Ухвала

від 24.12.2024 по справі 296/11536/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/11536/24

2-з/296/101/24

У Х В А Л А

Іменем України

про забезпечення позову

24 грудня 2024 рокум. Житомир

Корольовський районний суду м.Житомира в складі головуючого судді Шкирі В.М., розглянувши заяву представника позивача Акціонерного товариства "Сенс Банк" адвоката Міхницького Геннадія Юльяновича про забезпечення позову у цивільній справі №295/11536/24 за позовом представника позивача Акціонерного товариства "Сенс Банк" адвоката Міхницького Геннадія Юльяновича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 про визнання нерухомого майна предметом іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 через підсистему "Електронний суд" на електронну пошту Корольовського районного суду м.Житомира надійшла позовна заява представника позивача АТ "Сенс Банк" адвоката Міхницького Г.Ю. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 в якій представник позивача просить суд:

- визнати нерухоме майно предметом іпотеки відповідно до іпотечногодоговору від 29.10.2007 р. укладеного між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 , який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я. за реєстровим №16358 та визнати права Акціонерного товариства «Сенс Банк» КОД ЄДРПОУ - 23494714 (вул. В. Васильківська, 100, м. Київ, 03150) як іпотекодержателя стосовно іпотечного майна, яким є: житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 174,7 кв.м, до якого належить вбиральня «літ. «У» та огорожа №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 79960918101), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та земельна ділянка, площею 803 кв.м., цільове призначення:для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 1810136600:01:011:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 80536118101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить відповідачам, якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

- звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 174,7 кв.м, до якого належить вбиральня «літ. «У» та огорожа №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 79960918101) та земельна ділянка, площею 803 кв.м., цільове призначення:для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 1810136600:01:011:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:80536118101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за договором відновлювальної кредитної лінії №280/40-271 від 29.10.2007 року, яка станом на 06.12.2024 р. складає: 175 451,42 дол. США, з яких: - сума заборгованості за кредитом - 70 028.33 дол. США; - сума заборгованості за відсотками - 105 378,50 дол. США; - сума заборгованості за комісією - 44,59 дол. США. на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_1 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 16.12.2024, справа передана на розгляд судді Шкирі В.М.

Ухвалою суду від 24.12.2024 у справі відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.02.2025 об 11 год. 00 хв.

Разом з позовом представником позивача подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просить суд забезпечити позов шляхом:

- встановлення відповідачам чи будь-яким іншим особам заборони відчуження нерухомого майна яким є: житловий будинок АДРЕСА_1 , цегла, літера «А», загальною площею 174,7 кв.м, до якого належить вбиральня «літ. «У» та огорожа №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 79960918101), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та земельна ділянка, площею 803 кв.м., цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 1810136600:01:011:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 80536118101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить відповідачам, якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- заборонити здійснювати будь-яку реєстрацію/перереєстрацію на вказане нерухоме майно.

Розгляд заяви про забезпечення позову проведено без повідомлення учасників справи на підставі частини 1 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом статті частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною шостою та сьомою статті 153 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18 та від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.

Разом з тим, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів заявника та інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; у імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд встанов, що предмет іпотеки неоднаразово вже відчужувався

29.10.2007 р. між банком та ОСОБА_4 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №280/40-271 (враховуючи договори про внесення змін) (далі Кредитний договір) за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 79 901,00 дол. США. під 14,5 % річних.

В забезпечення виконання зобов`язань по Кредитному договору між банком та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір від 29.10.2007 р. який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я. за реєстровим №16358 (з урахуванням договорів про внесення змін) (далі Договір іпотеки).

Згідно Договору іпотеки в іпотеку було передано наступне нерухоме майно: житловийбудинок № 20, цегла, літера «А», загальною площею 174,7 кв.м, до якого належитьуборна «літ. «У» та огорожа №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:79960918101), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та земельна ділянка, площею 803 кв.м., цільове призначення:для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 1810136600:01:011:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 80536118101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі Предмет іпотеки/Домоволодіння).

16.10.2013 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договори дарування житлового будинку АДРЕСА_3 та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 ,що підтверджується копіями вказаних договорів реєстраційний номер №2896 та №2897, які посвідчені приватним нотаріусом ЖМНО Катюхою О. О.

25.10.2013 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договори купівліпродажу житлового будинку АДРЕСА_3 та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копіями вказаних договорів з реєстраційним номером №5704 та №5707, які посвідчені приватним нотаріусом ЖМНО Черпак Г. А.

28.04.2014 між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , яка діяла від імені малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори дарування житлового будинку АДРЕСА_3 та земельної ділянки за цією ж адресою, що підтверджується копіями вказаних договорів з реєстраційним номером №4065 та №4066, які посвідчені приватним нотаріусом ЖМНО Сєтак В. Я.

03.09.2024 р. Житомирським апеляційним судом постановлено постанову, якою апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» задоволено, скасовано Рішення суду від 12.09.2013 р. в частині задоволення позовних вимог про скасування заборони відчуження на житловий будинок АДРЕСА_5 , вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. згідно договору іпотеки від 29.10.2007 року реєстраційний номер: 5927804, укладеного між Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк» ) та ОСОБА_4 , та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у позові (далі Постанова апеляційного суду від 03.09.2024 р.) Копія постанови апеляційного суду від 03.09.2024 р. додана до позовної заяви.

Отже, з викладеного вище вбачається, що дійсно Предмет іпотеки без згоди іпотекодержателя (позивача у даній справі) неодноразово відчужували, що створило іпотекодержателю перешкоди належним чином та в розумні строки захистити своє право шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки, виникла необхідність подавати позов про визнання права на іпотеку тощо.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 лютого 2020 по справі № 381/4019/18, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Так обраний заявником захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості вимог заявника і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Необхідності вжиття заходів зустрічного забезпечення суд не вбачає. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу забезпечення позову, який вже поданий до суду.

При цьому, обраний заявником вид забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_8 оскільки такий захід забезпечення не позбавляє права користування майном, а лише обмежує можливість відчужування спірного майна.

Керуючись статтями 149-153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.151-153,293 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Акціонерного товариства "Сенс Банк" адвоката Міхницького Геннадія Юльяновича про забезпечення позову у цивільній справі №295/11536/24 - задовольнити.

Заборони відповідачамчи будь-якиміншим особам:

- відчуження нерухомого майна яким є: житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 174,7 кв.м, до якого належить вбиральня «літ. «У» та огорожа №1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 79960918101), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та земельна ділянка, площею 803 кв.м., цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер: 1810136600:01:011:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 80536118101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить відповідачам, якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-заборонити здійснювати будь-яку реєстрацію/перереєстрацію на вказане нерухоме майно.

Копію ухвали суду направити для виконання до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (м. Житомир, вул. Бориса Лятошинського, 15-Б).

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала, в силу положень ч. 2ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена заявником у строк подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення ухвали суду 24.12.2024

Суддя В. М. Шкиря