Рішення

від 19.12.2024 по справі 495/6097/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 495/6097/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №495/6097/20

за позовом: Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

до відповідача: ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фермерське господарство «Волдія»

про визнання державного акту на право постійного користування землею недійсним

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 /самопредставництво/

від відповідача: Костинчук В.В. /ордер №1060863 від 11.09.2024/

від третьої особи: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Мологівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, на підставі якого ОСОБА_1 26.03.1993 було надано у постійне користування земельну ділянку, яка розташована на території Мологівської (колишньої Випасненської) сільської ради, для ведення фермерського господарства, із земель, які раніше були надані ФГ «Волдія», загальною площею 20,28 га (кадастровий номер 5120882000:01:00160480).

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на те, що рішення Випасненської сільської ради народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області щодо надання ОСОБА_1 у постійне користування земельної ділянки загальною площею 20,28 га не приймалось, інформація щодо реєстрації правовстановлюючих документі, що посвідчують право постійного користування землею на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_1 згідно наявних у Міськрайонному управлінні у Білгород-Дністровському районі та м.Білгород-Дністровському Книг реєстрації державних актів на право постійного користування землею та других примірників державних актів, відсутня, а також посиланнями на те, що оспорюваний Державний акт містить рукописні виправлення номеру, за яким його зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею, що, на думку позивача, свідчить про те, що Державний акт на право постійного користування землею, оформлений на ім`я ОСОБА_1 , суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси позивача, що є підставою для визнання його недійсним.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.04.2022 позовні вимоги Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 про визнання Державного акту на право постійного користування землею недійсним задоволено. Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею, на підставі якого ОСОБА_1 26 березня 1993 року було надано у постійне користування земельну ділянку, яка розташована на території Мологівської (колишньої Випасненської) сільської ради, для ведення фермерського господарства, із земель, які раніше були надані ФГ «Володія», загальною площею 20,28 га (кадастровий номер 5120882000:01:00160480).

Постановою Одеського апеляційного суду від 21.12.2023

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.04.2022 скасовано, ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 про визнання Державного акту на право постійного користування землею недійсним відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 01.05.2024 касаційну скаргу Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 21.12.2023 по суті вирішення спору скасовано.

Провадження у справі за позовом Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 про визнання державного акту на право постійного користування землею недійсним закрито. Роз`яснено Мологівській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.05.2024 справу № 495/6097/20 за позовом Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 про визнання державного акту на право постійного користування землею недійсним, передано для розгляду до Господарського суду Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024 для розгляду справи № 495/6097/20 визначено головуючий суддя: Смелянець Г.Є.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 прийнято позовну заяву Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.07.2024.22.07.2024 за вх.№27803/24 господарським судом одержано від позивача клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

У судовому засіданні 22.07.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.08.2024.

14.08.2024 за вх.№30232/24 господарським судом одержано уточнену позовну заяву про визнання державного акту на право постійного користування землею недійсним, яка за своєю правовою суттю є заявою про приведення позовної заяви у справі у відповідність до норм ГПК України.

У підготовчому засіданні 14.08.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та підготовче засідання відкладено на 05.09.2024.

У підготовчому засіданні 05.09.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою підготовче засідання відкладено на 25.09.2024.

24.09.2024 за вх.№34793/24 господарським судом одержано клопотання позивача про залучення Фермерського господарства «Волдія» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

25.09.2024 за вх.№34926/24 господарським судом одержано відзив.

У підготовчому засіданні 25.09.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою підготовче засідання відкладено на 02.10.2024.

02.10.2024 за вх.№35831/04 господарським судом одержано відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 02.10.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за вх.№34793/24 від 24.09.2024 та, на підставі ст. 50 ГПК України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Фермерське господарство «Волдія», та підготовче засідання відкладено на 21.10.2024.

У підготовчому засіданні 21.10.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 07.11.2024.

07.11.2024 за вх.№40294/24 господарським судом одержано пояснення третьої особи щодо позову.

У підготовчому засіданні 07.11.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 04.12.2024.

У судовому засіданні 04.12.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою у зв`язку із задоволенням усного клопотання представника позивача, оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 19.12.2024.

18.12.2024 за вх.№45287/24 господарським судом одержано клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів, яке судом задоволено у судовому засідання 19.12.2024, про постановлено відповідну протокольну ухвалу.

У судовому засіданні 19.12.2024, за участю представників сторін, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Третя особа у судове засідання 19.12.2024 не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином під час участі представника третьої особи у судовому засіданні 04.12.2024.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Отже, у зв`язку із наявністю обставин, що ускладнювали розгляд даної справи у підготовчому провадженні, зокрема обставин невручення відповідачу судових ухвал із датою судових засідань, які буди надіслані відповідачу на поштову адресу: 67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Вірменська, 10, та встановлення обставин щодо іншої адреси реєстрації відповідача (відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №770613 від 05.09.2024), з метою дотримання основних засад господарського судочинства, розгляд даної справи у підготовчому провадженні проведено судом у строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у справі.

Стислий виклад позиції позивача:

- Позивачем було виявлено, що в Державному акті на право постійного користування землею, що наданий ОСОБА_1 26.03.1993, зроблено виправлення запису стосовно номеру реєстрації даного акту в Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею.

- У листі начальника Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровський ГУ Держгеокадастру від 07.03.2019 №615/124-19 на запит позивача повідомляється, що згідно наявних у міськрайонному управлінні Книг реєстрації державних актів на право постійного користування землею та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 відсутня інформація щодо реєстрації правовстановлюючих документів, що посвідчують право постійного користування землею на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_1

- На запит позивача начальником архівного відділу Білгород- Дністровської районної державної адміністрації було надано відповідь про те, що відомостей про розгляд питання чи прийнятого рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 20,28 га для ведення селянського (фермерського) господарства не виявлено.

- На сьогоднішній день ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 20,28 га на підставі підробленого державного акту. В державному акті вказана підстава передання у постійне користування земельної ділянки загальною площею 20,28 га - рішення Випасненської сільської ради народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області, яке не існує та відповідне рішення не приймалось, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом свого права.

- Оскільки рішення Випасненської сільської ради народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області щодо надання ОСОБА_1 у постійне користування земельної ділянки загальною площею 20,28 га не приймалося, інформація стосовно реєстрації правовстановлюючих документів, що посвідчують право постійного користування землею на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_1 згідно наявних у Міськрайонному управлінні у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Книг реєстрації державних актів на право постійного користування та других примірників державних актів, відсутня, враховуючи також те, що оспорюваний Державний акт містить рукописні виправлення номеру, за яким його начебто зареєстровано в Книзі реєстрації Державних актів на право постійного користування землею оформлений на ім`я ОСОБА_1 суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси Мологівської сільської ради, а тому є недійсним.

- Дійсно ОСОБА_1 на підставі рішення Випасненської сільської ради народних депутатів від 30.09.1992 «О розмещении крестьянських /фермерських/ хозяйств» (мовою оригіналу) було передано у постійне користування земельна ділянка площею 20 га. Зазначене рішення в подальшому було скасовано рішенням тринадцятої сесії Випасненської сільської ради народних депутатів XXI скликання від 11.06.1993. Підставою для скасування цього рішення стала інформація по перевірці протоколів Випасненської сільської ради народних депутатів, підготовлена консультантом Білгород-Дністровської районної ради народних депутатів но земельній реформі від 07.05.1993, оскільки дане рішення повинно було ухвалюватися окремо по кожному заявнику, відсутні дані про наявність у заявників у приватній власності чи користуванні земельної ділянки, відсутні дані про склад сільськогосподарських угідь, наданих заявникам, сесія не могла ухвалювати рішення про падання земель без проектів відводу.

- Як вбачається з листа Архівного відділу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області №24/01-24/27 від 22.02.2019, у протоколі 12 сесії XXI скликання Випасненської сільської радила прийнятих націй сесії рішеннях від 25.03.1993 відомостей про розгляд питання чи прийнятого рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 20,28 га для ведення селянського (фермерського) господарства не виявлено. Таким чином. Державний акт на право постійного користування землею, на підставі якого ОСОБА_1 26.03.1993 було надано у постійне користування земельну ділянку, яка розташована на території Мологівської (колишньої Випасненської) сільської ради, для ведення фермерського господарства, із земель, які раніше були надані ФГ «Волдія», загальною площею 20,28 га (кадастровий номер 5120882000:01:00160480), було видано на підставі рішення органу місцевого самоврядування - не існує, а рішення Випасненської сільської ради, на яке посилається сторона відповідача є скасованим.

- Лише сам факт звернення з відповідною заявою ОСОБА_1 до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою щодо передачі йому у постійне користування земельної ділянки не підтверджує того, що органом місцевого самоврядування було прийнято позитивне рішення щодо передачі цієї земельної ділянки особі, яка звернулась. Таким чином, у відповідача взагалі відсутні правові підстави для виникнення права постійного користування спірною земельною ділянкою.

- Саме лише посилання сторони відповідача про те, що ОСОБА_1 користується спірною земельною ділянкою з 1993 року до теперішнього часу не підтверджує правомірного набуття права користування відповідачем спірною земельною ділянкою та не може бути взяте судом до уваги як належний та допустимий доказ щодо підтвердження заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою на законних підставах.

- Спірний Державний акт на право постійного користування землею №2, який зареєстровано 26.03.1993 взагалі не містить серії на номеру, отже має бути визнаний недійсним в судовому порядку, що і є предметом розгляду даної справи.

Стислий виклад заперечень відповідача:

- Відповідь Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровський ГУ Держгеокадастру від 07.03.2019 за №615/124-19, на яку посилається позивач в обґрунтування свого позову, не може підтвердити факт відсутності запису про реєстрацію акту на право постійного користування б/н від 26.03.1993 у книзі реєстрації актів на право постійного користування землею за №2 у зв`язку з не отриманням таких книг від Випасненської сільської ради.

- Твердження позивача про виправлення та про підробку акту на право користування земельної ділянкою б/н від 26.03.1993 є необґрунтованими в силу відсутності належних, допустимих доказів, а тому в цій частині позов також є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Натомість у відповідача наявний оригінал акту на право користування земельної ділянкою б/н від 26.03.1993.

- ОСОБА_1 добросовісно, відкрито, безперервно із 1993 року і по теперішній час користується земельною ділянкою із кадастровим номером 5120882000:01:001:0480 площею 20,2778 га для ведення фермерського господарства, яке розташоване на території Білгород-Дністровського району. З 1993 року ОСОБА_1 сплачував на користь Випасненської сільської ради Одеської області податок на землю. Після входження Випасненської сільської ради Одеської області до Мологівської ОТГ, ОСОБА_1 сплачує податок на землю на користь позивача. Даний факт підтверджується довідкою, наданою Головним Управлінням Державної Податкової Служби в Одеській області від 02.02.2021 за №1145/6/15-32-04-06-07. На користь Мологівської ОТГ ОСОБА_1 було сплачено 20 707,88 грн. за 2014 2020 роки.

- З набранням чинності ЗК України (із 01.01.2002 року) відповідач користується добросовісно, відкрито, безперервно спірною земельною ділянкою з 1993 року. На час звернення ОСОБА_1 до позивача із заявою від 03.12.2018 з клопотанням про приватизацію земельної ділянки, останній не заявляв будь-яких претензій до відповідача з приводу користування спірною земельною ділянкою.

- Відповідно до заяви адресованої Випасненській сільській раді, зареєстрованої Виконкомом Випасненської сільської ради 28.09.1992 за вх.№10, відповідач ОСОБА_1 просив виділити земельну ділянку в постійне користування, площею - 24 га, для ведення фермерського господарства. На підставі Державного акту на право постійного користування землею, який видано на підставі рішення Випасненської сільської ради народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області №б/н, ОСОБА_1 було передано у постійне користування земельну ділянку, площею - 20,28 га., у межах згідно з планом. З матеріалів справи вбачається, що з наданих Мологівською сільською радою до суду рішень сесії за 1992-1993 роки про скасування своїх же рішень про надання ОСОБА_1 у постійне користування земельну ділянку, площею - 20,28 га, у межах згідно з планом, документально не підтверджується. Адже прізвище ОСОБА_1 у вище згаданих рішеннях сесій Мологівської сільської ради про скасування рішення щодо надання ОСОБА_1 у постійне користування земельної ділянки, площею - 20,28 га., не вказується.

- На момент розгляду справи відповідачу стало відомо, що Мологівською сільською радою було виконано рішення сесії від 30 вересня 1992 року, а саме:

1) 26.03.1993 було видано землекористувачу ОСОБА_1 . Державний акт на право постійного користування землею, на підставі якого йому було надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 20,28 га, кадастровий номер 5120882000:01:00160480, яка розташована на території Мологівської (колишньої Випасненської) сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області для ведення селянського (фермерського) господарства;

2) 04.05.1993 було видано землекористувачу ОСОБА_1 Свідоцтво №247 про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства;

3) 27.07.2018 по результатам проведення Одеською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» інвентаризації земель під час здійснення землеустрою, на підставі рішення Випасненської сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області від 25.03.1993 б/н було присвоєно кадастровий номер 5120882000:01:00160480 земельній ділянці загальною площею 20,28 га,, яка розташована на території Мологівської (колишньої Випасненської) сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області, постійним користувачем якої було ФГ «ВОЛДІЯ» громадянина України ОСОБА_1 ;

4) Згідно Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1684041551208 від 02.11.2018 було зареєстровано за ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 20,28 га, кадастровий номер 5120882000:01:00160480, яка розташована на території Мологівської (колишньої Випасненської) сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області для ведення селянського (фермерського) господарства.

- Органи місцевого самоврядування повинні враховувати, що вони не можуть скасовувати прийняті ними раніше рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а отже - вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

- Правових підстав для скасування Державного акту на право постійного користування землею, яке видане на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яким земельну ділянку виділено у постійне користування відповідачу, не вбачається, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стислий виклад позиції третьої особи:

- Правових підстав для скасування Державного акту на право постійного користування землею, яке видане на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яким земельну ділянку виділено у постійне користування відповідачу, не вбачається, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі. Позов Мологівської сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області є необґрунтованим належними, допустимими, достатніми доказами, а тому не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 26.03.1993, на підставі якого ОСОБА_1 26.03.1993 було надано у постійне користування земельну ділянку, яка розташована на території Мологівської (колишньої Випасненської) сільської ради, для ведення фермерського господарства, із земель, які раніше були надані ФГ «Волдія», загальною площею 20,28 га (кадастровий номер 5120882000:01:00160480).

На підтвердження своїх посилань позивачем надано наступні документи:

- Державний акт на право постійного користування землею, виданий громадянину України ОСОБА_1 у тому, що на підставі рішення Випасненської сільської ради народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області від 25.03.1993 вказаному громадянину надається у постійне користування земельна ділянка площею 20,28 гектарів у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Випасненської сільської ради народних депутатів, землю надано для ведення селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстровано в Книзі реєстрації Державних актів на право постійного користування землею за №2.

- Запит позивача на адресу Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровський ГУ Держгеокадастру від 11.02.2019 №78/зем про надання інформації щодо наявності запису про реєстрацію Державного акта на право постійного користування землею, що наданий гр. ОСОБА_1 26.03.1993 в Книзі реєстрації Державних актів на право постійного користування землею.

- Лист Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №615/124-19 від 07.03.2019, в якому зазначено, що згідно наявних у міськрайонному управління Книг реєстрації державних актів на право постійного користування землею та других примірників державних актів, станом на 31.12.2012 відсутня інформація щодо реєстрації правовстановлюючих документів, що посвідчують право постійного користування землею на вищевказану земельну ділянку гр. ОСОБА_1

- Запит позивача до Архівного відділу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 11.02.2019 №77/зем про надання належним чином завіреної копії рішення Випасненської сільської ради народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області від 25.03.1993 стосовно виділення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 20,28 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

- Відповідь Архівного відділу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області №24/01-24/27 від 22.02.2019, згідно з якою у протоколі 12 сесії ХХІ скликання Випасненської сільської ради та прийнятих на цій сесії рішеннях від 25.03.1993 відомостей про розгляд питання чи прийнятого рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 20,28 га для ведення селянського (фермерського) господарства не виявлено.

- Заяву позивача від 18.05.2020 до Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області про внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення ОСОБА_1 та посадовими особами Випасненської сільської ради злочинів, передбачених ст.ст. 358, 190 КК України.

- Заяву члена ФГ «Волдія» ОСОБА_1 від 03.12.2018 до Мологівської сільської ради про надання згоди як члена ФГ «Волдія» на приватизацію земельної ділянки орієнтовною площею 5,00 га , яка розташована на території Мологівської (колишньої Випасненської) сільської ради, для ведення фермерського господарства із земель, які раніше були надані ФГ «Волдія» загальною площею 20,28 (кадастровий номер земельної ділянки 5120882000:01:001:0480) згідно державного акту на право постійного користування землею №2, який зареєстровано 26.03.1993.

- Відповідь Мологівської сільської ради від 27.03.2019 №176/зем, згідно з якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 03.12.2018, так як неможливо встановити дійсність державного акту на право постійного користування землею, який виданий гр. ОСОБА_1 26.03.1993.

- Рішення Випасненської сільської ради народних депутатів від 11.06.1993 «Про підсумки перевірки рішень сесій та виконкому Випасненської сільської ради народних депутатів секретаріатом районної ради від 10.05.1993», згідно з яким вирішено рішення «Про розміщення селянських (фермерських) господарств» відмінити.

- Відповідь Архівного відділу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області №427/01-23/426 від 11.12.2024, згідно з якою у протоколі 12 сесії ХХІ скликання Випасненської сільської ради від 25.03.1993 та прийнятих на цій сесії рішеннях відомостей про розгляд питання чи прийнятого рішення щодо передачі у постійне користування ОСОБА_1 земельної ділянки площею 20,28 га для ведення селянського (фермерського) господарства не виявлено.

В свою чергу відповідачем на підтвердження заперечень надано до суду:

- Адвокатський запит №65 від 30.12.2020 до Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровський ГУ Держгеокадастру в Одеській області про надання інформації.

- Відповідь Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровський ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 05.01.2021 №3/124-21, згідно з якою станом на теперішній час Книга реєстрації державних актів на право постійного користування землею на території Випасненської сільської ради за період 1992-1993 рр. в архіві Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м.Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області відсутня. Другі примірники державних актів на право постійного користування землею на ім`я гр. ОСОБА_1 в архіві управління також відсутні.

- Адвокатський запит №66 від 11.01.2021 до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про надання інформації.

- Лист-повідомлення Мологівської сільської ради №479/зем від 20.01.2021, згідно з яким Випасненською сільською радою до Мологівської сільської ради не передавались на зберігання книги реєстрації актів на право постійного користування землею. Книги реєстрації актів на право постійного користування знаходяться на зберіганні у Міськрайонному управлінні у Білгород-Дністровському районі та м.Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області. У Мологівській сільській раді не зберігаються будь-які примірники державних актів, які видані на ім`я ОСОБА_1

- Лист ГУ ДПС в Одеській області від 02.02.2024 №1145/6/15-32-04-06-07, з якого вбачається, що згідно інформації, яка зберігається в інформаційних базах даних ДПС України станом на 22.01.2021 сплачено земельного податку за земельну ділянку площею 20,2778 га, за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства по Мологівській ОТГ Білгород-Дністровського району Одеської області: за 2014 рік 481,85 грн., за 2015 рік 601,83 грн., за 2016 рік 1805,49 грн., за 2017 рік 3972,07 грн., за 2018 рік 4747,41 грн., за 2013 рік 4747,41 грн., за 2020 рік 4351,82 грн.

- Адвокатський запит №67 від 30.12.2020 до Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровський ГУ Держгеокадастру в Одеській області про надання інформації.

- Відповідь Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровський ГУ Держгеокадастру в Одеській області №112/124-21 від 05.02.2021, в якій зазначено, що згідно земельно-облікових даних форми державної статистичної звітності 6-зем станом на 01.01.2016, на території Випасненської сільської ради, рахується земельна ділянка площею 20,00 га за землекористувачем ФГ «Волдія» ОСОБА_1 і обліковується, як: селянські (фермерські) господарства (рядок 18), вид угідь: рілля (графа 5). Земельна ділянка віднесена до земель сільськогосподарського призначення. Відповідно до наявної копії піврічного звіту станом на 01.07.2005 року (форми 2-зем) та долученого до нього списку землевласників та землекористувачів по Випасненській сільській раді, за №23 списку, рахується землекористувач СФГ «Колос» ОСОБА_1 .. Площа земельної ділянки 20,00 га, втому числі 20,00 га ріллі.

- Заяву ОСОБА_1 до Випасненської сільської ради (вх.№10 від 18.09.1992) про виділення земельної ділянки у спадкове пожиттєве володіння площею 24 га для ведення фермерського господарства, для вирощування сільськогосподарської продукції.

- Рішення Випасненської сільської ради народних депутатів від 30.09.1992 «Про розміщення селянських (фермерських) господарств», згідно з яким виділено земельну ділянку із земель запасу Ради для ведення фермерського господарства громадянам, зокрема, ОСОБА_1 20 га.

- Витяг з Державного земельного кадастру НВ-5106614492018 від 27.07.2018 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5120882000:01:001:0480, з якого вбачається, що вказана земельна ділянка цільове призначення 01.02 для ведення фермерського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, форма власності державна, площа земельної ділянки 20,2778 га, належить на праві постійного користування ОСОБА_1 , документ, що є підставою для виникнення права рішення Випасненської сільської ради народних депутатів від 25.03.1993 б/н, документ, що посвідчує право державний акт від 26.03.1993 б/н.

- Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.11.2018, згідно з якими власником земельної ділянки кадастровий номер 5120882000:01:001:0480 є Мологівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, правокористувач ОСОБА_1 , вид речового права право постійного користування земельною ділянкою, підстава для державної реєстрації державний акт від 26.03.1993.

Водночас в матеріалах справи наявне свідоцтво №247 про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства від 04.05.1993, з якого вбачається, що гр. ОСОБА_1 (член господарства ОСОБА_3 ) зареєстрований Білгород-Дністровською районною Радою народних депутатів в якості селянського (фермерського) господарства, яке здійснює свою діяльність як юридична особа, у наступних видах діяльності виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції.

З Довідки АБ №538668 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) вбачається реєстрація Фермерського господарства «Волдія» (код ЄДРПОУ 38030356), керівником якого є ОСОБА_1 .

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.12.2011 проведено державну реєстрацію Фермерського господарства «Волдія» (засновник ОСОБА_1 ), станом на дату ухвалення рішення Фермерське господарство «Волдія» (код ЄДРПОУ 38030356) не припинено, перебуває в стані припинення з 26.07.2024.

Висновок суду

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (п.5.6), від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (п.6.41), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (п.48), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (п.91), від 19.05.2020 у справі №922/4206/19 (п.43), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (п.88), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п.75), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (п.55)).

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, на підставі якого ОСОБА_1 26.03.1993 було надано у постійне користування земельну ділянку, яка розташована на території Мологівської (колишньої Випасненської) сільської ради, для ведення фермерського господарства, із земель, які раніше були надані ФГ «Волдія», загальною площею 20,28 га (кадастровий номер 5120882000:01:00160480).

Станом на час видачі спірного державного акту на право постійного користування землею був чинним Земельний кодекс Української РСР від 18.12.1990 (далі - ЗК України 1990 року), який у відповідній редакції передбачав певне регулювання відносин щодо права постійного користування земельною ділянкою.

Постійним визнавалося землекористування без заздалегідь установленого строку (частина друга статті 7 ЗК України 1990 року). Право постійного користування землею посвідчували державні акти. Їх видавали та реєстрували сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів (частина перша статті 23 ЗК України 1990 року).

Громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, земельні ділянки передавалися у власність або надавалися в користування, в тому числі на умовах оренди, включаючи присадибний наділ (частина перша статті 50 ЗК України 1990 року). Землю у постійне користування надавали Ради народних депутатів, зокрема і для ведення громадянами України селянського (фермерського) господарства (пункт 1 частини п`ятої статті 7 ЗК України 1990 року).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 22 постанови від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20) зазначила, що передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджують те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто для вироблення, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції (частина перша статті 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство»). Таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство (як самостійна юридична особа), а не його засновник. Іншими словами, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство (цей висновок не стосується права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, наданою для ведення такого господарства; оскільки таке право є успадковуваним, тобто передається у спадщину, то воно залишається у володінні фізичної особи і після створення селянського (фермерського) господарства, про що Велика Палата Верховного Суду зазначила у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17).

Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду у пункті 23 постанови від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20) дійшла висновку, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства відбувається фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього переходять до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює цей висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно як суб`єкт підприємницької діяльності могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем.

Відповідно з часу державної реєстрації цього господарства воно повноважне зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення селянського (фермерського) господарства отримав його засновник (наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 10.04.2019 (пункти 23-29) й ухвалі від 13.11.2019 (пункти 17-18) у справі №275/82/18, а також у постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 (пункти 6.24-6.29) щодо належності права на продовження договірних відносин з користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства саме такому господарству, а не його засновникові).

01.01.2002 набрав чинності ЗК України від 25.10.2001, згідно з частиною першою статті 92 якого право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Вичерпний перелік осіб, які могли набувати земельні ділянки у постійне користування, був визначений у частині другій статті 92 ЗК України.

Фермерські господарства та фізичні особи до зазначеного переліку не належали. Водночас у пункті 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України від 25.10.2001 було передбачено, що громадяни та юридичні особи, які вже мали у постійному користуванні земельні ділянки, не могли мати їх на такому праві та повинні були у визначений строк переоформити право власності або право оренди на них відповідно до встановленого порядку. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду її строк мав визначатися відповідно до закону.

Конституційний Суд України 22 вересня 2005 року ухвалив рішення № 5-рп/2005, згідно з яким визнав неконституційним пункт 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України щодо обов`язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. Конституційний Суд України зазначив, що відсутні підстави визнавати неконституційною статтю 92 ЗК України, оскільки використання у ній терміна «набувають» (який означає «ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь») свідчить, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини Рішення).

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення користувачем, який за ЗК України не є суб`єктом такого права.

Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов`язків щодо такої ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 663/1738/16-ц (провадження № 14-355цс19)).

Так, як вище встановлено господарським судом спірний державний акт на право постійного користування землею виданий ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

З наявного в матеріалах справи свідоцтва №247 про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства від 04.05.1993 вбачається, що гр. ОСОБА_1 (член господарства ОСОБА_3 ) зареєстрований Білгород-Дністровською районною Радою народних депутатів в якості селянського (фермерського) господарства, яке здійснює свою діяльність як юридична особа, у наступних видах діяльності виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції.

Окрім того, в матеріалах справи також наявні Довідка АБ №538668 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), з якої вбачається реєстрація Фермерського господарства «Волдія» (код ЄДРПОУ 38030356), керівником якого є ОСОБА_1 , а також Відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка містить відомості про проведення 16.12.2011 державної реєстрації Фермерського господарства «Волдія» (засновник ОСОБА_1 ), яке станом на дату ухвалення даного рішення не припинено.

За таких обставин, враховуючи, що спірний державний акт на право постійного користування землею виданий ОСОБА_1 саме для ведення селянського (фермерського) господарства, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20), щодо фактичної заміни постійного землекористувача з моменту створення селянського (фермерського) господарства та переходу обов`язків постійного землекористувача до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації, приймаючи до уваги, що станом на даний час Фермерське господарство «Волдія», створене ОСОБА_1 , не припинено, належним відповідачем у справі є саме Фермерське господарство «Волдія», яке залучено господарським судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

При цьому господарським судом враховано, що позивачем не було заявлено відповідного клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача протягом підготовчого провадження у даній справі.

Натомість у судовому засіданні 04.12.2024 представником позивача надано усні пояснення, згідно з яким позивач вважає належним відповідачем у справі саме ОСОБА_1 , до якого заявлено позовні вимоги, а не Фермерське господарство «Волдія». Так, представник позивача зазначив, що позивач не вважав за належне залучити Фермерське господарство «Волдія» в якості відповідача у справі, оскільки відповідач це особа, до якого пред`явлено позовні вимоги, а позовні вимоги у даній справі пред`явлено лише до фізичної особи ОСОБА_1 .

Частинами 1, 3, 4 ст.45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (провадження №4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (провадження №14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі №635/4741/17 (провадження №14-46цс20, пункт 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).

За таких обставин, враховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду щодо відмови у задоволенні позову у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача, приймаючи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, а також вищевикладені висновки суду щодо належного відповідача у даній справі, яким є Фермерське господарство «Волдія», господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, на підставі якого ОСОБА_1 26.03.1993 було надано у постійне користування земельну ділянку, яка розташована на території Мологівської (колишньої Випасненської) сільської ради, для ведення фермерського господарства, із земель, які раніше були надані ФГ «Волдія», загальною площею 20,28 га (кадастровий номер 5120882000:01:00160480) у справі №495/6097/20.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити Мологівській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області у задоволенні позову до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фермерське господарство «Волдія» про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, на підставі якого ОСОБА_1 26.03.1993 було надано у постійне користування земельну ділянку, яка розташована на території Мологівської (колишньої Випасненської) сільської ради, для ведення фермерського господарства, із земель, які раніше були надані ФГ «Волдія», загальною площею 20,28 га (кадастровий номер 5120882000:01:00160480) у справі №495/6097/20.

2.Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Мологівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 24.12.2024.

Суддя Г.Є. Смелянець