ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у
24 грудня 2024 року Справа № 926/3307/24
Суддя Господарського суду Чернівецької області Володимир Байталюк, розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЙК`Ю ТІКЕТ»
до приватного підприємства «Багіра»
про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 160485,25 грн
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙК`Ю ТІКЕТ» (04082, м. Київ, вул. Коноплянська, 12, офіс 12, код ЄДРПОУ 43161409) звернулося з позовом до приватного підприємства «Багіра» (58000, м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 37/6а, код ЄДРПОУ 31289894) у змісті якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки № 17 від 27 лютого 2024 року у розмірі 160485,25 грн, з яких: 150000,00 грн основна заборгованість, 6848,36 грн штрафні санкції, 786,89 грн 3 % річних та 2850,00 грн інфляційні втрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.
Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до змісту позовної заяви, що надсилається (передається) до господарського суду.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2024 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 вказаного Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Із змісту позовних вимог слідує, що позивачем було подано позовну заяву через підсистему «Електронний суд», в якій заявлено одну вимогу майнового характеру в сумі 160485,25 грн.
З огляду на зазначене, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028 х 0,8 = 2422,40).
Однак, при зверненні з позовною заявою, позивачем в порушення вимог частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та не зазначено про наявність таких доказів й у додатках до позовної заяви.
В той же час, представник позивача звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, яке мотивоване тимчасовою відсутністю можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду, у зв`язку із накладенням арешту на рахунки позивача.
Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».
Положеннями частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Вказана норма Закону є імперативною та визначає чіткий і вичерпний перелік підстав для застосування права на відстрочку або розстрочку сплати судового збору.
Враховуючи, що позивач, згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, підстави задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання позовної заяви певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені.
У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а також зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
За таких обставин, оскільки за суб`єктним та предметним критерієм підстави для застосування приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» в частині відстрочення чи розстрочення сплати судового збору відсутні, суд дійшов висновку про відмову представнику позивача в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, з підстав, зазначених у цьому клопотанні.
З урахуванням викладеного, товариству з обмеженою відповідальністю «АЙК`Ю ТІКЕТ» за подання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 160485,25 грн необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), частина друга статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (частина третя статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим, згідно частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Залишити без руху позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АЙК`Ю ТІКЕТ» до приватного підприємства «Багіра» про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 160485,25 грн.
2.Для усунення зазначених недоліків позивачу належить надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
3.Встановити строк для виправлення недоліків позовної заяви не пізніше одного календарного дня з дня отримання даної ухвали.
4.Повідомити позивача, що актуальні платіжні реквізити для перерахування судового збору Господарському суду Чернівецької області містяться на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/gromadyanam/tax/
Отримувач коштів: Чернів.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101.
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37836095.
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).
Рахунок отримувача: UA528999980313171206083024405.
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Призначення платежу: *;101;
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя Володимир БАЙТАЛЮК
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124019530 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Байталюк Володимир Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні