Постанова

від 19.12.2024 по справі 570/3057/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року

м. Рівне

Справа № 570/3057/23

Провадження № 22-ц/4815/1360/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий-суддя Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання Хлуд І.С.,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , в інтересах

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

відповідач АТ "СЕНС БАНК",

треті особи, які не

заявляють самостійних вимог

щодо предмета спору приватний нотаріус Рівненського міського

нотаріального округу Плетньов Володимир

Олександрович,

Шпанівська сільська рада Рівненського району

Рівненської області (як орган опіки та піклування)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на рішення Рівненського районногосуду Рівненськоїобласті від 04жовтня 2024року (ухваленеу складісудді КрасовськогоО.О.,повний текстрішення судускладено 09жовтня 2024року)у справіза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вінтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до АТ "СЕНСБАНК";третіособи:приватний нотаріусРівненського міськогонотаріального округуПлетньов ВолодимирОлександрович,Шпанівська сільськарада Рівненськогорайону Рівненськоїобласті (якорган опікита піклування) про скасування рішення щодо державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и в :

У червні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,через представника адвокатаЯкобчука П.О.звернулися до суду зпозовом до АТ "СЕНСБАНК";третіособи:приватний нотаріусРівненського міськогонотаріального округуПлетньов ВолодимирОлександрович,Шпанівська сільськарада Рівненськогорайону Рівненськоїобласті (якорган опікита піклування) про скасування рішення щодо державної реєстрації права власності.

Позов обґрунтовували тим, що 26 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" укладено кредитний договір № 1701/0808/98-029, відповідно до умов якого позикодавець отримав кредит у розмірі 45 000 доларів США зі сплатою 12,5 % річних строком до 25 серпня 2018 року. На забезпечення кредитних зобов`язань між вказаними особами 26 серпня 2008 року укладено Іпотечний договір №1701/0808/98-029-Z-1, відповідно до якого майновий поручитель, яким виступила громадянка ОСОБА_1 , на забезпечення виконання Позичальником основного зобов`язання передала в іпотеку належне їй на праві приватної власності наступне майно: будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку. 08 квітня 2023 року позивачу стало відомо, що 19 жовтня 2021 року право власності на житловий будинок зареєстровано за АТ "Альфа-Банк" (нова назва "АТ "СЕНС БАНК") на підставі рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №61044969 від 21.10.2021 р. Підставою виникнення права власності став іпотечний договір №1701/0808/98-029-Z-1 від 26.08.2008 р.

Проте, на момент проведення реєстрації права власності на житловий будинок за АТ "Альфа-Банк", існувало рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 07.12.2020 року у цивільній справі №570/664/20 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким позов АТ "Альфа-Банк" задоволено частково, та було звернено стягнення на будинок.

Пункт 12 Іпотечного договору зазначає, що за вибором Іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя: або за рішенням суду, або у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Отже, проведення реєстрації права власності на майно за банком було проведено неправомірно.

Просили суд ухвалити рішення, яким скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 61044969 від 21.10.2021 р. приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова Володимира Олександровича про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 04 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вінтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 доАТ "СЕНСБАНК";треті особи:приватний нотаріусРівненського міськогонотаріального округуПлетньов ВолодимирОлександрович,Шпанівська сільськарада Рівненськогорайону Рівненськоїобласті (якорган опікита піклування) про скасування рішення щодо державної реєстрації права власності - задоволено повністю.

Скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 61044969 від 21.10.2021 р. приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова Володимира Олександровича про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення мотивовано тим, що іпотекодавець не отримав вимоги про виконання порушеного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. У суді представник позивача не довів суду, що іпотекодавець не отримав повідомлення банку з власної вини: умисно чи через недбалість. Окрім того, при зверненні стягнення на предмет іпотеки у житловому будинку АДРЕСА_1 не враховано, що у цьому житлі зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_3 .

