Ухвала

від 24.12.2024 по справі 420/16537/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16537/24

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

24 грудня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а саме Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (код ЄДРПОУ: 08199969) щодо невидання наказу про призначення внутрішньої-перевірочної комісії для приймання та здавання справ і посади командира військової частини НОМЕР_1 та припинення тимчасового виконання полковником ОСОБА_1 обов`язків за вакантною посадою заступника начальника госпіталю з морально-психологічного забезпечення -начальника групи військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (код ЄДРПОУ: 08199969) вчинити певні дії, а саме видати наказ про призначення внутрішньої-перевірочної комісії для приймання та здавання справ і посади командира військової частини НОМЕР_1 та припинення тимчасового виконання полковником ОСОБА_1 обов`язків за вакантною посадою заступника начальника госпіталю з морально-психологічного забезпечення - начальника групи військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою від 03.06.2024 року суд відкрив провадження в адміністративній справі та ухвалив розгляд справи №420/16537/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 25.06.2024 року.

В підготовче судове засідання, призначене на 25.06.2024 року, сторони не з`явилися. Від позивача та представника відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в судовому засіданні призначеному 25.06.2024 року в П`ятому апеляційному адміністративному суду. Підготовче судове засідання відкладено на 06.08.2024 року.

В підготовче судове засідання, призначене на 06.08.2024 року, сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином та завчасно.

Ухвалою суду від 06.08.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 04.09.2024 року.

В судове засідання, призначене на 04.09.2024 року, з`явився представник відповідача. Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відкладення судового засідання.

Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 04.09.2024 року, задовольнив клопотання представника відповідача та відклав судове засідання на 01.10.2024 року.

27.09.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі.

30.09.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Судове засідання, призначене на 01.10.2024 року, було перенесено на 23.10.2024 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

В судове засідання, призначене на 23.10.2024 року, з`явилися представник позивача та представник відповідача.

В судовому засіданні представник позивача просив залишити без розгляду його заяву про закриття провадження.

Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 23.10.2024 року, залишив без розгляду заяву представника про закриття провадження у справі.

Судове засідання відкладено на 19.11.2024 року.

11.11.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява від 09.11.2024 року про уточнення позовних вимог.

В судове засідання, призначене на 19.11.2024 року, з`явилися представник позивача та представник відповідача.

В судовому засіданні представник позивача просив прийняти до розгляду подану ним заяву від 09.11.2024 року.

Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 19.11.2024 року, відмовив у прийнятті до розгляду заяви представника позивача від 09.11.2024 року, оскільки зі змісту вбачається, що вона є заявою про зміну предмету та підстав позову.

Під час розгляду справи по суті у вступному слові представник позивача позовні вимоги підтримував та просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, заявив клопотання про відкладення судового засідання для можливості підготувати заяву про закриття провадження у справі.

Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 19.11.2024 року, задовольнив клопотання представника відповідача та відклав судове засідання на 02.12.2024 року.

27.11.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, яке мотивоване тим, що ще до початку розгляду позовної заяви по суті, а саме, 31.07.2024 року начальником Військово-медичного клінічного центру Південного регіону було видано наказ №377, яким призначено внутрішньої-перевірочної комісії для приймання та здавання справ і посади командира військової частини НОМЕР_1 та припинення тимчасового виконання полковником ОСОБА_1 обов`язків за вакантною посадою заступника начальника госпіталю з морально-психологічного забезпечення - начальника групи військової частини НОМЕР_1 .

В судове засідання, призначене на 02.12.2024 року, з`явилися представник позивача та представник відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про закриття провадження у справі.

Представник позивача при вирішенні вказаного клопотання поклався на розсуд суду.

У судовому засіданні 02.12.2024 року суд з`ясував думку учасників справи щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 11.09.2024 року, суд задовольнив клопотання учасників та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

При вирішенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

У розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб, за загальним правилом, є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист, зазвичай, має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Підставами для визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, обов`язковою умовою скасування такого рішення є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 815/219/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 766/12374/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 826/16107/18.

З урахуванням приписів статей 2, 5, 9 КАС України слід дійти висновку, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення, за загальним правилом, має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Однією з умовою розгляду судом питання про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 360/1193/17.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено понятті «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 Цивільно-процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Пунктом 8 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Системний аналіз наведеного положення визначає, що для закриття провадження у справі з наведеної підстави необхідна сукупність таких фактів: самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень; відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними.

Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.

Судом було встановлено, що після відкриття провадження у цій справі, 31.07.2024 року начальником Військово-медичного клінічного центру Південного регіону було видано наказ №377, яким призначено внутрішньої-перевірочної комісії для приймання та здавання справ і посади командира військової частини НОМЕР_1 .

05.08.2024 року начальник ВМКЦ ПР полковник ОСОБА_2 видав наказ (по стройовій частині) №202, яким допустив полковника ОСОБА_1 до виконання обов`язків за його штатною посадою командира військової частини НОМЕР_1 (начальника НОМЕР_2 військового госпіталю).

Однак позивач заперечував проти закриття провадження у справі, з огляду на те, що через протиправну бездіяльність відповідача з 12.02.2024 і по 05.08.2024 року залишався не реалізованим наказ командувача Медичними силами Збройних Сил України від 23.12.2023 №215, через це позивач не припинив тимчасове виконання полковником ОСОБА_1 обов`язків за вакантною посадою заступника начальника госпіталю з морально-психологічного забезпечення - начальника групи військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з чим позивачу не виплачувалось грошове забезпечення за посадою командира військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, позивачем було зазначено, що наказом №215 командир військової частини НОМЕР_3 наказав призначити позивача з 13 липня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_1 Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (на 725 ліжок) Медичних сил Збройних Сил України ВОС - 9001013, однак через триваючу бездіяльність відповідача допустили його до виконання обов`язків за його штатною посадою командира військової частини НОМЕР_1 (начальника НОМЕР_2 військового госпіталю) 05.08.2024 року.

Отже, позивач стверджує, що надання юридичної кваліфікації бездіяльності відповідача на предмет відповідності законодавству є особливо важливим.

З огляду на викладене, суд вважає, що провадження у справі №420/16537/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: 08199969) щодо невидання наказу про призначення внутрішньої-перевірочної комісії для приймання та здавання справ і посади командира військової частини НОМЕР_1 та припинення тимчасового виконання полковником ОСОБА_1 обов`язків за вакантною посадою заступника начальника госпіталю з морально-психологічного забезпечення - начальника групи військової частини НОМЕР_1 , не підлягає закриттю.

Разом з тим, враховуючи, що після відкриття провадження у справі відповідачем була призначена внутрішньо-перевірочна комісія для приймання та здавання справ і посади командира військової частини НОМЕР_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №420/16537/24 в частині позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: 08199969) вчинити певні дії, а саме видати наказ про призначення внутрішньої-перевірочної комісії для приймання та здавання справ і посади командира військової частини НОМЕР_1 та припинення тимчасового виконання полковником ОСОБА_1 обов`язків за вакантною посадою заступника начальника госпіталю з морально-психологічного забезпечення - начальника групи військової частини НОМЕР_1 , на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Закрити провадження у справі №420/16537/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону в частині позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: 08199969) вчинити певні дії, а саме видати наказ про призначення внутрішньої-перевірочної комісії для приймання та здавання справ і посади командира військової частини НОМЕР_1 та припинення тимчасового виконання полковником ОСОБА_1 обов`язків за вакантною посадою заступника начальника госпіталю з морально-психологічного забезпечення - начальника групи військової частини НОМЕР_1 , на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

В іншій частині клопотання представника відповідача відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Г. В. Лебедєва