Постанова

від 24.12.2024 по справі 420/24134/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 р. Категорія 108020000м. ОдесаСправа № 420/24134/23Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В.,

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, мотивуючи його тим, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом за ціною договору до митного оформлення було надано всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Позивач вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки за ціною договору, неправомірними, а картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування відповідачем митної вартості протиправними.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500500/2023/000528/1 від 05.08.2023. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001078.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № №23UA500500026798U3 від 03.08.2023 містились розбіжності, ознаки підробки та не містилися всі відомості, шо підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо піни, шо була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що апелянт не наводить обґрунтованих юридичних доводів несприйняття мотивації рішення суду першої інстанції.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якого є Виробництво легких металевих паковань (код КВЕД 25.92).

24.03.2023 року між ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» (Покупець) та компанією «SIATA DS., Іпс.» США (Продавець) укладено контракт №ST 23/03/24, відповідно до предмету якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити металопродукцію (білу жерсть електролітичного лудіння марки ЕЖК), надалі іменовану "Товар", у кількості та сортаменті відповідно до підписаних специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно розділу 2 даного контракту ціни на "Товар" визначаються на умовах, обумовлених у специфікаціях, за одну метричну тонну та зазначаються за кожною позицією. Ціни встановлюються у доларах США. Вартість упаковки а маркування включена у вартість "Товара". Загальна сума Контракту USD 50,000,000. (п`ятдесят мільйонів доларів США).

За Специфікацією №1 від 24.03.2023 року Сторони погодили поставку товару, зокрема виробника, кількість та ціну Товару, маршрут поставки: DAP Констанца (Румунія) і далі - залізничним транспортом за рахунок покупця до кордону України і до Одеси.

Позивач сплатив вартість поставленого товару за узгодженою сумою в розмірі 763000 дол. США на підставі інвойсу-проформи №ST-23/03/24-1, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №178 від 27.03.2023 року (а.с.36-38).

Продавцем Товару «SIATA DS.,Inc.» надано інвойс №ST- 23/03/24-01 від 22.05.2023 на суму 716 794,40 доларів США та сертифікат якості товару від виробника за №RUN-23-42 від 01.04.2023.

Товар був доставлений в порт призначення Constanta (Констанца), Румунія.

З метою доставки товару до Одеси ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» 16.08.2022 року уклало Генеральний договір транспортного експедирування №Т00308 з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МШК УКРАЇНА".

Товар доставлено до Одеси 15.06.2023 року залізничним транспортом - двадцять контейнерів з двадцяти.

На підтвердження вартості наданих послуг, експедитор ТОВ «МШК УКРАЇНА», надав позивачу довідку про транспортні витрати від 31.07.2023 за вих. №112/2023; Акти надання послуг від 06.07.2023р. №№ILINV0387023, ILINV0383923, IILINV04446232; Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 24.07.2023 (а.с.60-64);

З метою здійснення митного оформлення придбаного позивачем за контрактом №№ST 23/03/24 від 24.03.2023 року товару, декларантом позивача була подана електронна митна декларація №23UA500500026798U3 від 03.08.2023, у якій митна вартість визначена за ціною контракту.

До митної декларації декларантом додано:

Сертифікат якості (Certificate of quality) RUN-23-42 05.04.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) ST-23/03/24-01 22.05.2023, на загальну суму 716 794, 40 дол.США, наявне посилання на контракт №ST23/03/24 24.03.2023, умови поставки DAP Румунія; Коносамент (Bill of lading) MEDUUJ811295 19.04.2023, що підтверджує факт перевезення з США до Румунії Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) 004746-004779 15.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару Платіжне доручення №178 27.03.2023, на загальну суму 763 000, 00 дол.США наявне посилання на контракт ST-23/03/24 24.03.2023, проформу інвойс №ST-23/03/24-1 27.03.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 112/2023 31.07.2023, Довідка про транспортні витрати; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів ST-23/03/24 24.03.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 24.03.2023, специфікація на загальну суму 763000, 00 дол.США, зазначені умови оплати передплата відповідно проформи-інвойсу; Доповнення до внутрішнього договору (контракту) Додаткова Угода №1 16.08.2022; Доповнення до внутрішнього договору (контракту) Додаткова Угода №2 16.08.2022; Договір (контракт) про перевезення Т00308 16.08.2022

Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об`єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.

Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) декларантом до митного оформлення надано лише довідну про вартість перевезення товару від 31.07.2023 №112/2023 в який відсутнє посилання на договір від 16.08.2022 №Т00308, інші документи разом з митною декларацією не надано;

2) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно до банківського платіжного доручення від 27.03.2023 №178 здійснено оплату в розмірі 763000 USD, однак сума інвойсу від 22.05.2023 №ST-23/03/24-01 складає 716794,40 USD.-відповідно до банківського платіжного доручення від 27.03.2023 №178 міститься посилання на проформу-інвойс від 27.03.2023 №ST-23/03/24-1, яка до митного оформлення не надавалася.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Також зазначено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом, ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД», додатково надано проформу-інвойс від 27.03.2023 року №ST-23/03/24-1, висновок про вартість експертної організації від 06.07.2023 року №123/276, лист декларанта від 04.08.2023 року №301 щодо витребуваних документів та лист-відповідь щодо розбіжностей в документах та у якому зазначено про відсутність інших додаткових документів та міститься прохання про продовження митного оформлення на підставі поданих документів.

В обставинах прийняття Рішення зазначено, що в рахунку фактурі від 22.05.2023 №ST-23/03/24-01 та проформі-інвойсі від 27.03.2023 №ST-23/03/24-1 відсутня інформація щодо умов оплати за товар, висновок про вартість від 06.07.2023 №123/276 складено на період березень 2023 в той час як рахунок фактура №ST-23/03/24 -01 датовано 22.05.2023, також висновок не містить умов країна походження Китай - країна-контрагент США, надані до митного оформлення коносамент від 19.04.2023 №MEDUUJ811295 та специфікація продавця від 24.03.2023 №1 містить розбіжності щодо відправника товару: відповідно до коносаменту - TIANJIN FURUNDE INTERNATIONALTRADE CO., LTD, відповідно до специфікації - «SIATA DS., INC.»

Митним органом зроблено висновок, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 статті 53 МКУ.

З метою забезпечення повноти оподаткування митницею було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 2,4357 дол. США за кг. ваги нетто (МД від 17.10.2022 № UA100240/2022/685788) ніж заявлено декларантом 1,4466 дол. США за кг. ваги нетто.

Так, митним органом, за результатами розгляду наданих декларантом документів та пояснень, прийнято рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500500/2023/000528/1 від 05.08.2023 року та Картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001078.

Вказане рішення та картку відмови позивач вважає протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що митний орган в оскаржуваному рішенні не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про безпідставність оскарженого рішення.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідач, в оскаржуваному рішенні зазначив, що:

1) декларантом до митного оформлення надано лише довідку про вартість перевезення товару від 31.07.2023 №112/2023 в який відсутнє посилання на договір від 16.08.2022 №Т00308, інші документи разом з митною декларацією не надано;

2) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно до банківського платіжного доручення від 27.03.2023 №178 здійснено оплату в розмірі 763000 USD, однак сума інвойсу від 22.05.2023 №ST-23/03/24-01 складає 716794,40 USD.-відповідно до банківського платіжного доручення від 27.03.2023 №178 міститься посилання на проформу-інвойс від 27.03.2023 №ST-23/03/24-1, яка до митного оформлення не надавалася.

Щодо зауваження митного органу під №1 суд зазначає, що дане зауваження не містить самого зауваження як такого. У рішенні зазначено, що декларантом до митного оформлення надано лише довідку про вартість перевезення товару від 31.07.2023 №112/2023 в який відсутнє посилання на договір від 16.08.2022 №Т00308, інші документи разом з митною декларацією не надано. Зі змісту наведеного в рішенні зауваження, неможливо встановити в чому саме полягає розбіжність в поданих документах, чи якій з поданих документів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд вважає необґрунтованим зауваження митного органу щодо відсутності посилання у довідці про вартість перевезення товару від 31.07.2023 №112/2023 на договір від 16.08.2022 №Т00308 як на підставу, що унеможливлює визначення вартості товару за ціною договору.

Щодо зауваження митного органу під №1 суд зазначає, що позивачем до суду, на підтвердження витрат на транспортування, окрім довідки про вартість перевезення товару від 31.07.2023 №112/2023, надано договір про надання послуг від 16.08.2022 року №Т00308 з додатковими угодами до нього; Акти надання послуг від 06.07.2023 року №ILINV0387023, №ILINV0383923, №IILINV04446232; Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 24.07.2023 року.

Отже, безпідставним є зауваження митного органу про те, що до митного органу не надано додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт щодо завантаження, за умови включення вартості таких робіт та матеріалів до ціни товару, оскільки, Розділом 2 Контракту вартість упаковки а маркування включена у вартість "Товара".

Тобто, вартість упаковки, маркування товару вже закладена в загальну вартість товару. Тому при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням і завантаженням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

Крім того, у графі 37 митної декларації, поданої позивачем, зазначено ZZ00 (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. Умовами зовнішньоекономічного контракту та доказами підтверджується, що товар надійшов декларанту у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.

Щодо зауваження №3 суд зазначає, що відповідно проформи-інвойс від 27.03.2023 №ST-23/03/24-1 вартість товару визначена у розмірі 763000,00 USD.

Позивачем здійснено оплату в розмірі 763000 USD, про що свідчить банківське платіжне доручення від 27.03.2023 року №178.

При цьому, згідно інвойсу від 22.05.2023 №ST-23/03/24-01 вартість товару визначена у розмірі 716794,40 USD.

Як вбачається з виписки по рахунку за період з 18.07.2023 року по 18.07.2023 року на рахунок ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» повернуто 46205,60 USD, що свідчить по те, що позивачу повернуто різницю між вартістю визначеною за проформою-інвойс від 27.03.2023 року №ST-23/03/24-1 та вартістю згідно інвойсу від 22.05.2023 року №ST-23/03/24-01.

Отже, вартість товару, що подано до розмитнення склала 716794,40 USD, як і було сплачено декларантом та заявлено до розмитнення.

Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, даний аналіз митного органу жодним чином не конкретизує чому розмитнюваний позивачем товар не може бути розмитнений за ціною контракту враховуючи такі висновки митного органу. Відповідачем у рішенні не зазначено як саме дана обставина впливає на неможливість розмитнення товару за ціною контракту.

Зауваження митного органу є формальними, не містять обґрунтувань чому за поданими позивачем документами неможливо перевірити заявлену позивачем митну вартість товару та не містить обґрунтованих підстав необхідності витребування від декларанта додаткових документів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

У постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення, а наведені в оскаржуваним рішенні зауваження є формальними та безпідставним.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи та додаткові пояснення на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої товариством митної вартості декларованого товару за основним методом.

Митний орган в оскаржуваному рішенні не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про безпідставність оскарженого рішення.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того в рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є таким, що належать до скасування.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року по справі № 420/24134/23, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький