Ухвала

від 19.12.2024 по справі 200/6577/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

19 грудня 2024 року Справа №200/6577/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду питання поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю:

секретаря судового засідання Столяренко Я.С.

від позивача: Король Т.В,

від відповідача 1: Івачковська В.В.

від відповідача 2: Мезенцев В.М.

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо анулювання реєстрації статусу платника єдиного податку 4 групи на 2023 рік;

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про анулювання реєстрації платником єдиного податку 4 групи;

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо відмови в підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи на 2024 рік;

зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області поновити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2024 та видати довідку про підтвердження такого статусу.

За змістом позову Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» дізналося про рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо анулювання реєстрації статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з листа Головного управління ДПС у Донецькій області від 30.07.2024, отриманого на запит позивача від 06.06.2024.

04.09.2024 року від ГУ ДПС в Донецькій області позивач отримано відповідь на запит адвоката, в якій йдеться про те, що СТОВ «Україна» не надало звітної декларації, що стало підставою втрати статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та виключення з реєстру платників єдиного податку четвертої групи. Рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку четвертої групи направлено ГУ ДПС у Вінницькій області листом від 24.03.2023 № 2939/02-32-04-14 до електронного кабінету СТОВ «Україна».

Відповідач 1 у справі, Головне управління ДПС у Вінницькій області, у наданому до суду відзиві на позов зауважив, що відповідно до підпункту 295.9.1 пункту 295.9. статті 295 Податкового кодексу України на підтвердження статусу платника єдиного податку на 2023 рік товариством позивача наданий пакет документів, у складі якого не надано звітної декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки. За фактом розгляду наданого позивачем пакету документів Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Зазначене рішення разом із листом-відповіддю (зареєстровані за №2939/02-32-04-14 від 24.03.2023) направлені позивачу у березні 2023 року.

Під час судового розгляду справи судом витребувано від позивача та відповідача 1 скріншоти вхідної та вихідної кореспонденції з електронного кабінету платника задля з`ясування дати отримання позивачем повідомлення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Згідно з наданим відповідачем 1 скріншотом «Примірники», 24.03.2023 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 24.03.2023 сформовано документи: відповідь (час: 12:21) та рішення (час: 13:41), які, згідно зі скріншотом «Кому направлено», доставлені до електронного кабінету СТОВ «Україна» (ЄДРПОУ 30835079) о 12:22 год та 13:43 год відповідно. Обидва документи в електронному кабінеті іменовані як документ № 2939/02-32-04-14 від 24.03.2023 група кореспондентів: «ДПСУ» записка (служб. доп., поясн.). До матеріалів справи додані скріншоти відкритих примірників документів в електронному кабінеті Головного управління ДПС у Вінницькій області, що надають можливість встановити направлення саме відповіді та рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Згідно з наданим позивачем скріншотом вхідної кореспонденції до електронного кабінету позивача 24.03.2023 надійшли документи від податкового органу об 12.22 та 13:43, обидва документа іменовані як «записка (служб, доп, поясн.)».

19.12.2024 в судовому засіданні представником позивач надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що про анулювання реєстрації платника єдиного податку та направлені на адресу товариства листта рішення позивач дізнався у 2024 році, через те, що в кабінеті зазначені листи не відобразилися ймовірно через некоректну роботу системи. Крім цього, позивач зазначив про невідображення в кабінеті у складі вхідної кореспонденції документу з назвою "рішення". Представник позивача підтримав наведене в клопотанні, просив суд поновити строки звернення до суду.

Представник відповідача 1 проти задоволення клопотання про поновлення строку заперечував з підстав його необґрунтованості.

Під час розгляду заяви клопотання позивача про поновлення строку звернення суд виходить із такого.

Згідно частини 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

До суду із вимогами до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи на 2023 рік та рішення позивач звернувся у вересні 2024 року, тобто, після спливу 6 місяців з моменту, коли дізнався або мав дізнатись про порушення своїх прав.

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дісциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 04.11.2024 у справі №120/13809/23, від 20.08.2024 у справі № 320/20372/23 та інших.

Велика Палата Верховного Суду також неоднарозово підкреслювала, зокрема, в постанові від 01.02.2024 у справі № 990/270/23, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Верховний Суд висновував, що строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав та інтересів, й такий строк, у разі його пропуску, може бути поновлений лише з поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.

Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі № 9901/68/20 Верховний Суд в ухвалі від 09.04.2020, аналізуючи норми частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 20.08.2024 у справі № 320/20372/23, від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачем 1 до електронного кабінету платника позивача відповіді та рішення про анулювання реєстрації платника податків, доставлення цих документів, що спростовує доводи позивача про некоректну роботу кабінету платника. Сам факт незазначення у назві файлу, до якого прикріплений документ, рішенням, не свідчить про неможливість ознайомлення із його змістом та не може вважатися поважною причиною пропуску строків звернення до суду.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи отримання позивачем відповіді та рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у березні 2023 року і неповідомлення ним обставин, що унеможливили його своєчасне звернення до суду, підстави для задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду відсутні.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовні заяву без розгляду.

Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогамстатей 160,161,172цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; з підстав, визначених частинамитретьоютачетвертоюстатті 123 цього Кодексу.

Відтак, заявлений позивачем позов слід залишити без розгляду.

Керуючись приписами ст.ст.122, 123, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про поновлення строку звернення до суду.

Залишити без розгляду позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" в частині вимог до Головного управління ДПС у Вінницькій області в частині вимог про визнання протиправними дій щодо анулювання реєстрації Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та визнання протиправним і скасування рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.12.2024.

Суддя А.С. Михайлик