Ухвала

від 25.12.2024 по справі 220/1889/24

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №220/1889/24

Провадження № 2/220/290/24

У Х В А Л А

Іменем України

25 грудня 2024 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області, третя особа Перша Хмельницька державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності на спадкове майно,

BСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Лимара А.В. звернулась до Великоновосілківського районного суду Донецької області через систему «Електронний суд» із позовом до Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області, третя особа Перша Хмельницька державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності на спадкове майно, а саме:

-приватний будинок за адресою: АДРЕСА_1

-земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:06:003:0148, розташована за адресою: АДРЕСА_1

-земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:06:003:0149, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою, не працює, отримує лише соціальну допомогу, а тому не може сплатити судовий збір.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю її такою, що підлягає залишенню без руху, для усунення її недоліків, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частиною 3 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається, виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

Викладаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору через важке матеріальне становище, представник позивача посилається на те, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, не працює, доходів, окрім як внутрішньо переміщена особа, не отримує.

Проте з долученої до позовної заяви довідки про доходи вбачається, що позивач за період з жовтня 2023 року по вересень 2024 року отримала дохід в сумі 83360,10 грн. Також не надано доказів, які б підтверджували витрати на оренду житла.

П`ять відсотків розміру річного доходу позивача складає 4168,01 грн.

Пунктами 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, мінімальна сума судового збору за позовні вимоги майнового характеру складає 1211,20 грн., максимальна 15140,00 грн.

Згідно інформації, яка міститься на офіційному сайті Держгеокадастру, нормативна грошова оцінка 1 гектару землі сільськогосподарського призначення у Донецькій області складає 31111 грн.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:06:003:0148 площею 0,0346 га, яка є предметом позову, відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Виходячи із офіційної нормативної грошової оцінки, вартість зазначеної земельної ділянки складає 1076,44 грн.

Оскільки позивачем не зазначена дійсна вартість спірного майна станом на момент пред`явлення позову, суд самостійно визначає розмір судового збору за вимоги в частині визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку кадастровий номер 1421255100:06:003:0149 в сумі 1211,20 грн.

Таким чином, позивачу належить сплатити судовий збір в розмірі 1221,96 грн. (1211,20 + 10,76 грн.).

Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано через систему «Електронний суд», то до сплати судового збору необхідно застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи викладене, позивачу належить доплатити судовий збір в розмірі 977,57 грн. (1221,96 грн. х 0,8) та надати суду відповідну квитанцію.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору. При цьому суд враховує, що розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись ст.175, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області, третя особа Перша Хмельницька державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Суддя О.М. Якішина