Рішення

від 18.12.2024 по справі 613/644/24

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 613/644/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря В`юнник В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв с-щіКраснокутську цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 ,представник позивача адвокатШатова ЮліяВікторівна,до ОСОБА_2 ,Краснокутської селищноїради Богодухівськогорайону Харківськоїобласті,третя особа державнийнотаріус Богодухівськоїдержавної нотаріальноїконтори Харківськоїобласті РуденкоВікторія Олександрівнапро визнаннярозміру частоку правіспільної сумісноївласності наземельну ділянку-

ВСТАНОВИВ:

До Краснокутського районного суду Харківської області за підсудністю з Богодухівського районного суду Харківської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про визнання розміру часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку.

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Шатову Ю.В., звернулася до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просить визначити, що розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить: ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - 1/3 частки; ОСОБА_1 - 1/3 частки; ОСОБА_2 - 1/3 частки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Спадкоємцею, яка прийняла спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , оскільки вона постійно проживала зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 .

Згодом ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори виконуючої обов`язки державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори Руденко О.В. з метою отримати свідоцтво про право на спадщину, однак постановою держаного нотаріуса їй було відмовлено у зв`язку з неможливістю визначити склад спадкового майна.

Представник позивача зазначає, що наразі укласти угоду про визначення часток у спільній сумісній власності, а саме: по земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , неможливо, оскільки співвласник спадкодавець ОСОБА_3 помер, відтак, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач та її представник адвокат Шатова Ю.В. у відкрите судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи судом повідомлялися, в матеріалах справи міститься заява, в якій вони просять суд розглядати справу за їх відсутність, позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Очеретько Р.В. у відкрите судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи судом повідомлялися, в матеріалах справи міститься заява якою вони просять суд розглядати справу у їх відсутність, проти позовних вимог не заперечують.

Представник відповідача-Краснокутської селищноїради Богодухівськогорайону Харківськоїобласті усудове засіданняне з`явився, про місце, дату та час розгляду справи судом повідомлялися, в матеріалах справи міститься клопотання з проханням розглянути справу без участі їх представника за наявними у суді матеріалами, проти задоволення позову не заперечують, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Третя особа державний нотаріус Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області Руденко В.О. у судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи судом повідомлялася, в матеріалах справи міститься клопотання з проханням розглянути справу за її відсутності та винести рішення на власний розсуд.

Згідно із ч. 1ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, та надавши їм належну правову оцінку, доходить наступного.

Згідно зіст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд на підставі ст.13ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Змістом статей 15, 16ЦК України визначено правокожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Доказами, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 28.10.2021.

Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема і на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено, що сторони у справі є співвласниками спірної земельної ділянки, яка їм належить на праві спільної сумісної власності, що підтверджується копією Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 755667, виданого від 18.12.2009 року на ім`я ОСОБА_3 , де у списку співвласників земельної ділянки, який є додатком до Акту, зазначено ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте частка кожного з них у праві спільної власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не зазначена.

Постановою державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори виконуючої обов`язки державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори Руденко О.В. від 07.09.2023 року позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_3 , у зв`язку з неможливістю визначити склад спадкового майна (тобто частка земельної ділянки, яка б належала померлому). При цьому в постанові зазначено, що нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки спадкодавця у спільному майні.

Частиною 1статті 41 Конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним ( частина 4статті 41 Конституції України).Відповідно до частини 1статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1ст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно дост.355ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

За приписами ч.ч. 1,4 ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Зі змістуст. 357 ЦКУкраїни вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

У частинах 1, 2ст. 369 ЦК Українипередбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Відповідно до положень ч. 1 ст.368та ч. 2 ст.372 ЦК Українивизначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

Частинами 1, 2ст. 370 ЦК Українивизначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ч. 1ст. 356 ЦК Українивизначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суд звертає увагу на те, що згідно з п.6 ч. 1ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Суд враховує, що виключно позивачу належить право обирати спосіб захисту порушеного права і що в результаті визначення розміру частки між позивачем і відповідачем припиняється право спільної сумісної власності та виникає право спільної часткової власності.

Як вбачається з практики ВССУ (а саме ухвали ВССУ від 12.12.2012 року № 6-44981ск12) ідеальна частка - це частка у праві на річ.

Оскільки згідно із Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 755667 частки кожного із співвласників не визначені, кожен учасник спільної сумісної власності має право вимагати визначення таких часток.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 755667, спірна земельна ділянка належить сторонам на праві спільної сумісної власності, відтак, за відсутності доказів зворотного, суд констатує, що частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними.

Що стосується позовної вимоги щодо визначення за померлим ОСОБА_3 частки у праві спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку, суд зазначає наступне.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно достатті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1226 ЦК Україничастка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Суд звертає увагу на те, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістомстатті 392 ЦК Україниправо власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до частини першоїстатті 25 ЦК Україниздатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четвертастатті 25 ЦК України).

З урахуванням зазначеного, визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах: від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження№ 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18); від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19); від 18 січня 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відтак, оскільки ОСОБА_3 вже помер і відповідно до частини четвертоїстатті 25 ЦК Українийого цивільна правоздатність припинилася, зазначене свідчить про неможливість визначення 1/3 частки спірної земельної ділянки померлій особі.

Отже, в цій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, в той час як підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно дост. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідачів в дохід держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ,представник позивача адвокатШатова ЮліяВікторівна,до ОСОБА_2 ,Краснокутської селищноїради Богодухівськогорайону Харківськоїобласті,третя особа державнийнотаріус Богодухівськоїдержавної нотаріальноїконтори Харківськоїобласті РуденкоВікторія Олександрівнапро визнаннярозміру частоку правіспільної сумісноївласності наземельну ділянку задовольнити частково.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/3 частки.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/3 частки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, адреса: вул. Охтирська, 1, с-ще Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, ЄДРПОУ 04397359.

Третя особа: Державний нотаріус Богодухівської державної нотаріальної контори Руденко Вікторія Олександрівна, адреса: вул. Чернієнко. 7, м. Богодухів Харківська область, 62100.

Повен текст складено 25.12.2024.

Суддя Бугаєнко І. В.