Ухвала

від 19.12.2024 по справі 8/570

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

19.12.2024 Справа № 8/570(917/2104/24)

Суддя Господарського суду Полтавської області Паламарчук В.В., при секретарі судового засідання Кір"яковій Я.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на бездіяльність ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрики, арбітражного керуючого Терещенка О.В. (вхід. №16206 від 29.11.2024) у справі №8/570

за заявою Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639)

до Державної Галещинської біологічної фабрики (вул. Жовтнева, 98, смт. Н.Галещина, Полтавська область, код ЄДРПОУ 00482996)

за участю Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43316700).

Прокуратури Полтавської області (вул.1100-річчя Полтави,7, м. Полтава, 36000)

Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, вул. Генерала Алмазова, б.18/9, м. Київ, 01133)

про визнання банкрутом

Представники учасників справи: згідно протоколу

ВСТАНОВИВ: Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Полтавської області зі скаргою на бездіяльність ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрики, арбітражного керуючого Терещенка О.В. (вхід. №16206 від 29.11.2024).

04.12.2024р. від заявника на адресу суду надійшли уточнення прохальної частини поданої скарги (вхід. №16398 від 04.12.2024) в зв`язку з допущеною опискою. В поданих уточненнях Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури просить суд:

- скаргу на бездіяльність ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрики у справі №8/570 задовольнити.

- визнати протиправною бездіяльність ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрики Терещенка О.В. щодо не припинення права постійного користування земельною ділянкою яка перебувала у користуванні Державної Галещинської біологічної фабрики згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ПЛ №001938 від 26.03.2002 шляхом надіслання відповідного письмового звернення до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області;

- зобов`язати ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрики Терещенка О.В. вчинити дії спрямовані на припинення права постійного користування земельною ділянкою яка перебувала у користуванні Державної Галещинської біологічної фабрики згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ПЛ №001938 від 26.03.2002 шляхом надіслання відповідного письмового звернення до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Таким чином, подана Заступником керівника Полтавської обласної прокуратури скарга (вхід. №16206 від 29.11.2024) розглядається судом з урахуванням уточнень (вхід. №16398 від 04.12.2024).

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури подав лист (вхід. №15863 від 25.11.2024) в якому зазначив, що листом від 03.11.2004 №076-819вих04 прокурор повідомив суд про вступ у справу №8/570 в порядку ст. 29 ГПК України (в редакції Закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Фонд державного майна України подав заяву (вхід. №16863 від 12.12.2024) в якій прохав відкласти розгляд скарги та зазначив, що Полтавська обласна прокуратура не залучена до участі у справі № 8/570 про банкрутство та не наділена правами учасника процесу відповідно до ст. 42 ГПК України (а.с.33-34).

Фонд державного майна України у відзиві (вхід. №17214 від 18.12.2024; №17217 від 18.12.2024; а.с.47,56-58;62,72-74) проти скарги заперечує посилаючись на те, що ліквідатор Державної Галещинської біологічної фабрики Терещенко О.В. подавав заяву до Держкомзему про відмову у постійному користуванні земельними ділянками в зв`язку з банкрутством державного підприємства. Держкомзем видав відповідний наказ про припинення права постійного користування Державною Галещинською біологічною фабрикою, однак постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у справі №917/429/17 цей наказ був скасований. Зобов`язання ліквідатора щодо вчинення дій спрямованих на припинення права постійного користування земельною ділянкою може призвести до знецінення об`єкта малої приватизації та можливе вибуття земельної ділянки з державної власності.

В зв`язку з тим, що Фондом державного майна України подано відзив на скаргу, а явка учасників справи в судове засідання відповідно до ухвали суду від 12.12.2024р. обов`язковою не визнавалась, клопотання Фонду державного майна України про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Арбітражний керуючий Терещенко О.В. у відзиві (вхід. № 17234, 17235 від 19.12.2024) проти скарги заперечує, посилаючись на те, що:

-боржником не приймалося рішення про припинення Державного акту на право постійного користування землею серія І-ПЛ №001938 за Державною Галещинською біологічною фабрикою;

- ліквідатором подано позов до Господарського суду Полтавської щодо захисту інтересів Державної Галещинської біологічної фабрики щодо неправомірно використання земельних ділянок, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322084900:00:001:0842;

- ліквідатором вже подавалася заява про припинення права постійного користування на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні ДП Галещинської біологічної фабрики, але наказ №2186-сг від 12.08.20214 ГУ Держземагенства в Полтавській області «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» був скасований Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у справі №917/429/17;

- вважає вказану скаргу необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому просить суд у її задоволенні відмовити.

У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.11.2024 скаргу передано на розгляд судді ПаламарчукуВ.В. в межах справи про банкрутство №8/570 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №8/570(917/2104/24) (а.с.18).

Ухвалою суду від 03.12.2024 скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури призначено в судове засідання на 12.12.2024.

Ухвалою від 12.12.2024 розгляд скарги було відкладено на 19.12.2024 в зв`язку з відсутністю доказів отримання всіма учасниками справи копії ухвали суду від 03.12.2024 (а.с.25-26).

Відповідно до довідки про доставку ухвали по системі Електронний суд Прокуратура Полтавської області, Фонду державного майна України, Арбітражний керуючий Терещенка О.В. 13.12.2024 отримали ухвалу суду від 12.12.2024 (а.с.27-30).

Вказана ухвала також надсилалися на електронну пошту сторін, вказану ними у позові та заявах (а.с.31).

В судовому засіданні 19.12.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали згідно з ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив таке.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України Про Конституційний Суд України є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття інтереси держави є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Прокурор у скарзі вказує, що Фонд державного майна України є органом управління єдиного майнового комплексу Державної Галещинської біологічної фабрики (код ЄДРПОУ 00482996).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 №683р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" Державну Галещинську біологічну фабрику передано до сфери управління Фонду державного майна України.

Згідно з актом приймання-передачі, затвердженим 23.03.2023 Фондом державного майна України, єдиний майновий комплекс Державної Галещинської біологічної фабрики (код ЄДРПОУ 00482996) передано зі сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до сфери управління Фонду державного майна України.

Згідно з пунктом 1 Тимчасового положення про ФДМУ, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07 липня 1992 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин), ФДМУ здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. За правилами статті 4, частини першої статті 7 Закону України Про управління об`єктами державної власності ФДМУ є суб`єктом управління об`єктами державної власності та здійснює відповідно до законодавства право розпорядження майном, що перебуває на балансі громадських організацій колишнього Союзу РСР, яке має статус державного.

Аналогічні повноваження Фонду також закріплено у чинному на даний час Законі України Про Фонд державного майна України.

При цьому, прокурор зазначає, що Фонд державного майна України як орган управління Державної Галещинської біологічної фабрики дій спрямованих на передачу та реєстрацію права постійного користування державною земельною ділянкою згідно Державного акту 1-ПЛ № 001938 від 26.03.2002 за належним користувачем в особі Державної Новогалещинської біологічної фабрики не вчиняє.

Отже, звертаючись із скаргою Прокурор правильно визначив орган, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Заперечення Фонду державного майна України на те, що Полтавська обласна прокуратура не наділена правами учасника процесу, згідно ст.42 ГПК України, судом відхиляються з наступного.

Згідно зі статтею 29 ГПК України (чинної в редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин), який передбачав можливість вступу прокурора у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист інтересів держави. Про свою участь у справі прокурор повідомляє арбітражний суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Листом вхідний від 04.11.2004 за №0/4663 (від 03.11.2004 за №07/6-819 вих.04) прокурор відповідно до ст.29 ГПК України (чинного в редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин), повідомив суд про вступ в справу №8/570 про банкрутство Державної Галещинської біофабрики на стороні боржника, оскільки існує загроза шкоди майновим інтересам держави. (т.3, а.с.17).

Отже, прокурор з 2004 року вступив у справу №8/570 про банкрутство Державної Галещинської біофабрики на стороні боржника.

Враховуючи викладене, скарга заявлена Прокурором на захист інтересів держави з дотриманням вимог ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

При розгляді скарги, судом прийнято до уваги таке.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю) (п. 6 ст. 61 КУзПБ).

Як свідчать матеріали справи, Державна Галещинська біологічна фабрика знаходиться у процедурі банкрутства - ліквідації, введеної постановою господарського суду Полтавської області від 27.07.2003, ліквідатором було призначено арбітражного керуючого Чорнокондратенко І.П.

Ухвалою господарського суду від 09.10.2008 припинено повноваження Чорнокондратенко І.П., ліквідатором призначено арбітражного керуючого Терещенка О.В.

За ухвалою від 24.02.2015 усунено арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича від виконання обов`язків ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрики по справі №8/570.

Ухвалою Господарського суду від 26.03.2015р. ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Бончака Степана Антоновича (свідоцтво №351 від 28.02.2013). Ухвалою господарського суду від 23.04.2015р припинено повноваження останнього.

Ухвалою від 22.09.2015 призначено ліквідатором Державної Галещинської біологічної фабрики, арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича (свідоцтво №432 від 28.02.2013).

В подальшому ухвалою від 24.11.2016 арбітражного керуючого Терещенка О.В. усунуто від виконання обов`язків ліквідатора банкрута, у зв`язку з припиненням його діяльності. Призначено ліквідатором Державної Галещинської біологічної фабрики арбітражного керуючого Авраменка Ігоря Миколайовича (свідоцтво №809 від 26.04.2013).

Ухвалою Господарського суду від 02.06.2020 припинено повноваження арбітражного керуючого Авраменко І.М. щодо виконання ним обов`язків ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрики. Вказаною ухвалою суду призначено ліквідатором Державної Галещинської біологічної фабрики арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича (свідоцтво №1946 від 18.12.2019). Ліквідатору зобов`язано надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута після закінчення ліквідаційних заходів.

У період з 02.06.2022 по цей час повноваження ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрики виконує арбітражний керуючий Терещенко Олександр Васильович.

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури у скарзі просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрики Терещенка О.В. щодо не припинення права постійного користування земельною ділянкою яка перебувала у користуванні Державної Галещинської біологічної фабрики згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ПЛ №001938 від 26.03.2002 шляхом надіслання відповідного письмового звернення до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області;

- зобов`язати ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрики Терещенка О.В. вчинити дії спрямовані на припинення права постійного користування земельною ділянкою яка перебувала у користуванні Державної Галещинської біологічної фабрики згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ПЛ №001938 від 26.03.2002 шляхом надіслання відповідного письмового звернення до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що ліквідатор Державної Галещинської біологічної фабрики Терещенко О.В. у супереч ст.62 Кодексу України з процедур банкрутства та процесуальних рішень не вчиняє дій щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою, шляхом надіслання письмового звернення до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Дослідивши матеріали скарги судом встановлено, таке.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-ПЛ №001938 від 26.03.2002, який виданий Солоницькою сільською Радою народних депутатів Козельщинського району Полтавської області, у постійному користуванні Державної Галещинської біологічної фабрики перебувало 331,20 га в межах Солоницької сільської ради.

Рішенням 3 сесії 21 скликання Солоницької сільської Ради народних депутатів від 25.12.1998 №9, земельна ділянка була надана у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №80.

22.01.1999 на виконання наказу Агентства з питань банкрутства №4 від 22.01.1999 реорганізовано Галещинську біофабрику шляхом її розподілу на два самостійні підприємства з метою збереження виробничих потужностей та кадрового потенціалу зі створенням нової юридичної особи - Новогалещинська біологічна фабрика.

Рішенням Солоницької сільської ради від 25.03.1999 розподілено земельні ділянки між Державною Галещинською біологічною фабрикою та Державною Новогалещинською біологічною фабрикою в кількості 32 га і 300,5 га відповідно з оформленням відповідної документації.

Арбітражний керуючий Терещенко О.В. зазначає, що згідно Державного акту І-ПЛ №001938 від 26.03.2002 боржнику на праві постійного користування належить земельна ділянка загальною площею 331,20 га та боржником не приймалося рішення про припинення права постійного користування землею.

