Ухвала

від 17.12.2024 по справі 752/10164/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/10164/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/7544/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 42024100000000092 від 13.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42024100000000092 від 13.02.2024, яке належить ОСОБА_6 та яке вилучено під час обшуку 09.10.2024 у квартирі АДРЕСА_1 , а саме на: ноутбук марки HP Desktop-LRST080, model 3768IVGW; мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , із забороною користування та розпорядження ними.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на мобільні телефони марки Samsung з ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_5 , а також сім-карти НОМЕР_3 та НОМЕР_6 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що 09.10.2024 року слідчими Слідчого управління Головного управління Національної поліції в місті Києві було проведено обшук за місцем проживання заступника директора КП «Київський спортивний ліцей-інтернат» ОСОБА_6 . Під час проведення обшуку слідчими вилучено два мобільні телефони та дві сім-карти до них відповідно. Оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт на тимчасово вилучене майно, однак вона є незаконною, безпідставною та такою, що ухвалена з порушенням норм Міжнародного права та істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

Апелянт вказує на те, що власник тимчасово вилученого майна та представник у судове засідання не викликалися. Не залучення власника тимчасово вилученого майна до розгляду клопотання про арешт такого майна порушує його право на подачу своїх аргументів і заперечень проти накладення арешту. В оскаржуваній ухвалі не міститься посилання на ч. 2 ст. 172 КПК України щодо розгляду питання про арешт майна за відсутності власників майна.

У кримінальному провадженні №42024100000000092 жодній особі не повідомлено про підозру.

Постанови слідчого, згідно з якими тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами, є нічим іншим, як звичайною формальністю, оскільки в ній не визначено конкретної ознаки речового доказу, під які підпадають вилучена документація щодо фінансово-господарської діяльності товариства, реєстраційні до документи тощо, які були вилучені в ході обшуку.

Як слідує з ухвали слідчого судді, арешт накладено на тимчасово вилучене майно, оскільки вилучене майно може містити ознаки речових доказів. Разом із тим, в ухвалі слідчого судді не зазначено, існування яких саме істотних підстав вважати, що тимчасово вилучене майно на яке накладено арешт, підпадає під критерії ст. 98 КПК України, чи воно використовувалось як засоби і знаряддя вчинення кримінального правопорушення, чи зберегло на собі його сліди, чи містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Майно, на яке було накладено арешт, було вилучено під час проведення обшуку та на його відшукання прямо не надавався дозвіл ухвалою про надання дозволу на обшук, а тому вилучене майно підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучене - ОСОБА_6 .

Також апелянт зазначає, що арешт накладено слідчим суддею з порушенням правил підсудності, оскільки відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на даний час місцезнаходження Слідчого управління Головного управління Національної поліції в місті Києві (ЄДРПОУ 40108583, скорочена назва СУ ГУ НП у м. Києві) визначено за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15 (Шевченківський район м. Києва, а реєстраційна справа органу знаходиться в Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації) - тобто територіальний орган Національної поліції перебуває під територіальною юрисдикцією Шевченківського районного суду м. Києва.

В судове засідання представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , не з`явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, в установленому законом порядку, проте надіслав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.

З урахуванням зазначеного та думки прокурора, який вважав за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі останнього, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів клопотання, відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024100000000092 від 13.02.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Департаменту освіти і науки КМДА, зокрема директор ОСОБА_9 , заступник директора ОСОБА_10 та начальник відділу капітальних видатків ОСОБА_11 , організували злочинне угруповання з метою привласнення бюджетних коштів під час проведення капітальних ремонтів у навчальних закладах Києва. Використовуючи підконтрольні підприємства, такі як ТОВ «Технобудсервіс 2006», надавали вказівки про внесення недостовірних даних до актів виконаних робіт, тим самим завищувався кошторис, що дозволяло привласнювати значні суми бюджетних коштів. Окрім цього, до протиправної діяльності були залучені ТОВ «СІМЕР», фактичним керівником якого є ОСОБА_10 , а також інші підприємства, такі як ТОВ «КАД ІНЖИНІРИНГ» і ТОВ «МЕГАБУДПРОЕКТ», ТОВ «Інженерна будівелька компанія ОСНОВА», які брали участь у розробці проектно-кошторисної документації тощо. Ці компанії використовувалися для розкрадання коштів, виділених на капітальні ремонти освітніх закладів, через фальсифікацію документації та завищення вартості робіт.

Згідно матеріалів кримінального провадження, допиту свідків, та матеріалів виконання доручення слідчого наданого в порядку ст. 40 КПК України, та за результатами проведення негласних слідчих (розшукових дій), допитів свідків, оглядів речей, працівниками УСР в м. Києві ДСР НП України, встановлено, що до вказаної протиправної діяльності, заступник директора КП «Київський спортивний ліцей-інтернат» КМДА ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

09.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24.09.2024 (справа №752/10164/24), проведено обшук за місцем проживання заступника директора КП «Київський спортивний ліцей-інтернат» КМДА ОСОБА_6 у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено майно, що має значення речового доказу у кримінальному провадженні - мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Постановою старшого слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_12 від 09.10.2024 вище зазначені речі та документи визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

14.10.2024 прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42024100000000092 від 13.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке вилучено 09.10.2024 за наслідками проведення обшуку за місцем проживання заступника директора КП «Київський спортивний ліцей-інтернат» КМДА ОСОБА_6 у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор вказав на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю збереження речових доказів, які мають суттєве значення для досудового розслідування та оригінали вказаних документів, речей необхідні для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні. Також оригінали електронних засобів необхідні для підтвердження наявності в них інформації, яка має доказове значення, а також виявлення видаленої інформації, шляхом проведення відповідних судових комп`ютерно-технічних експертиз.

16.10.2024 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42024100000000092 від 13.02.2024, яке належить ОСОБА_6 та яке вилучено під час обшуку 09.10.2024 у квартирі АДРЕСА_1 , а саме на: ноутбук марки HP Desktop-LRST080, model 3768IVGW; мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , із забороною користування та розпорядження ними.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, вивчивши матеріали судової справи та дослідивши доводи захисника підозрюваної, щодо допущених істотних порушень вимог КПК Українипри постановленні даної ухвали, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 3 ст. 409 КПК України).

Згідно з п. 2, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до вимог ч. 5 ст. 173 КПК Україниу разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) перелік майна, на яке накладено арешт;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;

4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор просив накласти арешт на мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який вилучено 09.10.2024 за наслідками проведення обшуку за місцем проживання заступника директора КП «Київський спортивний ліцей-інтернат» КМДА ОСОБА_6 у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з цим, оскаржуваною ухвалою слідчим суддею накладено арешт крім мобільного телефону Samsung IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , також на ноутбук марки HP Desktop-LRST080, model 3768IVGW; тобто на майно, на яке прокурор відповідно до змісту клопотання не просив накладати арешт.

Відтак, розглядаючи клопотання прокурора, слідчий суддя вийшов за межі наданих йому кримінальним процесуальним законом повноважень та наклав арешт на майно, яке не зазначене прокурором у клопотанні про арешт майна.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя в даному випадку допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, які перешкодили чи могли перешкоджати суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.407 КПК Україниза наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Пункт 2 ч. 1 ст. 409 КПК Українипередбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК Українисудове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 410 КПК Українинеповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року, як незаконну, що винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та вважає за необхідне в даному конкретному випадку призначити новий розгляд у суді першої інстанції вказаного клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 42024100000000092 від 13.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, про арешт майна, слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою призначити новий судовий розгляд клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 42024100000000092 від 13.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, про накладення арешту на майно, слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва.

України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4