Рішення
від 10.12.2024 по справі 918/681/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/681/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Рівненської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі:

позивача 1: Рівненської міської ради

позивача 2: Західного офісу Державної аудиторської служби України

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "BABY LAND"

про визнання недійсним договорів про постачання природного газу та стягнення 191 808 грн 85 коп.

В засіданні приймали участь:

Представник прокуратуриРункевич Ірина Вікторівна (в залі суду) - службове посвідчення № 071713 від 01 березня 2023 року

Представник позивача 1 Шпак Андрій Андрійович (в залі суду) - (Рівненської міської ради) - довіреність № 08-2747 від 28 грудня 2023 року, посадова інструкція від 25 серпня 2022 року, рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради № 52 від 19 квітня 2022 року, посвідчення № 132 від 03 березня 2022 року

Представник відповідача 1Якимчук Ольга Михайлівна (в залі суду) - (Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут") - посвідчення адвоката № 000152 від 14 лютого 2018 року

Описова частина:

В липні 2024 року заступник керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 - Рівненської міської ради, позивача 2 - Західного офісу Державної аудиторської служби України звернувся у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" та відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "BABY LAND" про визнання недійсними договорів про постачання природного газу та стягнення 191 808 грн 85 коп.

Ухвалою суду від 19 липня 2024 року задоволено заяву головуючого судді Мовчуна А.І. про самовідвід у справі № 918/681/24.

Ухвалою суду від 22 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/681/24 за позовною заявою заступник керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 - Рівненської міської ради, позивача 2 - Західного офісу Державної аудиторської служби України звернувся у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" та відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "BABY LAND" про визнання недійсними договорів про постачання природного газу та стягнення 191 808 грн 85 коп. та визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20 серпня 2024 року.

26 липня 2024 року через підсистему електронний суд Рівненською окружною прокуратурою подано клопотання про зупинення провадження у справі 918/681/24.

02 серпня 2024 року через підсистему електронний суд представником відповідача 1 подана заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

06 серпня 2024 року через підсистему електронний суд представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити Заступнику керівника Рівненської окружної прокуратури в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

07 серпня 2024 року через підсистему електронний суд представником відповідача 1 подано клопотання про зупинення розгляду справи.

12 серпня 2024 року через підсистему електронний суд Рівненською окружною прокуратурою подано відповідь на відзив, в якому останній просив суд задоволити позовну заяву в повному обсязі.

15 серпня 2024 року через підсистему електронний суд представником відповідача 1 подано заперечення на відповідь на відзив.

16 серпня 2024 року через підсистему електронний суд представником позивача 2 подано письмові пояснення.

Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року підготовче засідання відкладено на 24 вересня 2024 року.

20 вересня 2024 року через підсистему електронний суд Рівненською окружною прокуратурою подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року продовжено строк підготовного провадження у справі № 918/681/24 на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 22 жовтня 2024 року.

21 жовтня 2024 року через підсистему електронний суд представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" подано клопотання на виконання вимог ухвали суду.

21 жовтня 2024 року через підсистему електронний суд представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" подано додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі № 918/681/24. Призначено справу до судового розгляду по суті на 05 листопада 2024 року.

Ухвалою суду від 05 листопада 2024 року відкладено розгляд справи по суті на 19 листопада 2024 року.

19 листопада 2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Західного офісу Державної аудиторської служби України надійшла заява про долучення до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 19 листопада 2024 року відкладено розгляд справи по суті на 26 листопада 2024 року.

21 листопада 2024 року через підсистему електронний суд представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" подані додаткові пояснення у справі.

21 листопада 2024 року через підсистему електронний суд представником Рівненської міської ради подано заяву про розгляд справи без участі представника.

26 листопада 2024 року через підсистему електронний суд представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" подано клопотання.

Ухвалою суду від 26 листопада 2024 року відкладено розгляд справи по суті на 10 грудня 2024 року.

09 грудня 2024 року через підсистему електронний суд представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" подані додаткові пояснення у справі.

Крім того, судом встановлено, що представник позивача - 2 та відповідача - 2 в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомленні належним чином про що свідчать матеріали справи. За таких обставин, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності останніх.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Мотивувальна частини.

Рівненською окружною прокуратурою в ході реалізації функцій представництва інтересів держави у суді виявлено порушення вимог законодавства при проведенні закупівлі товару без використання електронної системи ТОВ "Приватний заклад дошкільної освіти "Baby Land" за предметом: "Природний газ для потреб непобутових споживачів" (ідентифікатори закупівель - UA-2023-12-15-019671-a та UA- 2023-09-10-000263-a).

Прокурором встановлено, що між ТОВ "Приватний заклад дошкільної освіти "Baby Land" та ТОВ "Твій Газзбут" укладено Договір № ДУ-7/41АР200-72799-22 від 08.09.2023 на суму 98 834,00 грн. та Договір №41АР200-72799-22/1 від 01.12.2023 на суму 92 974,85 грн.

Відповідно до планів закупівель джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Прокурор вважає, що вказані договори укладено з порушенням вимог Господарського кодексу України, Закону України "Про санкції", Закону України "Про публічні закупівлі", Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 64-1 ГК України підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов`язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.

Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

У цій же статті зазначено, що термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" розуміється у значенні, що вживається в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон № 1702-VII).

Відповідно до п. 18 Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19.09.2023 № 101118, відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" Кабінет Міністрів України визначено ознаки непрямого вирішального впливу шляхом реалізації права контролю встановлюються на підставі, зокрема:

1)надання особою зобов`язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

2)ведення особою перемовин щодо вчинення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

3)наявності в особи довіреності на здійснення значних правочинів від імені юридичної особи, що видана на строк більше ніж один рік та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

4)здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявності можливості блокувати операції за такими рахунками;

5)зазначення особи як засновника (кінцевого бенефіціарного власника, вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (кінцевим бенефіціарним власником, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

В силу абз. 2 ч. 1 ст. 5-1 Закону №1702-VII юридичні особи зобов`язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Ці ж дані вносяться до Форми 1 для реєстрації юридичної особи (за Наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 року № 3268/5).

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_1 , громадянство: АДРЕСА_1 . Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100. Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив.

Законом України "Про санкції" визначено, що пріоритетами національних інтересів України є, зокрема, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України, розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України тощо.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про санкції", з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Статтею 2 цього Закону визначено, що правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України "Про санкції", рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Закон України "Про санкції" є регулятивним нормативним актом, який встановлює (запроваджує) ряд обмежень на демократичну участь у випадку загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, а також задля протидії терористичній діяльності.

Метою прийняття Закону України "Про санкції" є потреба невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров`ю населення, захоплення заручників, експропріацію власності держави, фізичних та юридичних осіб, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 1 Закону України "Про національну безпеку України" національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз. Національні інтереси України - життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.

Одним з нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з`явилося із прийняттям Закону "Про санкції" від 14.08.2014 № 1644-VII внаслідок збройної агресії російської федерації щодо України (постанови Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 910/13/21 та від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22).

Україна є об`єктом збройної агресії з боку російської федерації (далі - рф), яку остання здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак (абзац перший затвердженого постановою від 27.01.2015 № 129-VIII Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН), Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором (далі - Звернення)).

Із 20.02.2014 тривають силові дії рф (перша фаза збройної агресії), які є актами збройної агресії відповідно до пунктів "а", "Ь", "с", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року (абзац сімнадцятий пункту 1, схваленої постановоювід 21 квітня 2015 року № 337-VIII, Заяви Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" (далі - Заява). Беручи до уваги Статут ООН і Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року, Верховна Рада України визнала рф державою-агресором (абзац шостий Звернення).

У квітні 2014 року розпочалася друга фаза збройної агресії рф проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами рф озброєні бандитські формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (07 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки"(27 квітня 2014 року) (абзац п`ятий пункту 1 Заяви).

Третя фаза збройної агресії рф розпочалася 27.08.2014 масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних сил рф (абзац чотирнадцятий пункту 1 Заяви).

Наслідком збройної агресії рф проти України стала нелегітимна воєнна окупація і подальша незаконна анексія території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя - невід`ємної складової державної території України, воєнна окупація значної частини території України у Донецькій та Луганській областях (абзац перший пункту 3 Заяви).

Ще одна фаза збройної агресії рф проти України - повномасштабне вторгнення агресора на нашу суверенну територію, розпочалася 24 лютого 2022 року та триває дотепер. У цей день Україна розірвала з рф дипломатичні відносини.

У резолюції ES-11/1 "Агресія проти України" 02 березня 2022 року збройну агресію рф проти України визнала Генеральна Асамблея ООН. Вона вимагає від рф негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, повного та безумовного виведення збройних сил з території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також забезпечення повного захисту цивільних осіб, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок і дітей.

Верховна Рада України 14 квітня 2022 року визнала дії, вчинені збройними силами рф та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні", схваленої згідно з Постановою Верховної Ради України № 2188-ІХ).

Парламентська Асамблея Ради Європи 27 квітня 2022 року ухвалила резолюцію "Наслідки продовження агресії Російської Федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи" № 2433. Визнала, що агресія рф проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент забезпечує серед іншого, національну безпеку Держави, відповідно до частини третьої цієї статті на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Положеннями ст. 107 Конституції України визначено, що РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові. РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Головою РНБО є Президент. Рішення РНБО вводяться в дію указами Президента.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" рішення РНБО, введені в дію указами Президента, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 9901/348/21 з опису у Законі України "Про санкції" підстав, умов, мети застосування санкцій виснувала, що суб`єкт, до якого вони можливо будуть застосовані, не може не розуміти і не передбачити, що ці обмежувальні заходи потенційно (ймовірно) використовуватимуться стосовно нього насамперед через те, що він є "репрезентантом" країни, яка в умовах збройного конфлікту ставить під загрозу національні інтереси, національну безпеку України, втрату української державності, а його діяльність на території України за умов збройного конфлікту може підпадати під ознаки реалізації такої загрози.

Указом Президента України від 24.06.2021№266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" передбачено, зокрема, застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних осіб згідно з додатком.

Додатком 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" визначено наступну фізичну особу:

ОСОБА_1 ; ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Бересток Заліщицького району Тернопільської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ".

Крім цього, визначено наступні види обмежувальних заходів (відповідно до Закону України "Про санкції"): блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції", тощо.

Указом Президента України від 24.06.2024 № 376/2024 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.06.2024 "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", згідно якого строк застосування обмежувальних заходів для ОСОБА_1 визначений 10 років.

Отже, прокурор вважає, що не заперечуючи відсутність ТОВ "Твій Газзбут" в переліку юридичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкцій) слід звернути увагу, що винагородоодержувачем (кінцевим беніфеціаром) ТОВ "Твій Газзбут" є ОСОБА_1 , до якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Вибірковий підхід та надмірна формалізація вимог ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" дозволяє підсанкційним фізичним особам нівелювати вищевказаними вимогами Закону та продовжувати отримувати дохід через підконтрольні їм юридичні особи. Вказане стає наслідком прямого порушення основних засад, визначених Законом України "Про санкції" та надає можливість уникнути виконання указів Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Таким чином, на думку прокурора виключно з метою врегулювання недопустимості "двоякого тлумачення" вимог статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", що мало місце з боку "зацікавлених "підсанкційних осіб" та створених/підконтрольних ними юридичних осіб, постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2023 № 157 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178" пункт 44 Особливостей викладено в такій редакції: "Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: п. 11) учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених "Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі за текстом позовної заяви - Особливості).

Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до вимог цього Закону належать, в тому числі, юридичні особи, які є розпорядниками, одержувачем бюджетних коштів.

Пунктом 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 ( далі - Особливостей), визначено, що Замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі, якщо учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції", крім випадку, коли активи такої особи, в установленому законодавством порядку, передані в управління АРМА.

У пункті 42 Особливостей № 1178 визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції та у разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.

Слід зазначити, що інформація щодо рішень Ради національної безпеки і оборони України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є у вільному доступі на офіційному вебпорталі Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua).

Прокурор зазначає, що є очевидним факт, що фізична особа ОСОБА_1 , безпосередньо не має наміру та мети вступати у господарські правовідносин, як сторона правочину, однак відповідно до ресурсу Youcontrol, є засновником та кінцевим бенефіціарним власником більше 40 компаній з різних юрисдикцій, у тому числі зареєстрованих в офшорних зонах та тих, що причетні до постачання сировини на військові підприємства рф; прямо чи непрямо володіє цими компаніями, впливає на всі рішення, що ними ухвалюються.

Причетність ОСОБА_1 до виведення Українського титанового бізнесу під російську юрисдикцію, стала наслідком застосування щодо останнього персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів(санкцій) згідно рішень РНБО від 18.06.2021 та 24.06.2024.

Саме тому, можливість застосування з боку України спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до відповідних суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, порушують інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території чи завдання майнових втрат, врегульована прийнятим Законом України "Про санкції" №1644-VII від 14.08.2014, який забезпечує потребу держави у невідкладному та ефективному реагуванні на такі загрози та недопущення завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку.

Рішенням РНБО від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, згідно додатків", введеного в дію Указом Президента України №266/2021 від 24.06.2021, щодо кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут" ОСОБА_1 застосовано спеціальні економічні санкції терміном на три роки (застосування санкцій пов`язано із встановленими державними органами фактів участі підприємств, засновником та кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_1 у постачанні сировини на військові підприємства російської федерації).

Тобто, на момент укладання спірних договорів діяли обмеження для ОСОБА_1 , який є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій газзбут".

При цьому, Закон України "Про санкції" спрямований на захист національних інтересів України, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності, протидії терористичній діяльності, а також відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави. Закон має на меті забезпечити потребу держави у невідкладному та ефективному реагуванні на наявні і потенційні загрози національній безпеці держави, недопущення завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, шляхом застосування з боку України спеціальних економічних та інші обмежувальних заходів (санкцій) до відповідних суб`єктів.

Таким чином, на думку прокурора вищенаведене свідчить про наявність у ТОВ "Твій Газзбут" умислу на укладення спірного Договору, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку.

Як встановлено з інформації з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, сума оплати за договором № ДУ-7/41АР200-72799-22 від 08.09.2023 склала 98 834,00 грн., а за Договором №41АР200-72799-22/1 від 01.12.2023 - 92 974,85 грн.

Отже, враховуючи наявність умислу у ТОВ "Твій Газзбут" на думку прокурора, як сторони оспорюваних договорів, одержані ним кошти за цим правочином у розмірі 191 808, 85 грн. повинні бути стягнуті в дохід держави.

У свою чергу, відповідач 1 у своїх запереченнях до позову зокрема зазначив, що ТОВ "Твій Газзбут" не є Замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", а також і в розумінні Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості здійснення публічних закупівель).

ТОВ "Твій Газзбут" не зобов`язане контролювати, моніторити одержувачів бюджетних коштів, товариство не повинно для укладення договору з клієнтом заходити до Електронної системи закупівель (прокурор зазначає, що система є загальнодоступною), як і не повинно шукати річні плати оприлюднені замовниками в електронній системі закупівель, товариство немає права контролювати кількість відкритих рахунків у споживача, а про те, що юридична особа є розпорядником бюджетних коштів товариство може дізнатися якщо їй про це повідомить сама юридична особа.

Прокурором не надано жодних доказів про те, ТОВ "Твій Газзбут" було повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "BABY LAND" проводить закупівлі за державний рахунок.

З Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "BABY LAND" було укладено договори на постачання природного газу як з клієнтом (споживачем) який звернувся про намір отримати послугу з постачання природного газу. Як нами вже було наголошено, жодна інформація для проведення процедури закупівлі від ТОВ "Твій Газзбут" не витребовувалася, як і не було запиту пропозиції від постачальника з боку дошкільного закладу, тендерна пропозиція ТОВ "Твій Газзбут" не подавалася, тому посилання Прокурора на порушення ТОВ "Твій Газзбут" Постанови про особливості здійснення публічних закупівель є безпідставними.

При цьому, відповідач також зазначає, що Законом України "Про санкції" та рішенням РНБО не накладались заборони на здійснення у ТОВ "Твій Газзбут" публічних закупівель товарів, робіт і послуг.

Отже, ТОВ "Твій Газзбут" в розумінні положень Закону України "Про санкції" та рішення РНБО, на яке посилається Прокурор, не є особою до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель. При цьому, відповідач - 1 просить суд в позові відмовити.

Також, відповідач-1 зазначає, що прокурором не подано до суду доказів на підтвердження бездіяльності Держаудитслужби. Позовна заява не містить доказів, що права та інтереси позивачів порушені у даній справі, у зв`язку з чим правові підстави для звернення прокурора до суду відсутні.

Жодна із перелічених у ст. 4 Закону України "Про санкції" до ТОВ "Твій Газзбут" не була застосована, відповідач повноцінно та без обмежень здійснює свою господарську діяльність, розрахункові рахунки в установах банку не заблоковані, арешт на нерухоме та рухоме майно Товариства також не накладався.

Водночас, відповідач-2, право на подачу відзиву на позовну заяву не реалізував.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави в особі Рівненської міської ради з наступних підстав.

Частинами 1, 4, 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування з Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селиш, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки.

При цьому, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території.

Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема міської ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020у справі № 904/5598/18, від 15.05.2019усправі№ 911/1497/18).

Враховуючи викладене, Рівненська міська рада має повноваження здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за їх результатами рішень та ефективністю використання бюджетних коштів при укладенні господарських договорів.

У свою чергу, оплата за поставлений товар за Договорами № ДУ-7/41АР200-72799-22 від 08.09.2023 на суму 98 834,00 грн. та №41АР200-72799-22/1 від 01.12.2023 здійснювались за рахунок бюджетних коштів.

Враховуючи, пояснення прокурора що вказаний договір фінансувався за рахунок коштів місцевого бюджету, Рівненська міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки, будучи органом місцевого самоврядування та здійснюючи затвердження та виконання місцевого бюджету м. Рівне, контролювала його виконання.

Крім того, прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. ст. 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

З врахуванням вищевикладеного, Держаудитслужба наділена контрольними повноваженнями як на виявлення відповідних порушень, так і можливостями подальшого реагування на них, а отже є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим державою на захист її інтересів у бюджетній сфері.

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд у постановах від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19,від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.

На підставі викладеного, прокурор звертається з вказаним позовом до суду в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Рівненської міської ради та Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області.

