Рішення

від 14.01.2025 по справі 918/681/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/681/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у судовому засіданні заяву представника відповідача 1 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Керівника Рівненської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі:

позивача 1: Рівненської міської ради

позивача 2: Західного офісу Державної аудиторської служби України

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "BABY LAND"

про визнання недійсним договорів про постачання природного газу та стягнення 191 808 грн 85 коп.

В засіданні приймали участь:

Представник прокуратуриРункевич Ірина Вікторівна (в залі суду) - службове посвідчення № 071713 від 01 березня 2023 року

ВСТАНОВИВ:

В липні 2024 року Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 Рівненської міської ради та позивача 2: Західного офісу Державної аудиторської служби України звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" та відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "BABY LAND" про визнання недійсним договорів про постачання природного газу та стягнення 191 808 грн 85 коп.

Ухвалою суду від 22 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/681/24 за позовною заявою заступник керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 - Рівненської міської ради, позивача 2 - Західного офісу Державної аудиторської служби України звернувся у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" та відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "BABY LAND" про визнання недійсними договорів про постачання природного газу та стягнення 191 808 грн 85 коп. та визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20 серпня 2024 року.

10 грудня 2024 року рішенням позов задоволено частково. Визнано недійсним договір № ДУ-7/41АР200-72799-22 від 08.09.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "Baby Land" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут". Визнано недійсним договір №41АР200-72799-22/1 від 01.12.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватний заклад дошкільної освіти "Baby Land" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут". В решті позову відмовлено.

17 грудня 2024 року через підсистему електронний суд представником відповідача 1 подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у відповідності до статті 244 ГПК України.

19 грудня 2024 року через підсистему електронний суд Західним офісом Державної аудиторської служби України подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

23 грудня 2024 року через підсистему електронний суд представником відповідача 1 подано суду заперечення на клопотання (заяву).

Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року заяву відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/681/24 прийнято до розгляду та призначено у судове засідання на 14 січня 2025 року.

24 грудня 2024 року через підсистему електронний суд Рівненською окружною прокуратурою подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

26 грудня 2024 року через підсистему електронний суд від відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" надійшло заперечення на клопотання (заяву).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення, протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" свідчать наступні обставини та докази.

01 листопада 2021 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" та адвокатом Лебедюком Ю.А. було укладено договір про надання юридичних послуг № 38А200-4918-21.

30 грудня 2023 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" та адвокатом Лебедюком Ю.А. було укладено додаткову угоду № 6 до договору про надання юридичних послуг № 38А200-4918-21 від 01.11.2021 року.

02 серпня 2024 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" та адвокатом Ткаченком Р.Ю. було укладено додаткову угоду № 02/08/24 до договору про надання юридичних послуг № 38А200-4918-21 від 01.11.2021 року.

Вказані Договори підписані сторонами.

Згідно звіту про фактично надані послуги за додатковою угодою № 02/08/24 від 02.08.2024 до договору про надання юридичних послуг № 38А200-4918-21 від 01.11.2021 за період (02.08.2024-10.12.2024) виконавцем витрачено 14 людино-годин згідно договору.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою № 02/08/24 від 02.08.2024 до договору про надання юридичних послуг № 38А200-4918-21 від 01.11.2021 року від 10.12.2024 року адвокат надав послуги на загальну суму 42 000 грн 00 коп.

З урахуванням зазначених обставин, суд вказує на наступне.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який унормовано положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Також, необхідно зазначити, що відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. За таких умов, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Розмір таких витрат також повинен бути обґрунтованим. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Отже із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, суд вважає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У своїй постанові від 20 листопада 2020 року № 910/13071/19, Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Однак, на думку суду, витрати на правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн. у даній справі не є співмірним із ступінню відповідальності сторін в даних правовідносинах, проведену адвокатом роботу з надання правової допомоги клієнту, а також обставину того, що позовні вимоги в даній справі задоволено частково та дійшов висновку про часткову правомірність вимоги відповідача 1 про стягнення на його користь - 4 000, 00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

У решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 38 000 грн 00 коп. суд відмовляє.

Крім того, як вбачається із рішення суду від 10.12.2024 року , судом при прийняті останнього не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки судом не розподілено судовий збір у розмірі 7267,20 грн та враховуючи ту обставину, що позов було задоволено частково, судовий збір слід покласти на відповідачів в розмірі 4 844 грн 80 коп. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 29, 123,126,129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Рівненської обласної прокуратури (вулиця 16-го Липня, 52, Рівне, Рівненська область, 33000, код ЄДРПОУ 02910077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (вул. Острозьких, 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 43965848) 4000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (вул. Острозьких, 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 43965848) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA22820172034313 0001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 4 844,80 грн - судового збору.

4. Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Вадим Торчинюк