ЄУН: 336/6535/24
Провадження №: 2/336/2623/2024
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Нєдєльчевої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник позивача - адвокат Лащенко Віктор Анатолійович) до ОСОБА_2 (треті особи - Дубовиківська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської Ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась 02.07.2024 р. до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначила, що є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач являється батьком дитини.
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 23.05.2016 р. шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 14.08.2018 р. надано дозвіл на зняття з колишнього місця реєстрації та реєстрації дитини за новою адресою без згоди батька.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 17.03.2020 р. змінено прізвище неповнолітнього сина з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Дитина проживає з позивачем та знаходиться на її повному утриманні та вихованні. Відповідач злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по утриманню, вихованню, навчанню сина, не створює належних умов для його проживання, не забезпечує нормального фізичного та розумового розвитку, байдуже ставиться до здоров`я сина, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не сплачує аліменти.
Позивач 14.02.2017 р. уклала шлюб, у зв`язку з чим змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Посилаючись на вказані обставини, та на положення ст.ст.150, 155, 160, 164-166, 180 СК України, за позовом позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмірі частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня подачі позову, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою від 10.07.2024 р. у справі відкрито провадження, призначено її розгляд за правилами загального позовного проваженння на 12.09.2024 р.
12.09.2024 р. підготовче судове засідання відкладено на 08.10.2024 р. на підставі п.2 ч.2 ст.198 ЦПК України.
08.10.2024 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 25.11.2024 р.
25.11.2024 р. розгляд справи відкладено на 19.12.2024 р. через зайнятість судді в іншому провадженні.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі та за відсутності позивача, позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.
Представники третіх осіб подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник районної адміністрації Запорізької міської по Шевченківському району рішення у справі просить ухвалити з урахуванням інтересів дитини та висновку органу опіки та піклування.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.
В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію учасників справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних встановлених судом фактичних обставин і відповідних їм правовідносин:
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 21 грудня 1995 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За змістом ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Статтею 150 СК України передбачено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно із частинами другою та четвертою ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з пунктом другим частини першої ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини і водночас, санкція (відповідальність) за протиправну винну поведінку матері або батька.
За змістом пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено наданим свідоцтвом про народження (а.с.5) та рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 17.03.2020 р. (а.с.12), матір`ю дитини зазначена ОСОБА_1 .
Батько не виконує покладених на нього законом батьківських обов`язків по вихованню, утриманню, фізичному та духовному розвитку дитини, що підтверджується довідкою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (а.с.13), довідкою Комунального закладу дошкільної освіти загального розвитку (дитячий садок) «Калинка» (а.с.14), характеристикою Чаплиського ліцею (а.с.15), довідкою Синельниківського ВДВС (а.с.17).
Обставини, зазначені позивачем в позові, визнає відповідач (ч.1 ст.82 ЦПК України).
Відповідно до висновку районної адміністрації ЗМР по Шевченківському району, орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 (а.с.68-70).
Враховуючи, що викладені в позовній заяві позивача обставини в процесі розгляду знайшли своє підтвердження, тривалий період свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, а також висновок органу опіки та піклування, суд задовольняє позовні вимоги про позбавлення батьківських прав.
Ч.2 ст.166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ст.182 СК України визначено, що при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Ч.3 ст.182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Наведені вище положення діючого законодавства у сукупності із наданими доказами свідчать про обґрунтованість вимог позивача про стягнення аліментів.
Позивач від сплати судового збору за подання позовну про стягнення аліментів до суду першої інстанції була звільнена, відтак, відповідно до положень частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1211,20 грн. за вимогу про стягнення аліментів підлягає стягненню з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) (треті особи - Дубовиківська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської Ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.07.2024 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 23 грудня 2024 року.
Суддя О.В.Дмитрюк
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124030010 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Дмитрюк О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні