Ухвала

від 13.12.2024 по справі 569/23753/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/23753/24

1-кс/569/9201/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

13 грудня 2024 року м. Рівне

Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в м. Рівне, клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ТУ ДБР у м. Хмельницькому) ОСОБА_7 , погоджене заступником керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №42024182490000076 від 05.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про застосовування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИЛА:

В обґрунтування клопотання слідча зазначила, що ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, яка є правоохоронним органом спеціального призначення, який з 14.02.2024 по даний час обіймає посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії старший оператор (БпАК) відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, маючи військове звання «сержант», тобто згідно вимог ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 та пункту 1 примітки до ст. 364 КК України, являється службовою особою зазначеного правоохоронного органу, яка постійно за спеціальними повноваженнями здійснює функції представника влади.

У зв`язку із обійманням вищевказаної посади, ОСОБА_8 зобов`язаний знати, неухильно додержуватися та керуватися, в тому числі під час виконання службових обов`язків, Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Законами України, у тому числі «Про Державну прикордонну службу України», указами, розпорядженнями та іншими актами Президента України, актами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, організаційно-розпорядчими документами Державної прикордонної служби України та її територіальних органів (структурних підрозділів), власними функціональними обов`язками (посадовою інструкцією) та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність Державної прикордонної служби України.

Зокрема,відповідно довимог ст.19Конституції України,правовий порядокв Україніґрунтується назасадах,відповідно дояких ніхтоне можебути примушенийробити те,що непередбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено, що на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Основними функціями Державної прикордонної служби України, згідно ст. 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов`язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України "Про розвідувальні органи України" та "Про оперативно-розшукову діяльність"; участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів; участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом; участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб"; охорона закордонних дипломатичних установ України; координація у мирний час діяльності утворених відповідно до законів України військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов`язаної із захистом державного кордону України, відповідно до частини третьої статті 2 Закону України "Про державний кордон України"; координація діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України, пропуску до/з тимчасово окупованої території України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній залежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною 2 статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який в передбаченому законом порядку продовжено на теперішній час.

Одночасно із введенням в Україні військового стану з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України ОСОБА_9 (далі Указ) № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-ІХ, оголошено проведення загальної мобілізації на території України строком 90 діб.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Частиною другою вказаної статті, визначено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

У відповідності до абз. 1 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу.

Водночас, згідно абз. 4 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи.

Окрім того, перелік осіб, які мають право виїзду з України, визначено п. 2-1, 2-18, п.3,4,5,6 зазначених вище Правил перетинання державного кордону громадянами України, до переліку яких ОСОБА_10 , не відносяться.

У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».

Водночас, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії старший оператор (БпАК) відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, тим самим являючись службовою особою правоохоронного органу, будучи наділеним згідно цієї посади значним обсягом спеціальних повноважень, умисно, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, в порушення вимог Конституції та й іншого законодавства України, переслідуючи корисливиймотив імету направленіна отриманнягрошової винагороди,не зважаючина діючіобмеження воєнногостану,достовірно знаючипро тимчасовіобмеження щодовиїзду військовозобов`язанихчоловіків зтериторії України свідомо вчинили кримінальне правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, що виразилося в організації незаконного переправлення громадянина України призовного віку ОСОБА_10 через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами і вказівками, при наступних обставинах.

Встановлено, що не пізніше жовтня 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, обіймаючи згадану вище посаду, будучи достовірно обізнаний про те, що в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, а також оголошено та проводиться загальна мобілізація, у зв`язку з чим діють обмеження виїзду за межі України чоловікам громадянам України, віком від 18 до 60 років, усвідомлюючи свої службові повноваження, своє становище та пов`язані з цим можливості, з злочинних корисливих мотивів і мети, вирішив незаконно збагатитися шляхом незаконного переправлення третіх осіб через державний кордон України.

Так, що 12.11.2024, близько 11.00 години у м. Сарни, Рівненської області, ОСОБА_8 ,діючи запопередньою змовоюгрупою осібіз ОСОБА_5 та іншиминевстановленими наданий часдосудовим розслідуваннямособами, здійснюючиреалізацію злочинногоумислу,направленого наорганізацію незаконногоперетину державногокордону України,організував перевезення ОСОБА_10 на транспортному засобі марки Audi із номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_2 , до села Переброди Сарненського району Рівненської області, отримавши з раніше узгодженої суми грошових коштів в сумі 7000 (сім тисяч) доларів США за послугу з організації незаконного перетину державного кордону України.

Надалі, у цей же день, близько 13.00 години ОСОБА_8 перебуваючи у село Переброди Сарненського району Рівненської області під часзавчасно узгодженогоспілкування з ОСОБА_10 надав вказівку пересісти до іншого автомобіля під керуванням ОСОБА_5 , який на транспортному засобі здійснив перевезення ОСОБА_10 за 500 м. до лінії державного кордону України з республікою білорусь, де вказав останньому подальший напрямок його руху пішим ходом через державний кордон з України до республіки білорусь поза межами пунктів пропуску.

В подальшому, 03.12.2024 близько 17.00 год. у м. Сарни, неподалік автобусної станції по вул. Бєлгородська, 39, ОСОБА_8 у ході зустрічі з ОСОБА_11 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, під час розмови, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, з злочинних корисливих мотивів, вказав надати решту грошових коштів та відразу одержав від нього грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США, як частину раніше обумовлених грошових коштів за успішну організацію здійснення переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України до республіки білорусії та повернення останньому паспорту громадянина.

Слідча суддя оглянула: повідомлення від ВВВБ по 9 прикз ГВВВБ «Центр» ДПС України про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , матеріали на виконання доручення співробітниками ВВВБ по 9 прикз ГВВВБ «Центр» ДПС України, протоколи огляду флеш носія, протоколи огляду та вручення грошових коштів, протоколом огляду, протокол затримання ОСОБА_8 , протокол затримання ОСОБА_13 , протокол обшуку від 12.12.2024 року.

12 грудня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та затримано о 14.20 год. 12 грудня 2024 року.

Згідно вимог ч.5 ст.12 КПК України злочин, який інкримінуються підозрюваному ОСОБА_8 відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років із конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами кримінального провадження та копіями матеріалів, долучених до даного клопотання.

Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідча суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на те, що тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. З матеріалів провадження також вбачається, що підозрюваний володіє паспортом для виїзду за кордон, являється військовослужбовцем Державної прикордонної служби, на якого покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні, тому обізнаний з правилами перетину державного кордону, зокрема в не законний спосіб.

Можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,слідча суддявважає такідії вірогідними,з оглядуна те,що ОСОБА_5 у випадку обрання більш м`якого запобіжного заходу, в силу своїй визначеній ролі співучасті з іншими невстановлених на даний час особами, матиме можливість спілкування з іншими особами, зокрема йому відомі анкетні дані свідків, а саме особи, яку він намагався незаконно переправити через державний кордон, відоме місця його проживання, мобільний телефон, а тому останній у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може незаконно впливати на свідків шляхом залякування, чинити на них тиск з метою їх залякування щодо відмови від дачі показань, під час досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження у суді. Тому, існує ризик того, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, на даний час не встановлені інші особи, які могли бути співучасниками скоєного ОСОБА_14 злочину, яким підозрюваний матиме можливість повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

Вказане може свідчити, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, в якому на даний час підозрюється, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Приймаючи до уваги існування ризиків передбачені п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, обставини його вчинення, та дані про особу підозрюваного є необхідним застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень та їх тяжкість відповідно до ст.12 КК України, підозрюваному слід обрати розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі внесення застави за підозрюваного, з урахуванням тяжкості злочину та обставин злочину, слід покласти обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, зокрема ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст.176-178,183,193-194,196 КПК України, слідча суддя,-

УХВАЛИЛА:

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №42024182490000076 від 05.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Переброди, Дубровицького району, Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, громадянина України, українця, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 09.02.2025 року.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

?прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

?не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;

?утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, зокрема ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;

?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

?носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 09.02.2025.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_20