При цьому, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18 та від 13.07.2021 у справі № 927/550/20).

Пунктом 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через

бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Рівненською обласною прокуратурою 05.06.2024 до Рівненської міської ради направлено лист щодо вжиття заходів реагування на виявлені порушення, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Рівненською обласною прокуратурою 04.06.2024 до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області направлено лист щодо здійснення фінансового контролю.

З відповідей вбачається, що заходи реагування не вживались та не плануються.

Отже, відповідно до ст. 53 ГПК України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру", дані обставини стали підставою для захисту інтересів держави в особі Рівненської міської ради та Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області шляхом звернення до суду з даним позовом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що прокуратурою дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України Про прокуратуру при поданні даного позову до суду.

Надаючи правову оцінку даним спірним правовідносинам судом встановлено, наступне.

Між ТОВ "Приватний заклад дошкільної освіти "Baby Land" та ТОВ "Твій Газзбут" укладено Договір № ДУ-7/41АР200-72799-22 від 08.09.2023 на суму 98 834,00 грн. та Договір №41АР200-72799-22/1 від 01.12.2023 на суму 92 974,85 грн постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Оскільки ТОВ "Приватний заклад дошкільної освіти "Baby Land" у даних правовідносинах є одержувачем бюджетних коштів, фінансування закупівлі здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету Рівненської міської територіальної громади, останнє є замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", а тому зобов`язане проводити таку закупівлі у відповідності вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі").

Так, звіти про договір про закупівлю, укладання без використання електронної системи закупівель UA-2023-12-15-019671-a та UA-2023-09-10-000263-a Замовником оприлюднено у відкритому доступі у електронній системі публічних закупівель Prozorro на веб-порталі "prozorro.gov.ua".

Статтею 4 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).

Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Замовником ТОВ "Приватний заклад дошкільної освіти "BABY LAND" оприлюднено у відкритому доступі у електронній системі публічних закупівель Prozorro на веб-порталі «prozorro.gov.ua» 09.09.2023 план закупівлі UA-P-2023-09-09- 000143-а та 15.12.2023 план закупівлі UA-P-2023-12-15-009645-b та за предметом: "Природний газ для потреб непобутових споживачів".

Станом на момент проведення закупівель UA-2023-12-15-019671-a та UA-2023-09-10- 000263-а, укладання договорів про постачання природного газу та їх виконання порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", регулювались Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).

Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом (п. 3 Особливостей).

Відповідно до п.п. 11 п. 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Абзацами 1 3 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 ГК України.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, до загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 виклав правовий висновок про те, що добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Закон України "Про публічні закупівлі", як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 25 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" закріплено поняття публічної закупівлі, відповідно до якого, це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, визначеному цим Законом.

Виходячи з аналізу правової природи процедури закупівлі, результатом та метою якої є набуття цивільних прав та обов`язків стосовно певного предмету (товару, робіт, послуг), закупівля, результатом якої є укладення договору між замовником та постачальником, є правочином.

Як вже встановив суд, між ТОВ "Приватний заклад дошкільної освіти "Baby Land" та ТОВ "Твій Газзбут" укладено Договір № ДУ-7/41АР200-72799-22 від 08.09.2023 на суму 98 834,00 грн. та Договір №41АР200-72799-22/1 від 01.12.2023 на суму 92 974,85 грн.

Разом з тим, оспорюваними правочинами є правочини, недійсність яких прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Слід врахувати, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

На підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

При цьому, до договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

У відповідності до ч. 3 ст. 5 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.

Так, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Слід врахувати, що Верховний Суд у Постанові від 24.04.2020 у справі № 522/25151/14- здійснив правовий правовий висновок про те, що тлумачення статті 215 ЦК України свідчить, що підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) має існувати в момент вчинення правочину.

Близьку за змістом позицію висловлено і в Постанові Верховного Суду від 22.06.2020 року в справі № 177/1942/16-ц: "Тлумачення статей 215, 216 ЦК України та статей 651 653 ЦК України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції "недійсність договору" та "розірвання договору", як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору".

Відповідно до ч. 3 ст. 178 ГК України, Кабінет Міністрів України може у визначених законом випадках видавати правила, обов`язкові для сторін публічного зобов`язання, в тому числі щодо встановлення або регулювання цін. Умови зобов`язання, що не відповідають цим правилам або встановленим цінам, є недійсними.

Так, пунктом 37 розділу 10 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

На виконання вказаних вимог Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 10 Особливостей передбачено, що замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн грн. шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 "Про затвердження порядку формування та використання електронного каталогу", з урахуванням положень, визначених особливостями.

Пунктом 13 зазначених Особливостей здійснення публічних закупівель у разі здійснення закупівлі товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822.

Слід врахувати норму зазначену у п. 5 ч. 40 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), де вказано, що заявка учасника підлягає відхиленню у разі, коли учасник є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Згідно ст. 64-1 ГК України підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов`язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.

При цьому, термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" розуміється у значенні, що вживається в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон № 1702-VII).

В силу абз. 2 ч. 1 ст. 5-1 вищевказаного закону, юридичні особи зобов`язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Зазначені дані вносяться до Форми 1 для реєстрації юридичної особи (за Наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 року № 3268/5).

Як вбачається із матеріалів справи та встановив суд, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача-1, кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ТОВ "Твій Газзбут" (ЄДРПОУ 43965848) є ОСОБА_1 , громадянство: Україна. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100. Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/ володіння). Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи тощо.

Статтею 1 Закону України "Про санкції" передбачено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про санкції" застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об`єктивності, відповідності меті та ефективності.

Так, Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Згідно з рішенням від 18.06.2021 Рада національної безпеки і оборони України (далі РНБО) вирішила підтримати внесені Службою безпеки України пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а також застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1.

У позиції 538 Додатку № 1 вказаного рішення РНБО зазначені відомості щодо Фірташа Д.В. (FIRTASH DMYTRO).

До зазначеної особи, терміном на три роки застосовано наступні види обмежувальних заходів (відповідно до Закону України "Про санкції"): 1) блокування активів тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; 9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 11) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 13)інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції".

Враховуючи вищезазначене, матеріалами справи підтверджується факт поширення на кінцевого бенефіціарного власника відповідача-1 ТОВ "Твій Газзбут" ОСОБА_1 , до якого рішенням РНБО від 18.06.2021 згідно із Законом України "Про санкції" було застосовано відповідні обмежувальні заходи (санкції), такої санкції, як заборона на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю відповідає принципам застосування санкцій, визначених у ч. 2 ст. 3 Закону України "Про санкції".

Зазначені обставини додатково підтверджуються відомостями Державного реєстру санкцій (https://drs.nsdc.gov.ua) де наявні відомості про застосування вищенаведених санкцій до Фірташа Д.В. (ідентифікатор в реєстрі: 15581).

Закон України "Про санкції" є регулятивним нормативним актом, який встановлює (запроваджує) ряд обмежень на демократичну участь у випадку загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, а також задля протидії терористичній діяльності.

Метою прийняття Закону України "Про санкції" є потреба невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров`ю населення, захоплення заручників, експропріацію власності держави, фізичних та юридичних осіб, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Згідно п.п. 9, 10 ст. 1 Закону України "Про національну безпеку України" національна безпека України захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз. Національні інтереси України життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент забезпечує серед іншого, національну безпеку Держави, відповідно до частини третьої цієї статті на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Положеннями ст. 107 Конституції України визначено, що РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові. РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Головою РНБО є Президент. Рішення РНБО вводяться в дію указами Президента.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" рішення РНБО, введені в дію указами Президента, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 9901/348/21 з опису у Законі України "Про санкції" підстав, умов, мети застосування санкцій зазначила, що суб`єкт, до якого вони можливо будуть застосовані, не може не розуміти і не передбачити, що ці обмежувальні заходи потенційно (ймовірно) використовуватимуться стосовно нього насамперед через те, що він є "репрезентантом" країни, яка в умовах збройного конфлікту ставить під загрозу національні інтереси, національну безпеку України, втрату української державності, а його діяльність на території України за умов збройного конфлікту може підпадати під ознаки реалізації такої загрози.

Указ Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 набрав чинності 03.07.2021, а відтак з вказаної дати щодо Фірташа Д.В. , який є кінцевим бенефіціарним власником відповідача-1 ТОВ "Твій Газзбут", застосовані обмежувальні заходи, що визначені Законом України "Про санкції".

Отже, види санкцій застосовані вищезазначеним Указом та їх кількість визначається безпосередньо органом застосування, який, відповідно до частини четвертої преамбули Закону України "Про санкції", задля невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, використовує всі передбачені законом заходи з метою захисту цих інтересів, в тому числі щодо недопущення завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, а також щодо запобігання порушенню прав, свобод та законних інтересів громадян України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про санкції" пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій на розгляд Ради національної безпеки та оборони України виносяться: Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України. Рішення про скасування санкцій приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування відповідно до цього Закону, у разі якщо застосування санкцій привело до досягнення мети їх застосування.

Водночас, відповідач-1 ТОВ "Твій Газзбут", кінцевим бенефіціарним власником якого є особа, яка перебуває під санкціями РНБО взяло участь у закупівлі UA-2023-12-15-019671-a , UA-2023-09-10-000263-a та уклало спірні договори про постачання природного газу для потреб небобутових споживачів із Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "BABY LAND".

Відповідно до п. 17 статті 1, частин 1, 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", Антимонопольний комітет - орган оскарження; є уповноваженим органом, що здійснює регулювання, реалізує державну політику та здійснює контроль у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, Конституцією та законами України.

Згідно ст. 18 ЗУ "Про публічні закупівлі", Антимонопольний комітет України, як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Пунктом 6 статті 18 вказаного Закону визначено, що орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Водночас, пунктом 18 статті 18 зазначеного Закону передбачено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Згідно пункту 19 статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі", орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються: 1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; 2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; 3) підстави та обґрунтування прийняття рішення; 4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника (п. 18 ст. 18 Закону).

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно рішень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ( том 1, а.с. 25-37) відмовлено в задоволенні скарг ТОВ "Твій Газзбут" на рішення Замовника про відхилення його тендерної пропозиції у закупівлі з підстав зазначення у своїй тендерної пропозиції недостовірної інформації про відповідність вимогам п.11 ч.1 ст.17 Закону.

Рішенням органу оскарження (зокрема №7193-р/пк-пз від 06.12.2022), встановлено порушення ТОВ "Твій Газзбут" вимог Закону України "Про публічні закупівлі", що виразилося у поданні недостовірної інформації для участі у процедурі, оскільки ТОВ "Твій Газзбут" є особою, щодо якої застосовані санкції згідно Закону України "Про санкції".

Крім того, обґрунтування порушення вимог статті 17 Закону та неможливості участі ТОВ "Твій Газбут" у публічних закупівлях на території України, міститься в рішеннях Уповноваженого органу, прийнятих, як за результатами розгляду скарг ТОВ "Твій Газбут", так і розгляду скарг, ініціаторами яких були замовники ряду закупівель.

Отже, вказані факти порушення відповідачем-1 норм Закону України "Про публічні закупівлі" виступали предметом розгляду уповноваженого державою органу та щодо них надано відповідну правову оцінку.

Водночас, обізнаність ТОВ "Твій Газбут" про застосування до кінцевого бенефіціарного власника товариства персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) свідчать про наявність суперечності інтересам держави і суспільства.

При цьому, на думку суду, виконання зобов`язань за спірними договороми, укладеним із учасником, кінцевим бенефіціарним власником якого є "підсанкційна особа" призведе до його економічного збагачення, як кінцевого одержувача визначених вигод, що стають результатом реалізації умов договору, фінансування за яким здійснюється за бюджетні кошти, що у свою чергу не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 5 зазначеного Закону. підриває фінансово-економічні інтереси держави, оскільки введені в дію указами Президента України рішення РНБО України про запровадження персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відносно окремих фізичних та юридичних осіб переслідують мету створення механізму невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і безпеці України, включаючи збройний напад Російської Федерації, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Можливість застосування з боку України спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до відповідних суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, порушують інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території чи завдання майнових втрат, врегульована прийнятим Законом України "Про санкції" № 1644-VII від 14.08.2014, який забезпечує потребу держави у невідкладному та ефективному реагуванні на такі загрози та недопущення завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку.

Враховуючи зазначені обставини та норми законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним Договір № ДУ-7/41АР200-72799-22 від 08.09.2023 на суму 98 834,00 грн. та Договір №41АР200-72799-22/1 від 01.12.2023 на суму 92 974,85 грн оскільки укладення останніх суперечить інтересам держави та суспільства в результаті їхнього виконання.

Щодо вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" в дохід держави 191 808,95 грн суд зазначає наступне.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вище суд надав правову оцінку Договорам № ДУ-7/41АР200-72799-22 від 08.09.2023 на суму 98 834,00 грн та №41АР200-72799-22/1 від 01.12.2023 на суму 92 974,85 та визнав їх недійсним у зв`язку з невідповідністю інтересам держави та суспільства.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Водночас, як вже встановив суд, що недійсні Договори № ДУ-7/41АР200-72799-22 від 08.09.2023 на суму 98 834,00 грн та №41АР200-72799-22/1 від 01.12.2023 на суму 92 974,85 є виконаним та оплачені що не заперечується сторонами.

Отже, відповідачем-2 за вказаними договороми перераховано відповідачу -1 кошти у загальній сумі 191 808,85 грн.

Між тим, незважаючи на те, що правовідносини між відповідачем-1 та відповідачем-2 станом на дату розгляду справи припинені.

По при це, в даному рішенні суд прийшов до висновку, що вказані договори визнанні недійсними оскільки останні суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам в призмі сталої ситуації в країні.

