Ухвала

від 20.12.2024 по справі 380/22115/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/22115/24

провадження № П/380/22337/24

У Х В А Л А

з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження

20 грудня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова (79005, м. Львів, вул. Ак. Богомольця, 9; код ЄДРПОУ 02910031) до Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055896) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради, яка полягає у не вчиненні дій, щодо погодження історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця смт. Брюховичі та зобов`язати Львівську міську раду вжити заходів щодо скерування на погодження у визначеному законом порядку історико-архітектурний опорний плану історично населеного місця смт. Брюховичі.

Ухвалою суду від 04.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами.

25.11.2024 за вх.№87225 від представника Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надійшли письмові пояснення.

27.11.2024 за вх.№8778 від представника відповідача надійшло клопотання про перехід в загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 29.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

02.12.2024 за вх.№88633 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

19.12.2024 за вх.93565 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

Разом із поданими поясненнями, представником позивача подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Зазначив, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі потребує проведення судового засідання за участі сторін для повного, всебічного встановлення обставин справи, прийняття судом законного і обґрунтованого рішення. Вважає, що дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки на сьогодні спори щодо збереження культурної спадщини є актуальними. Просить здійснити перехід із спрощеного в загальне позовне провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні), суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.

Суд розглянувши клопотання представника позивача надійшло про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та зазначає таке.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Дослідивши клопотання, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не встановив підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

Частиною 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У ч. 6 ст. 12 КАС України визначено справи незначної складності для цілей цього Кодексу, та, зокрема, у п. 10 зазначено, що справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута й будь-яка інша справа, за винятком тих, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.

Крім того ч. 1 ст. 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у ст.ст. 44, 47 КАС України.

При цьому сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

Також суд зауважує, що наведенні в клопотанні обставини не дають підстав для висновку про необхідність розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, не вказано про необхідність витребування інших доказів або неможливість їх подати в установленому порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача щодо розгляду справи за правилами загального провадження слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями, 12, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

Згідно з статтею 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

СуддяСподарик Наталія Іванівна