неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем здійснено нарахування пені, розмір якої з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу складає за розрахунком позивача 63118,92 грн.

Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 38068,05 грн. та інфляційні втрати в сумі 194901,24 грн., що заявлені до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2024 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3757/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 24.09.2024 р. об 11:00 год.

10.09.2024 р. від представника ТОВ ГК Нафтогаз України - Єгорова В.С. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про призначення наступних судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 32897/24), в якій представник позивача просить суд задовольнити клопотання позивача про участь у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення ВКЗ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 р. у справі № 916/3757/24 задоволено заяву представника позивача - ТОВ ГК Нафтогаз України про участь у підготовчому засіданні суду, яке призначене на 24.09.2024 р. об 11:00, та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

16.09.2024 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 33672/24), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ ГК Нафтогаз України до Бона Віта - ГР про стягнення заборгованості за договором поставки. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що за природний газ, що постачався в листопаді 2021 року за укладеним з ТОВ ГК Нафтогаз України договором, сплатив позивачу вартість спожитого газу за граничною ціною, встановленою для побутових споживачів - на рівні 7,96 грн. за 1 куб. метр відповідно до пункту 41-7 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (у редакції постанови КМУ від 25.10.2021 № 1102). Як вказує відповідач, ним не ведеться господарська діяльність з виробництва теплової енергії у розумінні Закону Про теплопостачання, автономна котельня призначена для обслуговування мешканців багатоквартирних будинків, які знаходяться в управлінні відповідача, а відповідач лише представляє спільні інтереси мешканців у договірних відносинах з ТОВ ГК Нафтогаз України. Також відповідач зазначає, що теплова енергія, в яку перетворює природний газ дахова котельня у будинку, призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб мешканців будинку в опаленні житлових приміщень. Тобто, за ствердженнями відповідача, останній фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з позивачем (постачальником останньої надії? за договором) виступає колективним споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників будинку. Враховуючи викладене, відповідач зауважує, що за метою придбання природного газу та характером діяльності відповідач прирівнюється до побутового споживача, визначення якому встановлено у п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу?.

Разом з тим відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 та від 9 грудня 2020 р. № 1236? доповнено постанову КМУ від 09.12.2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2? пунктами 41-7, 41-8, зокрема, такого змісту: 41-7. Установити з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. граничну ціну на природний газ за договорами постачання: між побутовими споживачами та постачальником останньої надії? - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість). За ствердженнями відповідача, саме за ціною 7,96 грн. за 1 куб. метр останній сплатив за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року.

Крім того, відповідач вказує, що оскільки відповідач за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року, сплатив у строки, передбачені договором, та не має заборгованості перед позивачем, відповідач не визнає повністю вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційного збільшення, які є похідними від вимоги про стягнення заборгованості за договором.

18.09.2024 р. від ТОВ Бона Віта - ГР до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. № 34081/24), в якій відповідач просить суд задовольнити заяву представника ТОВ Бона Віта - ГР про участь у судовому засіданні, призначеному на 24.09.2024 об 11:00 год., та у подальших судових засіданнях по справі № 916/3757/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС ВКЗ.

Також 18.09.2024 р. від ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 34095/24), в якій позивач додатково зазначає, що належність споживача до тієї чи іншої категорії (промисловість, бюджет, виробники теплової енергії, населення, інші, передбачені законодавством) визначає Оператор ГРМ, при цьому на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідача віднесено до категорії виробників теплової енергії (теплогенеруюча організація/ТКЕ). Відтак, за ствердженнями позивача, визначення умов постачання природного газу постачальником останньої надії безпосередньо пов`язане із внесенням відповідних даних про споживача до Інформаційної платформи, якими постачальник останньої надії керується при виконання обов`язку щодо постачання природного газу. Таким чином, позивач вказує, що між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання природного газу постачальником останньої надії, договір є таким, що виконаний в частині поставки та отримання природного газу, та відповідно, під час виконання договору сторонам були відомі істотні умови такого договору. Відтак, позивач зазначає, що у нього відсутні правові підстави для здійснення перерахунку вартості спожитого газу, оскільки такі дії стосуються насамперед виконання сторонами договірних зобов`язань за укладеним між ними господарським договором.

Також 18.09.2024 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 4211/24 від 18.09.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України здійснити списання кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року, з ресурсу постачальника останньої надії в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних. Так, товариство вказує, що у зв`язку із набранням чинності Законом України від 29.07.2022 № 2479-ІХ Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування, ним було направлено на адресу ТОВ ГК Нафтогаз України лист від 11.11.2022 року № 11.11-01 з проханням здійснити списання кредиторської заборгованості відповідно до вимог вказаного закону. При цьому позивач за зустрічним позовом зазначає, що на вищевказане звернення від ТОВ ГК Нафтогаз України надійшла письмова відповідь від 24.11.2022 № 119/07-20385-2022, в якій відповідач зазначив, що питання списання кредиторської заборгованості споживачів ТОВ ГК Нафтогаз України, зокрема, управителів багатоквартирних будинків, в обліку постачальника останньої надії, в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі грн. за 1000 метрів кубічних за період жовтня листопада 2021, відповідно до внутрішньо локальних актів ТОВ ГК Нафтогаз України, яке є одним із підприємств Групи Нафтогаз, потребує прийняття додаткових корпоративних рішень та наразі перебуває на розгляді та стадії завершення; після підготовки всіх необхідних документів, проведення списання, ТОВ ГК Нафтогаз України надасть відповідні підтверджуючи документи. Водночас, як вказує позивач за зустрічним позовом, замість здійснення списання кредиторської заборгованості, ТОВ ГК Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з ТОВ Бона Віта-ГР заборгованості за природний газ, спожитий в листопаді 2021 року за ринковою ціною. Таким чином позивач зауважує, що з огляду на те, що ПОН, не виконавши вимоги Закону № 2479-IX, розпочав позовну діяльність про стягнення заборгованості за природний газ, спожитий, в т.ч. в листопаді 2021 року, позивач, а також інші учасники Асоціації управителів житла звернулись до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо недобросовісної поведінки ТОВ ГК Нафтогаз України як учасника господарсько-правових відносин та невиконання ним вимог частини 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2479-IX. За ствердженнями позивача, зазначене питання було розглянуте на нараді Міністерства та за результатами розгляду 14 березня 2024 року перший заступник Міністра Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Василь Шкураков звернувся на адресу Голови правління акціонерного товариства НАК Нафтогаз України Олексія Чернишова з листом № 3564/25/14-24 щодо врегулювання заборгованості учасників Асоціації управителів житла перед ТОВ ГК Нафтогаз України відповідно до вимог Закону України від 29.07.2022 № 2479-IX Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Проте, як зазначає позивач, до теперішнього часу вимоги Закону 2479-ІХ відповідач за зустрічним позовом не виконав, що свідчить про те, що ТОВ ГК Нафтогаз України ухиляється від виконання господарського зобов`язання, яке виникло безпосередньо із Закону 2479-ІХ, а саме щодо списання кредиторської заборгованості позивача за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року з ресурсу постачальника останньої надії в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2024 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР про участь у підготовчому засіданні суду по справі № 916/3757/24, яке призначене на 24 вересня 2024 р. об 11:00 год. та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

19.09.2024 р. від ТОВ Бона Віта - ГР до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли заперечення в порядку ст. 167 ГПК України (вх. № 34235/24), в яких товариство просить суд у задоволенні позову ТОВ ГК Нафтогаз України до ТОВ Бона Віта - ГР про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

20.09.2024 р. від представника ТОВ ГК Нафтогаз України - Єгорова В.С. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 34485/24), в якому ТОВ ГК Нафтогаз України вважає заявлені позовні вимоги за зустрічним позовом необґрунтованими та такими, що не відповідають нормативно-правовим актам, які регулюють діяльність постачальника останньої надії. В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання, вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи. При цьому відповідач за зустрічним позовом вказує, що ТОВ ГК Нафтогаз України не має права самостійно включати споживачів до реєстру постачальника останньої надії та укладати з ними договори з власної ініціативи. Також відповідач за зустрічним позовом додає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем, автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених останнім. Між тим відповідач зазначає, з формули формування ціни, вказаної в п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, вбачається, що показники SK VTP, SK Exit fee, UA Entry fee, Daily booking coefficient, X-RateEUR, X-RateUSD не залежать від волі постачальника останньої надії та встановлюються відповідними органами, підприємствами та установами України та світу. При цьому відповідач наголошує, що типовим договором не передбачено зазначення у ньому розрахунку ціни ПОН, а передбачена лише публікація на веб-сайті позивача ціни ПОН, розрахованої у відповідності до п. 24 Порядку. За ствердженнями відповідача, постачання природного газу відбувалось за ціною, оприлюдненою на веб-сайті постачальника, що відповідає умовам п. 4.1 типового договору. Крім того, відповідач за зустрічним позовом додає, що належність споживача до тієї чи іншої категорії (промисловість, бюджет, виробники теплової енергії, населення, інші, передбачені законодавством) визначає Оператор ГРМ, при цьому на інформаційній платформі Оператора ГТС споживача віднесено до категорії виробників теплової енергії (теплогенеруюча організація/ТКЕ). Відтак, за ствердженнями відповідача, визначення умов постачання природного газу постачальником останньої надії безпосередньо пов`язане із внесенням відповідних даних про споживача до Інформаційної платформи, якими постачальник останньої надії керується при виконання обов`язку щодо постачання природного газу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2024 р. прийнята зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР до Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України про зобов`язання вчинити певні дії до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/3757/24 за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні господарського суду 24 вересня 2024 року по справі № 916/3757/24 було протокольно оголошено перерву до 03 жовтня 2024 року о 12 год. 30 хв. згідно з ч. 5 ст. 183 ГПК України.

26.09.2024 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 35117/24), в якій представник ТОВ Бона Віта - ГР просить суд задовльнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР до Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України про зобов`язання вчинити певні дії у повному обсязі.

У підготовчому засіданні господарського суду 03 жовтня 2024 року по справі № 916/3757/24 було протокольно оголошено перерву до 24 жовтня 2024 року о 10 год. 30 хв. згідно з ч. 5 ст. 183 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3757/24 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 27 листопада 2024 р. о 10:00 год.

У судовому засіданні господарського суду 27 листопада 2024 року по справі № 916/3757/24 було протокольно оголошено перерву до 10 грудня 2024 року о 10 год. 30 хв.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 10.12.2024 р. представник ТОВ ГК Нафтогаз України первісні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, натомість у задоволенні зустрічного позову відмовити, а представник ТОВ Бона Віта - ГР заперечував проти задоволення первісного позову та просив задовольнити зустрічну позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС).

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (позивач, постачальник, постачальник останньої надії) відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 917-р товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу, постачальник останньої надії - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За змістом статті 1 Закону України Про ринок природного газу:

- оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

- споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником останньої надії здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником останньої надії є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про ринок природного газу споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем у спірний період автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника останньої надії підтверджується:

- листом Оператора ГТС від 19.02.2024 № ТОВВИХ-24-2434;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма № 10).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015, договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії затверджений постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 р. № 2501.

Так, типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії (а.с. 31-34) є договором приєднання, при укладенні якого враховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктом 2.2 договору визначено, що обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу або оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).

Згідно п. 3.1 договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до п. 3.2 договору підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 4.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Згідно п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

В п. 4.4. договору зазначено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення відповідачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.5 договору).

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 6, 8, 9 п. 5.1 договору споживач має право, зокрема: отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі; безоплатно отримувати всю інформацію стосовно прав та обов`язків його та постачальника та інформацію про ціну природного газу, порядок оплати за спожитий газ, а також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та цього договору; безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші показання власного споживання природного газу; вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звірки розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та законодавством порядку; вільно обирати іншого постачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії постачальника, що порушують права споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим договором.

Згідно з п.п. 1, 3, 4 п. 5.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору, не допускати несанкціонованого відбору природного газу, а також протягом 5 робочих днів повідомляти постачальника про всі зміни персоніфікованих даних.

Положеннями пп. 1, 3, 7 п. 6.1 договору передбачено, що постачальник має право, серед іншого, отримувати від споживача плату за поставлений природний газ; ініціювати припинення постачання природного газу споживачу у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством; мати інші права, передбачені чинними нормативно-правовими актами і цим договором.

Відповідно до пп. 1, 3, 4 п. 6.2 договору постачальник зобов`язується, серед іншого: забезпечити безперервне постачання природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором; обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природній газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених правилами постачання та цим договором; протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати споживача про здійснення постачання природного газу постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу споживача.

В п. 7.1 договору визначено, що постачальник має право звернутися до оператора ГРМ/Оператора ГТС з дорученням про відключення споживача від газорозподільчої системи/газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) виключно у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором.

Пунктом 11.1, 11.3 договору передбачено, що останній набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором. Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання.

Згідно з п. 11.5 договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. У разі отримання постачальником від споживача заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг усі документи і повідомлення за цим договором також можуть бути складені відповідно до законодавства про електронний документообіг та використання електронних документів. У такому разі такі документи і повідомлення мають юридичну силу оригіналу документа.

З матеріалів справи вбачається, що даний договір підписаний постачальником та скріплений печаткою. В матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили про відмову відповідача від вищевказаного договору та/або наявності у відповідача у спірному періоді правовідносин з постачання природного газу з іншим постачальником.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880, Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (постачальник, постачальник останньої надії) здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову від 24.12.2019 № 3011 Про видачу ліцензії з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю Оператор ГТС України, на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 і від 9 грудня 2020 року № 1236 (далі - Постанова КМУ № 1102).

Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету міністрів України №1102 з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року, зокрема, доручено Акціонерному товариству Магістральні газопроводи України, Товариству з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, операторам газорозподільних систем:

- забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;

- забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);

- забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач: побутові споживачі; бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України); заклади охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива.

В матеріалах справи наявні роздруківки з офіційного веб-сайту Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України щодо архіву цін ПОН для непобутових споживачів за листопад 2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належним чином виконано свої зобов`язання за договором у повному обсязі та поставлено відповідачу: в період з 05.11.2021 по 18.11.2021 року природний газ в обємі 17550,00 м.куб. на загальну суму 643229,54 грн., про що свідчить акт № 21143 приймання - передачі природного газу від 30.11.2021, коригуючий акт № 29015 від 23.12.2021 до акту приймання - передачі природного газу № 21143 від 30.11.2021 (відкоригована сума послуги з транспортування природного газу на загальну суму -261,48 грн.), рахунок на оплату (природний газ) № 30358 від 10.12.2021 на за період з 1 по 30 листопада 2021 року природний газ в об`ємі 17550,00 м.куб. на загальну суму 643491,02 грн.

Зазначені вище акти і рахунки були направлені засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах справи роздруківки списків згрупованих відправлень від 12.12.2021, 12.01.2022 та відповідні фіскальні чеки АТ Укрпошта.

ЕІС-код споживача природного газу 56XQ000015CWLC00W належить Товариству з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Форми № 10 (Інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника останньої надії).

В матеріалах справи наявний адвокатський запит представника Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, адресований Товариству з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, щодо надання фактичних обсягів споживання природного газу, зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР (ЕІС-код 56XQ000015CWLC00W) за період з 01.08.2020 по дату видачі відповіді.

Листом №ТОВВИХ-24-2434 від 19.02.2024 ТОВ Оператор газотранспортної системи України зазначило, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XQ000015CWLC00W був закріплений за постачальником останньої надії Товариством з обмеженою відповідальністю ГК Нафтогаз України (ЕІС-код 56Х9300000087800В) та щодо остаточної локації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ000015CWLC00W.

До вказаного листа було додано інформацію щодо закріплення споживача за EIC-кодом 56XQ000015CWLC00W, тобто відповідача, з 01.08.2021 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.07.2023, та з 01.08.2023 року по 29.02.2024.

З даного листа та відповідного додатку вбачається, що обсяг природного газу, використаний споживачем та внесений в алокацію постачальника останньої надії позивача становить: з 05.11.2021 по 18.11.2021 17550,00 м.куб.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника останньої надії у період з 05.11.2021 по 18.11.2021 додатково підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

При цьому із матеріалів справи вбачається, що відповідачем ТОВ Бона Віта - ГР 31.01.2022 відповідно до платіжного доручення № 2628 від 31.01.2022 було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 139698,00 грн. з призначенням платежу: оплата за природний газ з розрахунку 7,96 грн. за 1 м.куб. у сумі 116415,00 грн., ПДВ 20% 23283.00 грн..

Позивач за первісним позовом вказує, що відповідачем здійснено лише часткову оплату заборгованості за спірний період, у зв`язку з чим у ТОВ Бона Віта - ГР наявна заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 503531,54 грн., що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, вищевказаний публічний договір постачання природного газу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частинами 1, 3 статті 275 Господарського кодексу України, передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

За приписами частини 6 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як з`ясовано судом, згідно листа оператора ГТС № ТОВВИХ-24-2434 від 19.02.2024, на виконання умов договору позивачем у період з 05.11.2021 по 18.11.2021 було поставлено відповідачу природний газ в об`ємі 17550,00 м.куб.

Відповідно до частин 2, 3 статті 12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За визначенням, зазначеним у статті 1 Закону України Про теплопостачання, виробництво теплової енергії - це господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України.

Стаття 55 Господарського кодексу України відносить до суб`єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність.

Під господарською діяльністю за визначенням, передбаченим у статті 3 Господарського кодексу України, розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому зазначається, що діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 9, оформлене протоколом від 02 січня 2020 року, ТОВ Бона Віта-ГР (код ЄДРПОУ 41464768) обрано управителем даного багатоквартирного будинку.

На підставі вказаного рішення між ТОВ Бона Віта-ГР (управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку (співвласник), розташованого за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 9 укладено типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 02 січня 2020 року, відповідно до п. 1 якого управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 9, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Таким чином, ТОВ Бона Віта-ГР є управителем багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 9 та у договірних відносинах з ТОВ ГК Нафтогаз України лише представляє спільні інтереси співвласників даних багатоквартирного будинку для забезпечення опаленням їх приміщень.

Отже, теплова енергія, в яку перетворює природний газ дахова котельня у будинку, розташованому за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 9, призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб мешканців багатоквартирних будинків в опаленні житлових приміщень та гарячій воді.

Тобто, ТОВ Бона Віта-ГР фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України (постачальником останньої надії за договором) виступає колективним споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства та встановлені у справі обставини свідчать, що за метою придбання природного газу та характером діяльності ТОВ Бона Віта-ГР прирівнюється до побутового споживача, визначення якому встановлено у пункті 23 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу, а саме побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Відповідно до Закону України Про ринок природного газу від 09.04.2015 № 329-VIII (зі змінами) захищені споживачі побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної системи.

Відповідно до постанови КМУ № 1102 від 25.10.2021 Про внесення змін до Постанов КМУ від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 № 1236 переможець конкурсу погоджується, що він як постачальник останньої надії буде здійснювати постачання природного газу з 01 жовтня по 30 листопада 2021 для побутових споживачів за ціною, що не може перевищувати 7,96 гривні за 1 куб.м. з урахуванням податку на додану вартість.

19.08.2022 набрав чинності Закон України від 29.07.2022 № 2479-ІХ Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Вказаний Закон визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування.

При цьому, абзацом 3 п. 1 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закон України від 29.07.2022 № 2479-ІХ, визначено, що непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року з ресурсу постачальника останньої надії, підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

З огляду на викладене господарський суд вважає, що заборгованість ТОВ Бона Віта-ГР за спожитий у листопаді 2021 року природний газ в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних, має бути списана. Оскільки як установлено, ТОВ Бона Віта-ГР є уповноваженою від співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 9, на підставі договору особою, що забезпечувала мешканців будинку тепловою енергією з дахової котельні, та що споживала природній газ за вказаною адресою, для забезпечення потреб побутових споживачів мешканців.

Згідно з даними інформаційної платформи ТОВ Оператор газотранспортної системи України відповідачем протягом періоду з 05.11.2021 по 18.11.2021 було спожито природний газ в обсязі 17500,00 куб.м.

Таким чином, вартість спожитого природного газу із урахуванням вимог Закону № 2479-ІХ не має перевищувати 139698,00 грн. (17550,00 м. куб. * 7,96 грн. за 1 кум. метр).

31.01.2022 ТОВ Бона Віта-ГР було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 139698,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2628 від 31.01.2022 року.

Враховуючи сплату ТОВ Бона Віта-ГР на рахунок ТОВ ГК Нафтогаз України грошових коштів у розмірі, достатньому як для оплати вартості спожитого природного газу, так і для оплати послуг транспортування природного газу, господарський суд доходить висновку, що будь-яка інша заборгованість ТОВ Бона Віта-ГР перед позивачем за спірний період згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ має бути списана.

З огляду на викладене, господарським судом відхиляються доводи ТОВ ГК Нафтогаз України про відсутність у останнього правових підстав для здійснення списання заборгованості за спожитий природний газ.

Крім того, господарський суддів зауважує, що ТОВ Бона Віта-ГР згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема газу. Цей газ постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема, як то роботи індивідуального теплового пункту, котелень, тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників.

А отже, теплова енергія, в яку перетворює природний газ дахова котельня у житловому комплексі відповідача, призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб його мешканців в опаленні приміщень. При цьому позивач ніяким чином не спростував суду належними доказами по справі наявність у відповідача такої теплової котельної.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд доходить висновку про задоволення зустрічного позову ТОВ Бона Віта-ГР та відмовою у задоволенні первісних позовних вимог в частині стягнення основного боргу, оскільки відсутні підстави для стягнення основного боргу з підстав, викладених вище.

Стосовно заявлених ТОВ ГК Нафтогаз України позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 63118,92 грн., 3% річних у розмірі 38068,05 грн. та інфляційних втрат в сумі 194901,24 грн. господарський суд зазначає наступне.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 4.5 договору у разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

З огляду на умови пункту 4.4 типового договору відповідач ТОВ Бона Віта - ГР повинен був сплатити вартість поставленого газу до 31.12.2021 року, проте фактично сплатив суму заборгованості у розмірі 139698,00 грн. - 31.01.2022 року. Таким чином судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за договором за періоди з 01.01.2022 по 30.01.2022 складають суму в розмірі 419,09 грн., яка розрахована судом за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга наступним чином:

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 01.01.2022 до 30.01.2022 139698,00 x 0,01 x 30 : 100 30 419,09Відтак, з відповідача підлягають стягненню пеня, нарахована за несвоєчасну сплату вартості поставленого газу в сумі 419,09 грн.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.

З огляду на умови пункту 4.4 типового договору відповідач ТОВ Бона Віта - ГР повинен був сплатити вартість поставленого газу до 31.12.2021 року, проте фактично сплатив суму заборгованості у розмірі 139698,00 грн. - 31.01.2022 року. Таким чином судом встановлено, що 3% річних за прострочення оплати за договором за періоди з 01.01.2022 по 30.01.2022 складають суму в розмірі 410,63 грн., яка розрахована судом за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга наступним чином:

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 01.01.2022 до 30.01.2022 139698,00 x 3 x 30 : 365 : 10030344,46Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нарахованих за несвоєчасну сплату вартості поставленого газу в сумі 344,46 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

З огляду на умови пункту 4.4 типового договору відповідач ТОВ Бона Віта - ГР повинен був сплатити вартість поставленого газу до 31.12.2021 року, проте фактично сплатив суму заборгованості у розмірі 139698,00 грн. - 31.01.2022 року. Таким чином судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за договором за періоди з 01.01.2022 по 30.01.2022 складають суму в розмірі 410,63 грн., яка розрахована судом за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга наступним чином: 139698,00 x 1.01300000 139698,00 = 1816,07 грн. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати, нараховані за несвоєчасну сплату вартості поставленого газу в сумі 1816,07 грн.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що рішення щодо стягнення заборгованості в розмірі 799619,75 грн. в частині первісного позову відбулось частково на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі первісного позову, покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним вимогам, що складають 30,96 грн. (2579,62 грн. * 9595,44 грн. / 799619,75 грн.). Також враховуючи те, що рішення суду в частині зустрічного позову відбулось на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., понесені позивачем при подачі зустрічного позову, покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

суд

В И Р І Ш И В:

1.Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР про стягнення заборгованості в загальному розмірі 799619,75 грн. задовольнити частково.

2.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР (65009, м. Одеса, плато Гагарінське, буд. 9; код ЄДРПОУ 41464768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452) пеню в розмірі 419/чотириста дев`ятнадцять/грн. 09 коп., 3% річних в сумі 344/триста сорок чотири/грн. 46 коп., інфляційні втрати у розмірі 1816/одна тисяча вісімсот шістнадцять/грн. 07 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 30/тридцять/грн. 96 коп.

3.У задоволенні решти частини первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР відмовити.

4.Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР до Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

5.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452) здійснити списання кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР (65009, місто Одеса, плато Гагарінське, буд. 9; код ЄДРПОУ 41464768) за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року з ресурсу постачальника останньої надії в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

6.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 40121452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта - ГР (65009, м. Одеса, плато Гагарінське, буд. 9; код ЄДРПОУ 41464768) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн. 40 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 20 грудня 2024 р.

Суддя В.С. Петров