Разом з цим, у відповідності до приписів ч. 3 ст. 228 ЦК України якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отже, обов`язковою умовою (складовою) для стягнення коштів в дохід держави в порядку ч. 3 ст. 228 ЦК України є наявності умислу у обох сторін або у однієї із сторін.

В обґрунтування наявності умислу при укладенні оскаржених договорів у відповідача - 1, прокурор визначає як намір Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" отримати прибуток. Інших доводів та підтверджень щодо наявності умислу у діях відповідача - 1 при укладанні договорів щодо постачання природного газу для потреб непобутових споживачів а ні прокурором, а ні позивачами в ході розгляду даної справи суду не представлено.

В даному випадку, суд критично ставиться на доводи прокурора щодо наявності умислу у відповідача -1 ознака якого отримання прибутку на , що суд вказує наступне.

Залежно від основної мети своєї діяльності, юридичні особи поділяються на комерційні та некомерційні організації. Комерційна організація займається підприємницькою діяльністю для отримання прибутку, а отриманий прибуток розподіляється між її учасниками (така мета юр. особи закріплена в положеннях глави 7 ЦК України). Отже, мета отримання прибутку юридичною особою, не може слугувати умислом в розумінні а ні приписів ст. 228 ЦК України, а ні діючим законодавством України.

Разом з тим, прокурор не підтверджує обгрунтованість своїх посилань на підсанкційність будь-якої господарської діяльності відповідача - 1, зокрема тим, що не оскаржує в свою чергу договори за якими відповідач - 1 закуповує газ, який в подальшому відчужує за оскаржуваними договорами.

Також, прокурором при заявлені такої вимоги як, стягнення коштів за виконаним правоченом в порядку ч. 3 ст. 228 ЦК України не враховано та не виділено суму грошових коштів, яка згідно Договору № ДУ-7/41АР200-72799-22 від 08.09.2023 на суму 98 834,00 грн та №41АР200-72799-22/1 від 01.12.2023 на суму 92 974,85 грн була отримана безпосередньо підсанкційною особою. Тобто, суд вказує на той факт, що сплачені кошти в свою чергу були спрямовані на сплату обов`язкових платежів (заробітна плата, сплата податків, військового збору, соц. платежі, технічні виплати, тощо.). Таким чином, прокурором не доведено взагалі яку саме суму грошових коштів за угодами отримано саме кінцевим бенефіціаром.

Варто також зазначити, як вище зазначено по тексту даного рішення, санкційні обмеження запровадженні Рішенням РНБО від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, згідно додатків" стосуються державних та комунальних підприємств, а також юридичних осіб які здійснюють закупи товарів і послуг за рахунок держави. При цьому, сторонами оскаржених правочинів є Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "BABY LAND".

Отже, суд приходить до висновку, що при намірі у Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" укладення договорів поставки газу, останній не міг знати, що "Приватний заклад дошкільної освіти "BABY LAND" буде здійснювати оплату за державні кошти, а розрахунок за поставлений газ Приватний заклад буде здійснювати за власні кошти.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що прокурором та позивачами не доведено належними доказами факту наявності умислу у обох сторін при укладенні вказаних правочинів.

Інших допустимих доказів щодо наявності у відповідача 1, прокурором суду не надано.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Також, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме визнання недійсними Договору № ДУ-7/41АР200-72799-22 від 08.09.2023 на суму 98 834,00 грн. та Договору №41АР200-72799-22/1 від 01.12.2023 на суму 92 974,85 грн оскільки укладення останніх спрямоване на порушення публічного порядку, а відтак суперечить інтересам держави та суспільства в результаті їхнього виконання та відмові у задоволенні вимоги прокурора про стягнення в дохід держави 191 808,85 грн так як прокурором та позивачами не доведено наявності умислу у обох сторін при укладенні вищевказаних договорів.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір № ДУ-7/41АР200-72799-22 від 08.09.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "Baby Land" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут".

3. Визнати недійсним договір №41АР200-72799-22/1 від 01.12.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "Baby Land" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут".

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 24 грудня 2024 року.

Суддя Вадим Торчинюк

СудГосподарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення10.12.2024
Оприлюднено26.12.2024
Номер документу124019235
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —918/681/24

Ухвала від 23.12.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Торчинюк В.Г.

Рішення від 10.12.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Торчинюк В.Г.

Рішення від 10.12.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Торчинюк В.Г.

Ухвала від 26.11.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Торчинюк В.Г.

Ухвала від 19.11.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Торчинюк В.Г.

Ухвала від 05.11.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Торчинюк В.Г.

Ухвала від 22.10.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Торчинюк В.Г.

Ухвала від 22.10.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Торчинюк В.Г.

Ухвала від 24.09.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Торчинюк В.Г.

Ухвала від 20.08.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Торчинюк В.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні