Постанова

від 24.12.2024 по справі 420/29705/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/29705/24

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А. Місце ухвалення рішення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової академії (м.Одеса) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року по справі за позовом Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, -

В С Т А Н О В И Л А :

Військова академія (м.Одеса) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 5940 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року позовну заяву Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат повернуто позивачеві, роз`яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Військова академія (м.Одеса) подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби, у даному випадку, необхідно обчислювати з наступного дня після спливу визначеного позивачем строку добровільного відшкодування. Вказує, що у даному випадку, відмова відповідача від добровільного відшкодування витрат як обставина для звернення до суду настала лише у вересні 2024 року

Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає приходить до наступного.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення, виходив з того, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду та обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до не подано, позов необхідно повернути позивачу з усіма доданими до нього матеріалами.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацами першим та другим частини другої ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Приписами частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, предметом цього позову є стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 та підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964).

Пунктом 7 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Верховний Суд у постановах у від 21.01.2021 у справі № 560/1389/20, від 23.03.2023 у справі № 420/24331/21 наголошував на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби.

Отже, до спорів про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, що вірно зазначено судом першої інстанції.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції зроблено висновок, що відлік строку звернення до суду із даними вимогами розпочався після видання наказу від 17.01.2019 №6-РС. Тобто позов подано із суттєвим пропущенням строку на звернення до суду і судом не встановлено поважних причин, які об`єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на судовий захист.

Так, що стосується дати, з якої має обраховуватися місячний строк звернення до суду з вимогами, які є предметом позову у цій справі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Верховний Суд у справі № 560/1389/20 (постанова від 21.01.2021), вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

У постанові від 01.02.2024 у справі № 400/210/21 Верховний Суд, аналізуючи положення частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 7 Порядку № 964 виснував, що право на звернення до суду у позивача у цій справі (правовідносини у якій є подібними до правовідносин у цій справі) може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягу з наказу начальника Військової академії від 17.01.2019 року №6-РС згідно рапорту та на підставі протоколу Вченої ради Військової академії №6 від 26.12.2018 року у відповідності до абз. 3 пункту 3.1 та абз. 8 пункту 3.2 та пункту 3.9 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.12.1997 року № 490 солдата ОСОБА_1 , відраховано з числа курсантів «у зв`язку з розірванням контракту», відповідно до п. 35, 36, 195 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 та п.2.15 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з солдатом ОСОБА_1 (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).

Виходячи з довідки-розрахунку від 17.01.2019 року №1/55/45, складеної Військовою академією (м. Одеса), загальний розмір витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 , у Військовій академії (м. Одеса) становить 5940 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок) грн. 26 коп.

З довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, ОСОБА_1 ознайомився 17.01.2019 року під особистий підпис.

Водночас, колегія суддів дослідивши додатки до позовної заяви зазначає, що ні у наказі від 17.01.2019 року №6-РС, ні у довідці-розрахунку витрат не визначено строк, протягом якого відповідач має здійснити добровільне відшкодування витрат.

В подальшому, 19.08.2024 року ОСОБА_1 направлено вимогу-пропозицію про порядок та строки відшкодування витрат , пов`язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі від 16.08.2024 року №26/5/742.

У відповідності до вимоги-пропозиції ОСОБА_1 було запропоновано протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги, сплатити суму заборгованості на користь Військової академії (м.Одеса) (м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, 10, 65009, ЄДРПОУ код 24983020) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 5940 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок)грн. 26 коп.

Вказано, що за відсутності можливості єдино разової сплати зазначеної суми, протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги, звернутися до Військової академії (м.Одеса) (м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, 10) з письмовою заявою про відстрочку чи розстрочку сплати вказаної суми, повідомивши розмір можливих щомісячних платежів.

Вищевказана вимога відповідачем у відповідності до поштового трекінгу 0504034635976 07.09.2024 року отримана особисто.

Разом з тим, добровільного переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача в рахунок існуючої заборгованості відповідач не здійснив з письмовою заявою про відстрочку чи розстрочку сплати вказаної суми до позивача не звертався, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Отже, строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби, у даному випадку, необхідно обчислювати з наступного дня після спливу визначеного позивачем строку добровільного відшкодування. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справі № 620/13591/23 від 18.04.2024 року

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду та неправомірно повернув позовну заяву позивачу.

Врахування судом першої інстанції того факту, що 04.10.2023 року позивач вже звертався з аналогічними вимогами по справі №420/27059/23 є помилковим, оскільки при зверненні до суду з даними позовними вимогами, виникли інші підстави, а саме не сплата відповідачем протягом 10 днів витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі на підставі направленої вимоги16.08.2024 року №26/5/742.

Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позову.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак, ухвала суду першої інстанції у даній адміністративній справі підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Військової академії (м.Одеса) задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року скасувати.

Адміністративну справу № 420/29705/24 направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 24 грудня 2024 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова