Ухвала

від 16.12.2024 по справі 916/3833/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3833/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Жигун І.В.,

від позивача: Каланжова А.О.,

від відповідача: Таранова Н.В.,

від третьої особи: адвокат Бриленко К.Б.,

розглядаючи справу №916/3833/24

за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси (вул. Черняховського, № 6, м. Одеса, 65062) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (пл. Думська, № 1, м. Одеса, 65004)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюк Менеджмент» (вул. Раскидайлівська, 56 И, м. Одеса, 65110)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця Краснюка Вячеслава Валентиновича ( АДРЕСА_1 )

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2024 заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюк Менеджмент», в якій просить суд усунути перешкоди у користуванні територіальною громадою м. Одеси земельною ділянкою, орієнтовною площею 63 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3-В, шляхом зобов`язання відповідача звільнити спірну земельну ділянку шляхом знесення за власний рахунок самочинно побудованої на ній нежитлової будівлі (прибудови площею 9 кв.м.) та навісів, огороджених металевим парканом, орієнтовною площею 54 кв.м.

04.09.2024 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх. № 3919/24 від 30.08.2024) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3833/24. Постановлено справу № 916/3833/24 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "26" вересня 2024 року о 12:20 год.

26.09.2024 протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області залучено до участі у справі № 916/3833/24 Фізичну особу-підприємця Краснюка Вячеслава Валентиновича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Окрім того, 26.09.2024 у підготовчому засіданні по справі № 916/3833/24 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "08" жовтня 2024 року об 11:00 год.

08.10.2024 у підготовчому засіданні по справі № 916/3833/24 судом проголошено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 днів та проголошено протокольну ухвалу про перерву до "12" листопада 2024 року о 10:20 год.

10.12.2024 у підготовчому засіданні по справі № 916/3833/24 суд дійшов до висновку про необхідність проведення огляду спірної земельної ділянки, орієнтовною площею 63 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3-В, а також самочинно побудованої на ній нежитлової будівлі (приубдови площею 9 кв.м.) та навісів, огороджених металевим парканом, орієнтовною площею 54 кв.м., за участю представників сторін, у зв`язку з чим була постановлена протокольна ухвала про призначення огляду доказів за їх місцезнаходженням на 13.12.2024 об 11:00 год.

13.12.2024 об 11:00 год. за участю повноважних представників сторін у справі судом було здійснено дослідження доказів за місцем їх знаходження, а також призначено підготовче засідання на 16.12.2024 о 12:00 год.

В підготовчому засіданні 16.12.2024 суд поставив на питання щодо призначення судової будівельно-технічної експертизи, та запропонував сторонам надати свої пояснення та міркування щодо можливості призначення судом експертизи, оголосив перелік питань, які необхідно поставити на вирішення вказаної експертизи та пропозиції щодо експертної установи, яка здійснює судово-експертну діяльність.

Присутні в підготовчому засіданні представники учасників справи не заперечували проти призначення судової будівельно-технічної експертизи та переліку питань, зазначених судом. Прокурор просив доручити проведення експертизи ОНДІСЕ, а представник третьої особи висловив прохання про доручення проведення експертизи експерту Мазуровій І.С. та заявив про готовність фінансування експертизи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши предмет та підстави позову, та заслухавши пояснення учасників справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Дискрецією встановлювати обставини справи, перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту ( постанови ВПВС від 16.01.19 у справі № 373/2054/16-ц, від 02.11.22 у справі № 910/11273/20).

Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта ( п.2 ч.2 ст. 73 ГПК України).

Крім того, згідно з п. 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2013 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

В свою чергу, статтею 98 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, призначення експертизи є одним з передбачених господарським процесуальним законодавством засобів встановлення судом дійсних обставин справи в процесі розгляду господарської справи, так як деякі обставини в силу своїх особливостей не можуть бути встановлені інакше, як за допомогою спеціальних знань, що використовуються експертом для отримання відомостей про ці обставини.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», до актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться, зокрема, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

У відповідності до п. 1.1. згаданої Інструкції, призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Згідно з розділом II «Інженерно-технічні експертизи» п. 5.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основними завданнями будівельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення належності побудованих об`єктів (будівель, споруд тощо) до нерухомого майна згідно вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартів, технічних умов), визначення групи капітальності та категорії складності будівель і споруд.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на стадії підготовчого провадження у справі та призначення судової експертизи, суд не досліджує викладені обставини по суті спору та не надає їм оцінку. При цьому, суд зазначає, що призначення експертизи є одним із засобів доказування у судовому процесі.

Як встановлено судом, предметом даного спору є усунення перешкод у користуванні територіальною громадою м. Одеси земельною ділянкою, орієнтовною площею 63 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3-В, шляхом зобов`язання відповідача звільнити спірну земельну ділянку шляхом знесення самочинно побудованої на ній нежитлової будівлі (прибудови площею 9 кв.м.) та навісів, огороджених металевим парканом, орієнтовною площею 54 кв.м.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наявність умов, передбачених законом, для призначення експертизи, а саме: 1) для з`ясування обставин у справі (вартості здійснених поліпшень) необхідні спеціальні знання; 2) жодною стороною не подано висновок.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини не можливо, тому є підстава для призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи в порядку ст. 99 ГПК України.

Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а встановлення обставин того, яку саме площу земельної ділянки, яка на переконання прокурора є самовільно захопленою, займають нежитлова споруда, навіси та паркан, а також чи є спірна споруда (прибудова) з навісами та парканом тимчасовими чи капітальними спорудами, має значення для правильного вирішення спору, що є неможливим без призначення відповідної експертизи, господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення за власною ініціативою у справі № 916/3833/24 судову будівельно-технічну експертизу, адже проведення такої експертизи потребує спеціальних знань в дослідженні певних споруд та відповідних документів.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Приймаючи до уваги положення ч.4 ст.99 ГПК України, заслухавши представників сторін, враховуючи обставини, які слід встановити в ході розгляду справи, з урахуванням підстав та предмету позову, суд вважає за необхідне визначити питання, які підлягають дослідженню судовим експертом та роз`яснення яких потребує висновку експерта для об`єктивного та повного дослідження обставин справи, з врахуванням п.п. 5.1.1. п. 5.1 розділу 2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5.

Суд враховує, що висновок із визначених судом питань може зробити лише фахівець, який володіє спеціальними знаннями у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини не можливо. При цьому призначення такої експертизи сприятиме всебічному, повному і об`єктивному розгляду даної справи. Також суд враховує, що жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.

Окрім того, суд враховує, що за змістом п.4.14 Інструкції 53/3, якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи він може дати відповідні роз`яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям тощо.

Вирішуючи питання щодо експертної установи, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 99 ГПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до п.1.6 вищезазначеної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.

Враховуючи, що сторони не заперечували щодо запропонованої експертної установи для проведення експертизи, у відповідності до Закону України «Про судову експертизу», з метою уникнення сумнівів щодо результатів проведення експертизи, зважаючи на територіальну належність об`єкта дослідження, суд вважає за необхідне проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з чч. 3,5 ст.100 ГПК України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

Щодо визначення в ухвалі про призначення судової експертизи переліку матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи ( ч.1 ст. 100 Кодексу).

Згідно з ч.1 ст. 102 Кодексу при призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання.

Оскільки на дослідження надаються матеріали цієї справи, у яких вміщені об`єкти експертного дослідження, суд розгляне, у разі наявності відповідного клопотання судових експертів, питання щодо витребування у сторін спору (третіх осіб) інших необхідних матеріалів для проведення експертизи, зокрема, документацій із землеустрою тощо.

Щодо визначення суб`єкта понесення витрат на попередню оплату судової експертизи.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п.1.13 Інструкції № 53/5 у випадку несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, матеріали справи повертаються суду із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи (п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

На підставі викладеного, на стадії призначення судової експертизи, витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, суд покладає на ФОП Краснюка Вячеслава Валентиновича (ч.3 ст. 127 ГПК України).

Окрім того, судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, рішеннями ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (п. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Також, у рішенні ЄСПЛ «Дульський проти України» від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Саме тому, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають виконувати активну роль у встановленні об`єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення всіх фактичних даних зі спору ( рішення від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України»).

Приймаючи до уваги усе вищевикладене, враховуючи важливість встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, з дорученням проведення експертного дослідження максимально наближеній за зоною регіонального обслуговування державній експертній установі - Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому у пункті 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

На підставі п.2 ч.1 ст.228 ГПК України, у зв`язку з призначенням експертизи та з метою дотримання строків розгляду справи, визначених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне скористатися правом щодо зупинення провадження у справі №916/2789/24 до одержання результатів проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 99, 100, п. 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Призначити у справі № 916/3833/24 судову будівельно-технічну експертизу.

2. Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

3. На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставити питання:

- яка фактична площа земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3-В, зайнятої нежитловою спорудою (прибудовою) навісами та металевим парканом?

- чи належить нежитлова споруда (прибудова), навіси та металевий паркан, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3-В, до капітальних об`єктів нерухомості? Якщо так, то яка група капітальності об`єктів?

- чи є нежитлова споруда (прибудова), навіси та металевий паркан, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3-В, об`єктами самочинного будівництва?

- чи можливо виконати демонтаж (знесення) нежитлової споруди (прибудови), навісів та металевого паркану без пошкодження об`єкту нерухомого майна будівлі кафе «Дюк», що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3-В?

4. Витрати по оплаті проведення судової експертизи покласти на Фізичну особу-підприємця Краснюка Вячеслава Валентиновича.

5. Зобов`язати сторін на вимогу експерта надати у його розпорядження документи та матеріали, необхідні для проведення експертизи.

6. Попередити судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.

7. Матеріали справи № 916/3833/24 надіслати на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення експертного дослідження.

8. Провадження у справі № 916/3833/24 - зупинити.

Ухвала набирає законної сили 16.12.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення (підписання).

Повний текст ухвали складено 23.12.2024.

Суддя О.В. Цісельський