Постанова

від 24.12.2024 по справі 320/4936/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року

м. Київ

справа №320/4936/23

касаційне провадження № К/990/5874/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року (головуючий суддя - Балаклицький А.І.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бєлова Л.В.; судді - Аліменко В.О., Безименна Н.В.)

у справі № 320/4936/23

за позовом Підприємства об`єднання громадян «Інватехно»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року Підприємство об`єднання громадян «Інватехно» (далі - ПОГ «Інватехно»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2022 року № 00355560704; зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленої позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість від 13 квітня 2022 року за звітний (податковий) період березень 2022 року, реєстраційний номер: 9046200706.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 03 квітня 2023 року визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2022 року № 00355560704, дійшовши висновку про реальний характер розглядуваних господарських операцій.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 листопада 2023 року рішення суду першої інстанції змінив у мотивувальній частині, а в іншій частині залишив без змін.

ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на ненаданні платником для здійснення контрольного заходу первинних та бухгалтерських документів.

Верховний Суд ухвалою від 21 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

04 березня 2024 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПОГ «Інватехно» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2022 року, за результатами якої складено акт від 16 листопада 2022 року № 38100/26-15-07-04-02/42560747.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з ненаданням до перевірки документів, що підтверджують формування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за березень 2022 року та суми податку, фактично сплаченого ПОГ «Інватехно» постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, зазначених у додатку 3 декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року, в розмірі 19911815,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2022 року № 00355560704, згідно з яким відмовлено в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на рахунок платника в банку за березень 2022 року в сумі 19911815,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків-фізичної особи або посадової особи платника податків-юридичної особи).

Отже, обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондує з обов`язком платника зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Ненадання первинних документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

За змістом пунктів 85.6, 85.7, 85.8 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як з`ясовано судом апеляційної інстанції, відповідачем у межах перевірки сформовано та направлено позивачу запит від 20 жовтня 2022 року № 1 про надання документів, який вручено директору ПОГ «Інватехно» 24 жовтня 2022 року.

В запиті ГУ ДПС у м. Києві просило в строк до 25 жовтня 2022 року надати: статутні документи (в тому числі, накази на призначення посадових осіб); договір оренди на офісні, складські чи виробничі приміщення; оборотно-сальдові відомості розгорнуті по наступним періодам: серпень 2020 року - лютий 2021 року, березень 2022 року: 20, 23, 24, 26, 90, 631, 632, 312, 37, 361, 68 та загальну оборотно-сальдову відомість, оборотно-сальдові відомості надати за кожний місяць окремо; аналіз рахунків за серпень 2020 року - лютий 2021 року, березень 2022 року по субрахункам: 201, 231, 24, 25, 26, 281, 70, 90, 361, за кожний місяць окремо; банківські виписки за перевіряємий період; договори позики (кредиту/фінансової допомоги) (за наявності); договори щодо контрагентів-постачальників (товарів/послуг); видаткові накладні, прибуткові накладні, акти виконаних робіт за перевіряємий період; дозвільні документи, документи сертифікації (за наявності); штатний розпис, табель робочого часу за серпень 2020 року - лютий 2021 року, березень 2022 року; технологічний процес, калькуляцію собівартості та формування ціни; акти внутрішнього переміщення сировини, готової продукції, звіти виробництва; письмові пояснення щодо витрат, понесених на переробку (обробку та інші види перетворення) сировини, їх склад; технологічні карти; довідки МСЕК щодо присвоєння групи інвалідності працівникам; посадові інструкції працівників, які безпосередньо залучені у процес виробництва вживаного одягу/взуття; письмові пояснення посадових осіб щодо діяльності ПОГ «Інватехно» з урахуванням використання найманої праці людей, яким присвоєно інвалідність, на кожному етапі виробництва; копію наказу про облікову політику підприємства; інші документи, що пов`язані з предметом перевірки, але не ввійшли до переліку (за наявності); договори з надавачами послуг транспортування товару, що придбавався, а саме: вживаний одяг, вживане взуття, за період, що підлягає перевірці; акти виконаних робіт (отриманих послуг) з транспортування товару, товарно-транспортні накладні за період, що підлягав перевірці; інші документи, які не ввійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов`язані зі здійсненням фінансово-господарських операцій за вказані вище періоди станом на дату надання відповіді.

Листом від 25 жовтня 2022 року № 13 позивач надав документи згідно з переліком, сам лише перелік яких викладено на шістдесяти аркушах, при цьому самих документів платником надано обсягом п`ятнадцять томів, що підтверджено посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві, які допитані судом апеляційної інстанції як свідки.

Таким чином, станом на дату проведення перевірки в розпорядженні контролюючого органу перебували всі надані ПОГ «Інватехно» документи в обсязі п`ятнадцяти томів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, відповідають вимогам щодо оформлення первинних документів відповідно до статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) і стосуються господарських відносин з контрагентами за спірний період.

Дослідивши надані платником відповідачу документи, суд апеляційної інстанції встановив, що в акт від 09 листопада 2022 року № 5431/26-15-07-04-02 «Про ненадання документів в ході документальної позапланової виїзної перевірки ПОГ «Інватехно» посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві внесено відомості, що не відповідають дійсності, оскільки частина документів, яка відображена в акті, не запитувалася відповідачем, а інша частина надана позивачем у встановлений контролюючим органом строк.

Тобто, отримавши у відповідь на запит первинну бухгалтерську документацію за спірний період в п`ятнадцяти томах, серед яких оборотно-сальдові відомості, аналізи рахунків, копії банківських виписок, копії видаткових накладних, копії товарно-транспортних накладних, копії договорів з контрагентами, копії платіжних доручень, копії актів виконаних робіт, копії накладних на передачу готової продукції тощо, відповідач як суб`єкт владних повноважень жоден з наданих документів не дослідив, не проаналізував та не відобразив в акті перевірки, обмежившись складенням акта від 09 листопада 2022 року № 5431/26-15-07-04-02 «Про ненадання документів в ході документальної позапланової виїзної перевірки ПОГ «Інватехно».

Таким чином, в межах перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2022 року в податковій декларації з податку на додану вартість суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПОГ «Інватехно» на запит контролюючого органу надано 15 томів первинної бухгалтерської документації, які в межах перевірки безпосередньо і мали бути досліджені для висновку про підтвердження або непідтвердження права позивача на заявлену суму бюджетного відшкодування. Відповідач під час перевірки був зобов`язаний проаналізувати всі надані платником наявні в нього документи, і лише за наслідком такого аналізу міг визнати їх такими, що не в повній мірі підтверджують правильність даних податкового обліку. Лише в такому випадку контролюючий орган мав підстави для констатації помилок у податковому обліку із встановленням відповідного складу податкового порушення та застосуванням відповідних наслідків.

Однак, посадові особи ГУ ДПС у м. Києві, які проводили перевірку, фактично самоусунулися від її проведення, грубо проігнорувавши абсолютно всю надану платником документацію, яка підтверджує реальний характер здійснених ним господарських операцій, та склавши акт про ненадання документів, зміст якого не відповідає дійсності.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок), акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати.

За правилами пункту 5 розділу ІІ Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених ПК України, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку в разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового та/або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Однак, в розглядуваній ситуації акт перевірки від 16 листопада 2022 року № 38100/26-15-07-04-02/42560747 не містить ані опису та аналізу наданих позивачем для перевірки первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, ані висновків за результатом дослідження господарських операцій та їх відображення в податковій звітності, останній не містить навіть переліку контрагентів за спірний період, натомість містить лише висновок про ненадання позивачем запитуваних контролюючим органом документів, що, як достовірно з`ясовано судом апеляційної інстанції, не відповідає дійсності.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова