Ухвала

від 25.12.2024 по справі 646/11594/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/11594/24

№ провадження 1-в/646/483/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали подання начальника Державноїустанови «Диканівськавиправна колонія(№12)»про приведеннявироку судустосовно засудженого ОСОБА_3 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,

за участю прокурора ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло подання начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» про приведення вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 14.12.2022 стосовно ОСОБА_3 засудженого за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.186,69 УК України у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги подання, не заперечує проти їх задоволення.

Представник установи та засуджений не з`явилися, надавши письмові заяви про розгляд подання у їх відсутність. Представник ДУ «Диканівська виправна колонія № 12», підтримали вимоги подання.

З`ясувавши думку прокурора, представник ДУ «Диканівська виправна колонія № 12», дослідивши клопотання та надані до нього матеріали суд приходить до наступного висновку.

Так за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 14.12.2022 засуджено ОСОБА_3 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.186,69 УК України до п`яти років позбавлення волі.

Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.05.2023 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання, частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 14.12.2022 року та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді п`яти років одного місяця позбавлення волі.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частина 1 ст.2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи..

Частиною 6 ст. 3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку.

У 2022 році сума одного неоподаткованого мінімуму для адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень становила 1240,50 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» слідує, що у 2022 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 р. на рівні 2481 грн.

Згідно з Ленінського районного суду м. Полтави від 14.12.2022 ОСОБА_3 засудженого за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.186, 69 УК України до покарання у виді п`яти років одного місяця позбавлення волі, в тому числі, за вчинення 01.05.2022 крадіжки на загальну суму 264,62 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Враховуючи наведені норми закону, суд встановив, що застосовуючи зворотну дію закону у часі на момент вчинення ОСОБА_3 злочину по епізодам від 01.05.2022 за які він був засуджений, слід дійти висновку, що особа, яка вчинила крадіжку, може бути притягнута до кримінальної відповідальності у разі, якщо сума викраденого майна станом на момент вчинення правопорушення перевищує 2481 гривень (у 2022 році). В даному випадку сума є нижчою, що свідчить про відсутність підстав притягнення до кримінальної відповідальності.

У зв`язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_3 усунута, суд приходить до висновку про те, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України останнього необхідно звільнити від призначеного покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 14.12.2022 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.184 КК України по епізоду від 01.05.2022 у зв`язку з усуненням караності діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Враховуючи наведені норми закону, суд встановив, що застосовуючи зворотну дію закону у часі на момент вчинення ОСОБА_3 злочину, за які він був засуджений, слід дійти висновку, що особа, яка вчинила крадіжку, може бути притягнута до кримінальної відповідальності у разі, якщо сума викраденого майна станом на момент вчинення правопорушення перевищує 2270 гривень (у 2021 році). В даному випадку сума є нижчою, що свідчить про відсутність підстав притягнення до кримінальної відповідальності.

У зв`язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_3 усунута, суд приходить до висновку про те, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України останнього необхідно звільнити від призначеного покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 14.12.2022 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України у зв`язку з усуненням караності діяння.

З огляду на викладене, за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.05.2023 року ОСОБА_3 вважається засудженим за ч.1 ст.309, ч.2 ст.15, ч.4 ст.186, 71 ч.1,72 КК України до покарання у виді п`яти років одного місяця позбавлення волі.

Керуючись ст. 5, КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» про приведення вироку суду стосовно засудженого ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від призначеного покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 14.12.2022 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_3 таким, що засуджений за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.05.2023 року вважається засудженим за ч.1 ст.309, ч.2 ст.15, ч.4 ст.186, 71 ч.1,72 КК України до покарання у виді п`яти років одного місяця позбавлення волі.

Роз`яснити засудженому, що від покарання або його частини, що їх особа законно відбула на підставі вищевказаного вироку суду до декриміналізації злочину, він не може бути звільнений, а понесені особою право обмеження у цьому разі не підлягають відшкодуванню чи компенсації.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1