Однак, як свідчать матеріали справи, правовий статус земельної ділянки площею 293 га (яка накладається на земельну ділянку згідно Державного акту І-ПЛ № 001938 виданого 26.03.2002 Державній Галещинській біологічній фабриці) був предметом дослідження в межах судової справи № 917/1132/19 за позовом Першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Терра - Украгро», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство Державна Новогалещинська біологічна фабрика та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Державного підприємства Державна Новогалещинська біологічна фабрика до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Терра - Украгро» про визнання права постійного користування земельною ділянкою та зобов`язання передати земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.12.2020 у справі №917/1132/19 визнано за Державним підприємством Державна Новогалещинська біологічна фабрика право постійного користування земельною ділянкою площею 293 га кадастровий номер 5322084900:00:001:0842, яка сформована за рахунок поділу площі земельної ділянки кадастровим номером 5322084900:00:001:0504 та знаходиться в адміністративних межах Солоницької сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

При цьому у рішенні Господарського суду Полтавської області від 09.12.2020 у справі №917/1132/19 яке набрало законної сили 13.01.2021 зазначено, що:

- проектна документація на земельні ділянки, площею 15,82 га та 300,5 га, які були передані у користування ДП «Державна Новогалещинська біологічна фабрика», виготовлена та затверджена у передбаченому законом порядку; позивач шляхом звернення до уповноважених органів вчиняв дії щодо отримання державного акту на земельну ділянку площею 300,5га. Зокрема, у матеріалах справи № 917/429/17 міститься технічна документації зі складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками з інвентаризацією землі Державної Новогалещинської біологічної фабрики на території Новогалещинської селищної та Солоницької сільської рад Козельщинського району Полтавської області №187 від 31.03.2004, що виготовлена на виконання рішення Солоницької сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 18.11.2003 про передачу земельної ділянки загальною площею 300,5 га із земель Державної Галещинської біологічної фабрики до земель Державної Новогалещинської біологічної фабрики для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також погоджено видачу Державній Новогалеіцинській біологічній фабриці державного акту на право постійного користування землею площею 300,5 га.;

- розпорядженням Козельщинської РДА Полтавської області від 02.12.2003 №649 затверджено технічну документацію про видачу державних актів на право постійного користування землею з інвентаризацією земель та уточненню площ по передачі земельних ділянок Державній Новогалещинській біологічній фабриці та вирішено видати Державній Новогалещинській біологічній фабриці державні акти на право постійного користування землею площею 300,5 га на території Солоницької сільської ради і площею 15,82 га на території Новогалещинської селищної ради. Технічна документація і державні акти мали були бути передані ДП «Державна Новогалещинська біологічна фабрика» на виконання доручення Головного управління Держземагенства у Полтавській області у жовтні 2011 року. Крім того, встановлено, що позивач (ДП «Державна Новогалещинська біологічна фабрика») користувався спірною земельною ділянкою площею 300,5 га по 2016 рік.

Отже, рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.12.2020 у справі №917/1132/19 визнано за Державним підприємством Державна Новогалещинська біологічна фабрика право постійного користування земельною ділянкою площею 293 га кадастровий номер 5322084900:00:001:0842.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у справі №917/429/17, зокрема, визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Полтавській області «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 12.08.2014 №2186-сг.

При цьому Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у справі №917/429/17 зазначено, що:

- приймаючи оспорюваний наказ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 12.08.2014 №2186-сг Головне управління Держземагенства у Полтавській області керувалось листом арбітражного керуючого Державної Галещинської біологічної фабрики Терещенко О.В. від 18.06.2014 про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою;

- у листі від 18.06.2014 арбітражний керуючий Терещенко О.В. посилався взагалі на інший державний акт, яким було передано Державній Галещинській біологічній фабриці на праві постійного користуванні іншу земельну ділянку площею 273,19га в межах Новогалещинської селищної ради, тому, припинення оскаржуваним наказом «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» №2186-сг права користування Державній Галещинській біологічній фабриці земельною ділянкою площею 331,2 га в межах Солоницької сільської ради, судова колегія вважає безпідставним;

- наказ Головного управління Держземагенства у Полтавській області «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 12.08.2014 №2186-сг порушує права та законні інтереси ДП «Державна Новогалещинська біологічна фабрика», оскільки даний наказ було прийнято Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області до вирішення питання щодо належного оформлення за ДП «Державна Новогалещинська біологічна фабрика» права постійного користування земельною ділянкою площею 300,5 га у межах Солоницької сільської ради, не зважаючи на обізнаність щодо наявності такого процесу.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, ліквідатор Державної Галещинської біологічної фабрики Терещенко О.В., у супереч ст. 62 КУзПБ, рішенню Господарського суду Полтавської області від 09.12.2020 у справі №917/1132/19 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у справі № 917/429/17 станом 29.11.2024 (подання скарги до суду) дій спрямованих на припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка перебувала у користуванні Державної Галещинської біологічної фабрики згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ПЛ №001938 від 26.03.2002 шляхом відповідного звернення до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не вчинив.

Як свідчать матеріали справи, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 №1010-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» Державне підприємство Державна Новогалещинська біологічна фабрика перебуває у сфері управління Фонду державного майна України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 №683-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» Державна Галещинська біологічна фабрика перебуває у сфері управління Фонду державного майна України.

Отже, передача права користування земельних ділянок відбувається між двома державними підприємствами, які перебувають у сфері управління Фонду державного майна України.

Згідно ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) до повноважень ліквідатора з дня його призначення належить: подання до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; формування ліквідаційної маси.

Відповідно до ч. ч. 1,7 ст. 62 Кодексу, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, надання у власність або у користування для всіх потреб віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Відповідно до положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно із підпунктом 33 пункту 4 даного Положення, Держгеокадастр організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у тому числі за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, за додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок, за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про земельні ділянки та їх використанням.

Відповідно до підпункту 50 пункту 4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Тобто, розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Полтавської області є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

При цьому, як зазначає прокурор, ліквідатор Державної Галещинської біологічної фабрики Терещенко О.В. не передає майно відповідним особам в установленому порядку.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Частиною 3 ст. 12 КУзПБ визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Згідно зі ст.58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.

Стаття 61 КУзПБ визначає повноваження ліквідатора. Так відповідно до ч. 1 зазначеної норми Кодексу, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Суд констатує, що у ліквідаційній процедурі ключовими є дії, спрямовані на формування ліквідаційної маси та розпорядження майном банкрута, з метою перетворення майна банкрута у кошти, а також пропорційний та розмірний розподіл коштів, отриманих від продажу цього майна кредиторам. Від дій ліквідатора щодо виявлення майнових активів банкрута залежить склад ліквідаційної маси і, відповідно, задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

За ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України)

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (ч.3, ч.4 ст. 74 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в порушення ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором Державної Галещинської біологічної фабрика арбітражним керуючим Терещенком О.В. за період виконання повноваження ліквідатора боржника (з 02.06.2020 по цей час) не надані документальні докази проведення ним інвентаризації майнових активів боржника, відсутні документальні докази визначення ліквідатором початкової вартості майна банкрута; відсутні докази проведення ліквідатором Терещенком О.В. аналізу фінансового стану банкрута; відсутні документальні докази формування ліквідаційної маси банкрута, відсутні докази повернення майна, щодо якого боржник є користувачем, його власнику відповідно до закону. Крім того, строк ліквідаційної процедури перевищив 12 місяців.

Таким чином суд, приходить до висновку, що скарга Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на бездіяльність ліквідатора є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а заперечення на скаргу Фонду державного майна України та ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрика арбітражним керуючим Терещенком О.В. судом до уваги не приймаються з вищезазначених підстав.

Керуючись ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, 329 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вхід. №16206 від 29.11.2024) на бездіяльність ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрика (арбітражного керуючого) Терещенка О.В. з урахуванням уточнень (вхід. №16398 від 04.12.2024) - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрики Терещенка Олександра Васильовича щодо не припинення права постійного користування земельною ділянкою яка перебувала у користуванні Державної Галещинської біологічної фабрики згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ПЛ №001938 від 26.03.2002 шляхом надіслання відповідного письмового звернення до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

3. Зобов`язати ліквідатора Державної Галещинської біологічної фабрики Терещенка Олександра Васильовича вчинити дії спрямовані на припинення права постійного користування земельною ділянкою яка перебувала у користуванні Державної Галещинської біологічної фабрики згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ПЛ №001938 від 26.03.2002 шляхом надіслання відповідного письмового звернення до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

4. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі, державному органу з питань банкрутства, Терещенку О.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядки та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 24.12.2024р.

Суддя Паламарчук В.В.