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду АТ "СЕНС БАНК" оскаржило його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі АТ "СЕНС БАНК" зазначає, що встановивши порушення зобов`язання за кредитним договором, за умови встановлення в договорі іпотеки права іпотекодержателя набути право власності на спірне майно у позасудовий спосіб, що складає зміст відповідного іпотечного застереження, а наявність невиконаного зобов`язання позивачем не оспорено, у відповідача як кредитора у спірних правовідносинах, виникло право на використання позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Під час вчинення реєстрації права власності на предмет іпотеки внаслідок іпотечного застереження ключовим є не визначення, перевірка розміру заборгованості, а перевірка наявності необхідних документів для вчинення реєстраційного запису. Оскільки підставою для вчинення реєстраційного запису про право власності є саме іпотечний договір, а не визначення розміру заборгованості.

Відповідачем було подано повний пакет документів, необхідний для вчинення державної реєстрації. Ні судом першої інстанції, ні позивачем не доведено невідповідності поданих документів положенням Закону.

Твердження суду про неналежне повідомлення іпотекодавця не відповідає обставинам справи.

02.10.2020 року АТ "Альфа-Банк" направив на адресу іпотекодавця та боржника відповідну вимогу, яка повернулася у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Повторно, 18.01.2021 року АТ "Альфа-Банк" направив на адресу іпотекодавця та боржника відповідну вимогу, яка також повернулася у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

АТ "Альфа-Банк" надіслав вимогу іпотекодавцю та боржнику однак, остання, з метою ухилення від виконання зобов`язань, ухилялась від отримання вимоги, у зв`язку з чим конверт повернувся за закінченням терміну зберігання, що є належним способом повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У матеріалах справи міститься вимога, яка повністю відповідає вимогам ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно.

На виконання норм Закону України "Про іпотеку", банк надіслав письмове повідомлення іпотекодавцю та в подальшому надав їх реєстратору.

Повернення від боржника належно направленої вимоги "за закінченням встановленого строку зберігання" свідчить про вжиття іпотекодержателем всіх заходів для відповідного повідомлення боржника про наявність заборгованості.

Судом не враховано висновок Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі № 757/13243/17: "Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

У постанові від 29 травня 2019 року у справі 310/11024/15-ц (провадження № 14-14-112цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "частина друга статті 36 Закону, яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотеко держателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, сама по собі наявність відкритого виконавчого провадження і невиконаного рішення суду не позбавляє права іпотеко держателя задовольнити свої вимоги в інший спосіб, передбачений договором про іпотеку".

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвали нове про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" укладено Кредитний договір № 1701/0808/98-029, відповідно до умов якого позикодавець отримав кредит у розмірі 45 000 доларів США 00 центів зі сплатою 12,5 % річних строком до 25 серпня 2018 року (а.с. 8).

На забезпечення кредитних зобов`язань між вказаними особами 26 серпня 2008 року укладено Іпотечний договір № 1701/0808/98-029-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Самсонюком Ф.П., зареєстрований в реєстрі за № 862, відповідно до якого майновий поручитель, яким виступила громадянка ОСОБА_1 , на забезпечення виконання Позичальником основного зобов`язання передала в іпотеку належне їй на праві приватної власності наступне нерухоме майно:

- домоволодіння, житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку (кадастровий номер 56:246:895:00:06:040:0360) загальною площею 0,1624 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 07.12.2020 року у цивільній справі №570/664/20 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1701/0808/98-029-Z-1 від 26.08.2008 року станом на 23.01.2020 року в розмірі 98957,32 доларів США, звернено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 87,60 кв.м., житловою площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку (кадастровий номер 56:246:895:00:06:040:0360) загальною площею 0,1624 га, що розташована по АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк", шляхом проведення прилюдних торгів згідноЗакону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки проведено суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

19 жовтня 2021 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за АТ "Альфа-Банк" (нова назва "АТ "СЕНС БАНК") на підставі рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №61044969 від 21.10.2021 року. Підставою виникнення права власності став іпотечний договір № 1701/0808/98-029-Z-1 від 26.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Самсонюком Ф.П., зареєстрований в реєстрі за № 862, та договір про внесення змін та доповнень №1 від 08.12.2010 року до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Самсонюком Ф.П., зареєстрований в реєстрі за № 922.

Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження на момент звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на Предмет іпотеки, на виконанні у Рівненському районному відділі ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження №65078203, постанова про відкриття якого винесена 09 квітня 2021 року. Підставою для звернення до відділу ДВС з примусовим виконанням стало рішення, на виконання якого Рівненським районним судом Рівненської області 01 лютого 2021 року було видано виконавчий лист №570/664/20 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідноЗакону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки проведено суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

У статті 12 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 цього Закону України "Про іпотеку" передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Відповідно до пункту 12 Іпотечного договору № 1701/0808/98-029-Z-1 від 26 серпня 2008 за вибором Іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя:

1) за рішенням суду,

2) у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса,

3) згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Отже, звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відповідач визначив спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений ст. 39 ЗУ "Про іпотеку" за рішенням суду шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ "Про виконавче провадження".

Одночасне звернення стягнення на предмет іпотеки і за рішенням суду і у безспірному порядку шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки є порушенням умов укладеного між сторонами іпотечного договору, пунктом 12 якого закріпленого права іпотеко держателя на застосування лише одного способу звернення стягнення.

Згідно з частинами першою та третьою статті 36 Закону "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з частиною другою статті 18 якого порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державним реєстратором є нотаріус, як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено порядок проведення державної реєстрації прав.

У частині першій статті 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"передбачено, що заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Визначена у частині першій статті 35 Закону України "Про іпотеку" процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц, провадження № 14-48цс19).

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з пунктом 61 Порядку у редакції, чинній на час проведення реєстрації права власності, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Таким чином, пунктом 61 Порядку визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і державний реєстратор у ході її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Іпотекодержатель на підтвердження факту направлення й отримання іпотекодавцем вимоги про порушення основного зобов`язання та звернення стягнення на предмет іпотеки у силу зазначених норм матеріального права зобов`язаний надати державному реєстратору докази отримання іпотекодавцем такої вимоги разом із заявою про державну реєстрацію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 638/20000/16-ц, провадження № 14-2цс19).

Підтвердженням надіслання банком іпотекодавцю письмової вимоги щодо усунення виконання договору позики, а отже, й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, є повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року№ 270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 року № 211.

У пункті 3 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам Закону.

Відповідачем не доведено виконання передбаченого частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку" та Порядком № 1127 обов`язку повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, оскільки наявні у матеріалах справи копії повідомлень не містять відміток про їх отримання адресатами (а.с. 91-94).

Загальноприйнятим у світовій практиці є застосування щодо юридично-значимих повідомлень принципу "доставки (одержання)" повідомлень, якщо сторони прямо не передбачили застосування принципу "відправлення". Зокрема:

(а) у підпункті 3 пункту I.-1:109 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що повідомлення вступає в силу у момент досягнення адресата, якщо з нього не слідує більш пізній момент вступу у силу;

(б) згідно пунктів 2, 3 Принципів європейського контрактного права з урахуванням положень пунктів (4) та (5), будь-які повідомлення набирають чинності з моменту, коли вони отримані адресатом. Повідомлення вважається одержаним адресатом, коли його вручено їй за місцем його діяльності або за поштовою адресою, або, якщо він не має місця діяльності або поштової адреси, - за місцем його постійного проживання;

(в) відповідно до пункту 4 статті 1 Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг від 28 травня 1988 року письмове повідомлення може бути не підписане, але в ньому обов`язково повинна зазначатись особа, яка його зробила або від імені якої воно зроблене. "Письмове повідомлення" включає телеграми, телекси і будь-які інші види телекомунікаційних повідомлень, які можна відтворити у формі документа, але не обмежується ними. Письмове повідомлення вважається наданим, коли воно отримане адресатом.

Доказів умисного ухилення іпотекодавця від отримання надісланого банком повідомлення АТ "СЕНС БАНК" не надано, а судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження виконання іпотекодержателем обов`язку, передбаченого частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку" та Порядком № 1127, щодо надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за АТ "СЕНС БАНК" проведена з порушенням зазначених положень законодавства, що є підставою для задоволення позову про скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Окрім того, звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок АДРЕСА_1 було здійснено відповідачем з порушенням прав малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована у предметі іпотеки, що правильно встановлено місцевим судом в оскаржуваному рішення.

Таким чином, судом першої інстанції було правильно, всебічно і повно встановлено обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" залишити без задоволення, а рішення Рівненського районногосуду Рівненськоїобласті від 04жовтня 2024року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2024 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.